Постанова

від 16.05.2024 по справі 629/5383/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року

м. Харків

справа № 629/5383/23

провадження № 22-ц/818/1520/24

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю.,

Учасники справи:

позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «М.Грушевського-11»

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши в порядку ст. 369ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «М.Грушевського-11» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 січня 2024 року, постановлене суддею Цендра Н.В.,

в с т а н о в и в:

У вересні 2023 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «М.Грушевського-11» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за послуги з управління будинком у розмірі 8386,56 грн, а також судові витрати, понесені при зверненні до суду з позовом у розмірі 2684,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 січня 2024 року позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «М.Грушевського-11» задовольнити частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «М.Грушевського-11» заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 8386 гривень 56 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «М.Грушевського-11» витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 гривень. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції - скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовні вимоги у повному обсязі.

Зазначає, що він не мешкає в свої квартирі, є внутрішньо переміщеною особою, своєчасно повідомив управителя про непроживання у квартирі. Також наголошує, що згідно Постанови КМУ №290 від 05.03.2022 з урахуванням змін заборонено стягувати заборгованість за комунальні послуги в період дії воєнного часу.

У відзиві на апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «М.Грушевського-11» просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що заборгованість підлягає стягненню з відповідача. Підстав для застосування Постанови КМУ №206 не вбачається, оскільки постановою забороняється стягувати із громадян заборгованість за житлово-комунальні послуги, утворену після 24 лютого 2022 року, в тому випадку, якщо громадянин надав виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Заяву про свій статус як ВПО відповідач своєчасно не надав.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №323400215 сформованої 20.02.2023.

Із протоколу від 31.08.2021 року установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, проведених 26.08.2021 року за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 , вбачається, що власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за вище вказаною адресою було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «М.Грушевського-11».

Рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «М.Грушевського-11» від 26.09.2021, було затверджено кошторис та розмір внесків на утримання багатоквартирного будинку в розмірі 6,40 грн./м2для квартир 2-9 поверхів, та 3,14 грн./м2для квартир 1 поверху.

Відповідно до п. 3.11 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «М.Грушевського-11» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Згідно матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання з оплати внесків за послугу з управління багатоквартирним будинком, визначених ОСББ «М.Грушевського-11», не виконує належним чином, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Із довідки про стан розрахунків по внескам з управління будинком ОСББ «М.Грушевського-11» за період з 01.12.2021 по 31.08.2023 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 має заборгованість по внескам з управління будинком у розмірі 8386,56 грн.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначеніЗаконом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до п. 2,3 ч. 3ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до повноважень органів місцевого самоврядування належать встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону ; затвердження норм споживання комунальних послуг.

Згідно з вимогамист. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року(чинного на час виникнення спірних правовідносин) залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до положеньст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами ст.610,612 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно дост. 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такою будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Згідно п.п. 1, 2, 5, 6ст. 7 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласники зобов`язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку: виконувати рішення зборів співвласників: забезпечувати додержання вимог житловою і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин: кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спілішого майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Також відповідно до п. 10 ст.7ст.ст.15,16 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Співвласник зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень. Об`єднання має право здійснювати контролі, за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Згідно положень п. 11ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку»рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення.

Відповідно до ч. 6ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирною будинку»для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Сторонами не заперечується те, що оплата комунальних послуг відповідачем здійснювалась не в повному обсязі.

Із довідки про стан розрахунків по внескам з управління будинком ОСББ «М.Грушевського-11» за період з 01.12.2021 по 31.08.2023 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 має заборгованість по внескам з управління будинком у розмірі 8386,56 грн.

За таких обставин рішення суду про наявність підстав для стягнення з заборгованості відповідає фактичним обставинам справи.

Щодо доводів апеляційної скарги про необхідність застосування Постанови КМУ №290 судова колегія зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2023 р. № 390 внесені зміни до постанови від 05.03.2022 р. № 206 установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі; стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати початку по дату завершення бойових дій або тимчасової окупації територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312), або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (з місця тимчасового проживання в іноземній державі, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби тощо).

Отже постановою, забороняється стягувати із громадян заборгованість за житлово-комунальні послуги, утворену після 24 лютого 2022 року, в тому випадку, якщо громадянин надав виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки від 05.01.2023 ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою.

Докази про те, що відповідача надав управителю багатоквартирного будинку або іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, до суду надані не були.

Посилання в апеляційній скарзі на надсилання відповідачу заяви від 01.01.2023, (а.с.114) про повідомлення ОСББ про те, що він є внутрішньо переміщеною особою, судова колегія відхиляє, оскільки доказів вручення відповідачу чи направлення саме цієї заяви матеріали справи не містять.

Крім того колегія суддів звертає увагу на неможливість надання 01.01.2023 року довідки, яка видана після зазначеної дати 05.01.2023 року.

За таких обставин відсутні підстави для застосування Постанови Кабінету Міністрів України від 21.04.2023 р. № 390 щодо нарахування заборгованості після 01.06.2022 року.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, підстав для скасування рішення суду не вбачається, рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6Конвенції про захист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.367,368,369,375,381,382,383,384, ЦПК Українисуд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 січня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п. 2 ч.3ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Ю.М. Мальований

О.Ю. Тичкова