Рішення

від 20.05.2024 по справі 904/1193/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2024м. ДніпроСправа № 904/1193/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКЕ ЗЕРНО", м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ПРОГРЕСС", м. Кам`янське, Дніпропетровська область

про стягнення грошових коштів

Без виклику (повідомлення) учасників справи

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКЕ ЗЕРНО" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ПРОГРЕСС" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки № 01/03/23 від 01.03.2023 у загальному розмірі 125 273,78 грн.

Ухвалою від 20.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

20.05.2024 справу розглянуто по суті.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору поставки № 01/03/23 від 01.03.2023 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач про наявність справи у суді повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 0600256912489 (а.с.55), відзив на позов не надав.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов`язаних із обставинами укладання договору, встановленням факту поставки товару та порушення відповідачем домовленості з оплати товару на обумовлену суму.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Як убачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКЕ ЗЕРНО" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ПРОГРЕСС" (далі - Покупець) укладено договір поставки № 01/03/23 АП від 01.03.2023 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується передати у власність покупця добавки білково-мінерально-вітамінні, комбікорми (насипом або фасовані в мішки), премікси, добавки кормові, інший товар за погодженням сторін (далі по тексту - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

Найменування товару, його кількість, ціна товару за одиницю і по позиціях вказується у видаткових накладних постачальника на товар (п.2.1. Договору);

Сторони домовилися, що усі видаткові накладні, за якими постачальник поставив покупцеві товар протягом терміну дії цього договору, відноситься до цього договору, якщо інше не випливає з відміток або тексту цих накладних (п.2.2. Договору).

Якщо інше не вказане в договорі (додаткових угодах до нього), поставка товару здійснюється на умовах СРТ (Інкотермс 2020). При цьому сторони погодили, що місцем поставки (місцем передачі товару перевізнику, місцем переходу ризиків та права власності) є склад Постачальника за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул.. Тургенева, 12а, або с. Партизанське, вул.. Нова, 58. Місцем призначення товару (місцем, до якого має бути доставленим товар) є, склад покупця або вказаної ним особи. Право власності на товар переходить до покупця в місці поставки товару, в момент завантаження товару на транспортний засіб, що підтверджується датою складання видаткової накладної постачальником.

При постачанні окремих партій товару за згодою сторін можуть бути змінені базисні умови поставки товару. При цьому умови поставки, вказані в додаткові й угоді на цю партію товару або фактично виконані сторонами, мають перевагу перед первісними умовами, встановленими договором. (п. 3.3 договору).

Пунктом 4.1. договору встановлено, що ціна товару, що поставляється відповідно до Договору, вказується у видаткових накладних постачальника. У вартість товару включаються усі витрати постачальника згідно з базисом поставки.

Загальна вартість договору визначається як вартість товару, поставка якого здійснюється відповідно до видаткових накладних постачальника. Зміна загальної вартості договору здійснюється також у разі поставки додаткових партій і підписання уповноваженими представниками сторін додаткових угод на поставку таких партій товару. (п. 4.2. договору).

Оплата товару покупцем здійснюється в порядку 100% оплати вартості даної партії товару (відповідно до видаткової накладної) не пізніше дати поставки конкретної партії товару. Датою поставки конкретної партії товару є дата видаткової накладної постачальника (п. 5.1. Договору).

Згідно п. 11.2. договору, цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє по 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору.

На виконання умов Договору Постачальник поставив Покупцю товар на загальну суму 240 611,55 грн, що підтверджується видатковими накладними: №УЗ2303100000023 від 10.03.2023 на суму 1 999,00 грн., №УЗ230300000002 від 20.03.2023 на суму 29 507,51 грн., №УЗ2304070000017 від 07.04.2023 на суму 26 187,49 грн., №УЗ2305010000026 від 01.05.2023 на суму 27520,01 грн., №УЗ2305290000014 від 29.05.2023 на суму 30 043,76 грн., №УЗ2306230000026 від 23.06.2023 на суму 29 932,51 грн., №УЗ2307210000023 від 21.07.2023 на суму 31 572,50 грн., №УЗ2308110000018 від 11.08.2023 на суму 31 030,01 грн., №УЗ2309220000020 від 22.09.2023 на суму 32 818,76 грн.

Вказані накладні підписані представниками сторін.

Відповідач частково оплатив товар на суму 115 337,77 грн., про що свідчать платіжні інструкції № 331 від 08.03.2023 на суму 1 999,00 грн., № 369 від 22.05.2023 на суму 5 000,00 грн., № 375 від 05.06.2023 на суму 5 000,00 грн., № 379 від 12.06.2023 на суму 5 000,00 грн., № 383 від 19.06.2023 на суму 5 000,00 грн., № 384 від 21.06.2023 на суму 5 000,00 грн., № 392 від 10.07.2023 на суму 4 587,51 грн., № 394 від 10.07.2023 на суму 5 170,00 грн., № 398 від 23.07.2023 на суму 10 017,49 грн., № @2PL505625 від 07.08.2023 на суму 4 000,00 грн., № @2PL503988 від 07.08.2023 на суму 5 000,00 грн., @2PL502993 від 07.08.2023 на суму 5 000,00 грн., № @2PL502084 від 07.08.2023 на суму 6 000,00 грн., № 409 від 18.09.2023 на суму 18 520,01 грн., №@2PL003152 від 22.09.2023 на суму 8 800,00 грн., № 411 від 22.09.2023 на суму 10 500,00 грн., № 413 від 25.09.2023 на суму 3 743,76 грн., № 443 від 13.11.2023 на суму 2 500,00 грн., № 455 від 30.11.2023 на суму 1 500,00 грн., № 477 від 08.01.2024 на суму 1 000,00 грн., № 479 від 11.01.2024 на суму 1 000,00 грн., № 481 від 16.01.2024 на суму 1 000,00 грн.

Таким чином, вартість неоплаченого товару становить 125 273,78 грн.

Позивач направив відповідачу претензію № 23/01 від 23.01.2024 з вимогою про оплату заборгованості за поставлений товар (а.с. 45-46).

Відповіді на претензію відповідач не надав, заборгованість не сплатив.

Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки. До правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 ЦК України.

Так, згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як встановлено судом, строк оплати поставленого позивачем відповідачу товару на вказану суму є таким, що настав.

На момент розгляду справи доказів оплати відповідачем вартості поставленого товару у розмірі 125 273,78 грн суду не надано.

Факт отримання товару відповідачем не заперечується.

Таким чином, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 125 273,78 грн підлягає задоволенню.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Відповідно до приписів п.п. 2,4,5 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Суд зазначає, що відповідач, всупереч вимогам ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, будучи обізнаним про наявність в суді справи, про що свідчить поштове повідомлення № 0600256912489 (а.с.55), не надав суду жодних заперечень, пояснень у справі або доказів, які б свідчили про наявність підстав для відмови в позові.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКЕ ЗЕРНО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ПРОГРЕСС" про стягнення грошових коштів задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ПРОГРЕСС" (51990, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Вишнева, буд. 17; ідентифікаційний код 43952273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКЕ ЗЕРНО" (36007, м. Полтава, вул. М.Бірюзова, буд. 32-А, ідентифікаційний код 30044094) основного боргу в розмірі 125 273,78 грн., судового збору в розмірі 3 028,00 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 20.05.2024.

Суддя Н.Г. Назаренко