Рішення

від 10.04.2024 по справі 686/33218/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/33218/23

Провадження № 2/686/1550/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючого судді - Заворотної О.Л.,

секретаря судового засідання - Сікори Ю.В.

з участю прокурора Шевчук Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький цивільну справу за позовом Заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до ОСОБА_2 , за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки,

встановив:

В грудні 2023 року Заступник керівника окружної прокуратури м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_2 за участю третьої особи ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки, в обґрунтування якого вказав, що державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Хмельницької міської ради Іщуком В.О. 16.07.2021 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості (номер відомостей про речове право: 43058173) про право приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення кадастровий номер 6825089300:03:003:0932 площею 2,0190 га розташованої на території колишньої Олешинської сільської ради (на даний час Хмельницької міської територіальної громади). Вказану земельну ділянку ОСОБА_3 14.09.2021 передала в оренду ТОВ «Компанія Агро-Груп», який припинено 31.01.2023 та 07.02.2023 продала її ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу № 636 посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Н.М.

Разом з тим, реєстрація права приватної власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825089300:03:003:0932 площею 2,0190 га проведено на підставі неіснуючого рішення, що потягло за собою її незаконне вибуття з розпорядження територіальної громади.

Рішенням сесії Олешинської сільської ради від 18.12.2019 № 34 на підставі ст. 26 «Про місцеве самоврядування в Україні» земельну ділянку з кадастровим номером 6825089300:03:003:0932 площею 2,0190 га передано в користування ОСОБА_4 на умовах оренди за межами населеного пункту як невитребуваної земельної частки (паю) (п. 2 рішення) строком на 49 років.

У подальшому, 06.02.2020 між органом місцевого самоврядування та орендарем укладено відповідний договір оренди № 23, відомості про право оренди внесено 12.03.2020 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області Андрієвською М.В. (номер запису про інше речове право 35950640).

Вказане свідчить про те, що воля територіальної громади у відповідності до вимог ст. 13 Закону України від 05.06.2003 № 899-IV була спрямована на передачу спірної земельної ділянки в оренду як невитребуваної частки (паю) для її використання за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Водночас, встановлено, що ОСОБА_3 , 16.07.2021 зареєструвала право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6825089300:03:003:0932 площею 2,0190 га на підставі поданої нею заяви державному реєстратору та витягу з рішення XXVIII чергової сесії Олешинської сільської ради VII скликання від 18.12.2019 №21, яке в дійсності органом місцевого самоврядування не приймалося і питання щодо передачі землі у приватну власність останньої на розгляд сесії не виносилося та не розглядалося.

При цьому, як встановлено, ОСОБА_3 членом КСП «Черепівка» не була, їй не видавався сертифікат на земельну частку (пай), що підтверджується Книгою реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються КСП «Черепівка» Олешинської сільської ради, прав на земельну частку (пай) іншим законним способом не набувала.

Крім того, про незаконність рішення сесії Олешинської сільської ради від 18.12.2019 № 21, яке стало підставою для реєстрації права приватної власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_3 свідчить й те, що вказаним рішенням затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж цієї земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка в дійсності не виготовлялась та не затверджувалась, що підтверджується інформацією архівного відділу Хмельницької РДА №01-33/2023-126 від 16.11.2023, земельна ділянка з кадастровим номером 6825089300:03:003:0932 була сформована (15.11.2019) на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації землі та рішенням сесії Олешинської сільської ради, прийнятого того ж дня - 18.12.2019, за № 34 передана в оренду ОСОБА_4 .

Також, із заявами про надання прав на земельну ділянку ОСОБА_3 до Олешинської сільської ради не зверталась та відповідні заяви органом місцевого самоврядування у встановленому законом порядку не розглядались.

Окрім того, постановою КМУ від 12.10.1995 №801 затверджено форму сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразок Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) Цим нормативно-правовим актом визначено, що серія та номер є обов`язковими реквізитами, які дозволяють ідентифікувати його поміж інших.

Водночас, у рішенні сесії Олешинської сільської ради від 18.12.2019 № 21, яке стало підставою для реєстрації права приватної власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_3 , крім серії ХМ, такі реквізити відсутні.

За фактом незаконного заволодіння земельними ділянками Хмельницької міської територіальної громади, у тому числі з кадастровим номером 6825089300:03:003:0932 площею 2,0190 га, Окружною прокуратурою міста Хмельницького 07.04.2023 внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань №42023242260000022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, досудове розслідування якого на даний час триває.

В даному випадку, відсутність спрямованого на відчуження земельної ділянки на користь ОСОБА_3 рішення повноважного органу - Олешинської сільської ради - означає, що орган місцевого самоврядування, як розпорядник земель колективної власності згідно Закону України від 05.06.2003 № 899-IV, волю на відчуження цієї ділянки не виявив, а тому вона вибула із розпорядження територіальної громади поза її волею в порушення вимог п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 1, 2, 3, 5, 13 Закону України від 05.06.2003 № 899-IV, п.п. 8, 17, 21 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст. 118,122 ЗК України та Закон України від 10.07.2018 № 2498- VIII, а відтак набута особою, яка не мала жодного права на неї, оскільки членом КСП «Черепівка» не була та прав на земельну частку (пай) не мала та відчужила земельну ділянку ОСОБА_2 , у зв`язку з чим ця земля підлягає витребуванню із незаконного володіння ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 19.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

01.02.2024 відповідач ОСОБА_2 подала відзив на позов, де вказала, що земельну ділянку придбала на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, на законних підставах, сплатила кошти продавцю та податки державі в повному обсязі, а тому є законним добропорядним власником земельної ділянки, просить в позові відмовити.

08.02.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, де прокурор зазначив, що ОСОБА_3 отримала у приватну власність спірну земельну ділянку всупереч вимогам чинного законодавства, таким чином обґрунтованою є вимога прокурора про витребування на користь міської територіальної громади в особі Хмельницької міської ради з незаконного володіння ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 6825089300:03:003:0932 площею 2,019 га.

Ухвалою суду від 29.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити з підстав, викладений у позовній заяві.

Представник позивача Хмельницької міської ради в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника, позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, повідомлена про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку, подала відзив на позов, просить в позові відмовити, розгляд справи проводити за її відсутності.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, повідомлена про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши в сукупності докази у справі, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

16.07.2021 державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Хмельницької міської ради Іщуком В.О. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості (номер відомостей про речове право: 43058173) про право приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення кадастровий номер 6825089300:03:003:0932 площею 2,0190 га розташованої на території колишньої Олешинської сільської ради (на даний час Хмельницької міської територіальної громади), на підставі витягу з рішення XXVIII чергової сесії VII скликання №21 від 18.12.2019 відповідно до якого прийнято рішення про затвердження ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) за рахунок земель комунальної власності категорія земель «землі сільськогосподарського призначення» загальною площею 2,0190 га цільове призначення 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Олешинської сільської ради та передачі у власність відповідно до сертифіката на земельну частку (пай) серія ХМ земельну ділянку з кадастровим номером 6825089300:03:003:0932 площею 2.019 га.

Формування земельної ділянки з кадастровим номером 6825089300:03:003:0932 площею 2,0190 га, як об`єкта цивільних прав у відповідності до вимог ст.79-1 ЗК України, проведено на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення колишньої колективної власності КСП «Черепівка».

КСП «Черепівка» рішенням правління від 26.11.1999 (протокол №11) реорганізовано в СТОВ «Черепівка», яке 02.11.2007 припинило свою діяльність, підтверджується витягом Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та інформацією архівного відділу Хмельницької РДА №01-33/2023-122 від 07.11.2023.

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель виготовлена ТОВ «Атлас Бізнес Груп» на замовлення Олешинської сільської ради у відповідності до рішення сесії сільської ради від 05.02.2019 №11 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель колективної власності бувшого КСП «Черепівка» з метою реєстрації на земельні ділянки права комунальної власності» на підставі Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ від 26.12.1995 з метою передачі земель сільськогосподарського призначення із колективної у комунальну власність на виконання вимог Закону України від 10.07.2018 № 2498-VIII.

На підставі виготовленої документації із землеустрою 15.11.2019 до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 6825089300:03:003:0932 площею 2,0190 га та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна, право комунальної власності на неї за Олешинською сільською радою, при цьому .

зазначено правовстановлюючим документом Державний акт на право колективної власності КСП «Черепівка» серії ХМ від 26.12.1995 (зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 6).

Рішенням сесії Олешинської сільської ради від 18.12.2019 № 34 на підставі ст. 26 «Про місцеве самоврядування в Україні» земельну ділянку з кадастровим номером 6825089300:03:003:0932 площею 2,0190 га передано в користування ОСОБА_4 на умовах оренди за межами населеного пункту як невитребуваної земельної частки (паю) (п. 2 рішення) строком на 49 років.

06.02.2020 Олешинська сільська рада та ОСОБА_4 уклали договір оренди № 23, відомості про право оренди внесено 12.03.2020 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області Андрієвською М.В. (номер запису про інше речове-право 35950640).

16.07.2021 ОСОБА_3 , зареєструвала право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6825089300:03:003:0932 площею 2,0190 га на підставі поданої нею заяви державному реєстратору та витягу з рішення XXVIII чергової сесії Олешинської сільської ради VII скликання від 18.12.2019 №21, яке в дійсності органом місцевого самоврядування не приймалося і питання щодо передачі землі у приватну власність останньої на розгляд сесії не виносилося та не розглядалося, що підтверджується архівними копіями порядку денного XXVIII чергової сесії Олешинської сільської ради VII скликання від 18.12.2019 та рішеннями, які приймались на вказаній сесії.

ОСОБА_3 членом КСП «Черепівка» не була, їй не видавався сертифікат на земельну частку (пай), що підтверджується витягом з Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються КСП «Черепівка» Олешинської сільської ради, прав земельну частку (пай) іншим законним способом не набувала.

14.09.2021 ОСОБА_3 передала земельну ділянку з кадастровим номером 6825089300:03:003:0932 площею 2,0190 га в оренду ТОВ «Компанія Агро-Груп», який припинено 31.01.2023, а 07.02.223 продала ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу № 636, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Н.М.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені частиною 2 статті 16 цього Кодексу.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

На підставі частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (далі - Закон України від 05.06.2003 № 899-ІУ) право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі (створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх. числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).

Згідно ст. 2 Закону України від 05.06.2003 № 899-ІУ основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до ст. 3 Закону України від 05.06.2003 № 899-ІУ, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, підставою для виділення земельної ділянки у натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Статтею 5 Закону України від 05.06.2003 № 899-ІУ, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); - розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно ст.ст. 7, 9 Закону України від 05.06.2003 № 899-ІУ розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства, власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» (далі - Закон України від 10.07.2018 № 2498-УШ), набрав чинності з 01.01.2019, внесено зміни до Земельного кодексу України та визначено, що землі колективних сільськогосподарських підприємств, які припинені, вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

З огляду на викладене, земельна ділянка площею 2,0190 га кадастровий номер 6825089300:03:003:0932, яка розташована на території Хмельницької територіальної громади зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 , яка не мала права на неї, у тому числі у подальшому відчужувати її ОСОБА_2 .

За приписами статті 317 Цивільного кодексу України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном. Згідно із ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Витребування майна від добросовісного набувача залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувана за першим правочином. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №916/2130/15, від 06.03.2019 у справі № 911/3158/17.

Щодо втручання у право відповідачів на мирне володіння майном.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц також зазначено, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного прав. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми: 1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер; 2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; 3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Другу та третю норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), пункти 166 - 168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

- втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу в національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними;

- якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, легітимна мета такого втручання може полягати в контролі за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або в забезпеченні сплати податків, інших зборів або штрафів;

- втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними із цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності.

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки - встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19, пункти 40 - 43)).

Можливість віндикації майна, його витребування від особи, яка незаконно або свавільно заволоділа ним, має нормативну основу в національному законодавстві. Зокрема, пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України передбачений такий спосіб захисту, як відновлення становища, яке існувало до порушення, а статтею 387 ЦК України передбачено право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння. Зазначені положення є доступними для заінтересованих осіб, чіткими, а наслідки їх застосування - передбачуваними.

Віндикація майна, його витребування в особи, яка незаконно або свавільно порушила чуже володіння, має легітимну мету, яка полягає в забезпеченні права інших осіб мирно володіти своїм майном. Така мета відповідає загальним інтересам суспільства.

Згідно з частиною першою статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 14 Конституції України).

Позовні вимоги про витребування земельної ділянки з володіння відповідачів є обґрунтованими, а втручання держави у їх право власності є виправданим, оскільки порушення загальновідомого, чітко визначеного законодавством порядку надання земельних ділянок порушує суспільний інтерес на законний обіг землі, як національного багатства та положення законодавства України про зобов`язання органів влади діяти в межах своїх повноважень та у порядку передбаченому законом. Недотримання такого порядку тягне за собою свавілля державних органів та знищення правового порядку у державі.

Крім цього, згідно ч.1 ст.661 ЦК України передбачено, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Щодо підстав представництва прокурора.

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтями 6, 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

За змістом ст. 80 Земельного кодексу України, ст. 2, 170, 326, 374 Цивільного кодексу України право власності на землі державної власності належать державі Україна, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №3-рп/99 встановлено, що прокурор або його заступник, самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися взагалі з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій. Інтереси держави відрізняються від інтересів учасників інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що «Інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Хмельницькою міською радою самостійно заходи щодо витребування вказаної частини земельної ділянки у судовому порядку упродовж тривалого терміну не вживались (направлені на адресу Хмельницької міської ради лист місцевої прокуратури №55-6386 вих-23 від 30.10.2023 не призвів до реального усунення вказаних прокурором порушень).

Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 у справі №639/898/19, а також у постанові від 06.11.2019 у справі №924/187/18 виокремив таку обставину, що лише звернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з відповідним позовом можна вважати належним здійсненням захисту інтересів держави. Інші вжиті заходи (зокрема, листування) не відповідають вимогам чинного законодавства, зазначеним позиціям.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18, а також висновками Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, яка, уточнюючі усі вище перелічені позиції встановила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Враховуючи вищевикладене, прокурор з метою захисту інтересів держави з підстави нездійснення захисту суб`єктом владних повноважень звернувся із вказаним позовом.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

ОСОБА_2 має інвалідність 2-0ї групи, що підтверджується пенсійним посвідченням серія НОМЕР_1 , звільнена від сплати судового збору, а судовий збір в розмірі 2684 грн. підлягає компенсації за рахунок коштів державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 18, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 317, 387, 388 ЦК України, ст.ст. 79, Перехідними положеннями Земельного кодексу України, Законом України «Про державний земельний кадастр», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Законом України «Про прокуратуру» суд -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Хмельницької міської ради земельну ділянку площею 2,0190 га кадастровий номер 6825089300:03:003:0932, яка розташована на території Хмельницької територіальної громади.

Компенсувати за рахунок коштів державного бюджету Хмельницькій обласній прокуратурі (код ЄДРПОУ 02911102, ДКС України, м. Київ, МФО 820172, р. НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 2684 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Окружна прокуратура міста Хмельницького, код ЄДРПОУ , м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 63.

Позивач : Хмельницька міська рада, код ЄДРПОУ 33332218, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Третя особа: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 АДРЕСА_2 .

Дата складення повного тексту судового рішення: 19.04.2024.

Суддя: