Рішення

від 08.05.2024 по справі 636/832/24

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/832/24 Провадження № 2/636/1024/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року Чугуївський міський суд Харківської області в складі головуючого судді Гніздилова Ю. М., за участю секретаря судового засідання Кисловської О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Мамай Артур Сергійович, до ОСОБА_2 та товариства з додатковою відповідальністю «Харківдерев», третя особа, яка не заявляє самостійних вимогЧугуївська державна нотаріальна контора, про звільнення нерухомого майна з-під обтяження,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 через представника адвоката Мамай А.С. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , товариства з додатковою відповідальністю «Харківдерев», третя особа: Чугуївська державна нотаріальна контора про зняття арешту з житлового будинку АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що їй на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка площею 0,1 га у межах згідно з планом у АДРЕСА_1 , на якій знаходиться зазначений вище побудований нею житловий будинок, на підставі рішення виконкому Чугуївської міської ради депутатів № 5/15-1 від 29.01.1976 року, договору від 22.03.1976 року про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності житловою площею не більше 60 кв. м., Акту № 72 від 28.11.1979 року, Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХЗ № 2045265. В ході бойових дій, які велись на території Чугуївського району Харківської області, в результаті військової агресії рф, сталось влучання артилерійських снарядів в будинок позивача, що істотно його пошкодило, що підтверджується актом №1-1794від 05.12.2023року комісійногообстеження об`єкта,пошкодженого внаслідокзбройної агресіїрф. Наразі виникло питання про необхідність здійснення повного (часткового) державного відшкодування вартості пошкодженої нерухомості, під час вирішення якого було встановлено, що на будинок позивача накладено заборону відчуження, яку було вчинено на підставі укладеного між ОСОБА_2 та Чугуївським меблевим комбінатом договору застави б/н від 27.03.1974 року тобто до моменту створення (побудування) та введення в експлуатацію будинку позивачем. Вказана заборона зареєстрована за № 3091224 від 11.04.2006, запис перенесенно з Єдиного реєстру заборон як архівний запис. За весь час володіння та користування будинком Чугуївський меблевий комбінат не пред`являв жодний претензій на вказаний будинок. Крім того ДП АТ «Харківдерев» «Чугуївський меблевий комбінат» припинило своє існування 23.10.2004 у зв`язку з визнанням його банкрутом. Тобто запис про обтяження було внесено вже після того, як Чугуївський меблевий комбінат припинив своє існування. Наявність заборони порушує право позивача вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належним їй майном, тому позивач вимушена звернутися до суду.

У судове засідання з`явився представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позові.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, відзив на позов не надавали.

Представник третьої особи до суду не з`явився, заяв про розгляд справи без їх участі або відкладення судового засідання та пояснення на позов не надходили.

Таким чином, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.

Суд оцінив письмові докази, що містяться в матеріалах справи, і вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

На підставі рішення виконкому Чугуївської міської ради депутатів № 5/15-1 від 29.01.1976 року, 20.02.1976 року позивач отримала дозвіл архітектора Чугуївського району Харківської області на виконання робіт щодо індивідуального будівництва на земельній ділянці АДРЕСА_1 .

22.03.1976 року Виконком Чугуївської міської ради було укладено із позивачем договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності житловою площею не більше 60 кв. м., за яким позивачу було передано у користування земельну ділянку, площею 0,1 га у межах згідно з планом у АДРЕСА_1 .

28.11.1979 року було завершено будівельні роботи і введено в експлуатацію належне заявнику індивідуальне домоволодіння АДРЕСА_1 , що підтверджується Актом № 72 від 28.11.1979 року.

27.10.2009 року позивач ОСОБА_1 отримала у власність земельну ділянку площею 0,1 га у межах згідно з планом у АДРЕСА_1 , на якій знаходиться зазначений вище побудований нею житловий будинок, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХЗ № 2045265.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 357984404 від 12.12.2023 на будинок житловий будинок АДРЕСА_1 накладено заборону на нерухоме майно № 1 від 05.04.1974 року, архівний запис, перенесено з Єдиного реєстру заборон, реєстраційний номер обтяження: 3091224; зареєстровано: 11.04.2006 року реєстратором Чугуївської державної нотаріальної контори, на підставі договору застави від 27.03.1974 року, укладеного між Чугуївський меблевий комбінат та боржником ОСОБА_2 .

Такі самі відомості вбачаються зі змісту рішення державного реєстратора Чугуївської міської ради Харківської області від 06.12.2023 року за № 70556469 про відмову у вчиненні реєстраційної дії.

Згідно копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на 12.07.2023 дочірнє підприємство акціонерного товариства «Харківдерев» «Чугуївський меблевий комбінат» припинило існування.

На підставі ч. 1ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно волі інших осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідност. 321 цього Кодексу, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених ч. 2ст. 353 цього Кодексу.

Статтею 391ЦК Українипередбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

На підставі ч. 7ст. 319 ЦК Українидіяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зіст. 41 Конституції Українитаст. 321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні; право приватної власності є непорушним.

Відповідно з ст. 1 Першого ПротоколуКонвенції прозахист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань. Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, встановленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту в порядку цивільного судочинства.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення із заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладених на майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого вона позбавлена можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений нею спосіб шляхом зняття арешту з майна.

Крім того, суд відзначає, що відповідно до частини 4 статті 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю (стаття 609 ЦК України).

Як встановлено судом дочірнє підприємство акціонерного товариства «Харківдерев» «Чугуївський меблевий комбінат» припинило існування без правонаступників.

Зважаючи на викладене вище, з дати внесення державним реєстратором запису про припинення вищевказаного підприємства цивільна правоздатність Чугуївського меблевого комбінату припинена, а отже припинені права і обов`язки вказаного господарюючого суб`єкта за укладеними договорами.

Більш того, договір застави, на підставі якого було зареєстровано спірну заборону відчуження, було укладено у 1974 році в той час, як житловий будинок позивач був побудований і введений в експлуатацію у листопаді 1979 року.

Відтак, на підставі вказаного договору не може обмежуватись право власності позивача на будинок, що був створений після укладення договору і не існував на момент вчинення останнього.

Отже, накладений арешт на майно, заважає позивачу скористатися належним їй майном, що є порушенням її конституційних прав.

Керуючись ст. ст.4,10-12,76-80,141,258-259,263-265,268,352,354ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з додатковою відповідальністю «Харківдерев», третя особа: Чугуївська державна нотаріальна контора про звільнення нерухомого майна з під арешту, задовольнити.

Усунути позивачу ОСОБА_1 перешкоди у користуванні та розпорядженні належним їй житловим будинком АДРЕСА_1 (об`єкт обтяження) шляхом звільнення його з-під обтяження (скасування) заборони на нерухоме майно № 1 від 05.04.1974 року, архівний запис, перенесено з Єдиного реєстру заборон, реєстраційний номер обтяження: 3091224; зареєстровано: 11.04.2006 року реєстратором Чугуївської державної нотаріальної контори на підставі договору застави, -, 27.03.1974, Чугуївський меблевий комбінат; боржник(власник): ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ю.М. Гніздилов