Рішення

від 20.05.2024 по справі 916/1166/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1166/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу №916/1166/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» (79039, м. Львів, вул. Шевченка Т., буд. 111А, код ЄДРПОУ 39594527) до Виконавчого комітету Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області (75662, Херсонська обл., Скадовський р-н, с. Долматівка, пров. Шкільний, буд. б/н, код ЄДРПОУ 44078558) про стягнення 15083,82грн,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:

Позивач у позові в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 14.03.2022 між ТОВ «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» та Виконавчим комітетом Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області був укладений договір про закупівлю електричної енергії № 60ЕВ797-2705-22. Так, позивач поставив відповідачу електричну енергію за договором поставки № 60ЕВ797-2705-22 від 14.03.2022 у період з квітня 2022 року по липень 2022 року на суму 15 057,90, що підтверджується відомостями з інформаційної платформи АТ Херсонобленерго щодо обсягів споживання електричної енергії. Однак, як стверджує позивач, відповідач не виконав грошові зобов`язання за договором № 60ЕВ797-2705-22 від 14.03.2022 на суму 15057,90 грн, на яку позивачем нараховано три проценти річних у розмірі 25,92грн.

08.04.2024 за вх.№ 14246/24 від відповідача до суду надійшло клопотання про витребування для огляду і вирішення питань щодо проведення судових почеркознавчої та/або технічної експертиз оригіналів наступних документів, оскільки вони є нечитабельні: договір про закупівлю електричної енергії від 14.03.2022 №60ЕВ797- 2705-22 з додатками, акти приймання-передачі електричної енергії у березні, квітні, травні, червні і липні 2022, рахунки на оплату за поставлену електричну енергію у березні, квітні, травні, червні і липні 2022 року. При цьому, суд зазначає, що ухвалою суду від 22.03.2024 судом було зобов`язано позивача надати для огляду суду оригінали доданих до позову документів. Однак, позивачем не було подано до суду оригіналів доданих до позову документів на виконання ухвали суду від 22.03.2024, що є підставою для відмови у задоволені відповідного клопотання. Окрім цього, як підставу заявлення даного клопотання відповідачем зазначено про намір клопотати про призначення судової експертизи, однак, за умови не заявлення відповідачем відповідного клопотання про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження не є процесуально обґрунтованим намір відповідача клопотати про призначення судової експертизи в спрощеному судовому проваджені без виклику сторін.

08.04.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог, стверджуючи про відсутність у нього перед позивачем грошового зобов`язання за поставлену електричну енергію, оскільки вона не поставлялася, а договірні відносини між сторонами відносно надання послуг з поставки електричної енергії відсутні. Так, відповідач стверджу, що договір № 60ЕВ797-2705-22 від 14.03.2022 між сторонами, не укладався, так як станом на 14.03.2022 с. Долматівка, Скадовського району, Херсонської області вже 17-ий день знаходилося під окупацією. Відповідач також відмічає, що зі змісту 6 сторінки договору № 60ЕВ797-2705-22 від 14.03.2022 вбачається, що Виконавчий комітет Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області є постачальником послуг, а не споживачем, про які саме послуги йдеться та хто являється їхнім споживачем неможливо розібрати через нечитабельність тексту. Як стверджує позивач факт отримання відповідачем послуг підтверджується актами прийому-передачі електричної енергії та рахунками на оплату, однак, з доданих до позовної заяви копій актів вбачається неотримання відповідачем електричної енергії, так як акти приймання-передачі та рахунки на оплату представник відповідача не підписував, про що свідчить відсутність підписів у цих документах. Крім цього, відповідач також вважає, що лист АТ „Херсонобленерго є недопустимим доказом поставки електричної енергії в силу приписів ст. 77 ГПК України, оскільки як зазначено у самому листі достовірну інформацію про об`єми споживання електричної енергії можливо отримати тільки після деокупації с. Долматівка Скадовського району Херсонської області шляхом зняття фактичних показників лічильників з точки обліку споживача.

Поряд із цим, відповідач просить суд стягнути з позивача на його користь судові витрати за надання правничої допомоги у розмірі 6500,00 гривень

10.04.2023 до суду надійшла відповідь на відзив за вх.№ 14836/24 від ТОВ «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ», в якому останній вказує про те, що відповідач стверджує, що договір про закупівлю електричної енергії між сторонами не укладався, однак процедура закупівлі оголошена замовником (відповідачем) 08.02.2022, що підтверджується роздруківкою з електронної системи публічних закупівель Prozzoro. 21.02.2022 Протоколом рішення № 3 визначено найбільш економічно вигідну пропозицію такою, що відповідає вимогам оголошення про проведення спрощеної закупівлі, визначено учасника ТОВ ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ переможцем спрощеної закупівлі (електричної енергії) та прийнято рішення про намір укласти договір, у зв`язку з чим ТОВ ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ було направлено на адресу відповідача два примірники договору про закупівлю електричної енергії, підписаного уповноваженою особою позивача, проте, відповідач не повернув на адресу позивача підписаний примірник договору про закупівлю електричної енергії, у зв`язку з чим позивач не взмозі надати Суду для огляду оригінал такого договору. Крім цього, 14.03.2024 о 15:00 відповідачем було оприлюднено в електронній системі публічних закупівель Prozzoro договір про закупівлю електричної енергії. Поряд із цим, позивач вказує, що АТ Херсонобленерго виконує функції постачальника послуг комерційного обліку в силу Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 та адміністратора комерційного обліку в силу п.10 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018. А отже, АТ «Херсонобленерго» отримує від споживача відомості про точки комерційного обліку електроенергії або самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії, що спожита споживачем та надає цю інформацію постачальнику електроенергії для підтвердження того, скільки постачальник продав (поставив) електричної енергії споживачу в розрахунковому місяці.

Поряд із цим, позивач також заперечує щодо розміру витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката в сумі 6 500,00 грн, оскільки вказана сума є необґрунтованою, непропорційною та неспівмірною із ціною позову, складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

У запереченнях на відповідь на відзив від 15.04.2024 за вх.№ 15250/24 поданих до суду, відповідач підтримує свою позицію викладену у відзиві та зазначає, що посилання на рішення про визнання переможцем публічних закупівель ТОВ „Львівгаз збут від 21.02.2022 та оприлюднення відповідачем в електронній системі публічних закупівель Prozzoro договір про закупівлю електричної енергії, датований 14.03.2022 є неналежним підтвердженням укладення договору, так як ТОВ „Львівгаз збут визнано переможцем публічних закупівель за три дні до окупації Скадовського району (лівобережної частини Херсонської області). Дана обставина сама по собі не утворює грошового зобов`язання у відповідача перед позивачем, оскільки грошове зобов`язання виникає виключно за фактично поставлений товар (електричну енергію) на підставі укладеного договору. Також, твердження позивача про направлення ним на адресу відповідача два примірники договору про закупівлю електричної енергії для підписання не ґрунтується на належних доказах. Що стосується оприлюдненого відповідачем в електронній системі публічних закупівель Prozzoro договору про закупівлю електричної енергії від 14.03.2022 електронний підпис до цього документу було опубліковано 16.03.2022. Згідно Протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, його автором є ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), однак ця особа у свою чергу не є підписантом оприлюдненого договору про закупівлю електричної енергії та не являється уповноваженою особою Виконавчого комітету Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області. Підписантом договору вказаний голова сільської ради Даниліва Валентина Стефанівна тому, висвітлення у публічному просторі договору про поставку електричної енергії, підписаного не уповноваженою на це особою не підтверджує факт укладання договору і не створює правових наслідків для його сторін. Крім того, враховуючи, що датою укладання договору є 14.03.2022 року, тобто під час окупації території на якій знаходиться відповідач, такий правочин в силу абз. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України „Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України є нікчемним.

Ухвалою суду від 22.03.2024 відкрито провадження у справі №916/1166/24, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

Позивачем подано до суду договір про постачання електричної енергії № 60ЕВ797-2705-22 від 14.03.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Львівгаз збут (постачальник) та Виконавчим комітетом Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору. Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Кількість товару: 12500кВт (п.п. 2.1.-2.3. договору).

Згідно п.п. 3.4. договору № 60ЕВ797-2705-22 від 14.03.2022 місце поставки електричної енергії є: фельдшерський пункт селище Світанок (Жовтневе) вул. Кошового, буд. 6, лікарська амбулаторія село Добропілля, АДРЕСА_1 , адміністративна будівля село Долматівка, провулок Шкільний, б/н.

Пунктом 13.1. договору № 60ЕВ797-2705-22 від 14.03.2022 встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами договору та діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Додатками до договору № 60ЕВ797-2705-22 від 14.03.2022 є опитувальний лист та комерційна пропозиція.

Позивачем також подано до матеріалів справи роздруківку з електронної системи публічних закупівель Prozzoro про оголошення відповідачем про закупівлю електричної енергії від 08.02.2022.

У матеріалах справи наявні акти приймання-передачі електричної енергії ТОВ „Львівгаз збут адресовані Виконавчим комітету Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області за договором № 60ЕВ797-2705-22 від 14.03.2022: №ЗЛВ82016020 від 31.03.2022 на суму 3373,24грн, №ЗЛВ82020915 від 30.04.2022 на суму 5164,64грн, №ЗЛВ82025481 від 31.05.2022 на суму 5715,58грн, №ЗЛВ82029212 від 30.06.2024 на суму 2055,04грн, №ЗЛВ82032253 від 31.07.2022 на суму 2122,64грн та рахунки на оплату: №64000044 від 15.02.2024 на суму 5164,64грн, №64000045 від 15.02.2024 на суму 5715,58грн, №64000046 від 15.02.2024 на суму 2055,04грн, №64000047 від 15.02.2024 на суму 2122,64грн, які не завірені та не підписані Виконавчим комітету Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області, однак направлені позивачем на електронну адресу відповідача.

12.02.2024 АТ Херсонобленерго, розглянувши лист вих.№ 21 від 05.02.2024 ТОВ „Львівгаз збут повідомило останнього у листі за №20-001192-10 про обсяги споживання електричної енергії Виконавчим комітетом Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області за період з 01.03.2022 по 31.07.2022. При цьому АТ Херсонобленерго відмітило, що для підтвердження об?ємів споживання електричної енергії за вказані періоди необхідно зняти фактичні показники лічильників, що неможливо на даний час, так як точки обліку споживача знаходяться на окупованій території Херсонської області.

Згідно оборотно-сальдової відомості за період з січня 2022 року по березень 2024 року, поданої ТОВ „Львівгаз збут у Виконавчого комітету Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області наявна заборгованість за договором № 60ЕВ797-2705-22 від 14.03.2022 на суму 15057,90грн.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши викладені сторонами пояснення, їх мотивовані оцінки кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення або відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як передбачено ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Отже, як встановлено судом вище 14.03.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Львівгаз збут та Виконавчим комітетом Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області був укладений договір про постачання електричної енергії № 60ЕВ797-2705-22.

Як стверджує позивач ним було поставлено відповідачу електричну енергію за період з березня 2022 року по липень 2022 року за договором № 60ЕВ797-2705-22 від 14.03.2022, що підтверджується актами-приймання передачі №ЗЛВ82016020 від 31.03.2022, №ЗЛВ82020915 від 30.04.2022, №ЗЛВ82025481 від 31.05.2022, №ЗЛВ82029212 від 30.06.2024, №ЗЛВ82032253 від 31.07.2022 та рахунками на оплату №64000044 від 15.02.2024, №64000045 від 15.02.2024, №64000046 від 15.02.2024, №64000047 від 15.02.2024.

Так, згідно п.п. 3.4. договору № 60ЕВ797-2705-22 від 14.03.2022 місце поставки електричної енергії є: фельдшерський пункт селище Світанок (Жовтневе) вул. Кошового, буд. 6, лікарська амбулаторія село Добропілля, АДРЕСА_1 , адміністративна будівля село Долматівка, провулок Шкільний, б/н.

При цьому, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у даний період часу (в тому числі з березня по квітень 2022 року) місцезнаходженням відповідача є наступна адреса: АДРЕСА_2 .

За визначенням ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у даному судовому дослідженні, є факт окупації Російською Федерацією всієї території Скадовського району, Херсонської області, в тому числі селище Світанок (Жовтневе), с. Добропілля, с. Долматівка, с. Нововолодимірівка з 24.02.2022.

Тобто у період, за який позивач просить суд стягнути заборгованість за поставлений ним природний газ відповідачу (з березня по липень 2022 року), місцезнаходженням відповідача та визначене договором № 60ЕВ797-2705-22 від 14.03.2022 була територія тимчасово окупованого селища Херсонської області.

Поряд із цим, слід відмітити, що АТ Херсонобленерго у листі за №20-001192-10 від 12.02.2024 зазначило, що для підтвердження об?ємів споживання електричної енергії за вказані періоди також необхідно зняти фактичні показники лічильників, що неможливо на даний час, так як точки обліку споживача знаходяться на окупованій території Херсонської області.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Згідно п. 7 ч. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (ст. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним.

На такі правочини не поширюється дія положення абз. 2 ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 131 Закону п. 7 ч. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23, обставини та правовідносини якої є подібними до тих, які розглядаються у даній справі.

Звідси, позивач в період з березня по липень 2022 року не мав права та можливості фактично здійснювати господарську діяльність щодо постачання електричної енергії відповідачу за адресами визначеними у договорі № 60ЕВ797-2705-22 від 14.03.2022. Враховуючи відсутність у позивача права на отримання заявлених до стягнення грошових коштів та відсутність у відповідача кореспондованого зобов`язання їх сплачувати, суд не вбачає підстави для задоволення позовних вимог.

З урахуванням викладеного, за умови незадоволення судом позовних вимог позивача про стягнення основної заборгованості, суд також відмовляє у задоволенні позову в частині нарахування на основну суму заборгованості 3% річних.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву від 08.04.2024 за вх.№ 14259/24 також викладено клопотання про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат за надання правничої допомоги у розмірі 6500,00грн.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розгляд даного позову судом понесені позивачем витрати на оплату судового збору судом покладаються на платника.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З цього приводу суд зазначає, що розмір витрат на послуги адвоката має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.1, 2, 3, 4, 5, 6 ст.126 ГПК України).

Положення п.2 ч.1, ч.4 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Між тим, як зазначила Об`єднана палата Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 по справі №922/445/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

На підтвердження викладеного клопотання у відзиві на позовну заяву від 08.04.2024 за вх.№ 14259/24 позивач подав до справи: договір №164 від 01.04.2024 про надання правничої допомоги; протокол №1 від 01.04.2024 про погодження розміру гонорару і умов його оплати до договору №164 від 01.04.2024; протокол №2 від 04.04.2024 про погодження розміру гонорару і умов його оплати до договору №164 від 01.04.2024; протокол №3 від 12.04.2024 про погодження розміру гонорару і умов його оплати до договору №164 від 01.04.2024; ордер на надання правничої допомоги серія ВН1338528 від 05.04.2024 до договору №164 від 01.04.2024.

Відповідно до п. 1, 2, 3 договору №164 від 01.04.2024 про надання правничої допомоги адвокат (Ставрост Р.Ю.) зобов?язується здійснювати представництво і надавати професійну правничу допомогу з будь-яких питань що виникли та виникнуть у майбутньому, на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт (Виконавчий комітет Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області) зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати необхідні для виконання договору. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє до моменту фактичного виконання сторонами своїх обов?язків за цим договором гонорар - винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правничої допомоги на умовах і в порядку, що визначені окремим документом - Протоколом погодження розміру гонорару і умовами його виплати.

Згідно протоколу №1 від 01.04.2024 про погодження розміру гонорару і умов його оплати до договору №164 від 01.04.2024 цим протоколом сторони визначають розмір і умови виплати клієнтом адвокатові гонорару за надання ним правничої допомоги у господарській справі №916/1166/24. Розмір гонорару за домовленістю сторін становить: за вивчення нормативно-правових актів і дослідження судової практики 5 000,00 грн, підготовку відзиву на позовну заяву 1 500,00 грн, за підготовку клопотання про витребування доказів 1 500,00грн.

Протоколом №2 від 04.04.2024 про погодження розміру гонорару і умов його оплати до договору №164 від 01.04.2024 встановлено, що клієнт зобов`язується відшкодувати адвокату 115,00 грн витрати за отриманий платний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про місцезнаходження клієнта станом на 14.03.2022.

Відповідно до протоколу №3 від 12.04.2024 про погодження розміру гонорару і умов його оплати до договору №164 від 01.04.2024 передбачено оплату у розмірі 3500,00грн за подання заперечень на відповідь на відзив.

Доказів здійснення оплати відповідачем адвокату вартості послуг, матеріали справи не містять.

Існуючі спірні взаємовідносини сторін у справі №916/1166/24 виникли із поставки електричної енергії. Дана категорія справ не є надмірно складною у розрізі їх розгляду та доказуваності, а також дані взаємовідносини регулюються вузьким нормативним колом та обмежуються сталою судовою практикою. Крім цього, розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

З урахуванням викладеного, суд оцінює підготовку та складання таких процесуальних документів, як відзиву на позовну заяву від 08.04.2024 за вх.№ 14836/24, клопотання про витребування доказів від 08.04.2024 за вх.№ 14246/24, заперечення на відповідь на відзив від від 15.04.2024 за вх.№ 15250/24 в суді у розмірі 2500,00грн. При цьому, означені позивачем послуги щодо ознайомлення з документами, надання юридичної консультації, формування доказової бази, складання, оформлення, подання і направлення позовної заяви до суду, ???проведення розрахунків загальної суми стягнення, виготовлення та завіряння копій додатків до позовної заяви фактично об`єднуються однією послугою, а саме складанням, оформленням та поданням позовної заяви до суду. Отже, з врахуванням викладеного, за умови покладання позивачем в основу позовних вимог позиції щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки № 60ЕВ797-2705-22 від 14.03.2022, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу з урахуванням категорії справи, рівня її складності, тривалості розгляду справи слід задовольнити у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн за підготовку та складання процесуальних документів та 115 (сто п`ятнадцять) грн за отриманий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про місцезнаходження клієнта, які можуть вважатись розумними і співмірними по даній справі.

Керуючись ст.ст.123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 331, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» (79039, м. Львів, вул. Шевченка Т., буд. 111А, код ЄДРПОУ 39594527) до Виконавчого комітету Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області (75662, Херсонська обл., Скадовський р-н, с. Долматівка, пров. Шкільний, буд. б/н, код ЄДРПОУ 44078558) про стягнення 15083,82грн.

2. Понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покласти на платника Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» (79039, м. Львів, вул. Шевченка Т., буд. 111А, код ЄДРПОУ 39594527) на користь Виконавчого комітету Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області (75662, Херсонська обл., Скадовський р-н, с. Долматівка, пров. Шкільний, буд. б/н, код ЄДРПОУ 44078558) 2615 (дві тисячі шістсот п`ятнадцять) грн витрат на правничу допомогу,

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20 травня 2024 р.

Суддя І.А. Малярчук