Справа № 589/1230/24
Провадження № 4-с/589/5/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2024 року м.Шостка
Суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Лєвша С.Л., розглянувши матеріали скарги боржника ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Безштанько Сергій Михайлович, стягувач: ОСОБА_2 , на рішення державного виконавця Ямпільського відділу Державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,-
ВСТАНОВИВ:
20 березня 2024 року боржник ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Безштанько С.М., звернувся до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області із скаргою на постанову державного виконавця Ямпільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про тимчасове обмеження його в праві керування транспортними засобами від 06.03.2018 у виконавчому провадженні №36553135.
Скарга мотивована тим, що 28 лютого 2024 року Інспектором взводу №2 роти №4 батальйону №3 полка №1 УПП в м. Києві було винесено Протокол про адміністративне правопорушення, серія ААД №721821, про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). В результаті чого працівниками поліції у скаржника було вилучене посвідчення водія серії НОМЕР_1 та виданий тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 від 28 лютого 2024 року. Разом з тим, працівники поліції повідомили, що згідно відомостей державного реєстру, скаржник тимчасово обмежений в праві керування транспортними засобами (виконавче провадження №36553135 від 06.03.2018 року). В подальшому скаржник звернувся за допомогою до адвоката Безштанько С.М., якому на адвокатський запит 13 березня 2024 року було направлено матеріали виконавчого провадження №36553135, зокрема і оскаржувана постанова. З винесеною постановою скаржник не погоджується, оскільки це порушує його право на працю, адже він працює водієм таксі, тому просить скасувати постанову. Крім того, просить поновити строк на звернення зі скаргою, оскільки зазначає, що пропустив його через неналежне повідомлення щодо винесення оскаржуваної постанови, про яку він дізнався 13 березня 2024 року.
Суд, перевіривши скаргу на дотримання строків звернення з останньою до суду, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що оскаржувані заявником дії державного виконавця були вчинені 06 березня 2018 року, а саме ухвалено постанову про тимчасове обмеження його у праві керування транспортним засобом.
Відповідно до ст.447 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із ч.1 ст.449 ЦПК скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Відповідно до ч.2 ст.449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Частиною 2 ст.126 ЦПК України передбачено, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Разом із тим, згідно роз`яснень, які містяться в п.16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" від 17 лютого 2014 року №6, такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підстава
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.
Тому, у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
При цьому поважними причинами пропущення строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
В постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі №755/8494/16-ц вказано про те, що відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява №50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі "Пономарьов проти України"(Заява N 3236/03).
В постанові Великої Палати Верховного суду від 03 жовтня 2018 року у справі №320/7888/16-ц вказано, що стосується дотримання процесуальних строків, то, слід вважати, що сторони повинні таких дотримуватись та пропуск таких, за загальним правилом, призводить до втрати права особою на вчинення певної процесуальної дії у даному випадку на подання скарги.
Як вбачається з матеріалів скарги, така подана до суду 20 березня 2024 року, а отже з пропуском десятиденного строку встановленого законодавством для звернення з відповідною скаргою.
Щодо поновлення пропущеного строку на оскарження постанови, скаржник зазначає, що дізнався про існування постанови лише 13 березня 2024 року при ознайомленні адвоката з матеріалами виконавчого провадження.
Проте дане твердження не відповідає дійсності, оскільки 28 лютого 2024 року відносно заявника було складено протокол про адміністративне правопорушення, серія ААД №721821, за ч.3 ст.126 КУпАП через керування транспортним засобом особою відносно якої встановлене тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом. А отже заявник дізнався про існування обмежень та порушенні його прав саме 28.02.2024.
Таким чином, враховуючи те, що скаржником при зверненні до суду із зазначено скаргою пропущено встановлений ч.1 ст.449 ЦПК України десятиденний строк та не обґрунтовано поважність причин його поновлення, суд дійшов висновку про залишення скарги без розгляду.
Враховуючи вище викладене та керуючись ст.126, 127, 258 - 261, 353, 354, 447, 449 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Безштанько Сергій Михайлович, про поновлення пропущеного процесуального строку на подання скарги на рішення державного виконавця відмовити.
Скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Безштанько Сергій Михайлович, стягувач: ОСОБА_2 , на рішення державного виконавця Ямпільського відділу Державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції залишити без розгляду.
Роз`яснити, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області С.Л.Лєвша
Суд | Шосткинський міськрайонний суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 21.03.2024 |
Оприлюднено | 22.05.2024 |
Номер документу | 119124202 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Цивільне
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області
Лєвша С. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні