Рішення

від 17.05.2024 по справі 198/177/24

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №198/177/24

Провадження № 2/0198/130/24

17.05.2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2024 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Білинського М. В., за участю секретаря судового засідання Літвіченко В. О., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні, в залі суду смт. Юр`ївка, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, про наступне:

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Юр`ївського районного управління юстиції Дніпропетровської області Сумаренко Марини Андріївни № 27043804 від 14.12.2015 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1225980200:01:001:0498, номер відомостей про речове право 12509954 від 09.12.2015 року.

В обгрунтування заявлених вимог зазначає наступне:

У ОСОБА_1 в постійному користуванні знаходиться земельна ділянка площею 53,5 га для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради Павлоградського (колишнього Юр`ївського) району Дніпропетровської області на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ДП, виданого на підставі рішення районної ради Юр`ївського району Дніпропетровської області від 23 грудня 1998 року № 42-6/23, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 80 від 02 березня 1999 року.

11.09.2015 році на замовлення позивача ТОВ «Земля і право» було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), результатом якої було присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру та державної реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9937857952024 від 25.04.2024 року.

Після цього, позивач звернувся до Юр`ївського районного управління юстиції Дніпропетровської області із заявою про реєстрацію права постійного користування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Однак, замість державної реєстрації права постійного користування на земельну ділянку за позивачем, 09.12.2015 року державним реєстратором Юр`ївського районного управління юстиції Сумаренко Мариною Андріївною було помилково здійснено державну реєстрацію права власності на вищезазначену земельну ділянку за позивачем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 27043804 від 14.12.2015 року, номер відомостей про речове право 12509954, що підтверджується Інформацією з ДРРПНМ № 365236227 від 09.02.2024 року.

При цьому, документ, який став підставою для державної реєстрації права власності на земельну ділянку за позивачем, був саме державний акт на право постійного користування землею серії ДП, виданий 02.03.1999 року, про що зазначено у розділі «Документи, подані для державної реєстрації» вищезазначеної Інформації з ДРРПНМ від 09.02.2024 року.

Позивач дізнався про те, що за ним помилково зареєстровано право власності на вищезазначену земельну ділянку замість постійного користування із Інформації з ДРРПНМ від 09.02.2024 року.

У зв`язку з цим, 09.02.2024 року позивач звернувся до Міністерства Юстиції України зі скаргою на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, в якій просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 27043804 від14.12.2015 року, прийняте державним реєстратором Юр`ївського районного управління юстиції у Дніпропетровській області Сумаренко Мариною Андріївною.

Однак, в березні 2024 року позивач засобами поштового зв`язку отримав наказ Міністерства Юстиції України «Про залишення скарги без розгляду по суті» № 617/7 від 23.02.2024 року. Підставою для залишення скарги без розгляду стало те, що оскаржуване рішення прийнято 14.12.2015 року, а Міністерство Юстиції України отримало повноваження щодо розгляду скарг у сфері державної реєстрації прав з 01.01.2016 року.

Від відповідача Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, заперечень проти задоволення позову не висловили (а.с. 26).

Фіксація судового засідання не здійснювалася.

В ході розгляду справи судом вчинено наступні процесуальні дії:

- 03.05.2024 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання, в порядку підготовки справи до судового розгляду.

Дослідивши письмові матеріали додані до справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що належить задовольнити.

Судом встановлено, що у ОСОБА_1 в постійному користуванні знаходиться земельна ділянка площею 53,5 га для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради Павлоградського (колишнього Юр`ївського) району Дніпропетровської області, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії ДП, виданим на підставі рішення районної ради Юр`ївського району Дніпропетровської області від 23 грудня 1998 року № 42-6/23, зареєстрованим в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 80 від 02 березня 1999 року.

11.09.2015 році на замовлення позивача ТОВ «Земля і право» було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), результатом якої було присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру 1225980200:01:001:0498 та державної реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9937857952024 від 25.04.2024 року.

Після цього, позивач звернувся до Юр`ївського районного управління юстиції Дніпропетровської області із заявою про реєстрацію права постійного користування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

09.12.2015 року державним реєстратором Юр`ївського районного управління юстиції Сумаренко Мариною Андріївною було проведено державну реєстрацію права власності на вищезазначену земельну ділянку за позивачем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 27043804 від 14.12.2015 року, номер відомостей про речове право 12509954, що підтверджується Інформацією з ДРРПНМ №365236227 від 09.02.2024 року.

У вищезазначеній Інформації з ДРРПНМ №365236227 від 09.02.2024 року в розділі «Документи, подані для державної реєстрації» зазначений державний акт на право власності на земельну ділянку серія ДП, виданий 02.03.1999, видавник: Олександрівська сільська рада Дніпропетровської області. Як встановлено в судовому засіданні, це і є державний акт на право постійного користування землею.

Це свідчить про те, що державний реєстратор Юр`ївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, на підставі вищезазначеного державного акта на право постійного користування землею, помилково здійснив реєстрацію права власності на земельну ділянку за позивачем.

Позивач дізнався про те, що за ним помилково зареєстровано право власності на земельну ділянку замість постійного користування із вищезазначеної Інформації з ДРРПНМ від 09.02.2024 року.

У зв`язку з цим, 09.02.2024 року позивач звернувся до Міністерства Юстиції України зі скаргою на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, в якій просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 27043804 від14.12.2015 року, прийняте державним реєстратором Юр`ївського районного управління юстиції у Дніпропетровській області Сумаренко Мариною Андріївною, що підтверджується копією скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав від 09.02.2024року.

В березні 2024 року позивач засобами поштового зв`язку отримав наказ Міністерства Юстиції України «Про залишення скарги без розгляду по суті» №617/7 від 23.02.2024 року. Підставою для залишення скарги без розгляду було те, що оскаржуване рішення прийнято 14.12.2015 року, а Міністерство Юстиції України отримало повноваження щодо розгляду скарг у сфері державної реєстрації прав з 01.01.2016 року.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право постійного користування земельною ділянкою є речовим правом на нерухоме майно, яке є похідним від права власності. Таке право підлягає державній реєстрації та виникає з моменту реєстрації цих прав та оформлюються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від01.07.2004 року № 1952-IV.

Частиною 2 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування.

У відповідності до п. 812 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 передбачено, що для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування.

Водночас, державний реєстратор не звернув уваги на поданий позивачем документ, який підтверджує право постійного користування землею, та помилково здійснив державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за позивачем замість правильного права постійного користування землею.

У відповідності до ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

У зв`язку з тим, що прийняте рішення державного реєстратора не підлягає оскарженню до Міністерства Юстиції України, так як воно було прийнято до 01.01.2016 року, воно може бути оскаржене в судовому порядку.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України у випадку визнання позову відповідачем суд має право ухвалити рішення в підготовчому засіданні.

Враховуючи матеріали справи та визнання позову відповідачем, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Разом з цим, враховуючи волю позивача про залишення за нею судових витрат по справі, суд не стягує такі з відповідача.

Керуючись ст. ст. 141, 200, 258, 259, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов поданий в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Юр`ївського районного управління юстиції Дніпропетровської області Сумаренко Марини Андріївни № 27043804 від 14.12.2015 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1225980200:01:001:0498, номер відомостей про речове право 12509954 від 09.12.2015 року.

Відомості про учасників справи:

- позивач ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

- відповідач Вербківська сільська рада Павлоградського району Дніпропетровської області (адреса місцезнаходження - 51453, вул. Матросова, буд. 20, с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 04338902);

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М. В. Білинський