Рішення

від 20.05.2024 по справі 922/770/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/770/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Десна", Харківська обл., Борівський р-н, селище міського типу Борова до Харківського квартирно-експлуатаційного управління, м.Харків про стягнення коштів 192 801,53 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю сільскогосподарське підприємство "Десна" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківського квартирно-експлуатаційного управління про компенсацію за спожиту військовою частиною електричну енергію з розподілом електричної енергії/перетіканням реактивної енергії в сумі 192 801,53 грн.

Позов обгрунтовано тим, що на виконання пунктів 3.3., 3.4. і 8.1. Договору №421 від 20.11.2023 Позивачем було підготовлено всі документи та подано на підписання Відповідачеві укладені проєкти Договорів про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії, відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. цих договорів за вересень, жовтень, листопад, грудень 2023 року. Відповідачу були направлені належні документи, на підставі яких підлягали відшкодуванню витрати за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії за період вересень-грудень (включно) 2023 року в загальному розмірі 192 801,53 грн., проте відповідачем вказана заборгованість так і не була оплачена.

Ухвалою суду від 18.03.2024 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

21.03.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх.№7781), в якому просив відмовити у позові. В обгрунтування своїх заперечень вказує, що Харківське квартирно-експлуатаційне управління є неприбутковою установою, та утримується за рахунок коштів відповідного (державного) бюджету. Всі витрати такої установи узгоджуються з органом, який уповноважений здійснювати фінансування такої установи, для чого складається кошторис, в який вносяться всі статті витрат. Харківське КЕУ фінансується виключно з Держбюджету. Стаття 51 Бюджетного кодексу зазначає, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Невиконання відповідачем зобов`язання по оплаті за надані послуги сталося внаслідок нестачі бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Для сплати заборгованості за попередній період у Харківського КЕУ відсутнє відповідне фінансування. Фактично проведення бюджетних платежів здійснюється органами Казначейства України в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника бюджетних коштів. Відповідальність особи може наступати за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання приписами ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Відповідач вказує на те, що після початку повномасштабної воєнної агресії, введення воєнного стану, виконував покладені на нього обов`язки забезпечення оборони Держави Україна та належного функціонування військових частин та установ Міністерства оборони України на території Харківської області, здійснював вагому діяльність стосовно забезпечення потреб військовослужбовців в зоні проведення бойових дій, зокрема, організовує постачання та зведення укріплень, наметових містечок, казарм, обладнання для проживання військовослужбовців тощо. Отже, відповідач вказує на те, що з вищенаведеного можна зробити висновки, що в діях Харківського КЕУ не має вини щодо відшкодування витрат за договором №421 від 20.11.2023, тому Харківське КЕУ не може нести відповідальність.

Позивач подав до суду відповідь на відзив (вх.№ 8175), в якій заперечує проти доводів відповідача, викладених отаннім у відзиві на позовну заяву. Вказує, що позивач виконав свої зобов`язання за Договором про спільне тимчасове безоплатне користування майном за № 421 від 20.11.2023, відповідачу були направлені Акти, на підставі яких підлягали відшкодуванню витрати за спожиту електричну енергію у вересні, жовтні, листопаді та грудні 2023 року в розмірі 192 801,53 грн., Акти приймання-передачі послуг, що підтверджують понесені у зв`язку з цим позивачем витрати містяться в додатках. Доводи відповідача вважає безпідставними, оскільки правова позиція останнього заснована тільки на відсутності бюджетних коштів та можливості сплачувати борг тільки в рамках бюджетного періоду.

Згідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Десна" (далі Позивач/Сторона 1), Військовою частиною НОМЕР_1 (далі В/Ч А4056/Сторона 2) та Харківським квартирноексплуатаційним управлінням (далі Відповідач/Сторона 3) було укладено Договір №421 (далі Договір №421) спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном.

Згідно п. 1.1. Договору №421 Позивач надає В/Ч А4056 можливість на спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном (надалі - Майно), а саме: нежитловою будівлею загальною площею 792,4 кв.м., яка розташована за адресою: Харківська обл., Ізюмський р-н., смт. Борова, вул. Польова, 1А, комплекс об`єктів і споруд б/н (яка розташовані на землях Борівської селищної ради за межами населеного пункту).

Пунктом 2.1. Договору №421 обумовлено, що В/Ч А4056 вступає в спільне тимчасове використання Майна у термін, вказаний в Договорі №421 та Актах передачі Майна.

Відповідно до п. 3.2. Договору №421 Відповідач зобов`язаний відшкодувати Позивачу всі витрати за комунальні послуги, за договорами відшкодування комунальних послуг, які були отримані В/Ч НОМЕР_1 за час дії цього договору.

Пугктом 3.3. Договору №421, встановлено, що відшкодування за спожиті комунальні послуги В/Ч НОМЕР_1 сплачуються Відповідачем, на підставі договорів на відшкодування окремо за кожним видом комунальних послуг за відповідним пакетом документів до них.

Відповідно то п 8.2. Договору №421 Відповідач зобов`язаний відшкодувати Позивачу вартість комунальних послуг, що спожиті В/Ч НОМЕР_1 у процесі виконання цього Договору.

Пунктом 10.1. Договору №421 визначено що він розпочинає дію відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, з 01.09.2023 до 31.12.2023 включно, але не довше дії воєнного стану.

Відповідно до Акту приймання-передачі нерухомого майна, В/Ч А4056 була прийнята нежитлова будівля загальною площею 792,4 кв.м. (далі Майно) за адресою: Харківська обл., Ізюмський р-н., смт. Борова, вул. Польова, 1А, комплекс об`єктів і споруд б/н (яка розташована на землях Борівської селищної ради за межами населеного пункту) з 01.09.2023 року, що є днем фактичного початку отримання В/Ч А4056 комунальних послуг.

Як вказує позивач та підтверджується матеріалами справи, для компенсації відповідних витрат сторонами щомісячно укладались договори про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії,проте наразі Відповідачем не були компенсовані витрати за вересень, жовтень, листопад та грудень 2023 року.

За вересень 2023 року військовою частиною було фактично спожито 3081 кВт електричної енергії, за жовтень 2023 року - 6288 кВт електричної енергії, листопад 2023 року -7402 кВт електричної енергії, за грудень 7326 кВт електричної енергії, що підтверджується актами про обсяги розподіленої електричної енергії за вересень, жовтень, листопад та грудень 2023 року з АТ «Харківобленерго».

Вартість спожитої електричної енергії з розподілом електричної енергії/перетіканням реактивної енергії за вересень, жовтень 2023 року на загальну суму 73722,51 грн. з ПДВ підтверджується наступними документами: договорами про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії за вересень, жовтень 2023 року; актами виконаних робіт (наданих послуг) за вересень, жовтень 2023 року; актами фіксації показників лічильника електричної енергії за вересень, жовтень 2023 року; рахунками на оплату послуги із забезпеченні перетікань реактивної електричної енергії АТ «Харківобленерго» за вересень, жовтень 2023 року;актами приймання-передачі електричної енергії за вересень, жовтень 2023 року; актами про обсяги розподіленої електричної енергії за вересень, жовтень 2023 року.

Вартість спожитої електричної енергії з розподілом електричної енергії/перетіканням реактивної енергії за листопад 2023 року на суму 61 220,25грн. з ПДВ підтверджується наступними документами: договором про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії за листопад 2023 року; актом виконаних робіт (наданих послуг) за листопад 2023 року; актом фіксації показників лічильника електричної енергії за листопад 2023 року; рахунками на оплату послуги із забезпеченні перетікань реактивної електричної енергії за листопад 2023 року; актом приймання-передачі електричної енергії за листопад 2023 року; актом про обсяги розподіленої електричної енергії листопад 2023 року.

Вартість спожитої електричної енергії з розподілом електричної енергії/перетіканням реактивної енергії за грудень 2023 року на суму 57 858,77 грн. з ПДВ підтверджується наступними документами: договором про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії за грудень 2023 року; актом виконаних робіт (наданих послуг) за грудень 2023 року; актом фіксації показників лічильника електричної енергії за грудень 2023 року; рахунками на оплату послуги із забезпеченні перетікань реактивної електричної енергії за грудень 2023 року; актами приймання-передачі електричної енергії за грудень 2023 року; актами про обсяги розподіленої електричної енергії грудень 2023 року.

На виконання пунктів 3.3., 3.4. і 8.1. Договору №421 Позивачем було подано на підписання Відповідачеві укладені проєкти Договорів про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії, відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. цих договорів за вересень, жовтень, листопад, грудень 2023 року.

Позивачем була надіслана на адресу відповідача претензія про підписання договору та сплату заборгованості від 15.02.2024 № 2, додатком до претензії були підписані Позивачем та військовою частиною НОМЕР_1 проєкти договорів про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії та акти фіксації показників лічильників, які підтвердила військова частина.

Відповідач у своїй відповіді на претензію про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію з розподілом за договором № 421 від 20.11.2023 №583/714 від 19.02.2024 зазначив, що є бюджетною установою, яка в своїй діяльності фінансується з державного бюджету, та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов`язань бюджетного періоду. Фактично проведення бюджетних платежів здійснюється органами Казначейства України в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника бюджетних коштів.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 ЦК України).

У відповідності до статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу або позов. Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати за спожиту військовою частиною електричну енергію з розподілом електричної енергії у розмірі 192 801,53 грн. за договором №421 від 20.11.202.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача проти позову, оскільки за приписами ч. 1 ст. 617 ЦК України, яка кореспондується з ч. 2 ст. 218 ГК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Частиною 2 статті 617 ЦК України встановлено, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Тобто частина 2 статті 218 ГК України та стаття 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання. Господарський суд зауважує, що ч. 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності. Враховуючи, що чинним законодавством не передбачено винятків або будь-яких особливих вимог для укладання договорів з бюджетними установами, виконання цих договорів також повинно здійснюватися на загальних підставах.

Велика Палата Верховного Суду у своєї постанові № 911/4249/16 від 17 квітня 2018 року, пославшись на рішення Європейського суду з прав людини, зробила з цього приводу наступний правовий висновок:

"п. 59. ЄСПЛ у пункті 48 рішення від 30 листопада 2004 року у справі "Бакалов проти України" та в пункті 40 рішення від 18 жовтня 2005 року у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

п.60. З огляду на викладене вище Велика Палата Верховного Суду відхилила твердження скаржника про відсутність його обов`язку здійснити розрахунок з позивачем за надані послуги у період з 01 січня 2015 року до 01 січня 2016 року через те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" не було передбачено кошти на ці видатки, оскільки в особи виникає певне право, а в держави - відповідне цьому праву фінансове зобов`язання не із закону про Державний бюджет України та похідних від нього актів (бюджетний розпис, кошторис тощо), а з нормативно-правових актів, що регулюють відносини між особою та державою в певній сфері суспільних відносин.

п.61. Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання викладено в постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі № 3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №12-46гс18. Зважаючи на викладене, Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав для відступу від цих висновків Верховного Суду України та Верховного Суду".

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, як обґрунтованих, підтверджених доданими до матеріалів справи та не спростованих відповідачем.

Відповідно до положеньст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Харківського квартирно-експлуатаційного управління (Код ЄДРПОУ 07923280; 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «ДЕСНА» (Код ЄДРПОУ 30772936; 63802, Харківська обл., Ізюмський р-н., смт. Борова, вул. Петровського, буд. 32) компенсацію за спожиту військовою частиною електричну енергію з розподілом електричної енергії/перетіканням реактивної енергії в сумі 192 801 грн. 53 коп. та 3 028 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено "20" травня 2024 р.

СуддяС.Ч. Жельне