Ухвала
від 16.05.2024 по справі 926/869-б/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

16 травня 2024 року Справа № 926/869-б/23

Господарський суд Чернівецької області в складі судді Ковальчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою Головного управління ДПС у Чернівецькій області, м. Чернівці,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Буковинська взуттєва фабрика Кайрос</a>,

про відкриття провадження у справі про банкрутство,

за участю секретаря судового засідання Орловської М.Л.,

представників сторін:

ГУ ДПС у Чернівецькій області Чумак Т.В., самопредставництво, витяг з ЄДРЮОФОПГФ від 01.03.2021,

ліквідатор арбітражний керуючий Бурма С.В.,

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28.03.2023 за заявою Головного управління ДПС у Чернівецькій області відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Буковинська взуттєва фабрика Кайрос</a>, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Бурму Сергія Валерійовича. Оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ Буковинська взуттєва фабрика Кайрос оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 29.03.2023 № публікації 70293.

Постановою від 11.07.2023 боржника ТОВ Буковинська взуттєва фабрика Кайрос визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бурму С.В. Повідомлення про визнання ТОВ Буковинська взуттєва фабрика Кайрос банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури оприлюднено на веб-порталі судової влади України 12.07.2023, № публікації 70986.

17 квітня 2024 до господарського суду надійшла заява Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 17.04.2024 вих. № 2642/5/24-13-13-07 про грошові вимоги до боржника на суму 28144,74 грн. У заяві кредитор просить визнати грошові вимоги до ТОВ Буковинська взуттєва фабрика Кайрос на суму 28144,74 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за землю на підставі податкової декларації з плати за землю за 2023 рік від 03.02.2023.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.04.2024 зазначену заяву ГУ ДПС у Чернівецькій області передано на розгляд судді Ковальчук Т.І.

Ухвалою від 18.04.2024 заяву ГУ ДПС у Чернівецькій області прийнято і призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.05.2024.

Ліквідатор Бурма С.В. подав відзив від 29.04.2024, в якому визнав вимоги ГУ ДПС у Чернівецькій області на суму 4020,70 грн. за зобов`язанням зі сплати орендної плати за землю за період, що виник до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, решту вимог відхилив з посиланням на норму частини 1 статті 59 КУзПБ, якою передбачено, що з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів, крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

У судовому засіданні 02.05.2024 після заслуховування пояснень представниці ГУ ДПС у Чернівецькій області і ліквідатора Бурми С.В. оголошувалася перерва до 16.05.2024 р.

13.05.2024 року ГУ ДПС у Чернівецькій області подало до суду уточнення до заяви про грошові вимоги до боржника, в якому уточнило, що станом на 17.04.2024 р. обліковується заборгованість до бюджету ТОВ Буковинська взуттєва фабрика Кайрос у сумі 28144,47 грн. по орендній платі за землю у зв`язку з несплатою у встановлені законодавством строки податкового зобов`язання за період з червня 2023 по грудень 2023, яка виникла за результатами поданої боржником податкової декларації з плати за землю за 2023 рік, у тому числі по 4020,67 грн. за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та 4020,72 грн. за грудень.

У судовому засіданні представниця ГУ ДПС у Чернівецькій області заявлені грошові вимоги до банкрута підтримала, пояснила, що податкове зобов`язання ТОВ Буковинська взуттєва фабрика Кайрос з орендної плати за землю узгоджено платником податку самостійно шляхом подання до контролюючого органу податкової декларації з плати за землю, виникло в момент подання вказаної декларації, у визначені строки не сплачене та набуло статус податкового боргу, заперечення ліквідатора відхилила, зазначивши, що судова практика, на яку він посилається, не є релевантною до фактичних обставин даної справи, просила визнати заявлені вимоги у повному обсязі.

Ліквідатор Бурма С.В. визнав вимоги кредитора частково на суму податкового боргу за червень 2023 року, вимоги, строк сплати яких настав після прийняття господарським судом постанови про визнання ТОВ Буковинська взуттєва фабрика Кайрос банкрутом, відхилив з посиланням на відповідну правову позицію Верховного Суду.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши заяву ГУ ДПС у Чернівецькій області, додані до неї і подані додатково документи, відзив ліквідатора, матеріали справи, суд встановив таке.

Платник податків Товариство з обмеженою відповідальністю Буковинська взуттєва фабрика Кайрос</a> подало 03.02.2023 року до ГУ ДПС у Чернівецькій області податкову декларацію № 2856424 з плати за землю за 2023 рік, згідно якої задекларувало податкове зобов`язання з орендної плати за землю на річну суму 48248,09 грн., зі сплатою за кожний звітний період сум зобов`язання:

Звітний місяць 2023 рокуСума (грн.)Строк сплатисічень4020,67 02.03.2023лютий4020,6730.03.2023березень4020,6701.05.2023квітень4020,6730.05.2023травень4020,6730.06.2023червень4020,6731.07.2023липень4020,6730.08.2023серпень4020,6702.10.2023вересень4020,6730.10.2023жовтень4020,6730.11.2023листопад 4020,6702.01.2024грудень4020,7230.01.2024

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) платники податків і зборів зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Платник податків зобов`язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункти 16.1.3, 16.1.4., пункту 16.1 статті 16 ПК України).

За змістом статей 10, 265 ПК України до місцевих податків належить плата за землю.

Згідно з пунктом 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками плати за землю є платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до пунктів 288.2, 288.3 статті 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (пункт 286.2 статті 286 ПК України).

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (пункти 288.1, 288.7 статті 288 ПК України).

Як видно з доданих до заяви і уточнення до заяви ГУ ДПС у Чернівецькій області податкової декларації ТОВ Буковинська взуттєва фабрика Кайрос з плати за землю за 2023 рік № 2856424 від 03.02.2023, інтегрованої картки платника податку з орендної плати з юридичних осіб, розрахунку незаявлених грошових вимог ГУ ДПС у Чернівецькій області станом на 17.04.2024, заборгованість банкрута до бюджету з орендної плати за землю, які просить визнати кредитор, складає 28144,74 грн. за звітні місяці з червня по грудень 2023 року включно.

Згідно зі статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) під грошовим зобов`язанням слід розуміти зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Кредитором відповідно до указаної норми є юридична або фізичну особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника. При цьому, конкурсні кредитори це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частинами 1, 4 статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини 4 статті 60 КУзПБ у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з положеннями частини першої статті 59 КУзПБ з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури настають відповідні наслідки, серед яких:

господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;

строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав;

у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Таким чином, у ліквідаційній процедурі нові зобов`язання у банкрута можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених КУзПБ, і порядок їх виконання визначений спеціальними нормами цього Кодексу. Такими випадками є зобов`язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури.

У пункті 1.3 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства.

Таким чином, з моменту визнання боржника у справі про банкрутство банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (введення процедури погашення боргів) порядок погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з такого боржника регулюється Кодексом України з процедур банкрутства.

Системний аналіз положень пункту 1.3 статті 1 Податкового кодексу України та положень частини першої статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави стверджувати, що з моменту визнання боржника банкрутом (ухвалення постанови у справі про банкрутство) у банкрута не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), котрі нараховані після моменту визнання боржника банкрутом, крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 910/14827/16, від 16.04.2019 у справі № 925/871/15, від 17.08.2022 у справі № 924/995/19).

У постанові Верховного Суду від 16.04.2024 у справі № 926/869-б/23 зазначено, що при визначенні статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, тому вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника. Для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком (пункти 28.1, 36.2 постанови).

Як зазначалося, згідно з пунктом 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) подають до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю не пізніше 20 лютого поточного року з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями, що звільняє їх від обов`язку подання щомісячних декларацій. За змістом пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, виникає щомісяця з наступного дня після закінчення звітного періоду та сплачується протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Отже, застосовно до заявлених кредитором грошових вимог, податкове зобов`язання банкрута зі сплати орендної плати за землю в сумі 4020,67 грн. за звітний період червень 2023 року виникло з 01.07.2023 (до прийняття судом постанови від 11.07.2023 про визнання ТОВ Буковинська взуттєва фабрика Кайрос банкрутом) і мало бути сплачено до 31.07.2023 року. З наведеного суд доходить до висновку, що в цій частині вимоги ГУ ДПС у Чернівецькій області є поточними, позаяк виникли до визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та з прийняттям означеної постанови строк їх виконання вважається таким, що настав, тому на них поширюються відповідні положення КУзПБ щодо визнання поточних вимог у ліквідаційній процедурі банкрута.

У той же час, податкові зобов`язання ТОВ Буковинська взуттєва фабрика Кайрос з плати за землю за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад і грудень 2023 року згідно з податковою декларацією з плати за землю за 2023 рік № 2856424 від 03.02.2023 виникли і строк сплати їх настав після прийняття судом постанов від 11.07.2023 року про визнання боржника банкрутом.

Положеннями статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено основні засади (принципи) господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 2 ГПК України однією із основних засад (принципом) господарського судочинства є верховенство права.

У пункті 3.1 Рішення Конституційного Суду України від 29.06.2010 у справі № 1-25/2010 зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Як було зазначено вище, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що виникнення у боржника, щодо якого введено ліквідаційну процедуру у справі про банкрутство, податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав після моменту визнання боржника банкрутом, матиме наслідком порушення права такого боржника, яке визначене законодавством, на звільнення від сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що у свою чергу суперечить принципу правової визначеності, який є одним із елементів верховенства права.

Суд бере до уваги, що норми частини першої статті 59 КУзПБ не передбачають виникнення податкового обов`язку у боржника, щодо якого господарським судом відкрито ліквідаційну процедуру, з підстав самостійного визначення таким боржником обов`язку щодо обчислення та декларування плати за землю та податку на неї, термін сплати за якими настав після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Статтею 19 Конституції України унормовано, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому, враховуючи приписи частини першої статті 59 КУзПБ і положення підпункту 1.3 статті 1 та підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, суд вважає, що подання боржником, щодо якого введено ліквідаційну процедуру (процедуру погашення боргів), декларацій до контролюючого органу не є підставою виникнення у такого боржника зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

За чинного правового регулювання боржник у справі про банкрутство, щодо якого ухвалене рішення про визнання його банкрутом, на підставі положень статті 59 КУзПБ має право на легітимне очікування щодо звільнення від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. При цьому, характеристика очікувань як легітимних поєднує в собі: 1) їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб`єктивного права, 2) їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 925/871/15.

З урахуванням наведеного суд дійшов до висновку, що грошові вимоги ГУ ДПС у Чернівецькій області в сумі 4020,67 грн. податкового боргу зі сплати орендної плати за землю за податковий період червень 2023 року є поточними вимогами, виникли до визнання боржника банкрутом, тому визнаються судом для задоволення в третю чергу (п. 3 ч. 1 ст. 64 КУзПБ).

Вимоги на суму 24124,07 грн. з орендної плати за землю за податкові періоди липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2023 року, які виникли і строк сплати яких настав після 11.07.2023, суд відхиляє. Сплачений ГУ ДПС у Чернівецькій області судовий збір у сумі 6056,00 грн. належить включити до реєстру вимог кредиторів до першої черги задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 45, 59, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби України у Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Кайрос на суму 4020,67 грн. податкового боргу зі сплати орендної плати за землю за податковий період червень 2023 року.

Судовий збір у сумі 6056,00 грн. на користь ГУ ДПС у Чернівецькій області включити до реєстру вимог кредиторів для задоволення в першу чергу.

2. Грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби України у Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Кайрос на суму 24124,07 грн. з орендної плати за землю за податкові періоди липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2023 року відхилити.

Порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції у письмовій формі (ст. 257 ГПК України).

У судовому засіданні 16.05.2024 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст складено і підписано 20.05.2024.

Суддя Т.І.Ковальчук

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

СудГосподарський суд Чернівецької області
Дата ухвалення рішення16.05.2024
Оприлюднено22.05.2024
Номер документу119130567
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: банкрутство юридичної особи

Судовий реєстр по справі —926/869-б/23

Ухвала від 24.12.2024

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Ковальчук Тетяна Іванівна

Ухвала від 03.12.2024

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Ковальчук Тетяна Іванівна

Ухвала від 21.11.2024

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Ковальчук Тетяна Іванівна

Постанова від 05.11.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Погребняк В.Я.

Ухвала від 21.10.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Погребняк В.Я.

Ухвала від 07.10.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Погребняк В.Я.

Ухвала від 02.09.2024

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Бутирський Андрій Анатолійович

Постанова від 07.08.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Желік Максим Борисович

Ухвала від 07.08.2024

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Бутирський Андрій Анатолійович

Ухвала від 05.08.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Желік Максим Борисович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні