Ухвала

від 20.05.2024 по справі 542/829/24

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/829/24

Провадження № 1-кп/542/84/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2024 року Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Новосанжарського районного суду Полтавської області кримінальне провадження №62023170010000444 від 01.11.2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4

Інформація заборонена для загального доступу згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.408 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2024 року до суду надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023170010000444 від 01.11.2023 року відносно ОСОБА_4 .

У підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку щодо можливості призначення судового розгляду зазначеного кримінального провадження у закритому судовому засіданні.

Обвинувачений та захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 не заперечували проти призначення провадження до судового розгляду.

Заслухавши думку сторін, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду, виходячи з наступного.

Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України і поверненню прокурору не підлягає.

Обвинувачений, захисник обвинуваченого отримали обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування своєчасно, що підтверджується розписками.

Кримінальне провадження за обвинувальним актом підсудне Новосанжарському районному суду Полтавської області.

Підстав для закриття провадження на підставі п.п. 4-8 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України не встановлено.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.27 КПК України слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини в тому числі, у разі, якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом.

Суд не ознайомлений з матеріалами досудового розслідування, в той же час прокурором заявлено про можливість розголошення відомостей, які становлять таємницю, що охороняється законом, і може бути завдана шкода національній безпеці України. Зазначене твердження прокурора узгоджується зі змістом обвинувального акта, з якого видно, що до обсягу обвинувачення входить, обвинувачення у нез`явленні вчасно на службу без поважних причин понад три доби, вчиненому військовослужбовцем в умовах воєнного стану, а також самовільне залишення військової частини, з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан.

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку про можливість призначити судовий розгляд в закритому судовому засіданні, про час та місце судового засідання повідомити учасників кримінального провадження.

Обвинуваченому роз`яснено положення ч. 2 ст. 31 та ч. 4 ст. 315 КПК України щодо права заявити під час підготовчого судового засідання клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.

Крім цього, прокурором заявлено клопотання про застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтовано тим, що обвинувачений може переховуватися від суду у зв`язку з тим, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.408 КК України є особливо тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи його нехтування положеннями чинного законодавства, а саме порушенням вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, шляхом уникнення від явок до суду, а також не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки; а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки перебуваючи на військовій службі, в даний час матиме вільний доступ до зброї, а тому може вчинити інше кримінальне правопорушення чи враховуючи ті обставини, що останній на протязі тривалого часу не повертався до військової частини та знаючи про його кримінальне переслідування тривалий час не з`являвся самостійно до правоохоронного органу, отже може продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

З огляду на викладене, враховуючи існування ризиків, передбачених п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього кримінальним процесуальним законодавством процесуальних обов`язків, прокурор просив застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 при вирішенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою покладались на розсуд суду.

Вислухавши сторони кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно доч.ч.1,2ст.177КПК Україниметою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Розглядаючи питання про обрання (продовження) строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний західу виглядітримання підвартою неможе бутизастосований,окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так,як вбачаєтьсяз обвинувальногоакту тареєстру матеріалівдосудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується ускоєнні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.5ст.407КК України,тобто увчиненні тяжкогозлочину,за якепередбачено покаранняу вигляді позбавлення воліна строквід п`ятидо десятироків,а такожу скоєннікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.408КК України,тобто увчиненні особливотяжкого злочину,за якепередбачено покаранняу вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 19.04.2024 року застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.

Оскільки справа знаходиться на стадії судового розгляду по суті суд не дає оцінки обґрунтованості підозри та зазначає, що обгрунтованість підозри в даному випадку була предметом перевірки слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 19.04.2024 року.

Суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків переховування від суду та ризику перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином.

При цьому, суд враховує обставини та характер вчинення злочинів, їх тяжкість, вік та стан здоров`я обвинуваченого, репутацію та майновий стан.

Так, ОСОБА_4 через тяжкістьінкримінованих йомукримінальних правопорушеньможе переховуватисьвід суду,оскільки кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.5ст.407КК України,є тяжким,за якепередбачено покаранняу вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України є особливо тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років.

Тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. При цьому ризик втечі оцінюється у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи його нехтування положеннями чинного законодавства, а саме порушенням вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, шляхом уникнення від явок до суду, а також не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який продовжено до теперішнього часу.

Вказані обставини є достатнім для висновку, що ризики, які визначені в ухвалі суду та заявлені прокурором, не зменшилися, а жоден інший запобіжний захід не може їм запобігти.

Відтак, існують достатні підстави вважати, що обвинувачений, якому інкримінується вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, дійсно може переховуватися від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Окрім цього, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Відповідно до абзацу 3 частини 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Отже, з урахуванням перелічених ризиків та обставин кримінального провадження суд не визначає ОСОБА_4 розмір застави.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання зазначених ризиків. Так, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, оскільки вони будуть недостатніми для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання реалізації ним встановлених ризиків. Ця позиція суду обгрунтовується сукупністю всіх без вийнятку обставин, наведених раніше у цій ухвалі, з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого.

Крім того, згідно практики ЄСПЛ суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення таких стандартів, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суду більшої суворості при оцінці порушень цінності суспільства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.314-316, 369-372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Судовий розгляд кримінального провадження №62023170010000444 від 01.11.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.408 КК України, призначити у закритому судовому засіданні у судовій залі Новосанжарського районного суду Полтавської області на 11 годину 00 хвилин 27 травня 2024 року.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

В судове засідання викликати прокурора, захисника обвинуваченого, доставити обвинуваченого.

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу - задовольнити.

Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 ,

Інформація заборонена для загального доступу згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

ОСОБА_1