Рішення

від 20.05.2024 по справі 910/12766/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.05.2024Справа № 910/12766/23

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України

про стягнення 49 506,61 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України про стягнення 49 506,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором № 04018/1-5-01 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 19.03.2004 в частині забезпечення скиду стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/12766/23 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

07.09.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

14.09.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Станом на поточну дату інших заяв та/або доказів від сторін на підтвердження своїх вимог та заперечень, в тому числі клопотань процесуального характеру до Господарського суду міста Києва не надходило.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.04.2004 між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (назву змінено на Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - позивач, постачальник) та Інститутом фізіології рослин та генетики Національної академії наук України (далі - відповідач, абонент) було укладено Договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 04018/1-5-01 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 за № 165/374 (далі - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за № 403/6691 (далі - Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до пункту 1.5 Договору абонент забезпечує скид стічних вод з дотримання допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Позивач зазначає, що відповідач, в порушення умов Договору та норм законодавства, здійснив скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, у зв`язку з чим позивачем нараховано 49 506,61 грн плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, яку відповідачем сплачено не було.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем не було дотримано вимог ДСТУ та методики виконання вимірювання, в процесі дослідження рівня забруднення стічних вод, а отже у останнього відсутні підстави для стягнення з відповідача 49 506,61 грн плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Позивач з твердженнями, викладеними у відзиві, не погоджується та вказує на ту обставину, що від представника відповідача, який підписав журнал-акт відбору проб стічних вод споживачів, жодних зауважень чи заперечень щодо порушення з боку позивача правил відбору проб стічних вод не було, крім того позивачем було направлено лист-повідомлення на адресу відповідача з протоколами вимірювання показників складу та властивостей проб стічних вод, однак відповідачем також не було висловлено зауважень та/або заперечень щодо результатів лабораторних досліджень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (в редакції, що діяла на момент укладення Договору) його дія поширюється на всіх суб`єктів господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об`єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, надають послуги з водовідведення, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води та/або послуг з водовідведення, станом джерел, систем питного водопостачання та водовідведення, а також споживачів питної води та/або послуг з водовідведення.

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" є підприємством питного водопостачання, яке надає послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до пункту 7.1 Договору він діє протягом всього часу надання послуг до моменту його розірвання. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до пункту 3.2.1 Договору постачальник має право вимагати від абонента дотримання ним Правил користування, Правил приймання, місцевих правил та інших нормативних документів, зазначених у пункті 1.1 цього Договору.

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що у випадку прийняття органами місцевого самоврядування чи виконавчої влади нормативних актів, якими регулюються відносини з надання послуг за цим договором, прийняття рішень щодо змін порядку розрахунків між суб`єктами господарювання, нове законодавство та новий порядок поширюється на умови цього договору без узгодження його сторонами та внесення додаткових змін.

З метою запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розпорядженням № 1879 від 12.10.2011 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі - Правила № 1879).

Відповідно до пункту 1.2 Правил № 1879 останні поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб - підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).

Разом з цим, 21.06.2017 набрала чинності нова редакція Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", згідно з абзацом 4 частини 1 статті 11 якого затвердження правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Вищезазначений Закон було доповнено статтею 13-1, згідно з якою місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту.

Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

За змістом абзацу 6 статті 13-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» у разі якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Суд зазначає, що як станом на дату відбору проб стічних вод, так і станом на поточну дату Правила № 1879 є чинними, а тому підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.

На період розроблення нової редакції місцевих правил приймання стічних вод діють місцеві правила, що не суперечать чинним нормам законодавства із застосування допустимих концентрацій, які розраховані для забезпечення встановлених підприємству нормативів гранично допустимих концентрацій та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 920/528/19 від 05.06.2020).

Крім того, як вбачається з пункту 1.1 Правил № 1879, вони були розроблені відповідно до статей 1, 2, 35, 38, 39, 42, 44, 70, 95, 99, 110, 111 Водного кодексу України; статей 1 - 3, 5, 16, 19, 24, 31 - 35, 39 - 41, 47, 51, 68 - 70 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"; статей 30, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; статей 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання"; пунктів 1, 5, 8 розділу 1, пункту 21 розділу 3, пунктів 33, 34 розділу 6 Основних напрямків державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затверджених Постановою Верховної Ради України від 05.03.98 № 188/98-ВР; Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.99 № 465; пунктів 1.2, 1.4, 2.3, розділів 3-5, 11-15 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190.

Згідно з пунктом 1.6 Правил № 1879 контроль за виконанням абонентами цих правил здійснюють контролюючі служби.

Пунктом 1.3 Правил № 1879 визначено, що контролюючі служби - це Державна екологічна інспекція в м. Києві, Київська міська санітарно-епідеміологічна станція та ПАТ "АК "Київводоканал".

Відповідно до пункту 2.1 Правил № 1879 водоканал зобов`язаний, зокрема здійснювати контроль за якістю стічних вод, що скидають абоненти, а також режимом та обсягом скидання.

Відтак Правилами № 1879 визначено право позивача здійснювати контроль якості, кількості та режиму скиду стічних вод, зокрема шляхом відбору проб стічних вод з контрольних колодязів юридичних осіб, які скидають свої стічні води до каналізаційної мережі міста Києва.

Відповідно до пункту 1.5 Правила № 1879 встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Згідно з пунктом 3.3.5 Договору абонент зобов`язаний забезпечувати своєчасний та безперешкодний доступ представникам постачальника (при наявності посвідчень) для зняття показів засобів обліку водоспоживання, для взяття з каналізаційних колодязів контрольних проб на перевірку допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин у стічних водах, що приймаються до міської каналізаційної мережі.

24.03.2021, з метою контролю якості стічних вод, що надходять від Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України, представниками департаменту екологічного нагляду ПрАТ "АК "Київводоканал", в присутності представника відповідача, було здійснено відбір проб стічних вод, які скидаються з об`єкта, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 31/17 з контрольних колодязів 1/11 та 2/12 для вимірювання показників їх складу та властивостей.

Присутність представника відповідача під час вказаного відбору підтверджується витягом з Журналу-Акту 5 відбору проб стічних вод споживачів, де міститься запис про здійснення такого відбору у споживача з кодом № 07/019 (Інституту фізіології рослин і генетики) та підпис представника споживача - озеленювача Гузя В.С.

За результатом лабораторного дослідження проб стічних вод, відібраних 24.03.2021, Департаментом екологічного нагляду ПрАТ "АК "Київводоканал" був складений протокол, у висновку якого зазначено, що дана проба стічної води за своїм хімічним складом не відповідає Правилам приймання стічних вод абонентів у систему каналізації у м. Києві, а саме п.п. 7, 9, 10, 11 Результатів вимірювань (завислі речовини, фосфати, амоній (азот амонійний) та окислювальність (ХСК).)

Відповідно до пункту 6.2.17 Правил № 1879, у разі виявлення перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин, встановлених Правилами, Водоканал:

- у 14-денний строк з моменту відбору робочої проби стічних вод направляє абоненту лист-повідомлення про перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах абонента та результати хімічного аналізу;

- після визначення обсягів водовідведення абонента за розрахунковий період направляє абоненту розрахунок плати за скид стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин та відповідний рахунок.

29.03.2021 позивач звернуся до відповідача з листом-повідомленням про порушення при скиді стічних вод № 15/7403-Т, разом з яким надав відповідачу протокол вимірювань показників складу та властивостей проб стічних вод від 24.03.2021.

Заперечень щодо отримання вищезазначеного листа-повідомлення відповідачем не надано.

У матеріалах справи також наявний лист-попередження від 11.05.2021 на ім`я Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України, в якому міститься вимога в 10-ти денний термін сплатити 49 506,61 грн за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Заперечень щодо отримання листа-попередження від 11.05.2021 відповідачем також не надано.

Відповідно до пункту 4.4. Договору за скид в міську каналізаційну мережу стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин абонент сплачує додаткову плату, передбачену чинними законодавством.

Разом з листом-попередженням від 11.05.2021 відповідачу було надано розрахунок №15/ДК-2021-03-07/019-Ф від 24.03.2021 на суму 49 506,61 грн та виставлено відповідний рахунок на оплату № 0604126 від 14.04.2021.

Згідно з пунктом 7.5 Правил № 1879 плата за скид абонентом стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин, установленим разовим аналізом, стягується за час від попереднього відбору разової проби, проведеного водоканалом, до моменту зафіксованого порушення, але не більше трьох календарних місяців. Ця плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих абонентом за цей період з даного об`єкта.

На підставі пункту 7.5 Правил № 1879, позивачем здійснено розрахунок № 15/ДК-2021-03-07/019-Ф від 24.03.2021, відповідно до якого за 90 днів (за період з 25.12.2020 по 24.03.2021) об`єм стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин становить 700 куб.м. загальною вартістю 49 506,61 грн.

Статтею 44 Водного кодексу України визначено обов`язки водокористувачів, які зобов`язані, зокрема, дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та лімітів скидання забруднюючих речовин.

Статтею 70 Водного кодексу України встановлено, що скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Відповідно до пункту 6.2.18 Правил № 1879 абонент зобов`язаний оплатити наданий Водоканалом рахунок у 10-денний строк з моменту його отримання.

Доказів оплати рахунку № 0604126 від 14.04.2021 на суму 49 506,61 грн відповідачем не надано.

Постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.01.2019 у справі № 920/730/16 визначено, що плата за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням є грошовим зобов`язанням, що виникає на підставі договору та визначених законодавчих приписів, а не оперативно-господарською санкцією.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач, в порушення умов Договору та Правил № 1879, здійснював скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, а тому позивачем правомірно нараховано плату за період з 25.12.2020 по 24.03.2021, що становить 49 506,61 грн.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 49 506,61 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судовий збір за розгляд справи, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 233, 237, 238, 240 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України (Україна, 03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 31/17; ідентифікаційний код: 05417242) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А; ідентифікаційний код: 03327664) 49 506 (сорок дев`ять тисяч п`ятсот шість) грн 61 коп. заборгованості та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20.05.2024.

Суддя О.В. Нечай