Постанова

від 02.05.2024 по справі 41/207

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" травня 2024 р. Справа №41/207

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники учасників справи:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий мандарин ОЙЛ": не з`явився

від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі": Халимон С.В.

від Акціонерного товариства "К.Енерго": Півень Д.О.

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси": Єфремова І.В.

від Дочірнього підприємства "Стальінвест" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут": не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" та Акціонерного товариства "К.Енерго"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2024

про заміну сторони у справі №41/207 (суддя Спичак О.М)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий мандарин ОЙЛ"

до Акціонерного товариства "К.Енерго"

треті особи із самостійними вимогами на предмет спору:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси"

2. Дочірнє підприємство "Стальінвест" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут"

про виконання зобов`язання в натурі,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються

21.03.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси" (далі - ТОВ "ТД "Ресурси"), в якій заявник (стягувач) просить суд замінити у виконавчому документі - судовому наказі, виданому Господарським судом міста Києва від 13.05.2009 в справі №41/207 про стягнення з Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (після зміни найменування - АТ "К.Енерго") на користь ТОВ "ТД "Ресурси" 55 839 674,00 грн вартості мазуту боржника АЕК "Київенерго" (після зміни найменування АТ "К.Енерго") (місцезнаходження: 85612, вул. Енергетиків, буд. 34 Курахове, Мар`їнський район, Донецька область, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 00131305) (до зміни найменування - АЕК "Київенерго") на двох боржників: Акціонерне товариство "К.Енерго" (до зміни найменування АЕК "Київенерго") (місцезнаходження: 85612, вул. Енергетиків, буд. 34 Курахове, Мар`їнський район, Донецька область, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 00131305) як основного боржника та Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» (далі - ПАТ "ДТЕК Київські електромережі") (місцезнаходження: 04080, вул. Новокостянтинівська, буд. 20, місто Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 41946011), як субсидіарного боржника.

Заява, мотивована зокрема тим, що ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" є субсидіарним боржником АТ "К.Енерго", що встановлено та підтверджено постановою Верховного Суду від 12.07.2023 у справі №41/207. Заборгованість на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2009 у справі №41/207 на цей час не погашена, зазначене рішення суду не виконано, а тому є законодавчо визначені підстави для заміни АТ "К.Енерго" на ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" - як субсидіарного боржника, правонаступника та АТ "К.Енерго", як основного боржника, з метою захисту прав кредитора. Перехід (або не перехід) зобов`язань за рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2009 №41/207 по розподільчому балансу, не впливає на відповідальність ПАТ "ДТЕК Київські електромережі", як новоствореної юридичної особи шляхом виділу, як правонаступника, субсидіарного боржника АТ "К.Енерго", а лише має значення для визначення виду відповідальності (при встановленні, хто виступає основним боржником, а хто субсидіарним) та не виключає наявності підстав для заміни боржника АТ "К.Енерго" у виконавчому документі.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 у справі №41/207 задоволено заяву ТОВ "ТД "Ресурси" про заміну боржника за наказом Господарського суду міста Києва від 13.05.2009 у справі №41/207.

Замінено у виконавчому документі - наказі Господарського суду міста Києва від 13.05.2009 у справі №41/207 про стягнення з АЕК "Київенерго" на користь ТОВ "ТД "Ресурси" 55 839 674,00 грн вартості мазуту - боржника АЕК "Київенерго" (ідентифікаційний код: 00131305) на двох боржників: АТ "К.Енерго" (85612, Донецька область, Мар`їнський район, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 34; ідентифікаційний код: 00131305) як основного боржника та ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 20; ідентифікаційний код: 41946011) як субсидіарного боржника.

Постановляючи вищенаведену ухвалу, суд першої інстанції суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ "ТД "Ресурси" про заміну боржника за наказом Господарського суду міста Києва від 13.05.2009 у справі №41/207.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 у справі №41/207 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в заміні боржника у виконавчому документів - наказі Господарського суду міста Києва від 13.05.2009 №41/207.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі" посилається на те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 у справі №41/207 є необґрунтованою та такою, що постановлена з невірним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, які не уможливили встановлення дійсних обставин, що мають значення для справи.

Так, скаржник зауважує, що ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі"є частковим правонаступником прав та обов`язків АТ "К.Енерго", що не пов`язані з використанням мазуту. Заборгованість за рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.20009 та ухвали Господарського суду міста Києва від 12.05.2009 у справі №41/207 про стягнення на користь ТОВ "ТД "Ресурси" 55 893 674,00 грн вартості мазуту не передавалась до ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі" за розподільним балансом.

Також, апелянт вказує, що за висновком Верховного Суду у спірних правовідносинах ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі" є субсидіарним боржником основного боржника АТ "К.Енерго", але не являється правонаступником основного боржника за зобов`язаннями, які не перейшли до нього за розподільчим актом від особи, з якої здійснено виділ, а відтак ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі" є додатково відповідальною особою за зобов`язанням основного боржника в силу прямого припису закону.

Крім того, скаржник зазначає, що постановою Верховного Суду від 22.02.2024 скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.04.2023 у справі №905/1965/19 про ліквідацію АТ "К,Енерго". Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Тому АТ "К.Енерго", яке є основним боржником за зобов`язаннями перед ТОВ "ТД "Ресурси", наразі не є ліквідованим, тобто не вибуло з матеріального зобов`язання. Враховуючи наведене, на даний момент в матеріальному правовідношенні існують одночасно основний і субсидіарний боржники, що є підставою для застосування положень статті 619 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), але не є підставою для заміни сторони на стадії виконавчого провадження, адже наразі не настали умови передбачені частиною 1 статті 334 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме не відбулось вибуття боржника.

Також, не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, АТ "К.Енерго" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 у справі №41/207 та постановити нову, якою відмовити в заміні боржника у виконавчому документі - наказі Господарського суду міста Києва від 13.05.2009 №41/207.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги АТ "К.Енерго" посилається на те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 у справі №41/207 про заміну боржника на двох боржників є незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена при невірному встановленні місцевим судом обставин справи, з порушенням норм процесуального права, при неправильному застосуванні норм матеріального права та підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції.

АТ "К.Енерго" посилається, зокрема на те, що постановляючи оскаржувану ухвалу місцевий господарський суд допустив неправильне застосування положень статей 109, 619 ЦК України, не врахував правової позиції, наведеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №922/4519/14 у подібних правовідносинах, і не взяв до уваги висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 19.01.2024 та від 12.07.2023 у цій самій справі №41/207.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2024 апеляційну скаргу ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі" у справі №41/207 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №41/207. Розгляд апеляційної скарги ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 про заміну сторони у справі №41/207 призначено на 18.04.2024. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №41/207. Учасникам справи встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 15.04.2024.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому суддів (судді-доповідачу) (складу суду) від 05.04.2024 апеляційну скаргу АТ "К.Енерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 у справі №41/207 передано раніше визначеному автоматизованою системою складу суду: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

15.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №41/207.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №41/207. Об`єднано апеляційну скаргу АТ "К.Енерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 та апеляційну скаргу ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 про заміну сторони у справі №41/207 та призначено до розгляду на 18.04.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 задоволено заяву ТОВ "ТД "Ресурси" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Постановлено провести судове засідання у справі №41/207, призначене на 18.04.2024, в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 18.04.2022, відповідно до приписів частин 2, 3 статті 216 ГПК України, колегією суддів оголошено перерву до 02.05.2024, про що постановлено ухвалу в даній справі.

Узагальнені доводи, заперечення та пояснення учасників справи

14.04.2024, через систему "Електронний суд", ТОВ "ТД "Ресурси" подано відзив на апеляційну скаргу ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі", в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Так, ТОВ "ТД "Ресурси" вважає апеляційну скаргу ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі" законодавчо необґрунтованою, безпідставною, не підтвердженою жодним належним та допустимим доказом, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 про заміну боржника у виконавчому документі у справі №41/207 такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права, правильним застосуванням норм матеріального права, всебічним дослідженням наявних у справі доказів. Суд першої інстанції надав правильну оцінку наявним у справі доказам, правильно встановив всі обставини справи та зробив законні та обґрунтовані висновки та постановив законну та справедливу ухвалу.

Також, ТОВ "ТД "Ресурси" зазначає, що місцевий господарський суд правильно застосував до спірних правовідносин норми права - статті 109 та 619 ЦК України, з урахуванням висновку щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №922/4519/14, в якій Велика Палата Верховного Суду цілеспрямовано уточнила свою правову позицію, викладену у постанові від 26.06.2019 у справі №905/1956/15, з метою недопущення порушення прав стягувачів (кредиторів) у подібних правовідносинах.

15.04.2024, через систему "Електронний суд", ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі" подані заперечення проти доводів та аргументів, викладених у відзиві ТОВ "ТД "Ресурси".

17.04.2024, через систему "Електронний суд", ТОВ "ТД "Ресурси" подано письмові пояснення по суті спору, у зв`язку з отриманням заперечень ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі" проти доводів та аргументів, викладених у відзиві ТОВ "ТД "Ресурси" на апеляційну скаргу.

18.04.2024, через систему "Електронний суд", ТОВ "ТД "Ресурси" подано відзив на апеляційну скаргу АТ "К.Енерго", в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Так, у відзиві ТОВ "ТД "Ресурси" вважає, що доводи апеляційної скарги не спростували законних та аргументованих висновків ухвали Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 про заміну первісного боржника основним та субсидіарним боржниками у виконавчому документі у справі №41/207.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

Позивач та третя особа-2 своїх представників у судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Таким чином, позивач та третя особа-2 повідомлені судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом належним чином, при цьому явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №41/207 розглядається за відсутності їх представників.

Представники скаржників, у судовому засіданні 02.05.2024, підтримали вимоги та доводи апеляційних скарг, просили суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 у справі №41/207 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в заміні боржника у виконавчому документів - наказі Господарського суду міста Києва від 13.05.2009 №41/20.

Представник третьої особи-1 у судовому засіданні 02.05.2024 заперечив проти задоволення апеляційних скарг та просив суд апеляційної інстанції апеляційні скарги залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 у справі №41/207 - без змін.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 271 ГПК України).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2009 у справі №41/207 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Ойл" (далі - ТОВ "Золотой Мандарин Ойл") задоволено частково.

Зобов`язано АЕК "Київенерго" повернути зі зберігання на користь ТОВ "Золотой Мандарин Ойл" мазут марки М-100 загальною кількістю 24627,097 тонн заставною вартістю 54 179 613,40 грн, що знаходиться на зберіганні на "Теплоелектроцентраль №5 Київенерго" АЕК "Київенерго". В іншій частині позовних вимог ТОВ "Золотой Мандарин Ойл" відмовлено.

Позовні вимоги ТОВ "ТД "Ресурси" задоволено повністю.

Зобов`язано АЕК "Київенерго" повернути в натурі на користь ТОВ "ТД "Ресурси" мазут марки М-100, загальною кількістю 25381,67 тонн, заставною вартістю 55 839 674,00 грн, що знаходиться на зберіганні на "Теплоелектроцентраль №6 Київенерго" АЕК "Київенерго".

Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Стальінвест" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут" задоволено повністю.

Зобов`язано АЕК "Київенерго" повернути в натурі на користь ДП "Стальінвест" ТОВ "Донметалзбут" мазут марки М-100 у кількості 24830,305 тонн, заставною вартістю 54 626 671,00 грн, що знаходиться на зберіганні: 16363,662 тонн на "Теплоелектроцентраль №5 Київенерго" АЕК "Київенерго", 8466,643 тонн на "Теплоелектроцентраль №6 Київенерго" АЕК "Київенерго".

Також, вказаним рішенням суду стягнуто з АЕК "Київенерго" на користь ТОВ "Золотой Мандарин Ойл" 25 500,00 грн державного мита та 38,83 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з АЕК "Київенерго" на користь ТОВ "ТД "Ресурси" 25 500,00 грн державного мита та 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з АЕК "Київенерго" на користь ДП "Стальінвест" ТОВ "Донметалзбут" 25 500,00 грн державного мита та 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

06.05.2009 на виконання вказаного рішення суду видано відповідні накази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2009 змінено спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду від 21.04.2009 у справі №41/207.

Стягнуто з АЕК "Київенерго" на користь ТОВ "Золотой Мандарин Ойл" 54 179 613,40 грн вартості мазуту. Стягнуто з АЕК "Київенерго" на користь ТОВ "ТД "Ресурси" 55 839 674,00 грн вартості мазуту. Стягнуто з АЕК "Київенерго" на користь ДП "Стальінвест" ТОВ "Донметалзбут" 54 626 671,00 грн вартості мазуту.

Визнано таким, що втратив чинність наказ Господарського суду міста Києва №41/207 від 06.05.2009 про зобов`язання АЕК "Київенерго" повернути зі зберігання на користь ТОВ "Золотой Мандарин Ойл" мазут марки М-100, загальною кількістю 24627,097 тонн, заставною вартістю 54 179 613,40 грн, що знаходиться на зберіганні на "Теплоелектроцентраль №5 Київенерго" АЕК "Київенерго". Визнано таким, що втратив чинність наказ Господарського суду міста Києва №41/207 від 06.05.2009 про зобов`язання АЕК "Київенерго" повернути в натурі на користь ТОВ "ТД "Ресурси" мазут марки М-100, загальною кількістю 25381,67 тонн, заставною вартістю 55 839 674,00 грн, що знаходиться на зберіганні на "Теплоелектроцентраль №6 Київенерго" АЕК "Київенерго". Визнано таким, що втратив чинність наказ Господарського суду міста Києва №41/207 від 06.05.2009 про зобов`язання АЕК "Київенерго" повернути в натурі на користь ДП "Стальінвест" ТОВ "Донметалзбут" мазут марки М-100 у кількості 24830,305 тонн заставною вартістю 54 626 671,00 грн, що знаходиться на зберіганні: 16363,662 тонн на "Теплоелектроцентраль №5 Київенерго" АЕК "Київенерго", 8466,643 тонн на "Теплоелектроцентраль №6 Київенерго" АЕК "Київенерго".

13.05.2009 Господарським судом міста Києва видано наказ про стягнення з АЕК "Київенерго" на користь ТОВ "ТД "Ресурси" 55 839 674,00 грн вартості мазуту.

29.11.2022 до Господарського суду міста Києва від ТОВ "ТД "Ресурси" надійшла заява, в якій заявник просив суд замінити в господарській справі №41/207 (виконавче провадження №13930081) боржника АТ "К.Енерго" на двох боржників - ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" як основного боржника та АТ "К.Енерго" як субсидіарного боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "ТД "Ресурси" про заміну боржника у справі №41/207.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 у справі №41/207 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 12.07.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 у справі №41/207 залишено без змін.

Верховний Суд у постанові від 12.07.2023 у справі №41/207 зауважив, що з прохальної частини поданої ТОВ "ТД "Ресурси" до суду заяви вбачається, що заявник просить суд замінити в господарській справі №41/207 (виконавче провадження №13930081) первісного боржника - АТ "К.Енерго" на двох боржників: ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" як основного боржника та АТ "К.Енерго" як субсидіарного боржника, стверджуючи, що зобов`язання за правовідносинами, які були предметом розгляду у справі №41/207, передані від АТ "К.Енерго" до ПАТ "ДТЕК Київські електромережі".

Однак, судами достовірно встановлено та скаржником не спростовано той факт, що з розшифровки активів, зобов`язань та капіталу, що передані до ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" (додаток 2_П до підсумкового (завершального) розподільчого балансу), не вбачається передачі Товариству зобов`язань за судовим рішенням у справі №41/207, тобто за правовідносинами, які були предметом розгляду в цій справі.

Зважаючи на викладене та керуючись принципом диспозитивності в господарському судочинстві, Верховний Суд вважав, що за умов неправильного визначення заявником виду цивільно-правової відповідальності чи статусу боржників (ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" як основного боржника, а АТ "К.Енерго" як субсидіарного боржника) в спірних правовідносинах, суди першої та апеляційної інстанцій, а тим більше суд касаційної інстанції не мають жодних процесуальних повноважень з власної ініціативи змінювати вимоги заяви стягувача про заміну сторони у виконавчому провадженні від 28.11.2022, оскільки це можна кваліфікувати як безпідставний вихід суду за межі вимог вказаної заяви та порушення приписів статті 14 ГПК України, що є недопустимим.

31.07.2023 ТОВ "ТД "Ресурси" звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просило замінити в господарській справі №41/207 (виконавче провадження №13930081) боржника - АТ "К.Енерго" на його правонаступника - ПАТ "ДТЕК Київські електромережі".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023, відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "ТД "Ресурси" про заміну боржника у справі №41/207.

Постановою Верховного Суду від 19.01.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі №41/207 залишено без змін.

21.03.2024 до Господарського суду міста Києва від ТОВ "ТД "Ресурси" надійшла заява, в якій заявник (стягувач) просить суд замінити у виконавчому документі - судовому наказі, виданому Господарським судом міста Києва від 13.05.2009 у справі №41/207 про стягнення з АЕК "Київенерго" (після зміни найменування - АТ "К.Енерго") на користь ТОВ "ТД "Ресурси" 55 839 674,00 грн вартості мазуту боржника АЕК "Київенерго" (після зміни найменування - АТ "К.Енерго", до зміни найменування - АЕК "Київенерно") на двох боржників: АТ "К.Енерго" (до зміни найменування - АЕК "Київенерго") як основного боржника та ПАТ "ДТЕК Київські електромережі", як субсидіарного боржника.

Обґрунтування заяви наведено вище за текстом цієї постанови.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно зі статтею 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виконання рішення, винесеного будь-яким судом, повинне розглядатися як невід`ємна частина "справедливого судового розгляду" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (Hornsby v. Greece, §40; Burdov v. Russia, §34, Burdov v. Russia (N 2) (Application №33509/04), §65). Затримка у виконанні рішення може бути виправданою, виходячи зі змісту фактичних обставин справи. Але вона не може бути настільки надмірною, аби призвести до порушення суті права, гарантованого статтею 6 §1 (Immobiliare Saffi v. Italy [ВП] (Application №22774/93), §74).

Також ЄСПЛ зауважує, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці (справа "Чіжов проти України", заява №6962/02, рішення від 17.05.2005, пункт 40).

У Рішенні від 15.05.2019 №2-р (II)/2019 Конституційний Суд України зазначив, що, беручи до уваги статті 3, 8, частини 1, 2 статті 55, частини 1, 2 статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, Суд вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом. Конституційний Суд України наголосив, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

Як зазначалось вище, 13.05.2009 Господарським судом міста Києва видано наказ про стягнення з АЕК "Київенерго" на користь ТОВ "ТД "Ресурси" 55 839 674,00 грн вартості мазуту.

27.07.2009 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття ВП №13930081 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13.05.2009 у справі №41/207 про стягнення з АЕК "Київенерго" на користь ТОВ "ТД "Ресурси" 55 839 674,00 грн вартості мазуту.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09.07.2019 ВП№13930081 замінено назву боржника у виконавчому провадженні - з АТ "Київенерго" на ПАТ "Київенерго".

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 05.09.2019 ВП№13930081 змінено назву боржника - з ПАТ "Київенерго" на ПАТ "К.Енерго".

У той же час, рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ "Київенерго", оформленого протоколом від 13.11.2017 №3/2017 про реорганізацію ПАТ "Київенерго", прийнято рішення про створення нового акціонерного товариства шляхом виділу з останнього.

На підставі вказаного рішення, шляхом виділу з ПАТ "Київенерго" та передачі частини майна, прав та обов`язків, створено ПАТ "ДТЕК Київські електромережі".

Рішенням Загальних зборів акціонерів ПАТ "ДТЕК Київські електромережі", оформленими протоколом від 22.12.2017 №1/2017, засновано нове акціонерне товариство - ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 20, ідентифікаційний код 41946011).

Пунктом 2.3 рішення від 22.12.2017 №4/2017 встановлено, що згідно з частиною 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" є правонаступником ПАТ "Київенерго", в частині прав та обов`язків, а саме: пов`язаних з провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та з провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією; за укладеними договорами про приєднання до електричних мереж; за укладеними договорами спільного використання технологічних електричних мереж; за договорами, укладеними з державним підприємством, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії, судовими рішеннями, прийнятими у справах щодо цього підприємства; за кредитними договорами, договорами застави, поруки, обумовленими провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами; за зобов`язаннями, пов`язаними з купівлею-продажем, ремонтом, будівництвом та іншими операціями з майном, яке забезпечує діяльність оператора системи розподілу; за зобов`язаннями, пов`язаними з емісією, володінням цінними паперами та іншими зобов`язаннями, пов`язаними з власними або придбаними цінними паперами.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" проведена 16.02.2018.

За приписами частини 1 статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Частиною 1 статті 109 ЦК України визначено, що виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Отже, виділ не належить до форм реорганізації юридичної особи, передбачених статтею 106 ЦК України, а є окремим, відмінним від цих способом створення нової юридичної особи.

Підсумковий (завершальний) розподільний баланс між ПАТ "Київенерго" та ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" складено 28.02.2018, в якому визначено, яка частина майна, майнових прав та обов`язків перейшла від ПАТ "Київенерго" до ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" внаслідок виділу.

Згідно з Додатком 2 П, Додатком 6 П до Підсумкового (завершального) розподільного балансу визначені розшифрування активів, зобов`язань та капіталу, що передаються ПАТ "ДТЕК Київські електромережі", станом на 28.02.2022, зобов`язання перед ТОВ "ТД "Ресурси" не передавалися.

Таким чином, заборгованість згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2009 та ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2009 у справі №41/207 про стягнення на користь ТОВ "ТД "Ресурси" 55 839 674,00 грн. вартості мазуту не передавалась до ПАТ "ДТЕК Київські електромережі".

Предметом спору у справі №41/207 було зобов`язання повернути зі зберігання мазут, який використовувався ПАТ "Київенерго" у господарчій діяльності.

Так, зобов`язання, що виникли з судового рішення у справі №41/207 від ПАТ "Київенерго" до ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" не перейшли ні за розподільним балансом, ні згідно з частиною 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії", і відповідно у даних правовідносинах матеріального правонаступництва не відбулося.

Разом із тим, ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.11.2019 відкрито провадження у справі №905/1965/19 про банкрутство АТ "К.Енерго".

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.07.2020 у справі №905/1965/19 затверджені вимоги кредитора - ТОВ "ТД "Ресурси" на суму 54 894 761,10 грн - четверта черга та 3 842,00 грн - перша черга.

Постановою Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем А.Т. від 10.06.2021 зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13.05.2009 у справі №41/207, на підставі пункту 4 частини 1 статті 34, статті 35 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.04.2023 у справі №905/1965/19 суд ухвалив затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс АТ "К.Енерго", ліквідувати юридичну особу - АТ "К.Енерго" та закрити провадження у справі №905/1965/19 про банкрутство АТ "К.Енерго".

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі №905/1965/19 ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.04.2023 у справі №905/1965/19 залишено без змін.

У той же час, постановою Верховного Суду від 22.02.2024 скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.04.2023 у справі №905/1965/19 про ліквідацію АТ "К.Енерго". Справу №905/1965/19 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, АТ "К.Енерго", яке є основним боржником за зобов`язаннями перед ТОВ "ТД "Ресурси", не є ліквідованим, тобто не вибуло з матеріального зобов`язання.

За приписами статті 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення, заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступник відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 1 статті 334 ГПК України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

АТ "К.Енерго" з зобов`язань за рішенням суду у справі не вибувало та залишилось в ньому як боржник. Товариство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями, в тому числі, що випливають з рішення Господарського суду міста Києва у справі №41/207. Юридична особа, з якою було здійснено виділ, продовжує існувати (лише зі зміненою назвою).

Колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку відсутні підстави для застосування субсидіарної відповідальності у безспірному стягненні в процесі виконавчого провадження до ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі" та заміни боржника на основного та субсидіарного боржників.

Відтак, наразі в матеріальному правовідношенні існують одночасно основний і субсидіарний боржники, що є підставою для застосування положень статті 619 ЦК України, але не є підставою для заміни сторони на стадії виконавчого провадження, оскільки не настали умови передбачені частиною 1 статті 334 ГПК України, зважаючи, що не відбулось вибуття боржника із зобов`язання.

Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №922/4519/14 та підтверджується позицією, наведеною в постанові Верховного Суду від 19.01.2024 у справі №41/207, як у подібних правовідносинах.

Так, у пунктах 6.9-6.24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №922/4519/14, якою судові рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні заяви стягувача про зміну сторони виконавчого провадження було скасовано та ухвалено нове рішення про заміну боржника у виконавчому провадженні №50542105, на двох боржників: Комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація" (як основного боржника та Комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація Північ" як субсидіарного боржника, сформульовано такі висновки щодо комплексного застосування положень статей 109, 619 ЦК України, статей 52, 334 ГПК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у подібних правовідносинах:

"6.9. Статтею 109 ЦК України передбачено виділ, як різновид створення юридичної особи, при якому припинення існуючої юридичної особи, з якої здійснюється виділ, не відбувається. Відповідно до частини першої статті 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

6.10. За змістом частини третьої цієї статті юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

6.11. За відсутності відповідних законодавчих обмежень зміна виду відповідальності юридичної особи з основного боржника на субсидіарного за приписами статті 109 ЦК України відбувається також у разі, коли щодо юридичної особи, з якої був здійснений виділ, вирішено судовий спір як щодо єдиного чи основного боржника у зобов`язальних правовідносинах.

6.12. Таким чином, хоча при виділі юридична особа, з якої був здійснений виділ, не припиняється, юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, є правонаступником юридичної особи, з якої був здійснений виділ, за зобов`язаннями, які перейшли згідно з розподільчим балансом. Водночас юридична особа, з якої був здійснений виділ, та юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несуть у відношенні одна до одної додаткову (субсидіарну) відповідальність щодо зобов`язань, у яких вони не є основними боржниками після здійсненого виділу в силу вказівки закону, який регламентує процедуру виділу, а не виходячи із змісту матеріальних зобов`язальних правовідносин, які зумовлюють можливість пред`явлення кредитором вимоги до інших осіб, крім основного боржника (наприклад, субсидіарна відповідальність батьків (піклувальників) за шкоду, заподіяну неповнолітньою особою, встановлена договором поруки субсидіарна відповідальність поручителя тощо).

6.13. Статтею 619 ЦК України визначено право кредитора на отримання задоволення своєї вимоги як від основного, так і від субсидіарного боржника.

6.14. При цьому, враховуючи викладене вище, положення частини другої цієї ж статті (до пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника; якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність) підлягають застосуванню до тих обставин, коли на момент пред`явлення вимоги в матеріальному правовідношенні наявні одночасно й основний, і субсидіарний боржники.

6.15. В іншому ж випадку формальне дотримання положень частини другої статті 619 ЦК України до випадку виникнення субсидіарного боржника за наслідками процедури виділу призводить до висновку про можливість повторного судового розгляду справи, спір у якій вже було вирішено судом у повному та належному складі сторін, зобов`язаних у матеріальних правовідносинах.

6.16. Разом з тим Велика Палата Верховного Суду враховує те, що передача основним боржником - стороною у виконавчому провадженні правонаступнику за наслідками реорганізації у спосіб виділу основної кількості прав, зокрема, нерухомого майна та залишення за собою лише зобов`язань, на що кредитор не впливає, може ускладнити виконання цих зобов`язань, зокрема, за рахунок відповідного нерухомого майна, тобто такий спосіб реорганізації може бути спрямований на ухилення основного боржника від виконання своїх зобов`язань.

6.17. Невиконання основним боржником у процесі виконавчого провадження судового рішення внаслідок, наприклад, недостатності коштів у такого боржника ускладнить реалізацію кредитором права на задоволення своєї вимоги від субсидіарного боржника.

6.18. Водночас забезпечення остаточності судового рішення та його неухильного виконання спрямоване на дотримання таких вимог верховенства права, як забезпечення прав і свобод людини, правової визначеності, доступу до правосуддя, законності. Порушення принципу обов`язковості виконання судового рішення суперечить вимогам правової визначеності.

6.19. Виходячи з викладеного за аналогією закону у випадках, коли один (первісний) боржник у матеріальному правовідношенні замінюється двома боржниками, суд має замінити такого боржника як сторону виконавчого провадження двома боржниками (основним і субсидіарним боржниками).

6.20. Отже, після заміни первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками - основним і субсидіарним - виконавчі дії з виконання рішення мають вчинятися щодо обох цих боржників.

6.21. Саме такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №905/1956/15.

6.22. Разом з тим, мотивуючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що правова позиція, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №905/1956/15 стосується субсидіарної відповідальності юридичної особи, з якої був здійснений виділ за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу (частина третя статті 109 ЦК України). Відповідно у цьому випадку для встановлення факту правонаступництва визначальним чинником є перехід до нової юридичної особи як правонаступника за розподільчим балансом всіх або частини зобов`язань юридичної особи, з якої був здійснений виділ та щодо яких існує судове рішення і відповідне виконавче провадження. Однак у справі №922/4519/14 до юридичної особи, яка утворилася внаслідок виділу, не перейшли зобов`язання юридичної особи, з якої був здійснений виділ згідно з розподільчим балансом. Отже, на думку колегії суддів, правовідносини у справі Великої Палати Верховного Суду №905/1956/15 та у справі №922/4519/14 не є подібними.

6.23. У зв`язку із цим Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне уточнити правову позицію, викладену в постанові від 26 червня 2019 року у справі №905/1956/15, вказавши, що визначальним чинником для заміни первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками і відповідно визначення виду відповідальності (основної чи субсидіарної) є саме створення нової юридичної особи шляхом виділу з основного боржника з розподілом зобов`язань за розподільчим балансом між юридичною особою, з якої здійснено виділ, та новоствореною особою".

Таким чином, за висновком Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах у випадку існування одночасного існування в матеріальному правовідношенні основного і субсидіарного боржників підлягають застосування норми статті 619 ЦК України, що не пов`язані із заміною боржника на стадії виконання рішення, а стосуються питання дотримання претензійно-позовного порядку вирішення питання про притягнення особи до субсидіарної відповідальності.

В Постанові Верховного Суду від 12.07.2023 при розгляді касаційної скарги ТОВ "ТД "Ресурси" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 у справі №41/207, якими відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "ТД "Ресурси" про заміну боржника у справі №41/207, так само як і в Постанові Верховного Суду від 19.01.2024 при розгляді касаційної скарги ТОВ "ТД "Ресурси" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі №41/207, якими відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "ТД "Ресурси" про заміну боржника у справі №41/207, колегія суддів наголошувала, що:

"…покладений в основу оскаржуваної постанови висновок про можливість захисту майнових прав ТОВ "ТД "Ресурси" як кредитора в окремому порядку, передбаченому статтею 82 Закону України "Про акціонерні товариства", тобто шляхом звернення до суду з окремим позовом до ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" як субсидіарного боржника в порядку позовного провадження, не відповідає вміщеному в пункті 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №922/4519/14 висновку про те, що положення частини 2 статті 619 ЦК України (до пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника; якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність) підлягають застосуванню до тих обставин, коли на момент пред`явлення вимоги в матеріальному правовідношенні наявні одночасно й основний, і субсидіарний боржники. Адже на час ухвалення оскаржуваної постанови (станом на 19.04.2023) очевидною є неможливість захисту майнових прав ТОВ "ТД "Ресурси" як кредитора в окремому порядку, передбаченому статтею 82 Закону України "Про акціонерні товариства", тобто шляхом звернення до суду з окремим позовом до ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" як субсидіарного боржника в порядку позовного провадження, оскільки основного боржника (АТ "К.Енерго") ліквідовано як юридичну особу на виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 05.04.2023 закриття провадження у справі №905/1965/19 про банкрутство АТ "К.Енерго", тобто боржник вибув з матеріального правовідношення".

Разом з тим, на час постановлення оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду від 03.04.2024 у справі №41/207 змінились фактичні обставини.

Так, у зв`язку зі скасуванням постановою Верховного Суду від 22.02.2024 постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 та ухвали Господарського суду Донецької області від 05.04.2023 у справі №905/1965/19 про ліквідацію АТ "К.Енерго", останнє продовжує існувати як юридична особа, а тому АТ "К.Енерго", є таким, що не вибуло з матеріального правовідношення.

У розумінні положень цивільного законодавства, зокрема, частини 1 статті 619 ЦК України суть субсидіарної відповідальності полягає у залученні поряд з основним боржником додаткового (субсидіарного) боржника (коли поряд з основним боржником до відповідальності притягується й інша особа). Субсидіарна відповідальність настає тоді, коли у зобов`язанні беруть участь двоє боржників, один з яких основний, інший - додатковий (субсидіарний).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2019 у справі №922/4109/16 та від 11.09.2019 у справі №922/4110/16. Ця позиція є усталеною та не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №922/4519/14.

Колегія суддів зауважує, що субсидіарний боржник не є правонаступником основного боржника за зобов`язаннями, які не перейшли до нього за розподільчим актом від особи, з якої здійснено виділ, а є додатково відповідальною особою за зобов`язанням основного боржника в силу прямого припису закону.

Так, ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" є субсидіарним боржником основного боржника АТ "К.Енерго", але не являється процесуальним правонаступником основного боржника за зобов`язаннями, які не перейшли до нього за розподільчим актом від особи, з якої здійснено виділ, в силу прямого припису Закону.

При цьому, такі приписи не передбачають можливості заміни боржника безпосередньо на стадії виконавчого провадження, оскільки у разі такої заміни додатково відповідальна, в силу приписів статті 619 ЦК України, особа позбавляється права на захист своїх прав та інтересів в судовому процесі, у разі її незгодою з притягненням до субсидіарної відповідальності.

Наведене вище кореспондується з нормами частини 1 статті 334 ГПК України, де зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

В даному випадку вибуття однієї з сторін виконавчого провадження не відбулося, а отже, процесуальне правонаступництво, в даному випадку не може бути застосоване.

Додатково це підтверджується положеннями статті 619 ЦК України, якою визначено право кредитора на отримання задоволення своєї вимоги як від основного, так і від субсидіарного боржника.

При цьому, положенням статті 619 ЦК України однозначно вказують на те, що таке правонаступництво можливо на стадії досудового або судового врегулювання спору, а не на стадії виконавчого провадження.

Частинами 2, 4 статті 619 ЦК України передбачено обов`язкові заходи, реалізація яких має забезпечити притягнення особи до субсидіарної відповідальності. Так, до пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника. Особа, яка несе субсидіарну відповідальність, повинна до задоволення вимоги, пред`явленої їй кредитором, повідомити про це основного боржника, а у разі пред`явлення позову, - подати клопотання про залучення основного боржника до участі у справі.

Тобто норми статті 619 ЦК України не передбачають заміни сторони на стадії виконавчого провадження, чого домагається заявник, а прямо вказують на необхідність дотримання претензійно-позовного порядку вирішення питання про притягнення особи до субсидіарної відповідальності.

На переконання судової колегія, всупереч вимогам статей 86 та 236 ГПК України, постановляючи оскаржувану ухвалу місцевий господарський суд, допустив неправильне застосування положень статей 109 та 619 ЦК України, та не врахував правової позиції, наведеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №922/4519/14 у подібних правовідносинах, і не взяв до уваги висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 19.01.2024 та від 12.07.2023 у цій самій справі №41/207.

З огляду на наведене, доводи скаржників є обґрунтованими, у зв`язку з чим у задоволенні заяви ТОВ "ТД "Ресурси" про заміну боржника за наказом Господарського суду міста Києва від 13.05.2009 у справі №41/207 слід відмовити.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

При цьому, з огляду на відсутність повноважень суду апеляційної інстанції щодо направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зв`язку зі скасуванням судового рішення, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України апеляційний суд зобов`язаний ухвалити нове рішення по суті заявлених вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі" та АТ "К.Енерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі №910/22876/17 підлягають задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволені заяви ТОВ "ТД "Ресурси" про заміну боржника за наказом Господарського суду міста Києва від 13.05.2009 у справі №41/207.

Розподіл судових витрат

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на ТОВ "ТД "Ресурси".

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" та Акціонерного товариства "К.Енерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 у справі №41/207 задовольнити.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 у справі №41/207 та ухвалити нове судове рішення.

3. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси" про заміну боржника за наказом Господарського суду міста Києва від 13.05.2009 у справі №41/207.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси" (01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 133-А; ідентифікаційний код 33696020) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 20; ідентифікаційний код 41946011) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси" (01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 133-А; ідентифікаційний код 33696020) на користь Акціонерного товариства "К.Енерго" (85612, Донецька область, Мар`їнський район, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 34; ідентифікаційний код 00131305) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи №41/207 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано суддями 20.05.2024 після виходу суддів Буравльова С.І. та Шапрана В.В. з відпустки.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов