Рішення

від 01.05.2024 по справі 636/6559/23

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/6559/23 Провадження № 2/636/851/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого судді Гніздилова Ю. М., за участю секретаря судового засідання Кисловської О.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуїв цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей та сім`ї Великобурлуцької селищної ради Куп`янського району Харківської області,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей та сім`ї Великобурлуцької селищної ради Куп`янського району Харківської області, обґрунтовуючи свої позовні вимоги таким.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали разом однією сім`єю з 2014 року, у них народилася донька ОСОБА_4 . Однак спільне життя подружжя не склалося, а тому їх сумісне проживання було припинено. На теперішній час вихованням та піклуванням про дитину займається її бабуся - ОСОБА_1 . Відповідач не виконує батьківські обов`язки, не цікавиться станом здоров`я дитини, його психологічним, фізичним, моральним розвитком, припинив будь-яке спілкування з ним, не відвідує, матеріальну допомогу на утримання доньки не надає, що свідчить про те, що батько дитини-відповідач у справі самоусунувся від виконання батьківських обов`язків та не піклується про стан здоров`я дитини, його фізичний і моральний розвиток.

З урахуванням викладеного, позивачка просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його дитини.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, надавши до суду заяву, в якій просила справу розглянути за відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просили задовольнити, не заперечувалиапроти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 повторно у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином, шляхом направлення на його адресу.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей та сім`ї Великобурлуцької селищної ради Куп`янського району Харківської області в судове засідання не з`явилася, надавши до суду заяву, в якій підтримала позовні вимоги та просила суд розглянути справу за її відсутності.

Відповідно до положень п. 1, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є, зокрема, день вручення судової повістки під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. При цьому від ОСОБА_2 до суду не надійшло відзиву на позовну заяву чи будь-яких заперечень, а також повідомлення про іншу адресу, клопотання про відкладення судового розгляду також не заявлялося.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, тому відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

В зв`язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 03 липня 2019 року, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Великобурлуцького районного управління юстиції Харківської області, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_3 .

Відповідно до рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 29 жовтня 2021 року (справа № 616/572/21), ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_4 та встановлено опіку над малолтіньою ОСОБА_4 та призначено опікуном ОСОБА_1 .

Відповідно до акту наданого депутатом Великобурлуцької селищної ради від 05 березня 2023 року про те, що ОСОБА_4 2012 року народження прописана та фактично постійно проживає на утриманні з ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки № 01-17/300 від 18 жовтня 2023 року виданої директором «Великобурлуцького ліцею» - ОСОБА_4 навчається у 5-Б классі.

Відповідно до висновку № 01-33/140 від 05 жовтня 2023 року, комісія з питань захисту прав дитини Великобурлуцької селищної ради Харківської області вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 7ст. 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановленіКонституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними правовими актами, визначеними в Україні.

Відповідно до ч. ч. 2, 3ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з ч. 1ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Відповідно дост. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім`я єприродним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно зі ст. 12 вищевказаного Закону, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до абзацу 9 пункту 8 постанови КМУ № 866 від 24 вересня 2008 року «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов`язана вжити заходів до позбавлення батьків їх батьківських прав.

Відповідно до положенняст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно з роз`ясненнями, наданими у п. 16 Постанови Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 р. (набрала чинності для України 27 вересня 1991 р.), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім того, згідно з ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

При цьому положення вказаної Конвенції, яка ратифікована Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, узгоджуються з нормамиКонституції Українита законів України, тому саме її норми враховуються судом, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.

Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), ЄСПЛ вказав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

Відповідно до ч. 2, 3ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно зст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітньої дитини, а саме: не піклується про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, матеріально не забезпечує, у зв`язку з чим вважає доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини, застосування до нього такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав відносно малолітньої дитини.

На підставі ст. ст.11,12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст.7,150,155,164,166,180СК України,Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. ст. 3, 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, рішення ЄСПЛ у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09), керуючись ст. 13, 81,258, 259,263-265,268,273, 280-289,352,354, п. 15.5 розділуХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей та сім`ї Великобурлуцької селищної ради Куп`янського району Харківської області задовольнити в повному обсязі.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , відносно його неповнолітньої дитини доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. судового збору на користь держави в особі Державної судової адміністрації України.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утриманні малолітньої дитини ОСОБА_4 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня пред?явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ю. М. Гніздилов