Постанова

від 20.05.2024 по справі 910/18053/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2024 р. Справа№ 910/18053/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Прокопенко О.В.

учасники справи 24.04.2024 не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерком"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024

у справі №910/18053/23 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерком"

про стягнення заборгованості в розмірі 52 223,61 грн

УСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерком" про стягнення заборгованості у розмірі 52 223,61 грн за Договором на постачання теплової енергії № 1532976-0301 від 06.08.2020.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 у справі №910/18053/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерком" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 2; ідентифікаційний код: 32308179) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5; ідентифікаційний код 40538421) заборгованість у розмірі 35 619 (тридцять п`ять тисяч шістсот дев`ятнадцять) грн 20 коп., інфляційні втрати у розмірі 13 689 (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн 30 коп., 3% річних у розмірі 2 915 (дві тисячі дев`ятсот п`ятнадцять) грн 11 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення обґрунтовано тим, що судом було установлено факт порушення відповідачем зобов`язань за Договором на постачання теплової енергії № 1532976-0301 від 06.08.2020.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерком" подало апеляційну скаргу, в якій просить задовольнити апеляційну скаргу, рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 у справі №910/18053/23 скасувати повністю та постановити нове - про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга зокрема обґрунтована тим, що на думку відповідача місцевим господарським судом необґрунтовано було задоволено позовні вимоги. Зокрема апелянт стверджує, що нежитлове приміщення, яке знаходиться в управлінні ТОВ "Інтерком" № 176 за адресою: вул. Пушкінська, 1-3/5 в м Києві, не обладнано опалювальними приладами системи теплопостачання, транзитні стояки заізольовані та ТОВ "Інтерком" не є власником нежитлових приміщень, а відтак послуг з теплопостачання від позивача ТОВ "Інтерком" не отримувало.

Позивачем було подано письмовий відзив на апеляційну скаргу у якому він просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерком" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 у справі №910/18053/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 24.04.2024.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що 06 серпня 2020 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерком" (абонент) укладено Договір на постачання теплової енергії № 1532976-0301 предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії, на умовах передбачених цим договором.

Згідно з пп. 2.2.1 п. 2.2 Договору теплопостачальна організація зобов`язується: постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Підпунктами 2.3.1, 2.3.2 пункту 2.3 Договору на споживача покладено обов`язок: додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені у Додатку № 4 до Договору.

Цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.04.2021. Керуючись ст. 631 ЦК України, сторони домовились про те, що дія цього Договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 06.09.2019.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 8.1 та п. 8.4 Договору).

Додатком № 1 до Договору передбачено, що теплопостачальна організація відпускає абоненту теплову енергію в гарячій воді у межах Q рік = 21,93 Гкал/рік з приєднаним тепловим навантаженням EQ = 0,0112 Гкал/годину, в тому числі: на опалення Qо = 0,0112 Гкал/годину (пп. 1.1. п. 1).

Згідно з п. 1 Додатку № 3 до Договору розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію теплопостачальною організацією проводяться згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими відповідним органом у установленому законодавством порядку для КП "Київтеплоенерго" (без урахування ПДВ) - 1 131,99 грн/Гкал.

Додатком № 4 до Договору визначено:

- абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна згідно з Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії (пункт 2);

- абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК за адресою: вул. Волоська, буд. 42: облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акта звірки абонент повертає в ЦОК); акт виконаних робіт.

Спір у даній справі виник у зв`язку із тим, що за твердженням позивача в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, відповідач своєчасно не сплатив вартість спожитої теплової енергії за період з жовтня 2019 року по грудень 2021 року включно, унаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 35 619,20 грн. Крім того позивач нарахував відповідачу 13 689,30 грн інфляційних втрат та 2 915,11 грн 3 % річних.

За змістом ст. ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Постачання теплової енергії є видом житлово-комунальних послуг і на ці правовідносини розповсюджується Закон України "Про житлово-комунальні послуги"

Цим законом зокрема, передбачено, що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (частина 2 пункт 1 та 5 статті 7).

Такі положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" свідчать про обов`язковість договору щодо житлово-комунальних послуг для споживача та не можливість споживача відмовитись від укладання договору (за виключенням у випадках встановлених законом та у порядку установленому законом), зокрема договору на постачання теплової енергії.

Статтею 5 Закону України "Про теплопостачання" визначено особливості відносин у сфері теплопостачання та передбачено, що регулювання відносин у сфері теплопостачання має особливості, визначені цим Законом.

Частиною 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" унормовано, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу приписів ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не установлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 Кодексу).

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не установлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не установлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 4, 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 3 Правил користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Відповідно до п. 40 Правил споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

У відповідності до пункту 2 Додатку № 4 до Договору абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна згідно з Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.

Пунктом 5 цього ж Додатку визначено, що абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК за адресою: вул. Волоська, буд. 42: облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акта звірки абонент повертає в ЦОК); акт виконаних робіт.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Колегія суддів відзначає, що матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договором щодо постачання відповідачу теплової енергії. На виконання умов договору у період з жовтня 2019 рік по грудень 2021 року позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 35 619,20 грн, що підтверджується копіями корінців нарядів на включення та відключення об`єктів теплоспоживання, актами приймання-передавання товарної продукції за означений період, відомостями споживача (добовими) та обліковими картками щомісячного споживання за спірний період, які є належними та допустимими доказами у відповідності до приписів статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.09.2020 у справі № 910/17662/19, від 28.03.2018 у справі № 910/6652/17, від 12.07.2018 у справі № 910/6654/17 та від 12.10.2018 у справі № 910/30728/15 тощо.

Акти приймання-передавання товарної продукції за спірний період підписані тільки з боку позивача. Доказів належного виконання відповідачем умов пункту 4 Додатку № 4 до Договору матеріали справи не містять, як і не містять доказів мотивованої відмови споживача від підписання таких актів або ж заперечень щодо відомостей відображених у облікових картках фактичного споживання теплової енергії.

Факт відсутності підписаних сторонами актів приймання-передавання товарної продукції не є підставою для висновку про невиконання позивачем своїх зобов`язань щодо постачання теплової енергії.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідач допустив порушення зобов`язання щодо своєчасного внесення плати за використану теплову енергію за договором в наслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 35 619,20 грн.

Указаний розмір заборгованості відповідачем не спростовано, доказів оплати заборгованості відповідачем також не надано.

Щодо посилання апелянта на те, що нежитлове приміщення, яке знаходиться в управлінні ТОВ "Інтерком" № 176 за адресою: вул. Пушкінська, 1-3/5 в м Києві не обладнано опалювальними приладами системи теплопостачання, транзитні стояки за ізольовані та ТОВ "Інтерком" не є власником нежитлових приміщень, а відтак послуг з теплопостачання від позивача ТОВ "Інтерком" не отримувало, колегія суддів зазначає наступне.

Як вказано вище, між сторонами у справі був укладений Договір на постачання теплової енергії № 1532976-0301 від 06.08.2020, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії за адресою: вул. Пушкінська, 1-3/5. Матеріали справи не містять доказів визнання вказаного договору недійсним. Судом береться до уваги також те, що жодних адрес, за якими би постачалась відповідачу теплова енергія, окрім як на опалення приміщення площею 142,10 кв.м. за адресою вул. Пушкінська, 1-3/5, як це передбачено Додатками до Договору, які підписані сторонами без заперечень та зауважень, умови Договору не містять.

Відповідач, уклавши з позивачем Договір на постачання теплової енергії № 1532976-0301 від 06.08.2020, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії за адресою: вул. Пушкінська, 1-3/5, управління яким, відповідач здійснює на підставі Договору управління майном від 09.10.2019, погодивши відповідно до умов Договору обов`язок позивача постачання теплової енергії за адресою: вул. Пушкінська, 1-3/5 та відповідно власний обов`язок здійснювати розрахунок за спожиту теплову енергію, нівелює наведеними у відзиві запереченнями досягнуті між сторонами у відповідності до умов Договору домовленості.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 35 619,20 грн. Позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 13 689,30 грн інфляційних втрат та 2 915,11 грн 3% річних колегія суддів відзначає наступне.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене суд колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2 915,11 грн 3% річних та 13 689,30 грн інфляційних втрат.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів установила, що обставини, на які посилається скаржник - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерком", у розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 у справі №910/18053/23, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 у справі №910/18053/23 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки під час ухвалення постанови 24.04.2024 були відсутні учасники справи, тому датою ухвалення цього судового рішення є дата його повного складення, зокрема 20.05.2024.

На строк виготовлення повного тексту постанови вплинуло перебування суддів Буравльова С.І. та Шапрана В.В. у щорічній відпустці з 06.05.2024 по 19.05.2024.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерком" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 у справі №910/18053/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 у справі №910/18053/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерком".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов