Рішення

від 14.05.2024 по справі 904/973/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2024м. ДніпроСправа № 904/973/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПУЛЬСПРОМАГРО", с. Глеюватка, Криворізький район, Дніпропетровська область

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором в розмірі 1 439 660, 99 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Вереніч Д.Е.

Представники:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПУЛЬСПРОМАГРО" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 1 439 660,99 грн., з яких: 847 215,24 грн. - сума основного боргу, 115 116,11 грн. - 3% річних, 477 329, 64 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за договором № 673/33 від 22.08.2018 р.

30.04.2024 року судом ухвалено рішення по справі, яким позовні вимоги задоволено, стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПУЛЬСПРОМАГРО" 847 215, 24 грн. основного боргу, 115 116, 11 грн. 3% річних, 477 329, 64 грн. інфляційних втрат, 21 594,91 грн. витрат зі сплати судового збору.

До закінчення судових дебатів, Позивач заявив про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000, 00 грн., в зв`язку з чим, ухвалою від 30.04.2024 року, в порядку ст. 221 ГПК України суд призначив засідання для вирішення питання про судові витрати Позивача на 14.05.2024 року.

Сторони явку представників в засідання не забезпечили.

Відповідач подав заперечення щодо заяви Позивача про розподіл судових витрат, в якій просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 5 000,00 грн. з урахуванням принципів співмірності та розумності.

В порядку ст. 233, 240 ГПК України, в засіданні 14.05.2024 року підписано вступну та резолютивну частину додаткового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, дослідивши подані у справу докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як убачається з матеріалів справи, разом із першою заявою по суті спору Позивачем подано попередній орієнтований розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

06.05.2024 року, тобто в межах строків встановлених ч. 8 ст. 129 ГПК України, Позивачем надано докази в підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 1 частини 4 статті 129 ГПК України визначено, що у разі задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

В підтвердження розміру витрат, які Позивач має сплатити у зв`язку з розглядом даної справи, суду наступні документи:

-копію витягу з договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2024 року № 01/02, укладеного між Позивачем та Адвокатським бюро Тимофієва Євгенія;

- копію додаткової угоди від 01.02.2024 року до договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2024 року № 01/02;

- копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серія АЕ № 1246015 від 20.03.2024 року;

- копію акту приймання-здачі наданої правової (правничої) допомоги від 30.04.2024.

Відповідно до п. 1.1. Договору Клієнт доручає, а Бюро приймає на себе доручення клієнта про надання обумовленої цим договором правової (правничої) допомоги в інтересах клієнта, в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно п 1.2. Договору правова (правнича) допомога, що надається Клієнту, полягає у наступному, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів Клієнта у судах, під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства.

Пунктом. 1.5. Договору передбачено, що зміст кожного конкретно визначеного доручення Клієнта за цим Договором та зміст і обсяг надання правової (правничої) допомоги у кожній конкретно визначеній справі Клієнту визначаються додатковою угодою до цього Договору, що є його невід`ємною частиною, та яка врегульовує у тому числі й всі інші питання, які витікають із суті певного доручення Клієнта або суті певної справи. Відповідно до п. 1.6. Договору.

Додатковою угодою до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2024 року № 01/02, його сторони визначили, зміст та обсяг надання правничої допомоги Клієнтові Бюро, а також порядок оплати гонорару за надання допомоги щодо стягнення боргу з ДП «Східний ГЗК» за Договором № 673/33 від 22.08.2018 року.

Вказаною Додаткового угодою, сторони погодили фіксований розмір гонорару в сумі 20 000,00 грн. за надану правничу допомогу Клієнту, а також визначили порядок його оплати: протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Відповідач подав заперечення щодо заяви Позивача про розподіл судових витрат, в якій просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 5 000,00 грн. Заперечення мотивовані тим, що заявлений в акті приймання-передачі послуг час, витрачений адвокатом на виконання робіт (надання послуг), є явно завищеним та не відповідає критерію розумності враховуючи те, що справа не є складною. Також Відповідач зазначив, що матеріалами справи не підтверджено вчинення адвокатом будь-яких дій (запитів чи звернень до підприємств, установ, організацій) з метою збирання доказів, і це може бути лише підтвердженням того, що всі необхідні докази були у позивача. Крім того, Відповідач зазначив, що Позивачем не надано детального обґрунтованого опису робіт (наданих послуг), в якому беручи до уваги критерії реальності, розумності та необхідності надання зазначених в ньому адвокатських послуг, з урахуванням складності справи, Позивач вважає, що відсутність підстав для стягнення послуг саме у розмірі 20 000,00 грн.

Крім того, заперечуючи проти розміру відповідних судових витрат, Відповідач зазначив, що ДП СхідГЗК є єдиним в Україні підприємством, що здійснює видобуток уранових руд, їх переробку та виробництво закису-окису урану, з якого виготовляється ядерне паливо для атомних станцій України. ДП СхідГЗК віднесено до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83.

Також, Відповідач заперечив проти стягнення витрат на правничу допомогу через дію форс-мажорні обставини, що викликані введення в Україна воєнного стану згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року.

Суд не приймає до уваги доводи Відповідача щодо відсутності доказів фактичної оплати Позивачем витрат та правничу допомогу, а також доводи відносно форс-мажорних обставин та стратегічне значення підприємства Відповідача для економіки держави, адже останні не мають значення для вирішення питання розподілу судових витрат.

В силу приписів ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України, сторона може заявити клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в разі неспівмірності відповідних витрат. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейський суд з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" від 23.01.2014, "Горковлюк та Кагановський проти України" від 04.10.2018).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, зазначив, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом.

Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але і враховуючи також те, чи були вони розумними(§55).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи вказане питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявленої суми судових витрат в розмірі 20 000 грн. зважаючи на зміст заперечень Відповідача стосовно розміру витрат на правничу допомогу, а також з огляду на незначну юридичну складність даної справи, що не вимагало аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з Відповідача в рахунок їх компенсації 10 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 234, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПУЛЬСПРОМАГРО" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, 2, код ЄДРПОУ 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПУЛЬСПРОМАГРО" (53052, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Глеюватка, вул. Шевченка, 1А, код ЄДРПОУ 13452123) 10 000, 00 грн. витрати на професійну правничу допомогу, про що видати наказ.

У відшкодуванні решти суми витрат - відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено 20.05.2024

Суддя О.В. Ліпинський