Рішення

від 16.05.2024 по справі 904/4025/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2024м. ДніпроСправа № 904/4025/22 (904/1391/23)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Владимиренко І.В. за участю секретаря судового засідання Сечиної Ю.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіон-Україна" (49051, місто Дніпро, вулиця Дніпросталівська, будинок 22, код ЄДРПОУ 31793082)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Ем" (01010, місто Київ, вулиця Лаврська, будинок 10, код ЄДРПОУ 44632858)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" (54018, Миколаївський область, місто Миколаїв, проспект Богоявленський, 42а, код ЄДРПОУ 31821381)

про витребування майна з чужого незаконного володіння перелічене у Додатку 1 до позовної заяви та стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 3 088 869,84 грн.

За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

Представник позивача керівник Бараник Сергій Валерійович (в залі суду)

Представник позивача Йовенко Олександр Валерійович (поза межами приміщення суду) - ордер СВ №1083771 від 02.04.2024

Представник відповідача Касьян Микола Степанович (поза межами приміщення суду) - ордер АЕ №1216113 від 28.07.2023

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2024 у справі №904/4025/22 9904/1391/23) відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіон-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Ем" про витребування майна з чужого незаконного володіння перелічене у Додатку 1 до позовної заяви та стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 3 088 869,84 грн. Витрати по сплаті судового збору покладені на позивача.

Під час ухвалення рішення витрати позивача на професійну правничу допомогу судом не розподілялися.

06.05.2024 до суду від представника відповідача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з долученими до неї доказами понесення відповідних витрат.

Ухвалою господарського суду від 09.05.2024 прийнято до розгляду заяву представника відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Призначено судове засідання на 16.05.2024р. об 12:00 год.

15.05.2024 до суду від представника позивача надійшли заперечення заяву представника відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Судом заперечення прийняті до відома та долучені до матеріалів справи.

16.05.2024 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи №904/4025/22( 904/1391/23) копії договору про надання правової допомоги №91 від 28.07.2023 року, укладеного між адвокатом Касьяном М.С. та ТОВ "ГЕФЕСТ ЕМ" і додаткову угоду до нього. Судом документи прийняті до відома та долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні, яке відбулось 16.05.2024, представник відповідача підтримав подану заяву та просив стягнути з позивача витрати на правничу допомогу у сумі 75 000,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 16.05.2024 заперечив проти стягнення з позивача витрат на правничу допомогу у сумі 75 000,00 грн.

В судовому засіданні 16.05.2024 оголошені вступна та резолютивна частини додаткового рішення.

Дослідивши та оцінивши надані докази у сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Ем" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіон-Україна" на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 75 000,00 грн.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з частинами 3, 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В обґрунтування поданої заяви представник відповідача зазначив, що 15.02.2022 між Адвокатом, фізичною особою-підприємцем Мельничуком Віталієм Вікторовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гефест Ем" укладено договір про надання правової допомоги №15/02/2022, згідно з пунктом 1 Адвокат приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу Клієнту з питань, які пов`язані із захистом прав та законних інтересів останнього, у тому числі здійснювати захист, інтересів Клієнта у якості його представника в правоохоронних органах, органах нотаріату (приватних нотаріусів), прокуратурі, Службі безпеки України, НАБУ, ДБР, виконавчій службі (приватного виконавця), судах загальної та/чи спеціальної юрисдикції, Європейському суді з прав людини тощо.

За надання правової допомоги та/або представлення інтересів Клієнт сплачує Адвокату гонорар, сума якого визначається в окремих додатках до цього договору. Цими додатками також регулюються кількість, обсяг наданих послуг, питання авансування, умови роботи у нічний час, вихідні та святкові дні тощо (п. 4 договору).

Вартість часу проїзду Адвоката за справами Клієнта або за його дорученням, розраховується виходячи із погодинної ставки роботи Адвоката у розмірі 50% за одну годину роботи (п. 5 договору).

У випадку, якщо для надання правової допомоги та/або представлення інтересів Клієнта необхідно здійснювати виїзд за межі міста Києва та/або Київської області, Клієнт має сплатити кошти для відрядження Адвоката у місце надання правової допомоги не пізніше 3 діб до такого відрядження із розрахунку 100 доларів США (оплата в гривнях за курсом комерційшіх банків України на день оплати) доба (п. 5.1 договору).

Крім сплати гонорару Клієнт сплачує Адвокату всі витрати понесені ним у зв`язку із наданням правової допомоги за Договором (такі як, але не виключно: отримання документів, збирання доказів, залучення висновків спеціалістів, консультантів, експертів, технічне забезпечення, поштові витрати, міжнародний та/або міжміський зв`язок, квитки на проїзд та інше). Роздруківка документів та/або фотокопіювання Адвокатом в інтересах Клієнта становить 10 гривень за одну сторону одного листа. Такі витрати сплачуються Клієнтом понад узгоджену суму гонорару на протязі двох днів після отримання звіту Адвоката або авансуються Клієнтом наперед (п. 6 договору).

Сплата гонорару/ витрат провадиться Клієнтом шляхом внесення грошових коштів на банківський рахунок та/або оприбутковуються Адвокатом (п. 7 договору).

Відповідно до додатку № 12 від 06.07.2023 до договору №15/02/2022 про надання правової допомоги від 15.02.2022р., Адвокат приймає на себе зобов`язання надати Клієнту адвокатські послуги по представництву інтересів Клієнта в судах господарської юрисдикції в спорі з ТОВ «Галіон Україна» щодо витребування майна з чужого незаконного володіння, справа №904/4025/22(904/1391/23).

За надання послуг відповідно до п. 1.Додатку, за взаємною згодою сторін Клієнт сплачує Адвокату наступний гонорар:

- 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень (без ПДВ) за підготовку правової позиції, процесуальних документів та представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції;

- 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень (без ПДВ) за представництво інтересів Клієнта в суді апеляційної інстанції;

- 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень (без ПДВ) за представництво інтересів Клієнта в суді касаційної інстанції;

Цей Додаток який є невід`ємною частиною Договору №15/02/2022 про надання правової допомоги від 15.02.2022 року, складено українською мовою в двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із Сторін.

Актом приймання-здачі наданих послуг сторони договору підтвердили надання Адвокатом та отримання Клієнтом адвокатських послуг за період з 06 липня 2023 року по 26 квітня 2024 року щодо допомоги у захисті інтересів Клієнта у справі №904/4025/22 (904/1391/23) за позовом ТОВ «Галіон-Україиа» про витребування майна.

Підписанням цього Акту Сторони підтверджують факт належного надання послуг Адвокатом, відповідно до положень Договору №15/02/2022 про надання правової допомоги від 15.02.2022 року, додатку №12 від 06 липня 2023 року до цього договору.

Гонорар Адвоката за цим актом складає 25 000 (Двадцять п`ять тисяч) гривень без ПДВ.

Клієнт не має претензій до Адвоката стосовно наданих послуг.

Цей Акт, який є невід`ємною частиною Договору №15/02/2022 про надання правової допомоги від 15.02.2022 року, складено українською мовою в двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із Сторін.

На підтвердження оплати замовником послуг, наданих Адвокатом за договором №15/02/2022 про надання правової допомоги від 15.02.2022р. та до додатку № 12 від 06.07.2023 до договору №15/02/2022 про надання правової допомоги від 15.02.2022р., до матеріалів справи надано платіжну інструкцію № 602 від 30.04.2024 на суму 25 000,00 грн.

28.07.2023 між Касьяном Миколою Степановичем (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гефест Ем" (Клієнт) укладено договір № 91 про надання правової допомоги.

Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надавати Клієнту правову допомогу у справах пов`язаних із захистом інтересів Клієнта (п. 1.1. Договору).

Клієнт надає Адвокату документи, що є необхідними для виконання поставлених завдань в установах, організаціях, підприємствах, незалежно від форми власності, та судах (п. 2.1. Договору).

Адвокат діє без обмежень та має право представляти законні інтереси Клієнта в судах загальної юрисдикції, в т.ч. апеляційної та касаційної інстанцій, установах, організаціях, підприємствах, незалежно від форми власності (в т.ч. у фізичних осіб), правоохоронних органах, органах нотаріату, з усіма правами передбаченими Господарським кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Цивільним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», в т.ч. з правом підпису будь-яких процесуальних документів та отриманням будь-якої інформації, що містить персональні дані Клієнта (п. 2.2. Договору).

Гонорар адвоката узгоджується сторонами у додатковій угоді до цього договору. На визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта (п. 3.1., 3.2. Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2025 року (п. 4.1. Договору).

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 28.07.2023 до Договору про надання правової допомоги №91 від 28.07.2023р. встановлено, що на виконання умов п. 3.1 Договору про надання правової допомоги №91 від 28.07.2023 року сторони визначили вартість наданих Адвокатом послуг в наступному розмірі:

- вивчення матеріалів справи, визначення правової позиції та варіанти вирішення спору- 5 000,00 грн. (одноразово);

- підготовка та подання адвокатського запиту - 1 000,00 грн.;

- підготовка інших заяв, клопотань по справі - 2 000,00 грн. за кожний окремий документ;

- складання апеляційної скарги - 5 000,00 грн.;

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 5 000,00 грн.;

- підготовка касаційної скарги - 7000,00 грн.;

- складання відзиву на касаційну скаргу - 7000,00 грн.;

- участь в судовому засіданні - 5000,00 грн. за одне судове засідання з врахуванням витрат на дорогу (очний формат);

- участь в судовому засіданні - 3000,00 грн. за одне судове засідання (в режимі відеоконференції).

Вартість послуг визначається з розрахунку, що одна година роботи Адвоката становить 1000,00 гривень.

Сторонами погоджено, що Клієнт сплачує гонорар Адвокату після фактичного виконання робіт, протягом 10 (десяти) днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Актом приймання - передачі виконаних робіт по справі №904/4025/22 (904/1391/23) від 30.04.2024 сторони підтвердили, що «Виконавець» надав, а «Замовник» прийняв правничу допомогу, яка полягає в наступному: консультація адвоката, складання процесуальних документів по справі №904/4025/22 (904/1391/23) та участь адвоката у судових засіданнях на загальну суму 50 000,00грн.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіон -Україна" вважає заявлений розмір витрат на правничу допомогу непідтвердженим та просить суд відмовити відповідачу в заявлених витрат на правову допомогу.

В обґрунтування своїх заперечень щодо заявлених судових витрат за надання правової допомоги адвокатом Мельничуком В.В. представник позивача зазначив, що Адвокат Мельничук Віталій Вікторович не є представником ТОВ «Гефест Ем» у справі №904/4025/22 (904/1391/23), протягом розгляду судом вказаної справи представляв інтереси відповідача адвокат Касьян Микола Степанови. Доказів на підтвердження реальності надання адвокатом Мельничуком Віталієм Вікторовичем ТОВ «Гефест Ем» не надано. Наданий відповідачем в копії Договір №15/02/2022 про надання правової допомоги від 15.02.2022 р. є юридично нікчемним, оскільки укладений Мельничуком В.В. як адвокатом і ФОП одночасно (відповідно до преамбули та реквізитів сторін договору), що суперечить формі професійної діяльності адвоката, закріпленої Податковим кодексом України та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Надані копії Додатку №12 від 06.07.2023 р. до Договору №15/02/2022 про надання правової допомоги від 15.02.2022 р. та Акту №12/1 від 26.04.2024 р. приймання-передачі наданих послуг за договором №15/02/2022 про надання правової допомоги від 15.02.2022 р., за якими адвокат Мельничук В.В. нібито надав послуги з представлення інтересів Клієнта у справі №904/4025/22 (904/1391/23) за позовом ТОВ «Галіон-Україна» про витребування майна, не є належними та допустимими доказами надання таких послуг, оскільки адвокат Мальничук В.В. не приймав участі як представник відповідача та не подавав до суду жодних процесуальних документів у справі №904/4025/22 (904/1391/23). Аналогічні ж адвокатські послуги заявлено ТОВ «Гефест Ем» як надані у справі №904/4025/22 (904/1391/23) адвокатом Касьяном М.С. Надана копія Платіжної інструкції №602 від 30.04.2024 р. не є доказом понесення ТОВ «Гефест Ем» витрат на правничу допомогу, оскільки є оплатою фізичній особі-підприємцю Мельничук В.В., який виходячи з визначеної за платежем форми діяльності одержувача не є адвокатом, отже переказ грошових коштів фізичній-особі підприємцю за Платіжною інструкцією №602 від 30.04.2024 р. не є оплатою за професійну правничу допомогу адвоката.

На підставі викладеного, представник позивача вважає, що у задоволенні стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката Мельничук В.В. має бути відмовлено повністю.

В обґрунтування своїх заперечень щодо заявлених судових витрат за надання правової допомоги адвокатом Касьяном М.С. представник позивача зазначив, що ТОВ «Гефест Ем» всупереч вимог ГПК України не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Касьяном М.С, та понесених ним витрат. Також не надано договору про надання правничої допомоги, що був укладений між ТОВ «Гефест Ем» та адвокатом Касьяном М.С, а відтак неможливо встановити обсяг обов`язків адвоката за договором та погодженої сторонами вартості послуг. Надана ТОВ «Гефест Ем» копія Акту вих. №239 від 30.04.2024р. приймання-передачі виконаних робіт по справі №904/4025/22 (904/1391/23) не містить посилання на укладений між сторонами договір про надання адвокатом правничої допомоги. Надана копія Платіжної інструкції №601 від 30.04.2024 р. не є належним доказом оплати за надання правничої допомоги адвоката, оскільки в призначенні платежу не вказані ні реквізитів Акту приймання-передачі наданих послуг адвоката, ні посилання на Договір про надання правової допомоги, укладений з адвокатом, отже встановити за які (як вказано в призначенні платежу) «виконані роботи по справі №904/4025/22 (904/1391/23)» було здійснено ТОВ «Гефест Ем» платіж на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 визначити не вбачається за можливе.

У відзиві ТОВ «Гефест Ем» від 18.07.2023р. на позовну заяву у справі №904/4025/22 (904/1391/23) було заявлено очікуваний ТОВ «Гефест Ем» розмір судових витрат щодо оплати правової допомоги адвоката у розмірі 25 000,00 грн., але відповідно до заяви ТОВ «Гефест Ем» від 30.04.2024 р. про ухвалення додаткового рішення, вже заявлено витрати на оплату правової допомоги адвоката у розмірі 75 000,00 грн., що втричі більше ніж в попередньому розрахунку.

Відтак, у випадку задоволення судом заяви про винесення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, представник позивача просить суд в порядку ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 25 000,00 грн., які було заявлено ТОВ «Гефест Ем» при поданні відзиву на позовну заяву у справі №904/4025/22 (904/1391/23).

Також, доказів на понесення адвокатом Касьяном М.С. транспортних витрат не надано та більшу частину судових засідань у справі №904/4025/22 (904/1391/23) адвокат Касьян М.С. приймав участь в режимі відеоконференції.

Частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 3 названої статті для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. ст. 129 ГПК України).

Частиною 5 названої статті передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Отже, суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).

Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе: 1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; 2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; 3) необхідність виїзду у відрядження; 4) важливість доручення для клієнта; 5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; 6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; 7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; 8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; 9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Жодний з названих факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню у взаємозв`язку з обставинами кожного конкретного випадку.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Стосовно вимог відповідача про стягнення з позивача витрат на оплату послуг адвоката, суд зазначає, що дане питання необхідно розглядати в двох площинах: по-перше, це договірні відносини відповідача з адвокатом (адвокатами) стосовно надання юридичних послуг і, по-друге, це вимога про оплату наданих послуг позивачем.

Стосовно першого аспекту суд виходить із основоположного принципу цивільного права принципу свободи договору. Відповідач має право на свій розсуд оцінити вартість послуг адвоката, навіть у розмірі ціни позову.

Стосовно другої площини розглядуваного питання суд зазначає, що положення Господарського процесуального кодексу України про стягнення вартості послуг адвоката по-суті є оплатою позивачем наданих відповідачеві послуг з правничої допомоги. І в цьому аспекті оцінка вартості послуг не має беззаперечного статусу.

Право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення статті 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідача, від покладення на нього обов`язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки позивача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата позивачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення позивачем та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові КГС ВС від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п.27.2.)

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи". За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовувати.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2021 у справі №910/7520/20.

Так, стосовно заявлених відповідачем витрат на оплату адвокату, фізичній особі-підприємцю Мельничуку В.В. правчиної допомоги господарським судом встановлено, що відповідно до наявних матеріалів справи доказів щодо надання адвокатом, фізичною особою-підприємцем Мельничуком В.В. будь-якої правчиної допомоги відповідачу, а саме складання відзиву не надано.

Також, не надано детального опису наданих адвокатом Мельничуком В.В. послуг правчиної допомоги.

Крім того, господарським судом отримано відповідь з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №594543 від 16.05.2024 з якої встановлено, що діяльність фізичної особи-підприємця Мельничука Віталія Вікторовича, яки надавав відповідачу послуги адвоката припинена.

Отже, наразі господарський суд не вбачає підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрати на правчину допомогу надані адвокатом, фізичною особою-підприємцем Мельничуком Віталієм Вікторовичем у зв`язку з їх не доведеністю.

Стосовно заявлених відповідачем витрат на оплату адвокату Касьянк М.С. наданої правчиної допомоги господарським судом встановлено, що згідно наданих у справу опису наданої правничої допомоги та актом приймання - передачі виконаних робіт по справі №904/4025/22 (904/1391/23) від 30.04.2024, до складу витрат на правничу допомогу, включено:

- консультація адвоката, вивчення матеріалів справи, визначення правової позиції та варіантів вирішення спору;

- складання та направлення заперечення на клопотання про виклик свідків від 06.02.2024 року;

- складання заяви про неналежність доказів по справі;

- підготовка та направлення письмових пояснень по справі;

- участь адвоката Касьяна М.С. у судових засіданнях в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області 09.10.2023 року, 31.10.2023 року, 06.03.2024 року, 16.04.2024 року, 17.04.2024 року та 25.04.2024 року (з урахуванням витрат на дорогу з м. Кривого Рогу до м. Дніпро);

- участь адвоката Касьяна М.С. у судових засіданнях в Господарському суді Дніпропетровської області в режимі відеоконференції 29.11.2023 року, 15.12.2023 року та 07.02.2024 року.

Загальна вартість наданої правової допомоги становить 50 000,00грн.

Натомість, господарським судом встановлено відповідно до додаткової угоди № 1 від 28.07.2023 до Договору про надання правової допомоги №91 від 28.07.2023р. встановлено, що вартість послуг визначається з розрахунку, що одна година роботи Адвоката становить 1000,00 гривень.

Так, в п. 1 детального опису робіт (наданих послуг) адвокатом Касьяном М.С. надано консультація адвоката, вивчення матеріалів справи, визначення правової позиції та варіантів вирішення спору, витрачений час адвоката становить 3 години, що дорівнює 3 000,00 грн., але адвокатом Касьяном М.С. за 3 години нараховано 5 000,00грн., що не відповідає додатковій угоді № 1 від 28.07.2023 до Договору про надання правової допомоги №91 від 28.07.2023р.

Також, в п. 4 детального опису робіт (наданих послуг) адвокат Касьян М.С. приймав участь в 3-х судових засіданнях в режимі відеоконференції, замість вказаних адвокатом 4-х судових засіданнях, а отже сума 9 000,00грн. нарахована за участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції не відповідає додатковій угоді № 1 від 28.07.2023 до Договору про надання правової допомоги №91 від 28.07.2023р., господарський суд з урахуванням додаткової угоди № 1 від 28.07.2023 до Договору про надання правової допомоги №91 від 28.07.2023р. вважає, що за участь адвоката Касьяна М.С. у 3-х судових засіданнях в режимі відеоконференції підлягає стягненню сума у розмірі 6 000,00грн.

Щодо інших сум вартості послуг наданих відповідачу адвокатом Касьяном М.С. у господарського суду відсутні зауваження.

Господарський суд, враховуючи заперечення позивача щодо зменшення розміру витрат відповідача на правничу допомогу, здійснивши аналіз ціни, предмета та підстав позову, обраний відповідачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, під час розгляду справи, кількість сторін та інших учасників справи, значення для суспільного інтересу; кількість судових засідань, господарський суд дійшов до висновку про часткове задоволення заяви представника відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи, що у даній справі позивачем не доведено неспівмірність заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу, суд оцінив витрати відповідача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, участь у судових засіданнях, дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000,00грн., яка заявлена до стягнення відповідачем.

Керуючись статтями 11, 15, 73-79, 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Ем" про відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіон-Україна" (49051, місто Дніпро, вулиця Дніпросталівська, будинок 22, код ЄДРПОУ 31793082) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест Ем" (01010, місто Київ, вулиця Лаврська, будинок 10, код ЄДРПОУ 44632858) суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000,00грн.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Витрати на правову допомогу в розмірі 30 000,00 грн. покласти на відповідача.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Додаткове рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст додаткового рішення складено та підписано - 20.05.2024р.

Суддя І.В. Владимиренко