Рішення

від 20.05.2024 по справі 910/2544/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.05.2024Справа № 910/2544/24

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу

За позовом Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО"

(08711, Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вул. Рудиківська,

буд. 49; ідентифікаційний код: 22927045)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Кархолд"

(01011, м. Київ, вул. Мирного Панаса, буд. 11;

ідентифікаційний код: 43120289)

про про стягнення 285 708,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ЦЕНТРЕНЕРГО" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Кархолд" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у вигляді пені за Договором поставки вугілля №111/4 від 25.07.2023 у розмірі 285 708,66 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.03.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/2544/24 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Означену ухвалу, вручено відповідачу 19.03.2024, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/2544/24 однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» (далі також - Позивач, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Кархолд» (далі також - Відповідач, Постачальник) було укладено Договір поставки вугілля № 111/4 від 25.07.2023 року (надалі - Договір), та до нього підписана Специфікація № 1 від 25.07.2023 року, яка є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до умов п. 1.1. Договору, Постачальник поставить (передасть) у власність Покупця, а Покупець прийме і оплатить вугільну продукцію (далі - вугілля) на зазначених у Договорі умовах.

Згідно з п. 1.2. Договору, необхідні для виконання Договору відомості вказуються в специфікаціях до Договору, які є невід`ємною частиною Договору (далі - Специфікації). В Специфікаціях вказуються (в тому числі, але не виключно) назви виробників, вантажовідправників, відокремлених підрозділів Покупця (ТЕС) - вантажоотримувачів (далі - Вантажоотримувачі), залізничні станції відправлення, залізничні станції Вантажоотримувачів (далі - залізничні станції призначення) або місце/пункт передачі, їх реквізити, а також кількість, асортимент і строки (терміни) поставки (передачі) вугілля на кожну залізничну станцію призначення в залежності від потреби Покупця, але в будь-якому випадку в межах загальної суми Договору і терміну його дії.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що поставка вугілля по Договору здійснюється залізничним транспортом на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з «Інкотермс 2010. Правила ІСС з використанням термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі», з урахуванням передбачених Договором особливостей.

Відповідно до п. 3.6. Договору, результати приймання вугілля в місці надходження використовуються для виконання умов Договору, відображаються в Актах звіряння кількості і якості та Актах приймання-передачі вугілля. Акт звіряння кількості та якості отриманого по Договору вугілля повинен містити (в тому числі, але не виключно) назви виробника та вантажовідправника, період відвантаження та надходження, марку вугілля, номери посвідчень якості, визначені відповідно до умов Договору кількісні і якісні показники, прізвища, ініціали та підписи уповноважених представників Постачальника та Вантажоотримувача. Акт приймання-передачі вугілля повинен містити (в тому числі, але не виключно) основні дані, вказані в Акті звіряння кількості та якості, розрахунок фактичної ціни та фактичної вартості поставленого вугілля відповідно до умов Договору, ПДВ у разі його нарахування, код товару згідно з УКТ ЗЕД (не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду), прізвища, ініціали і підписи уповноважених представників Вантажоотримувача, Покупця та Постачальника, завірені печатками (за умови, що відповідні особи здійснюють діяльність з використанням печатки).

Відповідно до п. 4.1. Договору кількість (маса) поставленого по договору вугілля може відхилятись (бути більшою або меншою) від вказаної у відповідних Специфікаціях не більше ніж на 5%, але в будь-якому випадку - в межах загальної суми договору.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що загальна сума Договору складається з визначеної відповідно до умов Договору фактичної вартості поставленого вугілля, вартості доставки вугілля від залізничної станції відправлення до залізничної станції призначення територією України (далі - вартість доставки) у випадку її оплати Постачальником і відшкодування Покупцем, ПДВ у випадку його нарахування та не може перевищувати 32 000 000,00 грн. (тридцять два мільйони гривень 00 копійок).

Згідно з пунктом 6.2. Договору базова ціна означає ціну однієї тони вугілля при вказаних в пункті 5.1. Договору базових показниках якості і не включає в себе вартість доставки. Базова ціна вугілля становить 5 016,00 грн. (п`ять тисяч шістнадцять гривень 00 копійок), в т.ч. ПДВ (20%) - 836,00 грн.

Відповідно до пункту 7.1. Договору оплата вартості вугілля та відшкодування вартості його доставки здійснюється Покупцем на підставі підписаних Сторонами Актів приймання-передачі вугілля та Актів відшкодування вартості доставки в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання відповідних Актів.

Підпунктом 8.1.1. пункту 8.1. Договору передбачено, що постачальник зобов`язаний поставити (передати) Покупцеві вугілля на умовах Договору та на підставі підписаних Сторонами Специфікацій. А підпунктом 8.3.2. пункту 8.3. Договору встановлено, що покупець зобов`язаний прийняти вугілля, поставлене на умовах Договору, згідно з актом прийманняпередачі вугілля.

За приписами п. 9.1. Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та Договором.

Крім того, відповідно до абзацу 1 пункту 9.13. Договору, за порушення строків виконання зобов`язання по поставці (передачі) вугілля Покупець має право стягнути з Постачальника пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості вугілля, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Пунктом 11.1. Договору встановлено, що Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і дії по 30.09.2023 р., а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

25.07.2023 між Сторонами за договором, було підписано Специфікацію № 1 до договору поставки вугілля № 111/4 від 25.07.2023 між ТОВ «Торговий дім Кархолд» та ПАТ «Центренерго», згідно умов якої, постачальник взяв на себе зобов`язання поставити на адресу покупця вугілля Марки ДГ (ДГ 0-200) в обсязі 5,0 (+/- 5%) тис.т., а покупець зобов`язувався прийняти вугілля. Залізничною станцією відправлення було вказано ст. Покровськ, код 482004.

Пунктом 2 Специфікації № 1 було передбачено, що строк (термін) поставки (передачі) вугілля: з 25 липня 2023 р. по 31 серпня 2023 р.

Додатковою угодою № 1 від 22.08.2023 до договору поставки вугілля № 111/4 від 25.07.2023 р. було додано ще одну залізничну станцію відправлення, а саме ст. Добропілля, код 493102. Решта умов договору залишилися незмінними і обов`язковими для виконання Сторонами.

У відповідності до Акту № 224/ТДК приймання-передачі вугільної продукції від 29.08.2023 року за договором поставки № 111/4 від 25.07.2023 (специфікація № 1 від 25.07.2023) Постачальник поставив, а Покупець прийняв вугілля, кількістю 700,950 тонн, загальною вартістю 3 358 453,32 грн з ПДВ.

У відповідності до Акту № 238/ТДК приймання-передачі вугільної продукції від 31.08.2023 року за договором поставки № 111/4 від 25.07.2023 (специфікація № 1 від 25.07.2023) Постачальник поставив, а Покупець прийняв вугілля, кількістю 611,950 тонн, загальною вартістю 2 945 841,62 грн з ПДВ.

У відповідності до Акту № 285/ТДК приймання-передачі вугільної продукції від 25.09.2023 року за договором поставки № 111/4 від 25.07.2023 (специфікація № 1 від 25.07.2023) Постачальник поставив, а Покупець прийняв вугілля, кількістю 455,700 тонн, загальною вартістю 1 993 748,28 грн з ПДВ.

У відповідності до Акту № 299/ТДК приймання-передачі вугільної продукції від 30.09.2023 року за договором поставки № 111/4 від 25.07.2023 (специфікація № 1 від 25.07.2023) Постачальник поставив, а Покупець прийняв вугілля, кількістю 1 238,700 тонн, загальною вартістю 5 599 838,09 грн з ПДВ.

У відповідності до Акту № 313/ТДК приймання-передачі вугільної продукції від 09.10.2023 року за договором поставки № 111/4 від 25.07.2023 (специфікація № 1 від 25.07.2023) Постачальник поставив, а Покупець прийняв вугілля, кількістю 1 719,650 тонн, загальною вартістю 7 950 153,22 грн з ПДВ.

Як вказує Позивач, з наведеного вище вбачається, що Постачальником частково були порушені строки поставки вугілля за договором поставки № 111/4 від 25.07.2023, оскільки згідно Специфікації № 1 було передбачено, що строк (термін) поставки (передачі) вугілля: з 25 липня 2023 р. по 31 серпня 2023 р.

Так, поставки вугілля, які відбулися 29.08.2023 та 31.08.2023 були вчасні, однак поставки вугілля, які відбулися 25.09.2023, 30.09.2023 та 09.10.2023 були з порушенням строку поставки.

Відповідно до абзацу 1 пункту 9.13. Договору, за порушення строків виконання зобов`язання по поставці (передачі) вугілля Покупець має право стягнути з Постачальника пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості вугілля, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. Згідно до п. 2.5. Договору, право власності на вугілля від Постачальника до Покупця переходить після підписання Сторонами акту приймання-передачі вугілля згідно з умовами Договору.

Отже, звертаючись до суду, Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що поставка вугілля була виконана Постачальником з порушенням строків, передбачених Договором.

Таким чином, звертаючись до суду із позовом Позивач просить стягнути із Відповідача 285 708,66 грн. - пені за прострочення терміну поставки.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Нормами ст. 530 ЦК України, закріплено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 612 ЦК України зазначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

У відповідності до пункту 9.13. Договору, за порушення строків виконання зобов`язання по поставці (передачі) вугілля Покупець має право стягнути з Постачальника пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості вугілля, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. Відповідач, порушуючи взяті на себе договірні зобов`язання, поставив Товар з порушенням строків, визначених Договором поставки від 08.07.2022.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, що фактично поставка Товару відбулася з простроченням відповідно до Акту № 285/ТДК приймання-передачі вугільної продукції від 25.09.2023 року; Акту № 299/ТДК приймання-передачі вугільної продукції від 30.09.2023 року; Акту № 313/ТДК приймання-передачі вугільної продукції від 09.10.2023 року.

Таким чином, обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач вказує, що він має право нарахувати Відповідачу пеню за прострочення виконання останнім зобов`язання.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та встановив, що заявлена до стягнення сума пені є арифметично правильною та відповідно обґрунтованою. З огляду на що, суд задовольняє вимогу про стягнення із відповідача 285 708,66 грн. - пені.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Кархолд" (01011, м. Київ, вул. Мирного Панаса, буд. 11; ідентифікаційний код: 43120289) на користь Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" (08711, Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49; ідентифікаційний код: 22927045) 285 708,66 грн. - пені та 3 428,50 грн судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов