Постанова

від 16.05.2024 по справі 204/11601/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4872/24 Справа № 204/11601/23 Суддя у 1-й інстанції - Приваліхіна А.І. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого Барильської А.П.,

суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 11 березня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

06 листопада 2023 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Наконечна Т.М. подала клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду справи № 191/4001/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів позики.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 11 березня 2024 року клопотання представниці відповідача про зупинення провадження по справі задоволено. Провадження у справі зупинено до набрання законної рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області у цивільній справі № 191/4001/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів позики.

Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 , звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 11 березня 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що зупинення провадження по даній справі не обов`язкове та вона може бути розглянута на підставі поданих нею доказів.

Відзив на апеляційну скаргу не наданий.

Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Згідно ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи та без їх виклику.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Отже, враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу про зупинення провадження підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи клопотання представниці відповідача та зупиняючи провадження по даній справі, суд першої виходив з того, що дану справу недоцільно розглядати до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 191/4001/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів позики.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи,поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Згідно з п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Визначаючи наявність підстав, передбачених п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і встановити ці обставини у даній справі неможливо.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Згідно роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України в п.33 постанови "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 року №2, визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Підстава позову це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що «метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статі і 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду».

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо ухвалити рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

З матеріалів даної справи встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, та з посиланням на розписку від 15 березня 2018 року просила стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 284 715 грн.

В провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває справа №191/4001/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів позики. В позові ОСОБА_2 вказує про те, що розписка від 15 березня 2018 року ним не укладалася.

В той же час колегія суддів вважає, що в межах розгляду даної справи можливо встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, оцінити надані сторонами по справі докази на підтвердження своїх вимог або заперечень проти позову, тому посилання суду на об`єктивну неможливість розгляду справи до розгляду справи №191/4001/23 суперечить змісту п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, згідно якого суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, обов`язкових підстав, як то визначено ст.251 ЦПК України, для зупинення провадження у справі у суду першої інстанції не було.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 11 березня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: Е.Л. Демченко

М.О. Макаров