Постанова

від 15.05.2024 по справі 917/1318/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року м. Харків Справа № 917/1318/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А. , суддя Тарасова І.В.

за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Трейд 2018" (вх. № 845 П/2) на додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 07.03.2024 у справі №917/1318/23 (прийняте у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Кльоповим І.Г., повний текст додаткового рішення складено та підписано 08.03.2024)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Трейдінг", м.Львів,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Трейд 2018", м.Кременчук, Полтавська область,

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Трейд" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Трейд 2018" 399 501,21 грн понесених збитків у вигляді втраченого права на формування податкового кредиту.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 19.02.2024 у справі №917/1318/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Трейд" задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Трейд 2018" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Трейд" 399 501,21 грн понесених збитків у вигляді втраченого права на формування податкового кредиту та 5992,53 грн судового збору.

26.02.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Трейдінг" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 917/1318/23, в якій позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Трейд 2018" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 07.03.2024 у справі №917/1318/23 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Трейд 2018" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Трейдінг" 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення обґрунтовано тим, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та сума витрат підтверджується матеріалами справи, відповідач будь-яких заперечень стосовно розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не заявляв, відповідних доказів суду не надав, в порядку, визначеному п. 5 ст.126 ГПК України не звертався до суду з клопотанням про їх зменшення, заявлена до стягнення сума є адекватною до розміру заявлених до стягнення та задоволених позовних вимог, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про необхідність розподілу судових витрат виходячи з суми сплачених позивачем витрат на послуги адвоката в розмірі 10000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оіл-Трейд 2018" з додатковим рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 07.03.2024 у справі № 917/1318/23 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Трейдінг" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Трейд 2018" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Скарга обґрунтована тим, що на підставі договору про надання юридичних послуг №14 від 30.06.2023 адвокатське об`єднання зобов`язане було надати весь комплекс необхідних послуг, пов`язаних з розглядом означеної судової справи, у тому числі складати та подавати до суду відповідь на відзив, брати участь у судових засідання. Дія договору мала б припинитися належним його виконанням. При цьому оплата за всі вказані послуги мала б становити 5 000,00 грн. Однак, акт від 05.01.2024 про надання юридичних послуг до вказаного договору №14 від 30.06.2023 свідчить, що послуги за договором надані не в повному обсязі, обумовленому договором, оскільки послуги з представництва клієнта в господарському суді в акті не зазначені взагалі.

На думку ТОВ "Оіл-Трейд 2018", з метою штучного завищення витрат на професійну правничу допомогу, які начебто поніс позивач, ТОВ "Вест Ойл Трейдінг" подано до суду копію договору про надання правничої допомоги №15 від 29.12.2023, укладеного між ТОВ "Вест Ойл Трейдінг" та Адвокатським бюро Марії Федорчук. Предметом даного договору є надання бюро правової допомоги клієнту у господарській справі №917/1318/23. Аналіз договору №15 від 29.12.2023 свідчить, що повноваження бюро, передбачені в цьому договорі, повністю дублюються із повноваженнями Адвокатського об`єднання, передбаченими у договорі №14 від 30.06.2023. Тобто повноваження бюро, визначені в договорі №14 від 30.06.2023, мали бути виконані Адвокатським об`єднанням в межах дії договору №15 від 29.12.2023. Враховуючи, що станом на час укладання договору №15 - 29.12.2023 строк дії договору №14 від 30.06.2023 не закінчився, то у позивача не було жодної потреби укладати договір про надання правничої допомоги №15 від 29.12.2023 та проводити оплату по ньому. Крім того, згідно обох договорів (договору №14 від 30.06.2023 та договору №15 від 29.12.2023), послуги надаються одним і тим же адвокатом Марією Федорчук. Наведене, на думку апелянта, свідчить, що в результаті укладення договору про надання юридичних послуг №14 від 30.06.2023 та договору про надання правничої допомоги №15 від 29.12.2023 позивачем штучно завищено розмір витрат на професійну правничу допомогу та проведено подвійну оплату за надання одних і тих же послуг одним і тим же адвокатом. Таким чином, витрати на правничу допомогу, вказані в заяві ТОВ "Вест Ойл Трейдінг" та в оскаржуваному додатковому судовому рішенні, є неспівмірними із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, та не підтверджені належними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена, що свідчить про відсутність підстав для покладення на ТОВ "Оіл-Трейд 2018" витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначає, що в порушення вимог ст. 172 ГПК України ТОВ "Вест Ойл Трейдінг" не надіслало до ТОВ "Оіл-Трейд 2018" копію позовної заяви та доданих до неї документів, при цьому надало до суду неправдивий опис вкладення про начебто направлення цих документів відповідачу, чим фактично ввело суд в оману. Вищенаведені дії ТОВ "Вест Ойл Трейдінг" свідчать про зловживання позивачем процесуальними правами, що спрямовано на введення суду в оману та створення перешкод опоненту. Зважаючи на факт зловживанням позивачем процесуальними правами та введення суду в оману, були наявні підстави для покладення на ТОВ "Вест Ойл Трейдінг" судових витрати (у тому числі, витрат на професійну правничу допомогу) незалежно від результатів вирішення спору.

19.04.2024 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№5616), в якому останній проти апеляційної скарги заперечує, просить у її задоволенні відмовити, посилаючись на те, що вивченням матеріалів справи, формуванням правової позиції, збиранням доказів та підготовкою позовної заяви у справі №917/1318/23 займалась адвокат Федорчук Марія Петрівна, яка у вказаний період перебувала у трудових відносинах з Адвокатським об`єднанням «Лекс Вектор» та які припинила з 31 серпня 2023 року. Адвокатом Федорчук Марією Петрівною в жовтні 2023 року була заснована юридична особа Адвокатське бюро Марії Федорчук. Оскільки саме адвокат Федорчук Марія Петрівна розпочинала роботу у справі ТОВ "Вест Ойл Трейдінг" про стягнення збитків з Товариства з обмеженою відповідальністю Оіл-Трейд 2018, тому і надалі представництво у даній справі було запропоновано здійснювати саме цьому адвокату, але вже на підставі договору про надання правничої допомоги №15 від 29.12.2023. Весь обсяг наданих юридичних послуг на підставі цього договору передбачений актом наданих послуг, копія якого є долученою до матеріалів справи. Таким чином фактично надані юридичні послуги в межах справи №917/1318/23 є чітко регламентовані, описані в договорах правової допомоги і актах, копії яких долучені до матеріалів справи та жодним чином не продубльовано. Тому трактування відповідача про задвоєння витрат на професійну правничу допомогу у цій справі є лише припущеннями, які спростовуються матеріалами справи. Просить розглянути апеляційну скаргу на додаткове судове рішення без участі позивача та його представника.

15.05.2024 до суду від ТОВ Оіл-Трейд 2018 надійшло клопотання (6732) про відкладення розгляду справи, в якому відповідач просить розгляд справи відкласти у зв`язку з перебуванням представника відповідача на лікарняному, на підтвердження чого надано роздруківку з сайту E-health.

Учасники провадження у справі у судове засідання не прибули, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином ухвалою суду від 03.04.2024.

Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи зазначає наступне.

Відповідно до ч.11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (ст.202 ГПК України).

З наданих апелянтом доказів, а саме роздруківки з сайту E-health, неможливо встановити стосовно якої особи було створено медичний висновок про непрацездатність: С582-КТ54-НВ98-А52В.

Частиною 1 ст.73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Трейд 2018" (вх. № 845 П/2) на додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 07.03.2024 у справі №917/1318/23. Призначено справу до розгляду на "15" травня 2024 р. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

Враховуючи відсутність належних доказів, які б підтверджували обставини, викладені в клопотанні, те, що явка учасників справи не визнавалась обов`язковою, всі доводи відповідач виклав в апеляційній скарзі, останнім не наведено причин неможливості розгляду апеляційної скарги у даному судовому засіданні без його участі, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду Полтавської області від 19.02.2024 у справі №917/1318/23 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Трейд" та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Трейд 2018" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Трейд" 399 501,21 грн понесених збитків у вигляді втраченого права на формування податкового кредиту та 5992,53 грн судового збору.

26.02.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Трейдінг" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 917/1318/23, в якій позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Трейд 2018" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

07.03.2024 Господарським судом Полтавської області постановлено оскаржуване додаткове рішення.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Статтею 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.123 ГПК України).

Пунктом 1 ч.3 ст.123 ГПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Виходячи із змісту положень ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Виходячи із змісту ст.15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст.16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 1-2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 цього Кодексу).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Як свідчать матеріали справи, у позовній заяві ТОВ "Вест Ойл Трейдінг" зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу 10 000,00 грн.

На підтвердження факту надання правничої допомоги, позивачем надано до суду: договір про надання правничої допомоги №15 від 29.12.2023, укладений між ТОВ "Вест Ойл Трейдінг" та Адвокатським бюро Марії Федорчук, акт від 19.02.2024 про надання послуг відповідно до договору про надання правничої допомоги №15 від 29.12.2023, платіжна інструкція № 31917 від 22.02.2024 на суму 5000,00 грн; договір про надання юридичних послуг №14 від 30.06.2023, укладений між ТОВ "Вест Ойл Трейдінг" та Адвокатським об`єднанням "Лекс Вектор", акт від 05.01.2024 про надання юридичних послуг відповідно до договору про надання правничої допомоги №14 від 30.06.2023, платіжна інструкція №31918 від 22.02.2024 на суму 5000,00 грн, ордер серія ВС №1250400 від 29.12.2023.

Так, відповідно до договору про надання юридичних послуг №14 від 30.06.2023, укладеного між ТОВ "Вест Ойл Трейдінг" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Лекс Вектор" (виконавець), предметом даного договору є надання Адвокатським об`єднанням усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту по відшкодуванню збитків за не реєстрацію податкових накладних ТОВ Оіл-Трейд 2018 за договором про постачання нафтопродуктів №780 від 22.03.2022.

Відповідно до п.4.1 договору за послуги, що надаються Адвокатським об`єднанням у відповідності із умовами договору, клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар у фіксованому розмірі 5000,00 грн.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. Гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого виконавцем, а отже є визначеним та детальному розпису не підлягає.

Згідно з п.4.4 договору у розмір гонорару включаються усі витрати, пов`язані із прибуттям у судові засідання, проживанням, харчуванням та будь-які інші витрати виконавця, пов`язані із виконанням даного договору.

Оплата наданих послуг проводиться протягом 5 календарних днів з дня отримання рахунку, виставленого виконавцем клієнту (п.4.5 договору).

За змістом п.6.1 договору договір укладається до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі, та набирає чинності з моменту його підписання.

Зі змісту акту від 05.01.2024 про надання юридичних послуг відповідно до договору №14 від 30.06.2023 вбачається, що виконавець надав клієнту послуги, а саме: аналіз первинних фінансових документів; аналіз договірної документації; аналіз змін до Податкового законодавства; підготовка позовної заяви, включно із аналізом судової практики. Послуги надані в повному обсязі. Вартість наданих послуг становить 5000,00 грн, без ПДВ.

Акт підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Відповідно до платіжної інструкції №31918 від 22.02.2024 ТОВ "Вест Ойл Трейдінг" було перераховано Адвокатському об`єднанню "Лекс Вектор" 5000,00 грн оплати гонорару за договором про надання юридичних послуг №14 від 30.06.2023.

29.12.2023 між ТОВ "Вест Ойл Трейдінг" (клієнт) та Адвокатським бюро Марії Федорчук (бюро) було підписано договір про надання правничої допомоги №15, предметом якого є надання бюро правової допомоги клієнту у господарській справі №917/1318/23.

Відповідно до п.4.1 договору за результатами надання бюро правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданих бюро послуг та їх вартість.

За змістом п.6.1 договору договір вступає в силу з дати підписання та діє до остаточного надання правової допомоги, передбаченої цим договором.

Зі змісту акту від 19.02.2024 про надання юридичних послуг відповідно до договору №15 від 29.12.2023 вбачається, що бюро надало клієнту наступні послуги у справі №917/1318/23, а саме:

-з`ясування фактичних обставин справи, підготовка заяви про вступ представника у справу; підготовка клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Витрачено 1 год.часу (вартість однієї години роботи складає 1000,00 грн) 1000,00 грн;

-складання відповіді на відзив. Витрачено 2 год.часу (вартість однієї години роботи складає 1000,00 грн) 2000,00 грн;

-участь у судовому засіданні 07.02.2024 (вартість участі в одному судовому засіданні складає 1000,00 грн) 1000,00 грн;

-участь у судовому засіданні 19.02.2024 (вартість участі в одному судовому засіданні складає 1000,00 грн) 1000,00 грн;

Всього 5000,00 грн.

Акт підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Відповідно до платіжної інструкції №31917 від 22.02.2024 ТОВ "Вест Ойл Трейдінг" було перераховано Адвокатському бюро Марії Федорчук 5000,00 грн оплати послуг за договором про надання правничої допомоги №15 від 29.12.2023.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що на підставі договору про надання юридичних послуг №14 від 30.06.2023 адвокатське об`єднання зобов`язане було надати весь комплекс необхідних послуг, пов`язаних з розглядом означеної судової справи, у тому числі складати та подавати до суду відповідь на відзив, брати участь у судових засідання. Дія договору мала б припинитися належним його виконанням. При цьому оплата за всі вказані послуги мала б становити 5 000,00 грн. Однак, акт від 05.01.2024 про надання юридичних послуг до вказаного договору №14 від 30.06.2023 свідчить, що послуги за договором надані не в повному обсязі, обумовленому договором, оскільки послуги з представництва клієнта в господарському суді в акті не зазначені взагалі.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що застосовується як джерело права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах відомості щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц звернула увагу не те, що: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до ст.19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру та погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 березня 2024 року у справі № 903/135/23(903/148/23)).

У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) (пункт 128) Велика Палата Верховного Суду зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Апеляційний суд зазначає, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що заявлений позивачем розмір витрат щодо оплати вартості послуг на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн, відповідно до договору №14 про надання юридичних послуг від 30.06.2023, відповідає фіксованій сумі, визначеній у договорі про надання юридичних послуг, підтверджений в акті про надання юридичних послуг від 05.01.2024, та сплачено за платіжною інструкцією №31918 від 22.02.2024.

Стосовно підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу за договором про надання правничої допомоги №15 від 29.12.2023 у розмірі 5000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначалось, ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Аналогічні положення визначено у ст.28 Правил адвокатської етики, відповідно до якої гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення щодо якого містяться, зокрема у главі 63 Цивільного кодексу України.

Стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору. Згідно з положеннями цієї статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Разом з тим, умовам договору про надання правничої допомоги №15 від 29.12.2023, в порушення ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та ст.28 Правил адвокатської етики, не визначено порядок обчислення гонорару адвоката, а лише передбачено, що за результатами надання бюро правової допомоги складається акт, в якому встановлюється обсяг наданих бюро послуг та їх вартість (п.4.1. договору), тобто відсутня ціна договору.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що договором про надання юридичних послуг №14 від 30.06.2023, укладеним між ТОВ "Вест Ойл Трейдінг" та Адвокатським об`єднанням "Лекс Вектор" передбачено, що Адвокатське об`єднання представляє інтереси позивача та веде справу від імені позивача в господарських судах (усіх трьох судових інстанціях) з усіма процесуальними правами, належними позивачу, відповідачу або третій особі, в т.ч. з правом знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, одержувати та оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, а також виконувати всі інші дії, пов`язані з виконанням цього договору.

Тобто, умовами договору про надання юридичних послуг №14 від 30.06.2023 передбачено весь обсяг наданих послуг, у тому числі: складання відповіді на відзив, участь у судових засіданнях, з`ясування фактичних обставин справи.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи позивача стосовно того, що формуванням правової позиції, збиранням доказів та підготовкою позовної заяви у справі №917/1318/23 займалась адвокат Федорчук Марія Петрівна, яка перебувала у трудових відносинах з Адвокатським об`єднанням «Лекс Вектор» до 31 серпня 2023 року, а з жовтні 2023 року цим адвокатом була заснована юридична особа Адвокатське бюро Марії Федорчук, яка і продовжила представляти інтереси позивача у даній справі, з огляду на те, що договір про надання юридичних послуг №14 від 30.06.2023 не розірвано, матеріалами справи не підтверджено неможливість Адвокатським об`єднанням «Лекс Вектор» подальшого виконання договору та представлення інтересів позивача за укладеним договором. Крім того, позивачем в акті про надання юридичних послуг від 05.01.2024 підтверджено виконання договору №14 від 30.06.2023 та сплачено погоджену суму у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги новий доказ, а саме наказ Адвокатського об`єднання «Лекс Вектор» №30-к від 31.08.2023 про звільнення працівника Федорчук М.П., з огляду на те, що ч.3 ст.269 ГПК України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Проте, позивачем не обґрунтовано та не доведено неможливість подання даного доказу до суду першої інстанції.

Крім того, позивачем не обґрунтовано підстав зазначення ним в позовній заяві розміру попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн, з огляду на те, що станом на час подання позовної заяви між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Лекс Вектор» було укладено договір про надання юридичних послуг №14 від 30.06.2023 з визначенням фіксованої суми у розмірі 5000,00 грн.

За таких обставин, враховуючи те, що позивачем підтверджено виконання наданих Адвокатським об`єднанням «Лекс Вектор» послуг, а договором про надання правничої допомоги №15 від 29.12.2023 не визначено такої істотної умови договору, як ціна договору, колегія суддів вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Трейдінг" (вх.№2493 від 26.02.2024) підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 5000,00 грн, в зв`язку з чим додаткове рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Суд апеляційної інстанції відхиляє твердження скаржника, що в порушення вимог ст. 172 ГПК України ТОВ "Вест Ойл Трейдінг" не надіслало до ТОВ "Оіл-Трейд 2018" копію позовної заяви та доданих до неї документів, що свідчить про зловживання позивачем процесуальними правами, з огляду на те, що встановлення зловживання правами позивачем належить до повноважень суду першої інстанції, проте матеріалами справи не підтверджено, що місцевим господарським судом з цього приводу було встановлено порушення або зловживання позивачем процесуальними правами.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, в зв`язку з чим додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 07.03.2024 у справі № 917/1318/23 підлягає зміні.

Керуючись статтями 269, 270, п.2 ч.1 статті 275, п.2 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Трейд 2018" задовольнити частково.

Додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 07.03.2024 у справі №917/1318/23 змінити. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Трейд 2018" (вул. Троїцька,89-А, оф. 303, м.Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 41451174) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Трейдінг" (вул. Федьковича,57, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43640880) 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Трейдінг" (вх.№2493 від 26.02.2024) відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 20.05.2024

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль

Суддя І.В. Тарасова