Постанова

від 01.05.2024 по справі 911/11/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2024 р. Справа№ 911/11/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників учасників справи: згідно з протоколом судового засідання від 01.05.2024:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" на рішення Господарського суду Київської області від 13.04.2023 у справі №911/11/23 (суддя А.Ю. Кошик, повний текст рішення складено та підписано 22.06.2023)

за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави

до 1. Вишгородської міської ради

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1. Державний реєстратор Сквирської міської ради Гузь А.Г.

2. Державний реєстратор комунального підприємства "Добробут" Лєйман І.Є.

про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні землями водного фонду, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Керівник Київської обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Вишгородської міської ради (далі - відповідач-1, Рада) та Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" (далі - відповідач-2, ТОВ "КВ Центр", скаржник), відповідно до якого просить суд:

- усунути перешкоди у здійсненні територіальною громадою міста Вишгород права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201, у зв`язку з чим:

- визнати недійсним рішення Вишгородської міської ради від 25.03.2006 № 29/15 в частині затвердження рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 23.02.2006 року № 102;

- визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки площею 4,0354 га з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201, який укладено 31.05.2012 року між Вишгородською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «KB Центр»;

- скасувати рішення державного реєстратора Сквирської міської ради Гузя А.Г. від 02.06.2021 року за індексним номером 58510792 щодо зміни площі земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201;

- скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства «Добробут» Лєйман І.Є. від 10.10.2017 року за індексним номером 37488365 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «КВ Центр» права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201;

- повернути земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201 з незаконного володіння Tовариства з обмеженою відповідальністю «КВ Центр» на користь територіальної громади міста Вишгород.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що рішення Вишгородської міської ради від 25.03.2006 № 29/15 прийнято, а Договір оренди землі від 31.05.2012 укладений всупереч вимогам чинного законодавства, у зв`язку із чим рішення Вишгородської міської ради від 25.03.2006 № 29/15 у частині затвердження рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 23.02.2006 № 102 та укладений на його підставі Договір оренди землі від 31.05.2012 підлягають визнанню недійсними, а спірна земельна ділянка поверненню у розпорядження і користування за цільовим призначенням власнику з одночасним скасуванням державної реєстрації права оренди.

Також позивач зазначає, що обласною прокуратурою встановлено порушення вимог чинного законодавства під час безпідставного збільшення площі орендованої земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201 з 4,0354 га до 9,5354 га.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.04.2023 у справі №911/11/23 позовні вимоги заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави до Вишгородської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні землями водного фонду задоволено повністю.

Усунуто перешкоди у здійсненні територіальною громадою міста Вишгород права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201, у зв`язку з чим:

Визнано недійсним рішення Вишгородської міської ради від 25.03.2006 року № 29/15 в частині затвердження рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 23.02.2006 року № 102.

Визнано недійсним Договір оренди земельної ділянки площею 4,0354 га з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201, який укладено 31.05.2012 року між Вишгородською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "KB Центр".

Скасовано рішення державного реєстратора Сквирської міської ради Гузя А.Г. від 02.06.2021 року за індексним номером 58510792 щодо зміни площі земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201.

Скасовано рішення державного реєстратора комунального підприємства "Добробут" Лєйман І.Є. від 10.10.2017 року за індексним номером 37488365 про реєстрацію за Tовариством з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201.

Вирішено повернути земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201 з незаконного володіння Tовариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" на користь територіальної громади міста Вишгород.

Стягнуто з Вишгородської міської ради на користь Київської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору за наступними реквізитами: отримувач - Київська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641 в сумі 6 202,50 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" на користь Київської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору за наступними реквізитами: отримувач - Київська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641 в сумі 6 202,50 грн.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги обґрунтовані та доведені, відповідачами не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення їх доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 13.04.2023 у справі №911/11/23 повністю та постановити нове рішення, яки відмовити у задоволенні позовних вимог, а також застосувати позовну давність.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що Київською обласною прокуратурою у позовній заяві чітко не вказується про джерело та час встановлення факту порушення відповідачем вимог земельного законодавства.

Також скаржник зазначає, що у відомостях Державного земельного кадастру відсутні обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки у зв`язку із наявністю прибережної захисної смуги.

Водночас скаржник зазначає, що прокурор безпідставно та всупереч нормам законодавства, виступив в якості позивача по даній справі, що суперечить висновків Великої Палати Верховного Суду, зроблених у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72г19), у постанові від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (провадження № 14-31719), у постанові від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (провадження № 12-37г21) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 923/199/21 (провадження № 12-1c22).

Клопотання та письмові пояснення учасників апеляційного провадження

10.10.2023 через відділ документального забезпечення суду від відповідача-2 надійшло клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, яке залишене колегією суддів без розгляду як таке, що подано з пропуском процесуального строку, встановленого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023.

22.01.2024 через відділ документального забезпечення суду від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

22.01.2024 через відділ документального забезпечення суду від відповідача-1 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника останнього.

14.02.2024 через відділ документального забезпечення суду від відповідача-2 надійшли додаткові письмові пояснення, які залишені колегією суддів без розгляду як такі, що подані з пропуском процесуального строку, встановленого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023.

27.03.2024 та 02.04.2024 через відділ документального забезпечення суду від прокурора надійшла заява про виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024.

29.04.2024 через відділ документального забезпечення суду від відповідача-2 надійшли додаткові письмові пояснення, які залишені колегією суддів без розгляду як такі, що подані з пропуском процесуального строку, встановленого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

02.08.2023 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" на рішення Господарського суду Київської області від 13.04.2023 у справі №911/11/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Станік С.Р., Гончаров С.А.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2922/23 від 08.08.2023, у зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3013/23 від 14.08.2023, у зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Станік С.Р., Тищенко О.В.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №911/11/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 14.08.2023 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" на рішення Господарського суду Київської області від 13.04.2023 у справі №911/11/23 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Київської області надіслати матеріали справи №911/11/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

24.08.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/11/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" про поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 13.04.2023 у справі №911/11/23 - задоволено. Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 13.04.2023 у справі №911/11/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" на рішення Господарського суду Київської області від 13.04.2023 у справі №911/11/23. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" на рішення Господарського суду Київської області від 13.04.2023 у справі №911/11/23 призначено на 10.10.2023. Зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 13.04.2023 у справі №911/11/23 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4137/23 від 10.10.2023, у зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М. Л., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" на рішення Господарського суду Київської області від 13.04.2023 у справі №911/11/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М. Л., Тищенко О.В. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" на рішення Господарського суду Київської області від 13.04.2023 у справі №911/11/23 призначено на 28.11.2023.

Головуючий суддя Шаптала Є.Ю. перебував у щорічній відпустці з 20.11.2023 по 08.12.2023, тому судове засідання, яке призначене на 28.11.2023 не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" на рішення Господарського суду Київської області від 13.04.2023 у справі №911/11/23 призначено на 23.01.2024.

У зв`язку із оголошенням повітряної тривоги, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" на рішення Господарського суду Київської області від 13.04.2023 у справі №911/11/23 не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 призначено справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" на рішення Господарського суду Київської області від 13.04.2023 у справі №911/11/23 до розгляду на 20.02.2024.

Головуючий суддя Шаптала Є.Ю. 20.02.2024 перебував у відпустці, тому судове засідання, яке призначене на 20.02.2024 не відбулось.

Головуючий суддя Шаптала Є.Ю. перебував на лікарняному з 21.02.2024 по 01.03.2024.

Суддя Яковлєв М.Л. перебував на лікарняному з 27.02.2024 по 01.03.2024

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" на рішення Господарського суду Київської області від 13.04.2023 у справі №911/11/23 призначено на 13.03.2024.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1037/24 від 11.03.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відрядженні, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" на рішення Господарського суду Київської області від 13.04.2023 у справі №911/11/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А. Розгляд справи вирішено здійснювати за раніше визначеною датою та часом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" на рішення Господарського суду Київської області від 13.04.2023 у справі №911/11/23 на 20.03.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" державного реєстратора Сквирської міської ради Гузя А.Г. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" державного реєстратора комунального підприємства "Добробут" Лєйман І.Є. Зобов`язано Київську обласну прокуратуру у найкоротший строк направити державному реєстратору Сквирської міської ради Гузь А.Г. копію позовної заяви з додатками, докази чого надати до суду. Зобов`язано Київську обласну прокуратуру у найкоротший строк направити державному реєстратору комунального підприємства "Добробут" Лєйман І.Є. копію позовної заяви з додатками, докази чого надати до суду. Зобов`язано Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" у найкоротший строк направити державному реєстратору Сквирської міської ради Гузь А.Г. копію апеляційної скарги з додатками, докази чого надати до суду. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" у найкоротший строк направити державному реєстратору державному реєстратору комунального підприємства "Добробут" Лєйман І.Є. копію апеляційної скарги з додатками, докази чого надати до суду. Відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" на рішення Господарського суду Київської області від 13.04.2023 у справі №911/11/23 на 01.05.2024.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 01.05.2024 з`явилися представники відповідача-2, які підтримали апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просили оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У судове засідання 01.05.2024 з`явився прокурор, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

У судове засідання 01.05.2024 представник відповідача-1 не з`явився, проте, в матеріалах справи міститься клопотання останнього про розгляд справи за відсутності представника останнього.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, що як вбачається з викладених у позові обставин, обласною прокуратурою встановлено, що рішенням Вишгородської міської ради від 25.03.2006 № 29/15 «Про скасування та затвердження рішень виконавчого комітету Вишгородської міської ради, розпоряджень міського голови, договорів оренди земельних ділянок та генеральних угод на будівництво, відповідно до схеми генерального плану м. Вишгорода від 1998» затверджено, у тому числі, рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 23.02.2006 № 102 «Про будівництво комплексу інженерних споруд Набережної у м. Вишгороді» пунктом 4 якого надано дозвіл ТОВ «Фірма КВ Центр» на виготовлення акту вибору, проекту відводу і грошової оцінки земельної ділянки площею 5,5 га для оформлення землекористування на умовах оренди.

На підставі вищезазначених рішень виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 23.02.2006 № 102 та Вишгородської міської ради від 25.03.2006 № 29/15, між Вишгородською міською радою та TOB «КВ Центр» 31.05.2012 укладено Договір оренди земельної ділянки площею 4,0354 га з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201 для експлуатації та обслуговування будівель та споруд виробничого комплексу і будівництва торгівельно-розважального комплексу та паркової зони по вул. Набережній, 17 у м. Вишгород, терміном на 49 років.

Пунктом 2.3 вказаного Договору оренди земельної ділянки від 31.05.2012 визначено, що земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню відповідно до цільового призначення.

У подальшому, на підставі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.05.2017 № НВ-3209050472017, державним реєстратором комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради Лєйман І.Є. 10.10.2017 прийнято рішення за індексним номером 37488365 про державну реєстрацію права комунальної власності територіальної громади міста Вишгород в особі Вишгородської міської ради та права оренди ТОВ «КВ Центр» на земельну ділянку площею 4,0354 га з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови та видом використання - для експлуатації та обслуговування будівель та споруд виробничого комплексу і будівництва торгівельно- розважального комплексу та паркової зони.

Однак, за твердженнями позивача, обласною прокуратурою встановлено, що вищезазначене рішення Вишгородської міської ради від 25.03.2006 № 29/15 прийнято, а Договір оренди землі від 31.05.2012 укладений всупереч вимогам чинного законодавства.

Зокрема, спірна земельна ділянка відведена в оренду за рахунок земель водного фонду під забудову, що суперечить положенням Земельного і Водного кодексів України.

Також позивач зазначає, про рішенням Вишгородської міської ради від 25.03.2006 № 29/15 та укладеним на його підставі Договором оренди землі від 31.05.2012, всупереч вимогам ст. ст. 59, 60, 61 Земельного кодексу України та ст. ст. 4, 85, 88, 89 Водного кодексу України, надано у користування TOB «КВ Центр» земельну ділянку водного фонду з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201 з метою її забудови.

Крім вищезазначеного, позивач стверджує, що обласною прокуратурою встановлено порушення вимог чинного законодавства під час безпідставного збільшення площі орендованої земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201 з 4,0354 га до 9,5354 га.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, стосовно того, що прокурор безпідставно та всупереч нормам законодавства, виступив в якості позивача по даній справі, що суперечить висновків Великої Палати Верховного Суду, зроблених у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72г19), у постанові від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (провадження № 14-31719), у постанові від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (провадження № 12-37г21) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 923/199/21 (провадження № 12-1c22), колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Виходячи із змісту рішення Конституційного Суду України у справі № 1-1/99 від 08.04.1999 поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст. ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Вищевказаним рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/99 від 08.04.1999, передбачено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Відповідно до Цивільного кодексу України (ст. ст. 2, 318, 324, 327) суб`єктами права власності є, зокрема, Український народ, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією.

Згідно зі ст. ст. 80, 83 Земельного кодексу України самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Відповідно до ст. 143 Конституції України майном, що є в комунальній власності, управляють територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, що кореспондується зі ст. 327 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Отже, первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є саме територіальна громада села, селища, міста (ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Разом з тим, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. При цьому порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад (ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Таким чином, суб`єктами права комунальної власності є як територіальні громади, так і утворені ними органи місцевого самоврядування, які й здійснюють управління майном, що є у комунальній власності.

У свою чергу, за приписами ст. 1, ч. 5 ст. 16, ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» права суб`єкта комунальної власності й правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють відповідні ради, якою у спірних правовідносинах є Вишгородська міська рада. При цьому, воля територіальної громади як власника, може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

З урахуванням вказаних вище вимог закону, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави у цій справі, прокурор не міг зазначити позивачем відповідний орган місцевого самоврядування - Вишгородську міську раду, оскільки цей орган одночасно є відповідачем у цій справі, адже саме його незаконне рішення і дії щодо укладення договору оренди являються предметом оскарження.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 25.08.2020 у справі № 921/341/19, право комунальної власності територіальної громади захищається державою на рівних умовах з правом власності інших суб`єктів і кожне порушення закону щодо порядку використання комунальних земель є порушенням інтересів держави.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших передбачених законом способів.

Отже, обов`язковою умовою визнання незаконним і скасування акту органу місцевого самоврядування та недійсним договору в судовому порядку є порушення прав особи, в даному випадку місцевої територіальної громади на мирне володіння і користування землями водного фонду.

Тому обґрунтування прокурором порушеного права територіальної громади та підстав для його захисту належним чином мотивовані.

Оскільки захист інтересів держави у спірних правовідносинах у особі територіальної громади має здійснювати Вишгородською міською радою, проте, саме цей орган місцевого самоврядування визначено прокурором відповідачем з посиланням на те, що він вчинив протизаконні, на думку прокурора дії, які порушують інтереси держави в особі територіальної громади, прокурором правомірно заявлено відповідний позов, а міську раду визначено одним із відповідачів у цій справі, позаяк іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади, виходячи із спірних правовідносин, не існує.

Подібна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 916/749/17.

Крім того, відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові № 903/129/18 від 15.10.2019, незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом про повернення земельної ділянки через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт не звернення до суду органу місцевого самоврядування з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Як зазначалось колегією суддів вище, керівник Київської обласної прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Вишгородської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр", відповідно до якого просить суд:

- усунути перешкоди у здійсненні територіальною громадою міста Вишгород права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201, у зв`язку з чим:

- визнати недійсним рішення Вишгородської міської ради від 25.03.2006 № 29/15 в частині затвердження рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 23.02.2006 року № 102;

- визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки площею 4,0354 га з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201, який укладено 31.05.2012 року між Вишгородською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «KB Центр»;

- скасувати рішення державного реєстратора Сквирської міської ради Гузя А.Г. від 02.06.2021 року за індексним номером 58510792 щодо зміни площі земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201;

- скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства «Добробут» Лєйман І.Є. від 10.10.2017 року за індексним номером 37488365 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «КВ Центр» права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201;

- повернути земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201 з незаконного володіння Tовариства з обмеженою відповідальністю «КВ Центр» на користь територіальної громади міста Вишгород.

Щодо позовних вимог у частині визнання недійсним рішення Вишгородської міської ради від 25.03.2006 № 29/15 в частині затвердження рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 23.02.2006 № 102, колегія суддів зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ці право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 38), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (пункт 72), від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц (пункт 7.37), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31)).

У постанові від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що в разі якщо держава вступає у цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність на рівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, зокрема, у цивільних (господарських) відносинах розглядається як поведінка держави у цих відносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава (зокрема, цивільних, господарських), органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах (пункти 6.21, 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 5023/10655/11 від 20.11.2018, пункти 4.19, 4.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 915/478/18).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що і в судовому процесі, зокрема в цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови ВП від 27 лютого 2019 року, справа № 761/3884/18). Такий же висновок справедливий щодо господарського процесу.

Отже, під час розгляду спору в суді фактичною стороною у справі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Законодавство передбачає два випадки представництва прокурором у суді законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення: захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави.

Водночас в обох цих випадках прокурор здійснює представництво держави, яка і є фактичною стороною у справі.

У цій справі прокурор пред`явив, зокрема, але не виключно, вимогу про визнання недійсним рішення Вишгородської міської ради від 25.03.2006 № 29/15 у частині затвердження рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 23.02.2006 № 102. Отже, в частині цієї позовної вимоги позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі Вишгородської міської ради).

Зазначене не відповідає частині першій статті 45 ГПК України, відповідно до якої сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Отже, позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору.

Подібних висновків, але щодо участі органів державної влади в адміністративному процесі Велика Палата Верховного Суду дійшла в постанові від 13.11.2019 у справі № 826/3115/17.

Разом з тим позивач у межах розгляду справи може посилатися, зокрема, на незаконність зазначеного рішення без заявлення вимоги про визнання його незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не зумовлюють правових наслідків, на які вони спрямовані (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 922/614/19. Подібні за змістом висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, також у постановах від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18).

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що заявлення вимоги про визнання недійсним рішення Вишгородської міської ради від 25.03.2006 № 29/15 в частині затвердження рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 23.02.2006 № 102, є неефективним способом захисту, оскільки ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування та вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. А тому на переконання колегії суддів, якщо після прийняття такого рішення між органом місцевого самоврядування та іншою особою укладено договір (як в даному випадку договір оренди земельної ділянки площею 4,0354 га з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201, який укладено 31.05.2012 між Вишгородською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «KB Центр»), то належним способом захисту є саме звернення з позовом про визнання такого договору недійсним, обґрунтовуючи таку недійсність, незаконністю відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Щодо позовних вимог у частині визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки площею 4,0354 га з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201, який укладено 31.05.2012 року між Вишгородською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «KB Центр», колегія суддів зазначає наступне.

Обґрунтовуючи дану позовну заяву, прокурор вказав, що спірна земельна ділянка відведена в оренду за рахунок земель водного фонду під забудову, що суперечить положенням Земельного і Водного кодексів України.

Так, відповідно до ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України (норми матеріального права у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) до земель водного фонду належать землі, зайняті у тому числі: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; береговими смугами водних шляхів.

Положеннями ст. 60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України визначено, що з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Колегія суддів зазначає, що у квітні 2016 року заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся з позовом про визнання недійсним та скасування рішення Вишгородської міської ради № 102 від 23.02.2006, визнання недійсним договору оренди землі № 324 від 23.02.2006, укладений між Вишгородською міською радою та ТОВ «Фірма КВ Центр», визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 31.05.2012, укладений між Вишгородською міською радою та ТОВ «Фірма КВ Центр», щодо земельної ділянки площею 4,0354 га, розташованої по вул. Набережній, 17 в м. Вишгороді. (справа №911/1863/16).

07.10.2016 рішенням Господарського суду Київської області в задоволенні позову заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави про визнання недійсним та скасування рішення Вишгородської міської ради № 102 від 23.02.2006, визнання недійсним договору оренди землі № 324 від 23.02.2006, укладений між Вишгородською міською радою та ТОВ «Фірма КВ Центр», визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 31.05.2012, укладений між Вишгородською міською радою та ТОВ «Фірма КВ Центр», щодо земельної ділянки площею 4, 0354 га, розташованої по вул. Набережній, 17 в м. Вишгороді. відмовлено повністю.

З вищевикладеного вбачається, що предметом спору у справі №911/1863/16 було, зокрема, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 31.05.2012, укладений між Вишгородською міською радою та ТОВ «Фірма КВ Центр», щодо земельної ділянки площею 4, 0354 га, розташованої по вул. Набережній, 17 в м. Вишгороді.

Підстава позову - порушення ст. 60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України визначено, що з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 231 ГПК України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу;

Згідно з п.2 ч. 1 статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;

Зважаючи на те, що позов заступника прокурора Київської області в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 31.05.2012, укладений між Вишгородською міською радою та ТОВ «Фірма КВ Центр», щодо земельної ділянки площею 4,0354 га, розташованої по вул. Набережній, 17 в м. Вишгороді містить аналогічні підстави, предмет позову та поданий до тих же самих сторін (Вишгородської міської ради та ТОВ «КВ Центр»), що і в межах судової справи №911/1863/16, колегія суддів констатує про наявність правових підстав для закриття провадження у справі №911/11/23 за позовною вимогою про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки площею 4,0354 га з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201, який укладено 31.05.2012 між Вишгородською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «KB Центр» на підставі п.3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас з огляду на те, що позовна вимога в частині скасування рішення державного реєстратора комунального підприємства «Добробут» Лєйман І.Є. від 10.10.2017 за індексним номером 37488365 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «КВ Центр» права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201, фактично є похідною позовною вимогою від позовної вимоги про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки площею 4,0354 га з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201, який укладено 31.05.2012 між Вишгородською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «KB Центр», колегія суддів констатує про відсутність правових підстав для задоволення відповідної позовної вимоги.

Окремо колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, право або інтерес позивача, який вважає себе постійним користувачем земельної ділянки, може бути порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права власності (користування) іншої особи.

При цьому рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (користування).

Щодо позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора Сквирської міської ради Гузя А.Г. від 02.06.2021 року за індексним номером 58510792 щодо зміни площі земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, в обґрунтування наявності правових підстав для скасування рішення державного реєстратора Сквирської міської ради Гузя А.Г. від 02.06.2021 за індексним номером 58510792 щодо зміни площі земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201, прокурор зазначає, що рішення про державну реєстрацію права користування ТОВ «КВ Центр» на оспорювану земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201 та внесення змін щодо її площі з 4,0354 га на 9,5354 га підлягає скасуванню в судовому порядку відповідно до ст. ст. 16, 21, 391 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України, ст. ст. 26, 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Також прокурор зазначає, що відповідно до інформації Вишгородської міської ради від 29.11.2022 № 28/2145 будь-яких змін до договору оренди землі від 31.05.2021 у частині змін площі 4,0354 га орендованої земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201 сторони не укладали.

Також, відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 12.08.2021 № 21-10-0.221-9462/2-21 та від 30.12.2021 №10-10-0.223-14542/2-21 - площа земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201, згідно запису в Поземельній книзі від 26.05.2017 № 001, розділ «земельна ділянка, загальні відомості», становить 4,0354 га. Відповідно до даних НКС заяви щодо надання відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01-243:0201, які завершені 26.05.2021 в Державному земельному кадастрі не обліковуються.

Дії щодо зміни площі земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201 з 4,0354 га на 9,5354 га Державними кадастровими реєстраторами не вчинялись.

Крім того, відповідно до Акту за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Сквирської міської ради Київської області Гузя Андрія Григоровича від 11.11.2021, Міністерством юстиції України встановлено, що державний реєстратор Гузь А.Г., всупереч вимог ст. 79 Земельного кодексу України, ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зареєстрував зміни до речового права оренди ТОВ «КВ Центр» на земельну ділянку площею 9,5354 га з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201 за відсутності будь-яких внесених змін до договору оренди землі від 31.05.2012.

Таким чином, за доводами прокурора, на даний час у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно безпідставно зареєстровано право оренди ТОВ «КВ Центр» на земельну ділянку площею 9,5354 га з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201.

Надаючи правову оцінку вищевикладеному, колегія суддів зазначає наступне.

Так, в матеріалах справи міститься Витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201 (далі - Витяг №1). Даний витяг сформовано 26.05.2017.

Дану обставину ані прокурор у своїй позовній заяві, ані суд першої інстанції не спростували.

Крім того, станом на дату апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, у Державному земельному кадастрі так само площа земельної ділянки становить 9,5354 га.

Відомості Державного земельного кадастру є офіційними відповідно до ст. 20 ЗУ «Про Державний земельний кадастр».

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що твердження прокурора та суду першої інстанції про те, що «відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 12.08.2021 № 21-10-0.221-9462/2-21 та від 30.12.2021 10-10-0.223-14542/2-21 площа земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201, згідно запису в Поземельній книзі від 26.05.2017 року № 001, розділ 1 «земельна ділянка, загальні відомості», становить 4,0354 га. Відповідно до даних НКС заяви щодо надання відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201, які завершені 26.05.2021 в Державному земельному кадастрі не обліковуються», очевидно не відповідають дійсності.

У контексті вищевикладеного колегія суддів звертає увагу, що прокурором не оскаржено факт відображення відомостей щодо площі земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Як вірно зазначено відповідачем-2, що відповідні вимоги до Державного кадастрового рестратора Трохимчука Антона Олеговича, Відділу №4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Київській області не заявлялися.

У свою чергу, відображаючи зміну площі спірної земельної ділянки, державний реєстратор Сквирської міської ради Гузь А.Г. керувався ст. 29 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно».

Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно, змінюючи площу земельної ділянки, правильно керувався ст. 29 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» та п. 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, якими передбачено, що для державної реєстрації змін щодо земельних ділянок реєстратор керується даними із Державного земельного кадастру.

Таким чином, все наведене вище спростовує доводи прокурора та висновки суду першої інстанції про те, що дії щодо зміни площі земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201 з 4,0354 га на 9,5354 га Державними кадастровими реєстраторами не вчинялись.

Підсумовуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів зазначає про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо повернення земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201 з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «КВ Центр» на користь територіальної громади міста Вишгород, з вищевикладених підстав.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 231 ГПК України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Відповідно до статті 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті. У разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим на підставі ч. 1 ст. 278 ГПК України та п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог та частковим закриттям провадження у справі.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" на рішення Господарського суду Київської області від 13.04.2023 у справі №911/11/23 - задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 13.04.2023 у справі №911/11/23 - скасувати, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Провадження у справі №911/11/23 за позовною вимогою про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки площею 4,0354 га з кадастровим номером 3221810100:01:243:0201, який укладено 31.05.2012 року між Вишгородською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «KB Центр» - закрити на підставі п.3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.»

3.Стягнути з Київської обласної прокуратури (01601, б-р. Л. України, 27/3, код ЄДРПОУ 02909996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВ Центр" (07301, м. Вишгород, вул. Набережна, 17, код ЄДРПОУ 33157511) 14 886 (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити господарському суду Київської області.

5. Матеріали справи №911/11/23 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст складено та підписано 13.05.2024.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв