Постанова

від 29.11.2007 по справі 5/344а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/344А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

29.11.07                                                                                           Справа№ 5/344А

За позовом: ДПІ у Галицькому районі м. Львова

До Відповідача: КП “Юнеско-Соціо”, м. Львів

Про стягнення коштів до бюджету в сумі 84,95 грн.

Суддя Петрик І.Й.

Секретар судового засідання Печений С.М.

Представники:

Позивача: Савченко П.В. –ст. держ. под. Інспектор (дов. від 01.11.07 №52/10-0);

Відповідача: не з'явився;

Представнику позивача, роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.49, 51 КАС України, в тому числі право заявляти відводи.

Суть спору:

ДПІ у Галицькому районі м. Львова заявлено позовні вимоги до КП  “Юнеско - Соціо” про стягнення податкової заборгованості в сумі 84,95 грн.

Обставини справи:

Ухвалою суду від 14.11.07 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено її до судового розгляду 29.11.07 року.

Представник Позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві і пояснив, що Позивач є боржником перед державним бюджетом в сумі 84,95 грн. Вказана заборгованість виникла у зв'язку із несплатою штрафних санкцій.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та час проведення судового засідання, вимоги ухвали суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав.

Представником Позивача подано клопотання про розгляд судової справи без участі Відповідача у зв'язку з його відсутністю. Враховуючи те, що згідно ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які не прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи по суті, суд розглянув справу за наявними у ній матеріалами, згідно із вимогами ст.71 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне:

КП “Юнеско-Соціо”, м. Львів, є боржником по платежах до бюджету в розмірі 84,95 грн. Вказана заборгованість виникла внаслідок несплати штрафу, донарахованого податковим органом.

Станом на момент подання позову заборгованість Відповідачем не погашено.

При вирішенні справи суд виходив з наступного:

Відповідно до Преамбули Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 №2181-III (із змінами та доповненнями), - цей Закон є спеціальним Законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове  державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до вимог п.1.12 ст.1 вищевказаного Закону, - контролюючий орган –це державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Податкові органи є контролюючим органом, відносно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та цільових фондів.

Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції зазначеним пунктом.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі –органи стягнення), є виключно податкові оргнани, а також державні виконавці в межахїх компетенції.

Відповідно до вимог п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 №2181-III (із змінами та доповненнями), активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать фізичній чи юридичні особі  за правом власності або повного господарського відання) можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

На даний час суми фінансових санкцій Відповідача є узгодженими та у встановлені строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу.

П.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 №2181-III (із змінами та доповненнями) передбачено право звернення до суду з позовною заявою про стягнення податкової заборгованості та інших обов'язкових платежів.

Відповідно до вимог ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Норми, встановлені та закріплені Конституцією України, є нормами прямої дії, виходячи з того, що відповідно до вимог ст.8 Конституції в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.

Відповідно до вимог ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” завданням органу державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів. Закон України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.90 №509-XII (із змінами та доповненнями) встановлює та закріплює право звернення податкових органів до Господарського суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 №2181-III (із змінами та доповненнями), податкове зобов'язання платника податків,нараховане контролюючим органом відповідно до цього Закону, вважається у день утримання платником податків податкового повідомлення, за вийнятком випадків, коли платник податків вважає, що контролюючий органневірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої Законом, такий платник має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення.

На даний час всі податкові платежі за даним позовом є узгодженими та у встановлені Законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частин 4, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 №2181-III (із змінами та доповненнями), ст.ст.122-124, 127, 130, 135, 143, 151-154, 160-163, 167 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задоволити повністю.

2.          Стягнути з КП “Юнеско-Соціо” (м.Львів, вул.Університецька, 1, ЄДРПОУ 22354230) на користь Державної податкової інспекції у Галицькому районі (м.Львів, вул..Стрийська, 35, ЄДРПОУ 20801110) 84,95 грн.

Виконавчий лист видат, відповідно до вимог ст.ст. 258, 259 КАС України.

Постанову може бути оскаржено в порядку визначеному главою 1 розділу IV КАС України.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одгочасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                       Петрик І.Й.