Справа № 208/4246/24
№ провадження 2/208/1052/24
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
16 травня 2024 р. м. Кам`янське
Суддя Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДніпроАзот», Товариства з обмеженою відповідальністю депозитарний центр «Придніпров`я», 3-я особа Перша кам`янська державна нотаріальна контора «про визнання правонаступником», -
ВСТАНОВИВ:
15.05.2024 року до провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшов зазначений позов, поданий ОСОБА_1 , який викладений позивачем не державною мовою.
Так, відповідно до частини першоїстатті 9 ЦПК Україницивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
Частиною першоюстатті 10 Конституції Українивстановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа № 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ятастатті10 Конституції України).
Відповідно до частини четвертоїстатті 9 ЦПК Україниучасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
З огляду на зазначене, позовна заява повинна бути викладена державною (українською) мовою.
Позивач не позбавлений права звернутися до перекладача з метою приведення позовної заяви у відповідність до вимог закону.
Відповідно до вимог статті 185 цього Кодексу, позовна заява подана без додержання вимог, викладених в статтях175і177 ЦПК Українипідлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в Ухвалі від 21 січня 2019 року по справі № 761/42431/17, провадження № 61-49091ск18.
Крім того, 18.10.2023 набув чинностіЗакон України від 29.06.2023 № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким, зокрема, внесені зміни доЦПК України, а саме.
Відповідно до п. 2 ч. 3ст. 175 ЦПК Україниу заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти,відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Абз.2 ч.5ст.14 ЦПК Українивизначено, що Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Однак, у поданій до суду позовній заяві не відображено зазначеної інформації.
В порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві не зазначено ціну позову.
Так, згідно до ч. 1 ст.. 176 ЦПК України визначено, що ціна позову визначається:
2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;
10) у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач заявляє про своє право на спадщину у склад якої увійшли майнові права спадкодавуя, проте не надає у відповідності до вимог ст.. 176 ЦПК України визначеності щодо ціни позову.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за вимоги майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить на 01.01.2024 року - 1211,20гривень, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить на 01.01.2024 рік - 15140,00 гривень.
Та зазначене не відповідає і вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, якою визначено: до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Також, в порушення п.п. 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
На підставі зазначеного, враховуючи, що відповідно дост. 185 ЦПК України, позовна заява подана без додержання вимог, викладених в статтях175і177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху, з наданням строку для усунення недоліків.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
За таких обставин суд вважає, що позивачу слід надати термін для виправлення недоліків позовної заяви, шляхом подачі позовної заяви, оформленої у відповідності до вимогЦивільного процесуального кодексу Українита надання доказів на підтвердження доплати судового збору, та підтвердження дійсної вартості всіх об`єктів нерухомого майна, заявленого у позові.
Керуючись ст. ст.175,185,260 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДніпроАзот», Товариства з обмеженою відповідальністю депозитарний центр «Придніпров`я», 3-я особа Перша кам`янська державна нотаріальна контора «про визнання правонаступником», - залишити без руху.
Надати заявнику строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Роз`яснити позивачу, що згідно до ч.3ст.185 ЦПК України, якщо не будуть усунуті недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.
Згідно до ст.353ЦПК України, ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Суддя : Івченко Т. П.
Суд | Заводський районний суд м.Дніпродзержинська |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2024 |
Оприлюднено | 21.05.2024 |
Номер документу | 119115590 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Заводський районний суд м.Дніпродзержинська
Івченко Т. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні