Рішення

від 20.05.2024 по справі 907/292/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/292/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут", м. Ужгород

до відповідача Державної організації «Укрпродконтракт» Державного агентства резерву України, с. Кінчеш Закарпатської області

про стягнення 344 752,72 грн,

Секретар судового засідання Райніш М.І.

Сторони не викликались

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут" заявило позов до Державної організації «Укрпродконтракт» Державного агентства резерву України про стягнення 344 752,72 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, в т.ч. сума основного боргу 330 774,09 грн, пеня 11 802,45 грн, 3% річних 1 183,86 грн та інфляційні втрати 992,32 грн. Позов заявлено з посиланням на статті 204, 205, 525, 526, 633, 634, 638, 714 Цивільного кодексу України, статті 173 175, 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ Господарського суду Закарпатської області, до розгляду справи № 907/292/24 визначено суддю Андрейчука Л.В.

Ухвалою від 20.03.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено учасникам спору процесуальні строки для подання заяв по суті спору, а також відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали для подання письмових заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (згідно з довідкою про доставку електронного листа від 20.03.2024), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив, відтак, беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Правова позиція позивача

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач має заборгованість перед позивачем на суму 344 752,72 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, в т.ч. сума основного боргу 330 774,09 грн, пеня 11 802,45 грн, 3% річних 1 183,86 грн та інфляційні втрати 992,32 грн.

Заперечення відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ" є учасником ринку електричної енергії, який на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 14.03.2018 р. №429, провадить господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу.

ТОВ "ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ" відповідно до умов укладеного Договору про постачання електричної енергії споживачу №230277/2023/0 від 31.10.2023 здійснювало постачання електричної енергії на об`єкт відповідача, до якого даний споживач приєднався шляхом підписання заяви-приєднання (далі Договір №1).

Згідно з п. 2.1 Договору №1 за цим Договором Постачальник продає Електрична енергія (09310000-5) (ДК021:2015) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Кількість 38 119 кВт*год.

Відповідно до п.5.1 договору № 1 Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Ціна за спожиту електричну енергію у 2023 р., за 1 кВт*год., без урахування тарифів на її розподіл, становить 6,595580 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі:

- ціна електричної енергії - 5,011217 грн;

- тариф на послуги з передачі електричної енергії 0,48510 грн;

- податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії 1,099263 грн.

Загальна вартість всього обсягу поставки складає 251 420,00 грн з ПДВ, ПДВ 41 903,33 грн.

У зв`язку з повним вичерпанням коштів згідно з Договором №1, між ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» та Державною організацією «Укрпродконтракт» був укладений Договір про постачання електричної енергії споживчу №230277/2023/1 від 14.12.2023 до якого даний споживач приєднався шляхом підписання заяви-приєднання (далі - Договір №2)

Відповідно до п. 2.1 Договору №2 за цим Договором Постачальник продає Електрична енергія (09310000-5) (ДК021:2015) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Кількість 53 000 кВт*год.

Згідно з п. 5.1 Договору №2 Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраного Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Ціна за спожиту електричну енергію у листопаді-грудні 2023 р., за 1 кВт*год, без урахування тарифів на її розподіл, становить 5,85 грн., з урахуванням ПДВ, у тому числі:

- ціна електричної енергії 4,3899 грн;

- тариф на послуги з передачі електричної енергії 0,48510 грн;

- податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії 0,975 грн Загальна вартість всього обсягу поставки складає 310 050,00 грн, ПДВ 51 675,00 грн.

Позивачем для оплати вартості спожитої електричної енергії Державною організацією «УКРПРОДКОНТРАКТ» Державного агентства резерву України на власних об`єктах виставлялися наступні рахунки та акти приймання-передавання товарної продукції:

1) за Договором №l:

- Рахунок ПЕЕ №230277/12/Ф1 від 11.01.2024 на суму 4 148,62 грн та акт прийняття-передавання товарної продукції за фактично спожитий обсяг електричної енергії в кількості 629 кВт*год;

2) за Договором №2:

- за розрахунковий період грудень 2023 року Рахунок ПЕЕ №230277/12/Ф2 від 11.01.2024 на суму 196 437,16 грн та акт прийняття-передання товарної продукції за фактично спожитий обсяг електричної енергії в кількості 33 579 кВт*год;

- за розрахунковий період січень 2024 року Рахунок ПЕЕ №230277/1/Ф1 від 06.02.2024 на суму 207 821,10 грн та акт прийняття-передавання товарної продукції за фактично спожитий обсяг електричної енергії в кількості 35 211 кВт*год.

Відповідно до п. 5.5., 5.6., Договору №1 та №2, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягала сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору.

Оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем (п. 5.10. Договору №1 та №2). Аналогічні умови оплати зазначені й в Комерційних пропозиціях, що є додатками до вказаних договорів.

Випискою по рахунку, що додана до матеріалів справи підтверджується, що 27.12.2023 Споживачем сплачено на спецрахунок Постачальника 15 182,79 грн, 27.12.2023 Споживачем сплачено на спецрахунок Постачальника 62 450,00 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості, що залишається непогашеною Відповідачем за спожиту електричну енергію становить:

- за договором №1 сума в розмірі 4 148,62 грн;

- за договором №2 сума в розмірі 326 625,47 грн.

Крім того, між Позивачем та Відповідачем підписано та скріплено печатками Акт звірки станом на 01.03.2024 від 06.03.2024 на суму 330 774,09 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем вказаних рахунків за спожиту електричну енергію за твердженням позивача у відповідача утворилася та існує заборгованість у розмірі 344 752,72 грн, в т.ч. сума основного боргу 330 774,09 грн, пеня 11 802,45 грн, 3% річних 1 183,86 грн та інфляційні втрати 992,32 грн.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Судом встановлено, що між сторонами у справі виникли договірні відносини на підставі Договору про постачання електричної енергії споживачу №230277/2023/0 від 31.10.2023 та Договору про постачання електричної енергії споживачу №230277/2023/1 від 14.12.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами ч. 2 ст. 714 ЦК України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

3 огляду на положення ч.ч. 6, 7 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ШК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивачем за Договором про постачання електричної енергії споживачу №230277/2023/0 від 31.10.2023 продано електричну енергію відповідачу в кількості 629 кВт*год на загальну суму 4 148,62 грн, за Договором про постачання електричної енергії споживачу №230277/2023/1 від 14.12.2023: - за розрахунковий період грудень 2023 року позивачем продано електричну енергію відповідачу в кількості 33 579 кВт*год на загальну суму 196 437,16 грн. - за розрахунковий період січень 2024 року позивачем продано електричну енергію відповідачу в кількості 35 211 кВт*год на загальну суму 207 821,10 грн.

Вищенаведене підтверджується рахунками ПЕЕ №230277/12/Ф1 від 11.01.2024, ПЕЕ №230277/12/Ф2 від 11.01.2024, ПЕЕ №230277/1/Ф1 від 06.02.2024 та відповідними актами прийняття-передання, що підписані сторонами і скріплені печатками.

Відповідачем сплачено на спецрахунок Постачальника 15 182,79 грн, та 62 450,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку від 13.03.2024 за 27.12.2024, що міститься в матеріалах справи.

Водночас, в порушення договірних зобов`язань, взятих на себе відповідно до Договору №1 та Договору №2 відповідач не здійснив повну оплату вартості спожитої електричної енергії за договором №1 на суму в розмірі 4 148,62 грн, за Договором №2 на суму в розмірі 326 625,47 грн, що підтверджуєтеся Актом звірки станом на 01.03.2024 від 06.03.2024 на суму 330 774,09 грн.

Таким чином, відповідач порушив взяте на себе зобов`язання щодо своєчасної оплати вартості спожитої активної електричної енергії відповідно до вимог ЗУ "Про ринок електричної енергії», ПРРЕЕ та умов Договорів про постачання електричної енергії споживачу.

З урахування наведеного, з огляду на відсутність доказів виконання відповідачем передбачених договорами зобов`язань, суд вважає такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги.

Положеннями статей 13-14 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, розглянувши спір на підставі поданих суду доказів, суд дійшов висновку про його задоволення в частині стягнення основного боргу в повному обсязі в межах суми 330 774,09 грн.

Щодо пені

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 7 Комерційної пропозиції, додатку №2 до Договору №1 та Договору №2, за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної обліковою ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. враховуючи день фактичної оплати.

Судом здійснено перерахунок пені в межах заявленого періоду, тому сума пені, що підлягає до задоволення, складає 11 802,45 грн.

Щодо 3 % річних

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох відсотків річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на це, суд перевірив здійснені позивачем розрахунки і виявив що розрахунки правильні, в зв`язку з чим задоволенню підлягають три відсотки річних в межах суми 1 183,86 грн.

Щодо інфляційних втрат

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, також не є штрафною санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Однак, відповідно до пункту 3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» від 17.12.2013 №14 інфляційні нарахування здійснюються на суму боргу, прострочення якого тривало не менше повного місяця і з застосуванням індексу інфляції такого місяця. Отже, рекомендовано з розрахунку виключати періоди, менші за місяць.

З огляду на це, суд перевірив здійснені позивачем розрахунки, в зв`язку з чим вимога про стягнення в межах заявленої в позовних вимогах суми інфляційних втрат 992,32 грн, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Отже, станом на момент подання позовної заяви, заборгованість відповідача з урахуванням додаткових нарахувань становить 344 752,72 грн.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідача покладається 5171,29 гривень витрат на оплату судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 4, 29, 42, 46, 73, 74, 80, 162, 171, 237, 238 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Державної організації «Укрпродконтракт» Державного агентства резерву України (ЄДРПОУ 30433226, 89435, Україна, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., село Кінчеш, "бази" Мікрорайон, будинок, 9) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут" (код ЄДРПОУ 41999833, 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Жупанатська, 18) 344 752,72 грн (триста сорок чотири тисячі сімсот п`ятдесят дві гривні 72 коп.) заборгованості за спожиту електричну енергію, в т.ч. сума основного боргу у розмірі 330 774,09 грн (триста тридцять тисяч сімсот сімдесят чотири гривні 09 коп.), пеня у розмірі 11 802,45 грн (одинадцять тисяч вісімсот дві гривні 45 коп.), 3% річних у розмірі 1 183,86 грн (одна тисяча сто вісімдесят три гривні 86 коп.) та інфляційні втрати у розмірі 992,32 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 32 коп.), а також 5 171,29 грн (п`ять тисяч сто сімдесят одна гривня 29 коп.) судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 20.05.2024

Суддя Л.В. Андрейчук