Ухвала

від 17.05.2024 по справі 905/200/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

17.05.2024 м. Харків Справа № 905/200/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

розглянувши справу № 905/200/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (54017, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Погранична, 39/1)

до відповідача Комунального закладу «Нікольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 імені Якименка А.Д. Нікольської селищної ради Донецької області» опорна школа (87000, Донецька обл., Нікольський р-н, смт Нікольське, вул. Свободи, 122)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (85302, Донецька обл., Покровський р-н, м. Покровськ, вул. Шосейна, 32)

про стягнення 133 248,17 грн,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Донецької області перебуває справа №905/200/23 за позовом ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» до відповідача Нікольської ЗОШ №1 імені Якименка А.Д. за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», про стягнення боргу за електричну енергію (в т.ч. розподіл електричної енергії) в розмірі 133 248,17 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором про закупівлю електричної енергії №100/193 від 26.01.2022 щодо оплати за електричну енергію (в т.ч. розподіл електричної енергії) за період квітень та травень 2022 року.

У відзиві на позов відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову з посиланням на те, що з 05.03.2022 територія Нікольської громади, де знаходиться Нікольська ЗОШ №1 імені Якименка А.Д., була окупована російськими військами, діяльність закладами освіти не здійснювалась, освітній процес та трудові відносини з працівниками призупинено, приміщення закриті та відключені від постачання ресурсів. У той же час, приміщення закладу та інших комунальних закладів району були захоплені російськими військами та, відповідно, доступ до них втрачено, про що повідомлено органи Національної поліції України та внесені відповідні відомості до ЄРДР.

Відповідач також посилається на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», та підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними для суб`єктів господарської діяльності.

Наведене у сукупності свідчить про те, що відповідач не мав змоги споживати та фактично не споживав електричну енергію за договором, а тому не має обов`язку її оплачувати. Відповідач звертає увагу на те, що у спірний період він, як і будь-які його законні представники, не знаходились на території Нікольського району, не здійснювали діяльність, тому невідомо які особи знімали покази лічильників, передавали їх позивачу, узгоджували акти приймання-передавання електричної енергії, адже розрахунки, які наведені позивачем, базуються на конкретних даних, а не за значенням середньодобового обсягу споживання. При цьому, відповідач не має жодного відношення до правовідносин, які можливо могли виникнути між позивачем та представниками окупаційної влади, не брав у них участь та не сприяв.

На думку відповідача, фактичним споживачем електричної енергії (якщо вона була поставлена враховуючи дію форс-мажорних обставин) були російські окупаційні війська, а тому Нікольська ЗОШ №1 імені Якименка А.Д. не є належним відповідачем у цій справі.

У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що за змістом п.п. 4.12, 4.13 ПРРЕЕ інформацію щодо фактичних обсягів споживання електричної енергії постачальник отримує після закінчення розрахункового періоду від адміністратора комерційного обліку (оператора системи розподілу). До звернення до суду з цією позовною заявою позивачем здійснено запит до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», який є оператором системи розподілу на території Донецької області та з яким відповідач уклав договір розподілу електричної енергії, та отримано відповідь (лист № 23.12.2022 № 67/16722, наявний у справі) з деталізацією розрахунків обсягів споживання електричної енергії в спірний період, які співпадають з обсягами споживання електричної енергії, що визначені в рахунках на оплату електричної енергії та актах про прийняття-передавання товарної продукції. При цьому, у вказаному листі АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» роз`яснено яким чином та відповідно до яких нормативних документів здійснювався облік електричної енергії за точками обліку відповідача.

Також позивач зазначає, що твердження відповідача про те, що він не користувався електричною енергією в спірний період, з огляду на умови договору та чинне цивільне та господарське законодавство, а також те, що на момент виникнення спірних правовідносин договір був чинним, не впливає на його обов`язок здійснити повну оплату за електричну енергію, яка була поставлена позивачем на об`єкт відповідача. При цьому, відповідач не звертався до оператора системи розподілу в порядку п. 7.9 ПРРЕЕ з заявою про припинення електроживлення електроустановки у зв`язку з неможливістю споживання електричної енергії в спірний період.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що до відзиву на позов додано розпорядження № 10 від 23.05.2022, яке видане у смт Нікольське, де знаходиться точки обліку відповідача, на які постачалась електрична енергія, що свідчить про те, що в спірний період відповідач все ж таки здійснював свою діяльність на території смт Нікольське.

Щодо форс-мажорних обставин, на які посилається відповідач у відзиві, позивач зазначив, що ці обставини не підтверджені жодними доказами.

У письмових поясненнях третя особа посилається на те, що визначення обсягу спожитої (розподіленої) електричної енергії у спірний період здійснено розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання з урахуванням п. 3.4 публічної форми договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, п. 8.6.9 ККОЕЕ, за змістом яких визначення обсягу спожитої (розподіленої) електричної енергії здійснюється у такий спосіб у разі не надання споживачем звіту про покази лічильників за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також контрольного огляду ЗКО протягом розрахункового місяця.

Станом на 17.05.2024 господарський суд до розгляду справи по суті не перейшов.

Пунктом п.7 ч.1 ст.228 ГПК України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку (п.11 ч.1 ст.229 ГПК України).

Так, відповідно до ст.1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі також Закон) тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права. Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав. За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходяться на тимчасово окупованій території. Датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року. Окремі об`єкти нафтогазовидобування в межах континентального шельфу України є окупованими Російською Федерацією з 19 лютого 2014 року. Перелік таких об`єктів визначається Кабінетом Міністрів України. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) - починаючи з 7 квітня 2014 року. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України. Дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, які передбачені у пункті 3 частини 1 статті 3 цього Закону, визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

За ст. 2 цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Згідно зі ст. 3 для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку; 4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1- 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

За приписами ч. 4 ст. 4 Закону в умовах воєнного стану правовий режим тимчасово окупованої території, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначається, змінюється і скасовується Кабінетом Міністрів України.

У ч. 2 ст.ст. 13, 13-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 ЦК України. На період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.

Частиною 1 ст.ст. 13, 13-1 Закону визначено, що наведені вище положення застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями. В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затв. ЗУ від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 05:30 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, дія якого в подальшому неодноразово продовжувалась та триває наразі.

06.12.2022 Кабінет Міністрів України затвердив постанову № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

З даних ЄДРСР вбачається, що на розгляді Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебуває справа №908/1162/23 (прийнята до розгляду згідно ухвали від 19.04.2024) за позовом ТОВ «ВІМК» про стягнення з КНП «ТМО «БЛІМЛ ТА ШМД» ММР ЗО боргу за електричну енергію в розмірі 1 593 623,84 грн, який виник на підставі договору про постачання електричної енергії від 31.12.2021 № 2273/1.

Постачання електричної енергії, за обставинами справи №908/1162/23, здійснювалось в період листопад та грудень 2022 року за місцем знаходження відповідача - м. Мелітополь (Мелітопольська міська територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області), що є тимчасово окупованою територією України з 25.02.2022 згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309.

Передаючи справу №908/1162/23 на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив про необхідність відступу від висновку цього ж суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі №910/9680/23, щодо того, що достатнім для застосування ч. 2 ст. 13 та ч. 2 ст. 13-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи ст. 2 Закону, вважаючи, що положення цих статей можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахуванням їх ч. 1, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України (ухвала від 27.03.2024).

Тобто, у справі №908/1162/23 вирішується, зокрема, питання щодо наявності/відсутності підстав для застосування ч. 2 ст. 13 та ч. 2 ст. 13-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» за умови відсутності окремого рішення Кабінету Міністрів України щодо території, тимчасово окупованих з 24.02.2022.

Одночасно, за обставинами справи №905/200/23, що розглядається, постачання електричної енергії здійснювалось в період квітень та травень 2022 року за місцем знаходження відповідача (за адресою об`єкту відповідача) - 87000, Донецька обл., Нікольський р-н, смт Нікольське, вул. Свободи, 122 (Нікольська селищна громада Маріупольського району Донецької області), що є тимчасово окупованою територією України з 05.03.2022 згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що правовідносини у справах №908/1162/23 та №905/200/23 є подібними та з метою дотримання єдності судової практики зупиняє провадження у справі №905/200/23 до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/1162/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатом такого розгляду.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Зупинити провадження у справі №905/200/23 до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/1162/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатом такого розгляду.

Ухвала набирає законної сили 17.05.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Повна ухвала складена 17.05.2024.

Суддя Л.В. Ніколаєва