Ухвала

від 15.05.2024 по справі 917/344/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

15.05.2024 Справа № 917/344/24

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "88 логістік», вул. Рівенська,54, м.Луцьк, Волинська область,43003

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Драйв", вул.Овочева, 7А, м.Полтава,36010

про стягнення грошових коштів

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар Назаренко Я.А.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "88 логістік» звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Драйв" про стягнення заборгованості за договором-заявкою про надання транспортних послуг №01/12 від 01.12.2023 у розмірі 294556,40грн. та заборгованості за договором-заявкою про надання транспортних послуг № 05/12 від 05.12.2023 у розмірі 109759,08грн., в загальній сумі 404315,48грн.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.03.2024 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 04.04.2024

04.04.2024 року розгляд справи не відбувся у зв`язку з тим, що в цей день у час проведення судового засідання по Полтавській області була оголошена повітряна тривога. Суд відклав розгляд справи на 22.04.2024.

Відповідач відзив на позов не надав.

Від позивача 15.05.2024 за вхід. № 6766 надійшла заява, в якій позивач просить суд:

1.Зменшити розмір позовних вимог у справі №917/344/24 з 404 315,48 грн. (чотириста чотири тисячі триста п`ятнадцять гривень, 48 копійок) до 354 315,48 грн. (триста п`ятдесят чотири тисячі триста п`ятнадцять гривень, 48 копійок), а саме:

- стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СНЕК ДРАЙВ (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 40467576) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ « 88 ЛОГІСТІКС» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 42808771) заборгованість за договором-заявкою про надання транспортних послуг №01/12 від 01.12.2023 в розмірі 294 556,40 грн. (двісті дев`яносто чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят шість гривень, 40 коп.);

- стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СНЕК ДРАЙВ» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 40467576) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ « 88 ЛОГІСТІКС» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 42808771) заборгованість за договором-заявкою про надання транспортних послуг №05/12 від 05.12.2023 в розмірі 59 759,08 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять гривень, 08 коп.).

2.Повернути ТОВ « 88 ЛОГІСТІКС» з державного бюджету судовий збір у зв`язку із

зменшенням розміру позовних вимог до 354 315,48 грн. (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).

3. Прийняти відмову ТОВ « 88 ЛОГІСТІКС» від решти позовних вимог у справі №917/344/24 про стягнення 354 315,48 грн. (триста п`ятдесят чотири тисячі триста п`ятнадцять гривень, 48 копійок) та закрити провадження у справі №917/344/24.

4. Стягнути з ТОВ «СНЕК ДРАЙВ» на користь ТОВ « 88 ЛОГІСТІКС» 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, виходячи з нової ціни позову в розмірі 354 315,48 грн. (після зменшення розміру позовних вимог).

5. Повернути ТОВ « 88 ЛОГІСТІКС» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, виходячи з нової ціни позову в розмірі 354 315,48 грн. (після зменшення розміру позовних вимог).

Розглянувши подану представником позивача заяву, господарський суд вважає, що відмова від позову підлягає прийняттю судом.

Відповідно до статті 46 Господарського процесуального кодексу України 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Подання позивачем заяви від 15.05.2024 про зменшення розміру позовних вимог та про відмову від позовних вимог відповідає нормам ст.46 ГПК України, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, що зумовлює наявність підстави для задоволення вказаних заяв.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (ч.3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).

Також позивач просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГПК України при закритті провадження у справі суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч.1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивачем був зменшений розмір позовних вимог до 354 315,48грн.. Отже, судовий збір у розмірі 433,65,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Оскільки позивач відмовився від позову в частині стягнення 354 315,48грн., судовий збір від заявленої суми підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету у розмірі 50 %, а саме: у розмірі 2209,17грн.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про повернення з державного України ТОВ "88 логістік» судового збору у розмірі 2 642,82 грн., сплаченого на підставі платіжної інструкції №1093 від 28.02.2024, оригінал якої міститься в матеріалах справи.

Також позивачем подано заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Заява обґрунтована тим, що у зв`язку із недобросовісними діями відповідача щодо неналежного виконання своїх договірних зобов`язань, а саме тривалого часу несплати заборгованості, позивач був змушений звернутися до суду із позовною заявою про стягнення боргу, для чого звертався за професійною правничою допомогою у зв`язку з чим поніс витрати у розмірі 25 000,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України).

Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Відповідно до змісту частини 8 статті 129 ГПК України судом на підставі поданих доказів (договорів, рахунків) встановлюється розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В частині 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесених витрат позивач надав копії наступних документів: довіреність від 22.02.2024; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 444 від 30.03.2010; договору про надання правової допомоги від 22.02.2024, укладеного з адвокатом Шестерніним Віталієм Дмитровичем; додаткової угоду до договору від 22.02.2024, відповідно до якої орієнтовний розмір гонорару становить 25 000,00 грн. (п.3); рахунку №22/02 від 22.02.2024 на суму 25000,00 грн.; платіжна інструкція № 76 від 14.05.2024 на суму 12 500,00 грн.; платіжна інструкція № 67 від 29.02.2024 на суму 12 500,00 грн.; акту приймання-передачі наданих послуг від 14.05.2024 на суму 25 000,00 грн.; детального опису наданих послуг (виконаних робіт) від 14.05.2024 на суму 25000,00грн.

В постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

У постанові від 16 листопада 2022 року по справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду, зокрема, зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (п. 128, п.134).

Крім того, у зазначеній вище постанові вказано наступне: «Правомірне очікування стороною відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорар Велика Палата Верхового Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права» (п.п. 142, 145).

У пункті 147 постанови суд дійшов до висновку, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/WestAllianceLimited проти України, заява № 19336/04, § 268) )).У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, зокрема, у справах № 923/560/17, № 329/766/18, №178/1522/18.

В постанові від 27.07.2022 по справі № 686/28627/18 Верховний Суд зазначив, що витрати на професійну правову допомогу можуть відшкодовуватись незалежно від того, оплачені вони стороною до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування чи будуть оплачені в майбутньому.

Відповідно до правової позиції висловленої у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постанові Великої Палати Верхового Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21 зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Господарський суд враховує, що заявлена позивачем загальна сума витрат на професійну правничу допомогу підтверджена доказами, не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність, розумність; принципів співмірності та розумності судових витрат, складності справи № 917/344/24 та витраченого адвокатом відповідача часу на надання послуг у даній справі.

Понесення позивачем таких витрат було наслідком звернення позивача з позовом до суду та у зв`язку з цим необхідністю захисту позивачем своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи викладене, а також те, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та сума таких витрат підтверджується матеріалами справи, відповідач будь-яких заперечень стосовно розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не заявляв, відповідних доказів суду не надав, в порядку, визначеному ст. 126 ГПК України не звертався до суду з клопотанням про їх зменшення, заявлена до стягнення сума є адекватною до розміру заявлених до стягнення та задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 130, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "88 логістік» про зменшення позовних вимог.

2. Прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "88 логістік» відмову від позову.

3. Закрити провадження у справі.

4. Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "88 логістік» ( вул. Рівенська,54, м.Луцьк, Волинська область, 43003, код ЄДРПОУ 42808771) 2642,82грн., сплаченого платіжною інструкцією №1093 від 28.02.2024, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи № 917/344/24

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Драйв" ( вул.Овочева, 7А, м.Полтава,36010, код ЄДРПОУ 40467576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "88 логістік» ( вул. Рівенська,54, м.Луцьк, Волинська область, 43003, код ЄДРПОУ 42808771) судовий збір у розмірі 2209,17 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.

Видати наказ.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений - 15.05.2024

Суддя Кльопов І.Г.