Ухвала

від 20.05.2024 по справі 320/10755/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" травня 2024 р. м. Київ Справа № 320/10755/21

Суддя Заєць Д.Г., розглянувши матеріали

за позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області, м. Київ

до: 1) Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат», Київська обл., м. Узин

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Обухівське», Київська обл., Обухівський р-н., с. Перше Травня

про визнання недійсним договору дарування, застосування наслідків недійсності правочину та стягнення в дохід держави об`єкту нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 року у справі №320/10755/21 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2022 року у справі №320/10755/21 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року - без змін.

Постановою Верховного Суду від 04.04.2024 року у справі №320/10755/21 Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, задоволено частково. Скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2022 року у справі №320/10755/21. Закрито провадження у справі за позовом Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат», Товариства з обмеженою відповідальністю «Обухівське» про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину. Роз`яснено, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського судочинства та, що позивач має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2024 року у справі №320/10755/21 задоволено заяву Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про передачу справи за підсудністю. Передано справу №320/10755/21 за позовом Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, до Товариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат", Товариства з обмеженою відповідальністю "Обухівське" про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину до Господарського суду Київської області (вулиця Симона Петлюри, 16, Київ, 01000).

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 22.04.2024 року, для розгляду даної справи визначено суддю Зайця Д.Г.

Ухвалою суду від 26.04.2024 року позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у Київській області б/н від 03.09.2021 року (вх. №575/24 від 22.04.2024) до Товариства з додаткової відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Обухівське» про визнання недійсним договору дарування, застосування наслідків недійсності правочину та стягнення в дохід держави об`єкту нерухомого майна залишено без руху. Зобов`язано позивача усунути недоліки позовної заяви та подати до суду в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху: належної якості докази, які підтверджують надіслання та вручення податкових повідомлень рішень від 31.03.2020 року за №0003873201, №0003863201, №0003853201, №0003843201, №0003833201 Товариству з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат»; відомості про вжиття/невжиття заходів досудового врегулювання спору; докази сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі.

Ухвалу суду надіслано позивачу в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою Господарського суду Київської області про доставку електронного листа.

З вищезазначеної довідки вбачається, що позивачу доставлено ухвалу від 26.04.2024 року про залишення позовної заяви без руху в його електронний кабінет 26.04.2024 року о 23:11.

Згідно ч. ч. 5 7 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, останнім днем, коли позивач міг усунути недоліки є 09.05.2024 року.

До суду від Головного управління Державної податкової служби у Київській області надійшла заява б/н б/д (вх. № 5831/24 від 13.05.2024) про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач надає суду докази, які підтверджують надіслання та вручення податкових повідомлень рішень від 31.03.2020 року за №0003873201, №0003863201, №0003853201, №0003843201, №0003833201 Товариству з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» та просить суд продовження строк для усунення недоліків позовної заяви на оплату судового збору, у зв`язку з неможливістю сплати судового збору у встановлений судом строк через відсутність коштів.

Розглянувши заяву Державної податкової служби у Київській області про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.

Згідно із частинами першою третьою статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених процесуальним законом вимог, протягом п`яти днів з дня надходження її до суду постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються її недоліки, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду.

Суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк (п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно із частинами четвертою, шостою, сьомою статті 119 ГПК України, одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущений строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до статті 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, позивач має додати до позовної заяви докази сплати судового збору. Також позивач у передбачених випадках може подати клопотання про звільнення його від сплати судового збору, про відстрочення чи про розстрочення сплати судового збору. Таке клопотання позивач повинен заявити в позовній заяві. Тобто, строк подання такого клопотання визначений днем подання позовної заяви.

У разі пропущення позивачем зазначеного процесуального строку подання клопотання про звільнення його від сплати судового збору, про відстрочення чи про розстрочення від сплати судового збору він може подати до суду заяву про поновлення такого строку одночасно з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору та доказами, що підтверджують таке клопотання.

Якщо суд визнає причини пропуску скаржником указаного строку поважними, він може поновити пропущений строк та розглянути клопотання скаржника про звільнення його від сплати судового збору, про відстрочення та про розстрочення сплати судового збору по суті. В іншому випадку таке клопотання підлягає залишенню без розгляду.

У разі, коли суд поновив пропущений строк та розглянув клопотання по суті, він постановляє ухвалу про звільнення скаржника від сплати судового збору (відстрочення чи розстрочення від сплати судового збору) або відмову у задоволенні вказаного клопотання.

Якщо позовна заява залишається судом без руху, то позивачу надається строк для усунення її недоліків. Цей строк встановлюється судом, проте не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху.

Отже, строк для усунення недоліків позовної заяви до десяти днів є строком, що встановлюється судом, відповідно може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Разом із тим строк для усунення недоліків позовної заяви понад десять днів є строком, встановленим законом, відповідно може бути поновлений судом за заявою учасника, якщо суд визнає причини його пропуску поважними. Строк, встановлений законом, не може бути поновлений судом з власної ініціативи.

У разі, коли після постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку на усунення її недоліків, а саме, подання доказів сплати судового збору, позивач звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору (відстрочення чи розстрочення від сплати судового збору), суд може залишити таке клопотання без розгляду з підстав пропущення строку його подання або за заявою позивача поновити цей строк та розглянути клопотання по суті.

У випадку залишення судом клопотання про звільнення, розстрочення чи відстрочення від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє позивачу.

Отримавши її, позивач повинен виконати ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку, якщо позивач не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.

Для цього перед постановленням ухвали про залишення позовної заяви без розгляду з підстави не усунення позивачем її недоліків суд має переконатись, що позивач отримав ухвалу про залишення без розгляду або відмову в задоволенні його клопотання про звільнення, розстрочення чи відстрочення від сплати судового збору та має розумний строк для сплати судового збору і подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору.

Якщо позивач звернувся до суду із заявою про продовження або поновлення встановленого судом або законом строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору, то суд може продовжити або поновити пропущений строк, прийняти докази сплати судового збору та відкрити провадження у справі, якщо визнає причини його пропуску поважними, або відмовити у продовженні, поновленні пропущеного строку та залишити позовну заяву без розгляду.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 04.12.2023 року у справі №914/3985/21.

Слід зазначити, що Головне управління Державної податкової служби у Київській області, звертаючись до Господарського суду Київської області із заявою про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви на оплату судового збору не додає клопотання про звільнення від сплати судового збору, про відстрочення чи розстрочення від сплати судового збору.

Оскільки, Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області подано заяву про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви щодо оплати судового збору без вчинення процесуальних дій (подання заяви про звільнення від сплати судового збору, про відстрочення чи розстрочення від сплати судового збору з наданням відповідних документів), стосовно якої пропущений строк, то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви.

Керуючись статтями 119, 174, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у Київській області про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви у справі №320/10755/21 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання у відповідності до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її складання в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.5 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць