Постанова

від 20.05.2024 по справі 910/17282/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2024 р. Справа№ 910/17282/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024

у справі №910/17282/23 (суддя Щербаков С.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Акціонерного товариства "Проектно-технологічний інститут "Київоргбуд"

про стягнення 255 257, 48 грн

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Проектно-технологічний інститут "Київоргбуд" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 255 257, 48 грн, з яких: 214 181, 56 грн - пені та 41 075, 92 грн - штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 01-200182-21 від 25.06.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, зокрема встановлено відповідачу строк протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подачі заяви з обґрунтованими запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі №910/17282/23 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Проектно-технологічний інститут "Київоргбуд" (вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 4/6, м. Київ, 01010, ідентифікаційний код - 04012951) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код - 00100227) 106 797 (сто шість тисяч сімсот дев`яносто сім) грн 38 коп. - пені, 41 075 (сорок одну тисячу сімдесят п`ять) грн 92 коп. - штрафу та 2 218 (дві тисячі двісті вісімнадцять) грн 10 коп. - судового збору. В іншій частині позову - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване наступним. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору 01.01.2022 відбулося прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язання за договором, таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період з 01.01.2022 по 01.07.2022 у розмірі 106 797, 38 грн. Задовольняючи вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 41 075, 92 грн (заявлений позивачем) суд першої інстанції зазначав, що з урахуванням приписів чинного законодавства України та п. 7.3 договору сума є вірною.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" подало апеляційну скаргу в якій просить прийняти апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі №910/17282/23 про стягнення штрафних санкцій до розгляду та відкрити апеляційне провадження у справі; скасувати частково рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі №910/17282/23; стягнути в повному обсязі пеню у сумі 214181,56 грн (двісті чотирнадцять тисяч сто вісімдесят одна гривня 56 копійок) з відповідача - Акціонерного товариства "Проектно-технологічний інститут "Київоргбуд"; судові витрати за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі №910/17282/23 про стягнення штрафних санкцій покласти на Акціонерне товариство "Проектно-технологічний інститут "Київоргбуд".

В обґрунтування своєї апеляційної скарги позивач зазначав, що ураховуючи дату підписання Договору (25.06.2021) та сематику словосполучення «в залежності від того, як дата настане раніше» строком виконання зобов`язання (виконання проектних робіт) відповідачем є саме 02.12.2021.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у справі №910/17282/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Буравльов С.І., Шапран В.В.

Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ураховуючи вищезазначене, суд був позбавлений можливості вирішити питання щодо подальшого руху апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/17282/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/17282/23.

22.02.2024 на адресу суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі №910/17282/23. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Установлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу упродовж 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу де зазначив, що з апеляційною скаргою, і з рішенням суду не погоджується, вважає, що під час апеляційного розгляду слід відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування свого відзиву відповідач зазначав, що у позовній заяві позивачем було нараховано зайву суму 29 339,94 грн. Оскільки згідно умов Договору (п. 14.2.) передбачалося внесення забезпечення у вигляді завдатку, тому платіжною інструкцією №110 (копія додавалася до Відзиву на позов) Відповідач раніше перерахував зазначену суму на рахунок Позивача. Дана сума до теперішнього часу не була повернута позивачем відповідачу. Згідно умов пункту 14.5. Замовник повертає забезпечення після належного (без порушень) виконання умов Договору. Відповідач, керуючись положеннями ст. 612-613 Цивільного кодексу України вважає, що прострочення боржника не настало, оскільки зобов`язання не могло бути виконане вчасно внаслідок прострочення кредитора. При цьому, позивач не повинен вчиняти дій, що призводили б до подвійного притягнення до юридичної відповідальності, отже розрахована сума позову мала бути зменшена на суму зазначеного забезпечення, а не стягуватися повторно.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна установити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Як убачається із матеріалів справи, 25.06.2021 між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - замовни) та Акціонерним товариством "Проектно-технологічний інститут "Київоргбуд" (далі - підрядник) укладено договір № 01-200182-21, умовами якого передбачено, що підрядник зобов`язується на свій ризик, згідно із затвердженим замовником та погодженим підрядником завданням на проектування (додаток 1 до договору), з дотриманням інших вимог договору, чинного законодавства України, виконати проектні роботи/інженерно-вишукувальні роботи по об?єкту: Реконструкція ПС 330 кВ "Суми" шляхом заміни трансформаторів власних потреб, м. Суми, вул. Березовий гай, 2. Інв № 10003, а замовник зобов`язується здійснити оплату прийнятих, належно виконаних, проектних робіт на умовах договору.

Результат проектних робіт за договором - розроблена та оформлена згідно з вимогами договору та чинного законодавства України проектно-кошторисна документація, щодо якої підрядник отримав позитивний висновок експертної організації.

Визначені договором проектні роботи визнаються належно виконаними за умови дотримання підрядником вимог з розроблення і оформлення проектної документації (відповідно до завдання на проектування та інших умов договору, державних норм, будівельних норм і правил, українських та міжнародних стандартів, інших вимог чинного законодавства України з питань, що регламентують питання розроблення проектної документації, в тому числі в частині отримання звіту експертної організації та дотримання строку, визначеного договором. Обсяги закупівлі робіт можуть бути змінені замовником, зокрема залежно від фактичного обсягу видатків замовника.

Згідно п. 1.1. договору, предмет закупівлі: ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Проектування "Реконструкція ПС 330 кВ "Суми" шляхом заміни трансформаторів власних потреб, м. Суми, вул. Березовий гай, 2. Інв № 10003" 71320000-7 Послуги з інженерного проектування.

Відповідно до п. 1.3. договору, підрядник виконує проектні роботи протягом 160 календарних днів з моменту підписання договору, але не пізніше 31.12.2021, в залежності від того яка дата настане раніше.

За умовами п. 2.2. договору, загальна ціна договору розрахована відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 і визначена в договірній ціні та кошторисній документації (додаток 2 до договору), становить 488 999, 00 грн, крім того, ПДВ (20%) 97 799, 80 грн, всього 586 798, 80 грн.

Пунктом 3.3. договору визначено, що замовник здійснює оплату на таких умовах: аванс 20 % від загальної вартості проектних робіт протягом 25 банківських днів з дати отримання від підрядника рахунку-фактури. Подальша оплата здійснюється замовником, після повного погашення підрядником авансу, протягом 25 банківських днів з дати підписання сторонами двох примірників акту здачі-приймання - виконаних робіт (за формою згідно з ДСТУ Б Д.1.1-7:2013) та за наданим підрядником (після підписання замовником зазначених Актів) рахунком-фактурою, а також при наданні замовнику позитивного експертного висновку експертної організації (Експертний звіт).

Визначені цим розділом проектні роботи визнаються належно виконаними за умови дотримання Підрядником вимог щодо розроблення і оформлення проектної документації, в тому числі в частині отримання експертного звіту, та установленого згідно з Договором строку їх виконання (п. 5.1. договору).

Згідно п. 5.3. договору, підписання замовником акта є підставою для проведення підряднику оплати за виконані проектні роботи.

Відповідно до п. 7.3. договору, за порушення строків виконання проектних робіт підрядник сплачує замовнику пеню згідно з частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України у розмірі 0,1 % вартості проектних робіт, строк виконання яких порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів підрядник повинен додатково сплатити замовнику штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості.

Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.01.2022, а в частині розрахунків - до повного виконання (п. 12.1. договору).

Додатком № 1 до договору № 01-200182-21 від 25.06.2021 сторони погодили завдання на проектування "Реконструкція ПС 330 кВ "Суми" шляхом заміни трансформаторів власних потреб, м. Суми, вул. Березовий гай, 2. Інв № 10003".

Позивач звертаючись із позовом зазначав, що на виконання умов договору, на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № 2 від 29.06.2021 було перераховано Акціонерному товариству "Проектно-технологічний інститут "Київоргбуд" передплату в розмірі 20 % від загальної вартості проектних робіт - 117 359, 76 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1346 (# 767446947601) від 20.07.2021 на суму 117 359, 76 грн.

Також позивач зазначав, що відповідачем проектні роботи у визначений договором строк, до 02.12.2021 не виконані.

Як убачається із матеріалів справи, позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію № 01/9195 від 21.02.2023, відповідно до якої за прострочення виконання підрядником зобов`язань за договором він нарахував штрафні санкції та просив відповідача перерахувати грошові кошти у розмірі 255 257, 48 грн - пеню та штраф за порушення умов договору № 01-200182-21 від 25.06.2021.

Листом № 3.2./12 від 06.04.2023 відповідач надав відповідь на вищезазначену претензію позивача, у якому зазначав, що у зв`язку із затримкою підрядником в наданні вихідних даних він не мав можливості виконати роботи у визначений договором строк. Також, відповідач зазначив, що у зв`язку із збройною агресією рф проти України, зокрема, ведення активних бойових дій на території Київської області, відповідач до закінчення зазначених обставин не мав можливості виконувати свої зобов`язання за договором № 01-200182-21 від 25.06.2021.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Суд, проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 01-200182-21 від 25.06.2021, дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ст. 875 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно приписів ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Отже, як було установлено судом, на підставі виставленого Акціонерним товариством "Проектно-технологічний інститут "Київоргбуд" рахунку-фактури № 2 від 29.06.2021 позивачем було перераховано відповідачу передплату в розмірі 20 % від загальної вартості проектних робіт - 117 359, 76 грн, що відповідно підтверджується платіжним дорученням № 1346 (# 767446947601) від 20.07.2021 на суму 117 359, 76 грн.

Пунктом 3.3. договору визначено, що замовник здійснює оплату на таких умовах: аванс 20 % від загальної вартості проектних робіт протягом 25 банківських днів з дати отримання від підрядника рахунку-фактури. Подальша оплата здійснюється замовником, після повного погашення підрядником авансу, протягом 25 банківських днів з дати підписання сторонами двох примірників акту здачі-приймання - виконаних робіт (за формою згідно з ДСТУ Б Д.1.1-7:2013) та за наданим підрядником (після підписання замовником зазначених Актів) рахунком-фактурою, а також при наданні замовнику позитивного експертного висновку експертної організації (Експертний звіт).

Згідно п. 1.3. договору, підрядник виконує проектні роботи протягом 160 календарних днів з моменту підписання договору, але не пізніше 31.12.2021, в залежності від того яка дата настане раніше.

Відповідно до п. 5.2. договору, приймання-передача виконаних підрядником проектних робіт засвідчується шляхом підписання сторонами акту здачі-приймання - виконаних робіт, (Акт), який оформляється (за формою згідно з ДСТУ Б Д.1.1-7:2013, якщо на момент складання такого Акта не будуть застосовуватись інші форми) згідно з вимогами щодо оформлення первинних документів.

Підрядник зобов`язаний разом з цим Актом надати належним чином оформлені документи:

- накладну приймання-передачі оформленої проектної документації та позитивного Експертного звіту;

- проектну документацію (оформлену згідно з завданням на проектування, вимогами чинного законодавства України) у кількості 5 примірників (в паперовому вигляді) та один на електронному носії (на USB накопичувачі в одному примірнику, який повинен містити: пояснювальну записку (у форматі "pdf" та "doc"), графічну частину (у форматі "pdf" та "dwg" або "vsd"), кошторисні розрахунки у форматі актуальної версії ПК СТС "bsdu" та у форматах "doc" або "excel"; електронні варіанти документів в "pdf" форматі повинні бути сканованими копіями оригінальних документів);

- оригінал Експертного звіту;

- підтверджуючі документи щодо інших витрат згідно з умовами Договору (за наявності таких витрат).

У разі ненадання будь-якого із зазначених документів Замовнику розгляд такого Акта починається з дати надання Підрядником всіх зазначених документів.

Суд зазначає, що за умовами укладеного між сторонами договору підтвердженням виконання підрядником проектних робіт є погоджений та підписаний сторонами акт приймання-передачі виконаних підрядником проектних робіт, разом з яким відповідач надає позивачу, зокрема накладну приймання-передачі оформленої проектної документації та позитивного Експертного звіту, проектну документацію (оформлену згідно з завданням на проектування, вимогами чинного законодавства України) у кількості 5 примірників (в паперовому вигляді) та один на електронному носії, оригінал Експертного звіту.

Проте, в матеріалах справи відсутні вказані документи.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно ч.3 ст. 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, ураховуючи умови п. 1.3. договору та приписи ст. 530 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний був виконати проектні роботи протягом 160 календарних днів з моменту підписання договору (до 02.12.2021), але не пізніше 31.12.2021, отже починаючи з 01.01.2022 відбулося прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором.

Відповідачем проектні роботи у визначений договором строк не виконані. Доказів зворотного суду не надано.

При цьому, суд зазначає, що посилання відповідача у відзиві на позовну заяву та на апеляційну скаргу що саме затримка з боку замовника (позивача) у наданні вихідних даних не дала можливості відповідачу виконати роботи у визначений договором строк є необґрунтованими, оскільки умовами договору не визначено обов`язку замовника у наданні чіткого переліку документів відповідачу для виконання ним проектних робіт, як підставу для початку виконання робіт, як і не визначено строку надання будь-яких документів позивачем відповідачу. Більшого того, визначений сторонами у п. 1.3. строк виконання робіт не містить прив`язки до надання/ненадання позивачем вихідних документів, як підставу для початку виконання відповідачем робіт.

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано належних доказів неможливості виконання проектних робіт у визначений договором строк, як і не додано будь-яких документів на підтвердження виконання таких робіт, відповідні акти приймання-передачі проектних робіт, докази їх направлення позивачу разом з іншими визначеними п. 5.2. документами.

Отже, виходячи із змісту позовних вимог, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 214 181, 56 грн за період з 03.12.2021 по 03.12.2022 та штраф у розмірі 41 075, 92 грн.

Згідно п. 7.3. договору, за порушення строків виконання проектних робіт підрядник сплачує замовнику пеню згідно з частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України у розмірі 0,1 % вартості проектних робіт, строк виконання яких порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів підрядник повинен додатково сплатити замовнику штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК).

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК (частина перша статті 199 ГК),

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини першої статті 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Відповідно до умов Договору №01-200182-21 (далі Договір) за прострочення виконання підрядником зобов`язань за Договором нарахування штрафних санкцій припиняється через рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (п. 7.11).

Ураховуючи вищенаведене, можна дійти висновку, до укладений між сторонами договір містить вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, отже нарахування штрафних санкцій припиняється через рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, сторонами у договорі погоджено, що за порушення строків виконання проектних робіт підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості проектних робіт, строк виконання яких порушений, за кожний день прострочення.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов`язань за договором, беручи до уваги той факт, що дані зобов`язання з приводу виконання робіт не є грошовими зобов`язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються.

Зазначена позиція кореспондується з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 03.03.2020 у справі № 922/2220/19, від 17.09.2020 у справі № 922/3548/19 та від 16.02.2021 у справі № 910/1972/20.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та установив, що в останньому допущено помилки у визначенні періоду прострочення виконання зобов`язання, розрахунок проведено за період більше 6 місяців в порушення положень ч. 6 ст. 232 ГК України. Як зазначено судом вище, відповідач зобов`язаний був виконати проектні роботи протягом 160 календарних днів з моменту підписання договору (до 02.12.2021), але не пізніше 31.12.2021, тож починаючи з 01.01.2022 відбулося прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язання за договором.

Таким чином, за розрахунком суду, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період з 01.01.2022 по 01.01.2023 у заявленому розмірі позивача, а саме 214 181,56 грн.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про часткове скасування рішення Господарського суду м. Києва від 22.01.2024 у частині частково задоволених вимог стосовно пені.

У випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.

Судом перевірено розрахунок заявленого до стягнення з відповідача розміру штрафу, з урахуванням приписів чинного законодавства України та п. 7.3 договору, та встановлено, що сума нарахована вірно, відповідно до вимог законодавства та умов договору, а тому визнається обґрунтованою вимога позивача про стягнення з відповідача 41 075, 92 грн - у розмірі 7% від вартості невиконаних робіт.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача в частині того, що позивачем було нараховано відповідачу заяву суму 29 339, 94 грн, яка є завдатком відповідача, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 14.1 договору, виконання договору забезпечується у вигляді завдатку.

Розмір забезпечення виконання договору становить 5% від ціни Договору та складає 29 339,94 грн. Розмір забезпечення виконання Договору може бути зменшений у випадку зменшення обсягів закупівлі (п. 14.2. договору).

Відповідно до п. 14.4. договору, завдаток на виконання Договору повинен бути внесений Підрядником на рахунок Замовника не пізніше дати укладення Договору.

Згідно п. 14.5. договору, замовник повертає Виконавцю забезпечення виконання Договору (Завдаток) після належного (без порушень) виконання Виконавцем умов Договору або дострокового розірвання Договору Сторонами (за умови відсутності на дату розірвання Договору порушення виконання Виконавцем з його вини зобов`язань за Договором), а також за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі недійсними або Договору нікчемним, та у випадках, передбачених статтею 43 Закону, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Забезпечення виконання Договору (завдаток) не повертається в разі порушення Підрядником умов Договору (п. 14.6. договору).

Тож, умовами договору передбачено, що у разі порушення відповідачем умов договору завдаток не повертається. Проте, не вказано, що сума завдатку зараховується позивачем як штраф або ураховується при нарахуванні штрафу або пені.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно зі статтею 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

За наведених обставин, висновки місцевого господарського суду не можна вважати такими, що відповідають приписам статей 86, 236, 261, 238 ГПК України щодо всебічного, повного, об`єктивного і безпосереднього розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що свідчить про наявність підстав для часткового скасування оскаржуваного рішення.

Зважаючи на те, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про часткове скасування рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі №910/17282/23 та про задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго".

Судові витрати, розподілити згідно вимог ст. 129 ГПК України та ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі №910/17282/23 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 у справі №910/17282/23 скасувати частково. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Проектно-технологічний інститут "Київоргбуд" (вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 4/6, м. Київ, 01010, ідентифікаційний код - 04012951) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код - 00100227) 214 181,56 грн (двісті чотирнадцять тисяч сто вісімдесят одну гривню) грн 56 коп. - пені, 41 075 (сорок одну тисячу сімдесят п`ять) грн 92 коп. - штрафу та 3 828,86 грн - судового збору.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Проектно-технологічний інститут "Київоргбуд" (вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 4/6, м. Київ, 01010, ідентифікаційний код - 04012951) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код - 00100227) 4 542,00 грн судового збору за перегляд справи судом апеляційної інстанції.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати накази на виконання даної постанови.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов