Рішення
Іменем України
01 травня 2024 року
смт Краснопілля
справа № 578/970/22
провадження № 2/578/4/24
Краснопільський районний суду Сумської області у складі головуючого судді Косар Алевтини Іванівни
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Краснопілля Сумського району Сумської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу
за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АРТЕКСПОРТГРУП»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
учасники судового процесу:
представник позивача: адвокат Нечитайло Д. О. в режимі відео конференції
представник відповідача: адвокат Самусь О. В. в режимі відеоконференції
секретар судового засідання Литвин А. В.
та установив:
У листопаді 2022 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АРТЕКСПОРТГРУП» /далі по тексту також ТОВ «АРТЕКСПОРТГРУП», позивач / звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 /далі по тексту також відповідач/ про стягнення грошових коштів. Позов мотивований тим, що 08.09.2021 ТОВ «АРТЕКСПОРТГРУП» на підставі платіжних доручень №44 перераховано грошові кошти в сумі 5 030 000,00 грн; №45 перераховано грошові кошти в сумі 400 000 грн, а усього 5 430000 грн на рахунок НОМЕР_1 в Акціонерному банку «Південний», що належить ОСОБА_1 з призначенням «Поворотна фінансова допомога згідно договору №АРТ-МО0109 від 01.09.2021». Внаслідок зміни учасника та директора Товариства 30.05.2022 і проведеної інвентаризації активів та балансу Позивача встановлено, що будь-який договір про перерахування грошових коштів на адресу відповідача відсутній. Також відсутні рішення загальних зборів, яким ми надавалась згода на вчинення значного правочину, а тому підстави для отримання грошових коштів відповідачем є безпідставним. Модельним статутом товариства передбачено, що значним правочином є надання товариством позики, крім випадків, коли позичальником є працівник товариства, а відповідна суму на день укладення правочину не перевищує 10 місячних мінімальних заробітних плат. На момент отримання коштів відповідач не був і не сє працівником товариства. З метою досудового врегулювання спору і встановлення обставин отримання коштів відповідачем, оскільки призначення платежу визначене як «Поворотна фінансова допомога», що в силу пп. 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є обов`язковою до повернення, відповідачу 01.11.2022 направлена вимога про повернення грошових коштів, яка на день звернення до суду з цим позовом залишена без розгляду. Тобто, відповідач набув майно (грошові кошти), що є предметом цього спору безпідставно внаслідок відсутності договірних зобов`язань і мають бути стягнуті на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України. З урахуванням цих обставин просило стягнути з відповідача 5 430000.00 грн безпідставно отриманих грошових коштів; 1 418446.21 грн інфляційних витрат; 191 016.99 грн штрафних санкцій, а усього 7 039 463 грн.
14.03.2023 представник позивача звернувся до суду у порядку частини третьої статті 49 Цивільного процесуального кодексу України /далі по тексту також ЦПК/ з заявою про зміну підстави позову, обґрунтовуючи тим, що на стадії підготовчого провадження у суді, Позивачем було віднайдено Договір №АРТ-МО0109 про надання поворотної фінансової допомоги від 01.09.2021.
Вважає за необхідне викласти підстави позову наступним чином.
01.09.2021між Позивачем як позикодавцем та Відповідачем як позичальником укладено Договір №АРТ-МО0109 /далі по тексту також Договір/ про надання поворотної фінансової допомоги, за умовами якого позика надається на безоплатній основі в розмірі 6 000 000 грн не пізніше тридцяти календарних днів з дати підписання договору, строком на один календарний рік з дати його підписання, тобто до 01.09.2022. На виконання умов Договору, Позивачем перераховано на рахунок Відповідача НОМЕР_2 в Акціонерному банку «Південний» наступні суми фінансової допомоги: 08.09.2021 за платіжним дорученням №44 перераховано 5 030 000 грн; 08.09.2021 за платіжним дорученням №45 перераховано 400000 грн, а усього 5430000,00 грн. Факт отримання Відповідачем грошових коштів також підтверджується випискою по рахунку Позивача, сформованої станом на 31.10.2022. Умовами п. 3.1. Договору передбачено повернення грошових коштів шляхом видач: грошових коштів підприємству у касу або шляхом перерахування на рахунок. 01.11.2022 з метою досудового врегулювання спору відповідачу направлена вимога про повернення грошових коштів за Договором, яка залишена без розгляду. За змістом підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення. Посилаючись на положення стст. 202, 207, 509, 526, 598, 610, 612, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 Цивільного кодексу України /далі по тексту також ЦК/, відповідачем своїх зобов`язань за Договором з повернення позики не виконано. Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов`язань за Договором, беручи до уваги розрахунок штрафних санкцій, то окрім заборгованості за Договором у розмірі 5 430000,00 грн, підлягають стягненню інфляційні витрати 1 418446,21 грн, 191016,99 грн штрафних санкцій (детальний розрахунок додається).
Процесуальні діїсуду тасторін усправі
Відповідно до ухвали суду від 22грудня 2022року прийнято позовну заяву ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«АРТЕКСПОРТГРУП» та відкрито провадження у цивільній справі № 578/970/22 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче провадження.
Цією ж ухвалою запропоновано учасникам справи подати до суду процесуальні заяви по суті справі (відзив на позовну заяву, відповідь на відзив і заперечення).
Користуючись своїми процесуальними правами, 15.02.2023 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про невизнання позову. Він не погоджується з твердженням позивача, що відповідач набув майно (грошові кошти), що є предметом даного спору, безпідставно внаслідок відсутності договірних зобов`язань і мають бути стягнені на підставі статті 1212 ЦК.
Так, дійсно 01.09.2021 між ТОВ "АРТЕКСПОРТГРУП" та ОСОБА_1 було укладено Договір № АРТ-МО0109 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, за умовами якого визначено, що безвідсоткова поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України у загальному розмірі 5 430 000,00 грн без ПДВ строком до 01 вересня 2041 року. Відсутність екземпляру Договору № АРТ-МО0109 у Позивача не є підставою вважати грошові кошти, отримані Відповідачем безпідставно набутим майном. З цих підстав просив у позові відмовити (Договір № АРТ-МО0109 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 01.09.2021).
У відповіді на відзив відповідача представник позивача зазначив обставини, які визнаються ТОВ «Артекспортгруп»: 08.09.2021 ТОВ «Артекспортгруп» на підставі платіжних доручень №44 перераховано грошові кошти в сумі 5 030 000.00 грн та №45 перераховано грошові кошти в сумі 400 000 грн на рахунок НОМЕР_2 в Акціонерному банку «Південний», відкритий на ім`я ОСОБА_1 з призначенням «Поворотна фінансовадопомога згіднодоговору №АРТ-МО0109від 01.09.2021».Відтак, відповідач отримав від позивача грошові кошти у сумі 5 430000,00 грн та повністю розпорядився ними на власний розсуд за Договором №АРТ-МО0109 про надання поворотної фінансової допомоги від 01.09.2021.
Обставини, з якими не погоджується позивач:
У відзиві на позов представник відповідача зазначає про укладення між позивачем та відповідачем Договору №АРТ-МО0109 про надання безвідсоткової поворотної фінансовоїдопомоги від 01.09.2021на суму5430000грн зкінцевою датоюповернення до01.09.2041.У відзивіпосилається наінші положенняДоговору пронадання безвідсотковоїповоротної фінансовоїдопомоги.Позивач категоричноне погоджуєтьсяіз наданоюкопією документа - Договору №АРТ-МО0109 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 01.09.2021, оскільки не відома природа походження даної копії документу. Підставами для перерахування коштів на рахунок відповідача, а відтак і зарахування останнім грошових коштів на свій рахунок № НОМЕР_2 в Акціонерному банку «Південний» є саме - Договір №АРТ-МО0109 про надання поворотної фінансової допомоги від 01.09.2021, що свідчить про інший вид зобов`язання, аніж гой на який посилається представник відповідача. Із викладеного вище слідує те. що представником відповідача надано копію документа, який передбачає інший вид зобов`язання і не пов`язаний із підставами розгляду цієї справи, оскільки як наголошено вище Договір №АРТ-МО0109 про надання поворотної фінансової допомоги від 01.09.2021 та Договір №АРТ-МО0109 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 01.09.2021 це два різних види правочинів. які мають особливості їх укладення та реалізації. Окрім того позивач вважає, що Договір №АРТ-МО0109 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 01.09.2021 (наданий відповідачем) взагалі не укладався, оскільки в силу положень частини першої статті 1046 ЦК договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відтак у відповідності до положень статті 179 ЦПК просив позов задовольнити повністю.
14.03.2023 від представника позивача надійшла заява про зміну підстав позову (Договір № АРТ-МО0109 про надання поворотної фінансової допомоги від 01.09.2021 додається).
У запереченнях на заяву про зміну підстав позову, які отриманні судом від 27.03.2023, представник відповідача зазначає про порушення позивачем вимог частини 3 статті 49 ЦПК, оскільки позивач у заяві про заміну підстави позову від 14.03.2023 одночасно змінив і предмет, і підстави позову. Позивач змінив підстави позову щодо стягнення з відповідача грошових коштів з безпідставно набутих на кошти, набуті на підставі Договору №АРТ-МО0109 від 01.09.2021. Вимога позивача до відповідача змінилася із вимоги стягнути безпідставно отримані грошові кошти на вимогу стягнути суму основної заборгованості. Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав не допускається, оскільки у разі такої зміни фактично виникає нова матеріально правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Просив у задоволенні заяви позивача про зміну підстави позову від 14.03.20232 відмовити.
Разом з цим, у запереченнях на заяву про зміну підстав позову, які отриманні судом від 08.08.2023, представник відповідача зазначає про відсутність у заяві інформації про наявність у позивача або іншої особи оригіналу письмового доказу - Договору №АРТ-МО0109 про надання поворотної фінансової допомоги від 01.09.2021. У заяві про зміну підстави позову від 14.03.2023 позивач зазначає, що ним було віднайдено Договір №АРТ-МО0109 про надання поворотної фінансової допомоги від 01.09.2021, але у сторони відповідача виникають сумніви щодо наявності у позивача оригіналу цього документу.
Крім цього, представник відповідача зазначив, що між ТОВ "АРТЕКСПОРТГРУП" та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду від 02 вересня 2021 року до договору поворотної фінансової допомоги № АРТ-МО0109 від 01.09.2021. Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди, сторони, керуючись пунктом 8.1. Договору № АРТ-МО0109 про надання поворотної фінансової допомоги від 01.09.2.021, дійшли згоди скасувати його дію за взаємною згодою сторін. Пунктом 2 Додаткової угоди Позикодавець (ТОВ "АРТЕКСПОРТГРУП") підтверджує, що не надавав Позичальнику ( ОСОБА_1 ) грошові кошти на виконання умов Договору № № АРТ-МО0109 про надання поворотної фінансової допомоги від 01.09.2021.
08 вересня 2021 року ТОВ "АРТЕКСПОРТГРУП" на підставі платіжного доручення № 44 перерахувало грошові кошти в розмірі 5 030 000,00 грн на рахунок Відповідача в АБ «Південний» з призначенням платежу: «Поротна фінансова допомога згідно договору № АРТ-МО0109 від 01.09.2021».
Того ж дня ТОВ "АРТЕКСПОРТГРУП" на підставі платіжного доручення № 45 перерахувало грошові кошти в розмірі 400 000,00 грн на рахунок Відповідача в АБ «Південний» з призначенням платежу: «Поротна фінансова допомога згідно договору № АРТ-МО0109 від 01.09.2021».
Таким чином, грошові кошти в сумі 5 430 000,00 грн Відповідачем було отримано після скасування дії Договору № АРТ-МО0109 про надання поворотної фінансової допомоги від 01.09.2021.
Між ТОВ "АРТЕКСПОРТГРУП" та ОСОБА_1 01 вересня 2021 року було укладено два договори:
-Договір № АРТ-МО0109 про надання поворотної фінансової допомоги від 01.09.2021;
-Договір № АРТ-МО0109 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 01.09.2021.
02 вересня 2021 року дію Договору № АРТ-МО0109 про надання поворотної фінансової допомоги від 01.09.2021 скасовано. Грошові кошти в сумі 5 430 000,00 грн Позивач перерахував на виконання умов Договору № АРТ-МО0109 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 01.09.2021, засвідчену копію якого додано до відзиву на позовну заяву.
Відповідачем було повернуто отриману фінансову допомогу по Договору № АРТ- МО0109 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 01.09.2021, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1 від 28 грудня 2021 року на суму 5 430 000,00 грн. Просив у позові ТОВ "АРТЕКСПОРТГРУП" відмовити.
Відповідно до ухвали суду від 16серпня 2023року задоволено клопотання представника позивача та витребовані від акціонерного банк «Південний» докази, що становлять банківську таємницю, щодо клієнта ОСОБА_1 .
Відповідно до ухвали суду від 24 листопада 2023 року повторно витребовані від акціонерного банк «Південний» докази, що становлять банківську таємницю, щодо клієнта ОСОБА_1 .
Відповідно до ухвали суду від 11 січня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Позиція учасників справи у судовому засіданні
Представник позивача уточнений позов підтримав і наполягав на задоволенні. Додатково пояснив, що 14.03.2023 представником позивача заявлено вимогу про зміну підстав позову, оскільки змінились обставини, якими позивач обгрунтовував свої вимоги (стягнення безпідставно отриманих грошових коштів), а саме було віднайдено основний договір, надісланий Банком на виконання ухвали суду, відтак нормативно правова кваліфікація обставин, на які посилався позивач у позові змінилась, що і викликало право звернутися до суду із відповідною заявою та обгрунтувати її належним чином (стягнення заборгованості за договором № АРТ-МО0109 від 01.09.2021 про надання поворотної фінансової допомоги). Зазначав, що матеріально правова вимога позивача щодо предмета позову залишилась незмінною - це стягнення на користь позивача коштів у розмірах, які зазначені у первісному позові. Аналогічна правова позиція зазначена у Постанові Обєднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 01 листопада 2021 року у справі №405/3360/17 провадження № 61-9545сво21.
Позиція сторони відповідача спростовується матеріалами розкриття банківської таємниці по клієнту АБ «Південний» ОСОБА_1 .
Представник відповідача позов не визнав. Додатково пояснив, що прибутковий касовий ордер № 1 від 28 грудня 2021 року на суму 5 430 000,00 грн виданий директором товариства як підтвердження повернення ОСОБА_1 отриманої фінансової допомоги по Договору № АРТ-МО0109 про надання поворотної фінансової допомоги від 01.09.2021. При підготовці заперечення на заяву про зміну підстави позову від 03.08.2023 ним помилково зазначено, що прибутковий касовий ордер № 1 від 28 грудня 2021 року на суму 5 430 000,00 грн виданий як підтвердження повернення отриманої фінансової допомоги по Договору № АРТ-МО0109 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 01.09.2021. Також просив не досліджувати згаданий документ як такий що не має відношення до справи.
Фактичні обставини справи
Суд встановив,що 01.09.2021 між ТОВ «АРТЕКСПОРТГРУП» та ОСОБА_1 було укладено Договір №АРТ-МО0109 про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до якого позивач надає грошові кошти в національній валюті України в розмірі 6 000 000 грн без ПДВ на безоплатній основі строком до "01" вересня 2022 року.
На картковий рахунок ОСОБА_1 ,відкритий вАкціонерному банку«Південний», 08.09.2021 було здійснено зарахування грошових коштів від ТОВ «АРТЕКСПОРТГРУП» за платіжними дорученнями: № 44 сума - 5 030 000 грн; № 45 сума - 400000грн.
В призначенні платежів в кожному платіжному дорученні вказано «Поворотна фінансова допомога згідно Договору №АРТ-МО0109 від 01.09.2021 без ПДВ».
Загальна сума за платіжними дорученнями складає 5 430000.00 грн.
Зарахування вказаних грошових коштів підтверджено випискою з рахунка приватного клієнта з Акціонерного банку «Південний», відкритого на ім`я ОСОБА_1 , за розрахунковий період з 08.09.2021 по 08.09.2021.
01 листопада 2022 року позивачем направлено відповідачу вимогу за вихідним № 1-4-11/23 про повернення 5430000.00грн до 10.11.2022. Вказана вимога відповідачем не отримана.
Національне законодавство та мотиви суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18) вказано, що предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до суду, а зміна підстав позову- це зміна обставин, на яких ґрунтується відповідна позовна вимога.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21) зазначено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбаченіЦПК.
У постановах Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19, від 25 травня 2022 року у справі № 753/1908/15-ц (провадження № 61-5815св21) та від 12 жовтня 2022 року у справі № 723/1233/17 (провадження № 61-8418св22) вказано, щозміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
У постанові Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 570/5639/16-ц (провадження № 61-19440св21) зазначено, що зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.[…] Колегія суддів Верховного Суду не погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо повернення заяви про зміну предмета позову і вважає, що позивач має право на уточнення позовних вимог, враховуючи приписи статей13175197ЦПК, якими передбачено виключне право позивача на визначення предмета та підстав спору, а також способу захисту порушеного права та інтересу. У цьому випадку суди не врахували вимоги статті189ЦПК, за якими одним із завдань підготовчого провадження є остаточневизначення предмета спору та характеру спірних правовідносин з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
У постанові Верховного Суду від 25 серпня 2022 року у справі № 757/31785/19-ц (провадження № 61-275св22) вказано, що за правилами статті 126 ЦПК право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом; документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.Встановивши, що в уточненій позовній заяві позивач фактично не тільки збільшила позовні вимоги про стягнення пені/процентів, а також заявила нові вимоги (про повернення безпідставно списаних грошових коштів), чим змінила предмет позову, при цьому ця заява подана 03 лютого 2021 року, тобто після закінчення підготовчого засідання (ухвала Печерського районного суду м. Києва від 19 лютого 2020 року),апеляційний суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про залишення такої заяви без розгляду з огляду на положення статті 126 ЦПК.
З огляду на викладене позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/обраних способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Предметом позову в цій справі у первісній редакції позовної заяви була вимога майнового характеру про стягнення 5 430000.00 грн безпідставно отриманих грошових коштів; 1 418446.21 грн інфляційних витрат; 191 016.99 грн штрафних санкцій, а усього 7 039 463 грн.
У запереченнях на заяву про зміну підстав позову, які отриманні судом від 27.03.2023, представник відповідача зазначає про порушення позивачем вимог частини 3 статті 49 ЦПК, оскільки позивач у заяві про заміну підстави позову від 14.03.2023 одночасно змінив і предмет, і підстави позову.
Судом встановлено, що у заяві представника позивача про зміну підстав позову матеріально правова вимога позивача щодо предмета позову залишилась незмінною про стягнення на користь позивача коштів у розмірах, що зазначені у первісному позову, тобто подана у відповідності до вимог частини 3 статті 49 ЦПК.
Статтею 11 ЦК передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Визначення поняття "поворотна фінансова допомога" наведено у абзаці 8 підп.14.1.257 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, згідно якого, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.
Згідно із частиною першою статті 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною першою статті 1049 ЦК встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Положеннями статей 525, 526, 530 ЦК встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 628 ЦК, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК).
Матеріалами справи встановлено, що позивач перерахував на виконання умов Договору про надання поворотної фінансової допомоги №АРТ-МО0109 від 01.09.2021 кошти безвідсоткової поворотної фінансової допомоги на суми 5 030 000 грн та 400 000 грн, відповідно, суд розцінює як такі, що перераховані відповідно до умов Договору про надання поворотної фінансової допомоги №АРТ-МО0109 від 01.09.2021, оскільки відповідач не спростував протилежного.
Докази на підтвердження повного/частково повернення коштів безвідсоткової поворотної фінансової допомоги відповідачем матеріали справи не містять.
Квитанція до прибуткового касового ордера № 1 від 28 грудня 2021 р., відповідно до якої ТОВ «АРТЕКСПОРТГРУП» прийняло від ОСОБА_1 5 430 000 грн, хоча в графі "призначення платежу" міститься посилання на Повернення фінансовоїдопомоги згідноДоговору №АРТ-МО0109 від 01.09.2021, суд розцінює як таку, що не є підтвердженням повернення коштів саме за Договором №АРТ-МО0109 від01.09.2021 про надання поворотної фінансової допомоги, який не оспорюється сторонами, оскільки відповідач не спростував протилежного. У своїх запереченнях на позов відповідач посилався на згадуваний документ як повернення фінансової допомоги по Договору №АРТ-МО0109 від 01.09.2021 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 01.08.2021.
У послідуючому у ході судового розгляду представник відповідача просив суд вважати це твердження помилковим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.
В ході підготовчого провадження неодноразово змінювалась процесуальна позиція строни відповідача з демонстрацією Договорів №АРТ-МО0109 від 01.09.2021 у різних редакціях.
Стаття 599 ЦК передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною першою статті 625 ЦК передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до статті 527 ЦК, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК).
З урахуванням наведеного, суд визнає обґрунтованою вимогу про стягнення поворотної фінансової допомоги на загальну суму 5 430 000,00 грн.
Щодо вимоги про стягнення 1 418446.21 грн інфляційних витрат; 191 016.99 грн штрафних санкцій.
За статтею 625 ЦК, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи положення частини другої статті 625 ЦК, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання.
Як встановив суд, позивач розрахунок 3% річних здійснив за період з 09.09.2021 до 10.11.2022, визначивши 09.09.2021 початком перебігу прострочення виконання зобов`язання з повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, що є вірним.
Суд перевірив розрахунок 3% річних позивача на суму 191 016,99грн (п. 88 постанови ВПВС від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17; постанова ОП КГСУ у складі ВС від 18 вересня 2020 року у справі № 916/4693/15) та встановив його відповідність вимогам чинного законодавства, оскільки період нарахування 3% річних не обмежується, і обраний період для їх нарахування з 09.09.2021 до 10.11.2022 не суперечить чинному законодавству, тому позовна вимога про стягнення 191016.99грн штрафнихсанкцій підлягає задоволенню в повному обсязі.
Статтею 625 ЦК передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначеному Порядком проведення індексації грошових доходів населення.
Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат позивача за період 09.09.2021 - 10.11.2022 на суму 1 418446.21 грн, за наслідками якого визнано його арифметично правильним, а позову вимогу такою, що підлягає задоволенню.
Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункти 4 та 5 частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд(частина перша, третя статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Європейський суд з прав людининагадав, що «принципи змагальності та рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають «справедливого балансу» між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять його в явно гірше становище порівняно з його опонентом (див. рішення у справах «Авотіньш проти Латвії [ВП] () [GC], заява № 17502/07, пункт 119, й інші посилання, ЄСПЛ 2016, та «Регнер проти Чехії» [ВП] (Regner v. the Czech Republic) [GC], заява № 35289/11, пункт 146, від 19 вересня 2017 року). До того ж, право на змагальний судовий процес, в принципі, означає надання сторонам можливості ознайомлюватися та коментувати всі надані докази або подані зауваження з метою впливу на рішення суду. Крім того, сторони повинні мати можливість подати будь-які докази, необхідні для того, аби їхні вимоги задовольнили (див. рішення у справі «Клінік дез Акація та інші проти Франції» (Clinique des Acacias and Others v. France), заява № 65399/01 та 3 інші заяви, пункти 36-43, від 13 жовтня 2005 року). До того ж, суд, який розглядає справу, повинен сам дотримуватися принципу змагальності, наприклад, якщо він розглядає справу на підставі обґрунтування або заперечення, висловленого ним за власною ініціативою (див. рішення у справі «Чепек проти Чехії», заява № 9815/10, пункти 45 та 51-60, від 05 вересня 2013 року).
Таким чином, у процесуальному та матеріальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.
Відповідно, звертаючись із позовом на захист свого порушеного права в зобов`язальних правовідносинах, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов`язку та зміст цього обов`язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до статті 89 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, щоґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідач не спростував доводів позивача, доказів на підтвердження повернення повністю/частково безпроцентної поворотної фінансової допомоги суду не подав.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку із задоволенням позову, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 105 591,95 грн.
Керуючись ст. 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 272, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Ухвалив:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АРТЕКСПОРТГРУП»
задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АРТЕКСПОРТГРУП» (код ЄДРПОУ: 43014624) 5 430000.00 грн заборгованості за договором № АРТ-МО0109 від 01.09.2021 про надання поворотної фінансової допомоги; 1 418446.21 грн інфляційних витрат; 191 016.99 грн штрафних санкцій, а усього 7 039 463 (сім мільйонів тридцять дев`ять тисяч чотириста шістдесят три ) грн 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АРТЕКСПОРТГРУП» (код ЄДРПОУ:43014624) судові витрати у розмірі 105 591 (сто п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто одну) грн 95 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про сторони та інших учасників справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АРТЕКСПОРТГРУП» код ЄДРПОУ: 43014624, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 03038, місто Київ, вул. Грінченка Миколи, будинок 4, офіс 101-04.
Представник позивача: адвокат Нечитайло Денис Олександрович, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльність Серія КС № 6228/10; Ордер СЕРІЯ АІ № 1306880.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Представник відповідача:адвокат СамусьО.В., Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльність Серія ПТ № 2265; Договір № 16/01-23 від 16.01.2023; Ордер СЕРІЯ АІ № 1332520.
Повне судоверішення складено10травня 2024 року.
Суддя А. І. Косар
Суд | Краснопільський районний суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 01.05.2024 |
Оприлюднено | 21.05.2024 |
Номер документу | 119113931 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про повернення безпідставно набутого майна (коштів) |
Цивільне
Краснопільський районний суд Сумської області
Косар А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні