Ухвала

від 18.04.2024 по справі 760/6108/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/6108/24 1-кс/760/3139/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2024 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЕКОБУДКВАРТАЛ» про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва,

В С Т А Н О В И В:

До провадження слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва надійшло вищевказане клопотання.

У поданому клопотанні адвокат ОСОБА_3 просив: скасувати арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЕКОБУДКВАРТАЛ» (код ЄДРПОУ 43386762) в сумі 8 769 108,10 гривень, які в безготівковому вигляді знаходяться на наступних рахунках Товариства: № НОМЕР_1 , 980-українська гривня, відкритий у АТ КБ «Приват Банк» (МФО 305299), м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, 01001, код ЄДРПОУ банку - НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 , 980 - українська гривня, відкритий у АТ КБ «Приват Банк» (МФО 305299), м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, 01001, код ЄДРПОУ банку - НОМЕР_2 ; № НОМЕР_4 , 980- українська гривня, відкритий у АТ «РВС БАНК» (МФО 339072), м. Київ, вул. Введенська, буд. 29/58, код ЄДРПОУ банку - НОМЕР_5 , який було накладено ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва.

Клопотання мотивоване тим, що арешт на кошти ТОВ «БК «ЕКОБУДКВАРТАЛ» було накладено необґрунтовано, а арештовані кошти отримані Товариством в результаті правомірної господарської діяльності, вони не є та не можуть апріорі бути знаряддям злочину та не можуть бути речовими доказами у кримінальному провадженні.

Адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, однак 12 квітня 2024 року подав до суду заяву про залишення поданого клопотання без розгляду.

Детектив в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суду не повідомив.

У зв`язку з неявкою в судове засідання особи, яка подала клопотання та прокурора, відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України, фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.

Статтею 26 КПК України передбачено, що, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, положення статті 28, частини третьої статті 81 КПК України, суд вважає за можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з`явились, на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та дослідивши додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з частиною третьою статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Враховуючи принципи змагальності та диспозитивності кримінального процесу, визначених статтями 7, 22, 26 КПК України, а також письмову заяву адвоката ОСОБА_3 про залишення поданого клопотання без розгляду, слідчий суддя вважає, що останній не підтримує його вимоги, тому розгляд цього клопотання по суті є неможливим.

Чинним кримінальним процесуальним законодавством визначений вичерпний перелік рішень слідчого судді за результатами розгляду клопотання про скасування арешту майна, а питання про залишення без розгляду такого клопотання чинним кримінальним процесуальним законодавством не врегульовано, тому в силу дії засади законності воно має бути врегульоване та вирішене за правилами застосування аналогії кримінального процесуального закону.

Так, згідно з частиною шостою статті 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 7 КПК України однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність.

Частиною першою статті 26 КПК України визначено, що принцип диспозитивності полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом.

З огляду на викладене, враховуючи заяву адвоката ОСОБА_3 про залишення клопотання без розгляду та принцип диспозитивності, слідчий суддя приходить до висновку про залишення клопотання без розгляду.

З огляду на викладене та керуючись статями 7, 9, 26, 303, 307, 309, 372, 392, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Заяву адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЕКОБУДКВАРТАЛ», про залишення без розгляду клопотання про скасування арешту задовольнити.

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЕКОБУДКВАРТАЛ» про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1