Рішення

від 07.05.2024 по справі 146/19/24

ТОМАШПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 146/19/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2024 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В.

з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Томашпіль цивільну справу

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ПСП «Перемога»

вимоги позивача: про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення власнику та визнання права оренди припиненим

представник позивача: адвокат Купрій О.М.

представник відповідача: адвокат Самар В.О.

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

05 січня 2024 року позивач звернувся до суду з даним позовом в якому просить усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,7731 га з кадастровим номером 0523982200:01:000:0138, яка розташована на території Томашпільської територіальної громади Тульчинського району Вінницької області (за межами с.Комаргород) (колишня Комаргородська сільська рада Тульчинського району Вінницької області) шляхом зобов`язання Приватного сільськогосподарського підприємства «Перемога» повернути власнику ОСОБА_1 зазначену земельну ділянку; визнати припиненим право оренди за приватним сільськогосподарським підприємством «Перемога» за договором оренди землі, який укладений 19.10.2012 між ОСОБА_1 та приватним сільськогосподарським підприємством «Перемога» стосовно земельної ділянкою площею 4,7731 га з кадастровим номером 0523982200:01:000:0138, яке зареєстровано 11.01.2015 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 8352802 з 19.10.2023.

Позов позивачем обґрунтований наступним.

19 жовтня 2012 року між ОСОБА_1 та ПСП «Перемога» було укладено договір оренди землі відносно належної ОСОБА_1 земельної ділянки, яка знаходиться на території Томашпільської територіальної громади Тульчинського району Вінницької області, загальною площею 4,7731 га, кадастровий номер 0523982200:01:000:0138. Договір укладено на 10 років.

Згідно з п.45 договір оренди набирає чинності після підписання та його державної реєстрації.

Державна реєстрація договору оренди землі не здійснена в Державному реєстрі земель.

З 01.01.2013 набрали чинності зміни до законодавства України, а тому після 01.01.2013 реєстрації підлягали лише речові права, а не договори оренди землі.

Право оренди було зареєстровано за відповідачем 11.01.2015 року.

Строк речового права набутого та не оформленого в установленому порядку до 01.01.2013 обраховується в порядку передбаченому для реєстрації права оренди. При цьому строк такого речового права обраховується з дати укладення такого договору.

Термін дії договору оренди закінчився в період дії воєнного стану та відповідно до чинного на той час законодавства даний договір вважався поновленим на один рік без волевиявлення сторін, тобто до 18.10.2023.

Відповідач мав переважне право на поновлення договору оренди на новий строк. Проте відповідач не повідомив позивача письмово про свій намір поновити договір оренди за 30 днів до його закінчення. Відтак, переважним правом на поновлення не скористався.

Разом з тим позивач 20.09.2023 та повторно 18.10.2023 надіслав до відповідача листи-повідомлення про заперечення у поновлені договору оренди.

З урахуванням наведеного термін дії договору оренди сплинув 18.10.2023. Уже з 19.10.2023 орендні відносини з відповідачем припинені.

Не зважаючи на письмові заперечення позивача, відповідач продовжує самовільно користуватися земельною ділянкою.

20.10.2023 позивач надіслав відповідачу вимогу про повернення земельної ділянки, однак дана вимога була проігнорована.

Позивач вказує, що право оренди на земельну ділянку не може існувати після закінчення дії договору оренди.

Також позивач вказує, що в порядку ч.8 ст. 141 ЦПК України докази понесених стороною витрат на правову допомогу будуть надані до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 08 січня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 13 лютого 2024 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 13 лютого 2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 12 березня 2024 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 12 березня 2024 року розгляд справи відкладено на 28 березня 2024 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 28 березня 2024 року розгляд справи відкладено на 11 квітня 2024 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 11 квітня 2024 року розгляд справи відкладено на 24 квітня 2024 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 24 квітня 2024 року розгляд справи відкладено на 07 травня 2024 року

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Представник позивача, адвокат Купрій О.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити за обставин викладених у позові. Вказав, що строк договору оренди закінчився під час воєнного стану. Згідно законодавства чинного на час припинення договору строк договору продовжився ще на рік. Після року позивачем було направлено лист про припинення договору та про повернення земельної ділянки, але земельна ділянка не була повернена.

Представник позивача вказує, що строк договору починає рахуватися з моменту його укладення. Орендар не направив лист щодо продовження дії договору та таким чином не скористався своїм переважним правом.

Представник відповідача, ПСП «Перемога», адвокат Самар В.О. в судовому засіданні клопотав про витребування оригіналу договору оренди для дослідження в судовому засіданні. Вказав, що в договорі наявні дописані від руки фрагменти, які потребують дослідження, окрім того в нього є наявні сумніви щодо імені особи орендодавця в договорі та її підпису.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вказаного клопотання, вказав, що стороною відповідача не доведено, що були перешкоди у витребуванні договору на підготовчому засіданні. В позові не стоїть питання щодо розірвання договору, його дійсності чи недійсності. Питання стоїть про повернення земельної ділянки після закінчення строку договору.

Також представник відповідача в судовому засіданні клопотав про визнання явки позивачки обов`язковою, оскільки позивачка, як йому відомо, тривалий час перебуває поза межами України, тому необхідно дізнатися її думку щодо договору.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вказаного клопотання, вказав, що позивач бере участь в судовому засіданні через свого представника, що є її правом. Сторона відповідача не зазначила, що конкретно хоче дізнатися в його довірительки.

Окрім того, представник відповідача зазначив, що строк договору повинен рахуватися з моменту підписання. Для визначення моменту підписання і необхідний оригінал договору оренди. Вказав, що в сторони відповідача наявний примірник договору оренди.

Представник відповідача відмітив, що копія договору оренди є недопустимим доказом. З самою позивачкою він контактів не має. Чи почав діяти договір є сумнів, оскільки в матеріалах справи відсутній оригінал договору, тому проти позову заперечує.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність і допустимість доказів по справі, сприяючи всебічному й повному з`ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; обов`язковість судового рішення.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом встановлено, що 19.10.2012 року між позивачем та ПСП «Перемога» було укладено договір оренди землі відносно земельної ділянки площею 4,7731 га, належної ОСОБА_1 , яка знаходиться на території Комаргородської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки 0523982200:01:000:0138.

Відповідно до умов вищевказаного договору оренди землі від 19.10.2012 року, зокрема п. 8, договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 45 договору передбачено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Таким чином, строк дії договору оренди землі від 19.10.2012 року, право за яким зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 11.01.2015 року 17:38:28, закінчився 19.10.2023 року.

Згідно копії інформаційної довідки Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, в Книзі реєстрації договорів оренди землі, відсутні відомості щодо реєстрації договору оренди від 19.10.2012 року укладеного між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ПСП «Перемога» на земельну ділянку площею 4,7731 га кадастровий номер: 0523982200:01:000:0138.

Згідно копії листа Міністерства юстиції від 11.09.2020, якщо договір оренди земельної ділянки укладений до 01 січня 2013 року, не пройшов процедури державної реєстрації договору, то перебіг строку починається з дати укладення такого договору.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення №2420001361526, ПСП «Перемога» одержало 23.09.2023 року Лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору.

Згідно Листа повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки від 19.10.2012 площею 4,7731 га кадастровий номер: 0523982200:01:000:0138., яка розташована на території Комаргородської сільської ради, ОСОБА_1 заперечує у поновленні вищевказаного договору оренди землі на новий строк і вимагає повернути земельну ділянку.

Відповідно до вимоги про повернення земельної ділянки, оскільки ПСП «Перемога» продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі, з метою усунення перешкод у використанні земельної ділянки, представник ОСОБА_1 , просить повернути земельну ділянку законному власнику. До вимоги додано акт повернення земельної ділянки до договору оренди землі від 19.10.2012.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20.12.2023 року № 359273343, земельну ділянку, кадастровий номер 0523982200:01:000:0138, площею 4,7731 га, орендодавець ОСОБА_1 , як встановлено із запису про інше речове право № 8352802, згідно договору оренди землі №б/н, виданого 19.10.2012 року передано в оренду ПСП «Перемога». Договір укладено на десять років з правом пролонгації. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18552297 від 11.01.2015 17:42:01, ОСОБА_2 , Реєстраційна служба Томашпільського районного управління юстиції Вінницької області, Вінницька область.

Діючим законодавством визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», тощо.

Статтею 41 Конституції України закріплено принцип непорушності права приватної власності, тобто права власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Так, частиною 4 статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до положень статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (частина 1 ст. 93 ЗК України).

Статтею 252 ЦК України вказано, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 253 ЦК України).

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (частина перша статті 254 ЦК України).

Переважна більшість правовідносин, які урегульовані нормами цивільного законодавства, є відносинами, у яких забезпечується правомірна поведінка їх суб`єктів та нормальна реалізація ними суб`єктивних прав і виконання суб`єктивних обов`язків.

Тому і строки у таких правовідносинах є строками здійснення суб`єктивних цивільних прав та виконання обов`язків.

Це загальне правило закріплено у статті 631 ЦК України, зокрема, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина 1 ст. 759 ЦК України). Особливості найму окремих видів майна встановлюються ЦК України та іншим законом (частина 3 ст. 760 ЦК України).

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (частина 1 ст. 792 ЦК України).

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (частина 1 ст. 763 ЦК України). Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).

Договір набирає чинності з моменту його укладення (частина друга статті 631 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина 1 ст. 638 ЦК України).

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частини 1, 2 статті 640 ЦК України).

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина 1 ст. 210 ЦК України).

Статті 18 і 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення договору оренди від 19.10.2012), передбачали, що укладений договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Згідно Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого постановою КМУ від 09.09.2009 № 1021 (у редакції, чинній на час укладення договору оренди від 19.10.2012), така реєстрація здійснювалася територіальними органами Держземагенства.

Згідно ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення договору оренди від 19.10.2012), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із власником земельної ділянки.

Із копії договору оренди землі від 19.10.2012 року видно, що відмітка про дату реєстрації в відділі Держкомзему відсутня. Разом з тим, вказаний договір сторонами виконувався та право оренди за договором передано орендодавцю.

Сторонами не надано суду доказів, які б підтверджували реєстрацію договору оренди землі від 19.10.2012 року, відповідно до порядку, передбаченого на час укладення договору.

Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

В постанові від 15.01.2020 Велика Палата Верховного Суду у справі № 322/1178/17 висловила таку позицію. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються спеціальним законом.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Отже, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, дотрималися письмової форми договору та підписали його, він вважається укладеним. Із системного аналізу ЦК України можна зробити висновок, що вказане правило визначення моменту укладення договору стосується лише договорів, які повинні бути укладені у простій письмовій формі.

Відповідно до п.п.1 п.27 розділу Х ЗК України в реакції чинній станом на 19.10.2022, під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності.

Таким чином строк дії договору було продовжено до 19.10.2023.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Відповідно до ч.2 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав похідних від права власності, обтяжень речових прав на земельну ділянку, право власності на яку набуто та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться з одночасною державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку, крім випадків, якщо право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав. Державна реєстрація зміни строку речового права, у тому числі оренди земельної ділянки, набутого та оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови наявності відповідних відомостей про зареєстровані права в Державному земельному кадастрі. Державна реєстрація зміни строку речового права, у тому числі оренди земельної ділянки, набутого та не оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться в порядку, передбаченому для державної реєстрації права оренди, за умови відсутності відомостей про зареєстровані інші речові права, похідні від права власності, у Державному земельному кадастрі чи в Державному реєстрі прав. При цьому строк такого речового права, у тому числі оренди, обраховується відповідно до строку дії договору оренди, що обраховується з дня його укладення.

Щодо клопотання представника відповідача про витребування оригіналу договору та визнання копії договору оренди недопустимим доказом, то, оскільки раніше під час підготовчого судового засідання та під час судового розгляду сторона відповідача не виявляла сумнівів щодо наданої копії договору оренди, стороною відповідача не надано доказів неможливості самостійно витребувати оригінал договору для подачі його суду та оскільки на запитання головуючого представник відповідача повідомив, що в сторони відповідача наявний примірник оригіналу договору, суд приходить до висновку, що сторона відповідача не була позбавлена права заявити вказане клопотання раніше та не була позбавлена можливості подати оригінал договору самостійно, а тому в задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.

Доводи представника відповідача про необхідність визнання явки позивача обов`язковою суд не приймає до уваги, оскільки сумніви щодо права представництва сторони позивача відсутні та представником відповідача не наведено достатніх підстав для особистої явки позивача в судове засідання.

Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи норми закону та представлені сторонами докази, дослідивши обставини справи, оскільки строк дії договору оренди землі від 19 жовтня 2012 року закінчився 19 жовтня 2023 року, вказаний договір не поновлено, позивач у встановленому законом та договором порядку направив свої заперечення проти продовження договору оренди землі, відповідач у встановленому законом та договором порядку своїм переважним правом на поновлення договору оренди не скористався, однак земельну ділянку не повернув та продовжив нею користуватися, чим порушив відповідне право позивача, суд приходить до висновку, що позивачем доведено обставини на які він посилається при зверненні до суду з позовом, відтак позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2147,20 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 68117862 від 26.12.2023 року.

Враховуючи, що позов було задоволено, суд приходить до висновку, що з відповідача ПСП «Перемога» на користь позивача підлягає стягненню 2147,20 грн. сплаченого судового збору.

Водночас, відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як вбачається з п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки представник позивача в позовній заяві повідомив суд про намір у 5-денний строк після ухвалення рішення суду подати заяву щодо розподілу судових витрат у справі, зокрема витрат на правничу допомогу, питання розміру витрат на правову допомогу пов`язану з розглядом справи при винесенні рішення розгляду не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 202-204, 215, 245, 256-257,407, 525, 611, 625-627, 629, 777 ЦК України,ст.ст. 1,13, 14, 18, 27, 33-35 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 12, 13, 76, 78, 81, 89,95, 141, 142, 148, 256-259, 261, 263-265, 354 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПСП «Перемога» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення власнику та визнання права оренди припиненим - задовольнити повністю.

Усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,7731 га з кадастровим номером 0523982200:01:000:0138, яка розташована на території Томашпільської територіальної громади Тульчинського району Вінницької області (за межами с.Комаргород) (колишня Комаргородська сільська рада Тульчинського району Вінницької області) шляхом зобов`язання приватного сільськогосподарського підприємства «Перемога» повернути власнику ОСОБА_1 зазначену земельну ділянку.

Визнати припиненим право оренди за приватним сільськогосподарським підприємством «Перемога» за договором оренди землі, який укладений 19.10.2012 між ОСОБА_1 та приватним сільськогосподарським підприємством «Перемога» стосовно земельної ділянкою площею 4,7731 га з кадастровим номером 0523982200:01:000:0138, яке зареєстровано 11.01.2015 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 8352802, з 19.10.2023.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Перемога» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, а саме 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень двадцять копійок) судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 16.04.1997 року Замостянським РВУМВС України у Вінницькій області, адреса: 24600, Вінницька область, Тульчинський район, селище Крижопіль, вул. Південна, 18;

відповідач: приватне сільськогосподарське підприємство «Перемога» Код ЄДРПОУ 02129011, юридична адреса: 24247 Вінницька область, Тульчинський район, с.Високе, вул.Героїв Майдану, 44 В.

Повний текст рішення виготовлено: 17 травня 2024 року

Суддя: О. В. Пилипчук