Постанова

від 13.05.2024 по справі 913/567/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 913/567/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Огороднік К. М., Погребняк В. Я.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС"

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023

у складі колегії суддів: Хачатрян В.С., Гетьман Р.А., Склярук О.І.,

у справі № 913/567/19

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУГАНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ОБ`ЄДНАННЯ"

про визнання банкрутом

1. Рух справи

1.1. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.10.2019 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУГАНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ОБ`ЄДНАННЯ" (далі - ТОВ "ЛЕО") порушено провадження у справі про його банкрутство за загальною процедурою, введено процедуру розпорядження майном боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, вирішено інші процедурні питання.

1.2. За результатами оскарження вказаної ухвали до судів апеляційної та касаційної інстанцій Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськобленерго" (далі - ТОВ "Луганськобленерго") Східним апеляційним господарським судом прийнято постанову від 03.02.2020 та Верховним Судом постанову від 04.08.2020, згідно з якими ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.10.2019 у справі № 913/567/19 залишено без змін.

1.3. В подальшому ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.10.2019 було двічі оскаржено представником працівників боржника - Головою профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Незалежної галузевої професійної спілки енергетиків України ТОВ "ЛЕО" Руменковою О. О.

1.4. Ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 та від 29.09.2020, які залишені без змін постановами Верховного Суду від 20.01.2021 та від 12.02.2021, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами Руменкової О.О.

1.5. 17.02.2021 уповноважена особа учасників ТОВ "ЛЕО" ОСОБА_1. звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.10.2019 та прийняти нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою ТОВ "ЛЕО" про визнання банкрутом.

1.6. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2021 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи учасника боржника ТОВ "ЛЕО" ОСОБА_1. на ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.10.2019 у справі №913/567/19 відмовлено.

1.7. Постановою Верховного Суду від 23.07.2021 скасовано ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2021, а справу №913/567/19 направлено до суду апеляційної інстанції на стадію вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

1.8. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи учасника боржника ТОВ "ЛЕО" ОСОБА_1. на ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.10.2019 у справі №913/567/19 відмовлено.

1.9. Постановою Верховного Суду від 17.12.2021 скасовано ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2021, а справу №913/567/19 направлено до суду апеляційної інстанції на стадію вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження, оскільки суд не в повному обсязі врахував вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.07.2021 у цій справі.

1.10. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2023, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 16.06.2023, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , як уповноваженої особи учасників боржника ТОВ "ЛЕО" на ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.10.2019 у справі № 913/567/19 закрито з підстав, передбачених пунктом 2, 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

1.11. 14.08.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС", в якій товариство просило скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.10.2019 та прийняти нове рішення про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЛЕО". Крім того, в тексті апеляційної скарги було викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду.

2. Короткий зміст оскарженого рішення суду апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС" на ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.10.2019 у справі № 913/567/19 з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 264 ГПК України.

2.2. Ухвала суду мотивована тим, що ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС" не набуло статусу сторони чи учасника у цій справі, права ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС" оскаржуваною ухвалою суду не порушені, а рішення стосовно його прав та обов`язків судом не приймалось, відповідно вказане товариство не наділене процесуальний правом на апеляційне оскарження прийнятих у даній справі процесуальних документів, зокрема ухвали Господарського суду Луганської області від 18.10.2019 про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЛЕО".

3. Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

3.1. 08.11.2023 ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 та передати справу № 913/567/19 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

3.2. На переконання скаржника, судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права, а саме статті 13, 42, 120, 242, 270 ГПК України, що позбавило ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС" можливості взяти участь у судовому засіданні апеляційного господарського суду, яке відбулося 23.10.2023, та скористатися своїми процесуальними правами, передбаченими в ГПК України та Кодексі України з процедур банкрутства.

4. Касаційне провадження

4.1. Ухвалою Верховного Суду від 29.11.2023 касаційну скаргу ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків, шляхом надання Суду доказів сплати судового збору у визначеному законодавством розмірі.

4.2. 11.12.2023 на адресу Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано документ про сплату судового збору у розмірі 2684 грн.

4.3. Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 у справі №913/567/19.

4.4. З огляду на предмет касаційного оскарження, враховуючи положення частини тринадцятої статті 8, частини першої та п`ятої статті 301 ГПК України, перегляд оскаржуваної ухвали здійснюється в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.

4.5. Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2023 витребувано з Господарського суду Луганської області та/або Східного апеляційного господарського суду матеріали справи №913/567/19.

4.6. 10.01.2024 до Верховного Суду з Господарського суду Луганської області на запит надійшли матеріали справи № 913/567/19.

4.7. Відзиви учасників справи на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

4.8. З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві, у Верховному Суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи, у зв`язку з чим розгляд поданої касаційної скарги здійснювався Судом у розумні з огляду на вищевказані обставини строки.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Об`єктом касаційного перегляду у цій справі є ухвала Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС" на ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.10.2019, якою порушено провадження у справі № 913/567/19 про банкрутство ТОВ "ЛЕО". Підставою для закриття апеляційного провадження визначено пункт 3 частини першої статті 264 ГПК України.

5.2. Відтак, у даному випадку підлягає з`ясуванню питання щодо правильності застосування вказаної норми процесуального права та відповідно законності закриття апеляційним господарським судом провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС".

5.3. Переглянувши судове рішення у касаційному порядку на підставі встановлених судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі перегляду, суд касаційної інстанції дійшов наступних висновків.

5.4. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

5.5. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France", заява N13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

5.6. При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), §59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), §28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], §229).

5.7. За змістом статей 55, 129 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

5.8. Водночас, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм ГПК та Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

5.9. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

5.10. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (частина перша статті 17 ГПК України).

5.11. Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

5.12. Таким чином, процесуальне законодавство (стаття 254 ГПК України) визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяє їх на дві групи: 1) учасники справи, 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

5.13. У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

5.14. Відповідна правова позиція є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі №Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі №916/3206/17, від 03.06.2020 у справі №910/18031/14, від 19.05.2020 у справі №908/2332/19, від 03.03.2020 у справі №904/7965/16, від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі №911/5186/14.

5.15. Згідно з положеннями статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, Національний банк України, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

5.16. Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 КУзПБ.

5.17. За змістом статті 45 названого Кодексу конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

5.18. У питанні набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство колегія суддів звертається до правових висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, та зазначає наступне.

5.19. Законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника тощо.

5.20. Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №913/444/18).

5.21. Згідно з частиною другою статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Нормами цієї статті передбачено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, тобто чітко визначений порядок формалізації конкурсного кредитора як у часника провадження у справі про банкрутство.

5.22. Таким чином, порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.

5.23. Лише після вчинення всіх передбачених КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 ГПК України) (пункт 56.16 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).

5.24. Кредитори (в розумінні абзацу десятого частини першої статті 1 КУзПБ, окрім тих хто ініціював провадження у справі про банкрутство), з моменту подання заяви, передбаченої абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ, можуть скористатися правами, передбаченими абзацом першим частини шостої названої статті, та правом оскарження судових рішень у справі про банкрутство як особи, які не брали участі у справі (частина перша статті 254 ГПК України), якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (пункт 56.20 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).

5.25. Отже, другою групою осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення стаття 254 ГПК України визначає осіб, які не брали участі у справі, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

5.26. Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2019 року ТОВ "ЛЕО" звернулося до Господарського суду Луганської області з заявою про порушення справи про банкрутство за загальною процедурою, посилаючись на наявність у нього ознак загрози неплатоспроможності.

5.27. За наслідками розгляду вищевказаної заяви Господарський суд Луганської області ухвалою від 18.10.2019 порушив провадження у справі №913/567/19 про банкрутство ТОВ "ЛЕО", ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном боржника.

5.28. У серпні 2023 року ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС" оскаржило ухвалу місцевого господарського суду від 18.10.2019 у цій справі до Східного апеляційного господарського суду, зазначаючи серед іншого про те, що назване судове рішення постановлене про права та інтереси ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС" як кредитора боржника.

5.29. Перевіривши наведене ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС" обґрунтування права на звернення з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.10.2019, суд апеляційної інстанції встановив, що 19.11.2019 ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС" подало до Господарського суду Луганської області заяву з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 11186512,35 грн, в якій просило визнати грошові вимоги до ТОВ "ЛЕО" у заявленому розмірі та включити їх до реєстру вимог кредиторів у такій черговості: 3842 грн судового збору - 1 черга задоволення; 11182670,35 грн заборгованості - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

5.30. Заяву ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС" ухвалою Господарського суду Луганської області від 20.11.2019 було призначено до розгляду в судовому засіданні. Разом з цим, як на дату звернення ТОВ "Енерджі Сервіс" з апеляційною скаргою, так і на дату прийняття оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції від 23.10.2023 попереднє засідання у справі №913/567/19 Господарським судом Луганської області проведено не було, реєстр вимог кредиторів не затверджено, грошові вимоги кредиторів, в тому числі ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС", судом першої інстанції не розглядались по суті з прийняттям відповідного процесуального документа про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), та відповідно до реєстру вимог кредиторів боржника не внесені.

5.31. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС" не набуло статусу кредитора у справі № 913/567/19 про банкрутство ТОВ "ЛЕО" та не є її учасником.

5.32. Водночас, як зазначалося вище, відсутність відповідного судового рішення (ухвали про визнання або залучення особи учасником у справі про банкрутство) не може позбавляти особу процесуальних гарантій права на апеляційне оскарження за статтею 254 ГПК України або невиправдано ускладнювати реалізацію цього права нижче мінімально допустимих стандартів на апеляційне оскарження, визначених Конституцією, Конвенцією, Законом України "Про судоустрій і статус суддів України", ГПК України, КУзПБ (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2024 у справі № 903/354/21).

5.33. У розумінні статті 254 ГПК України судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї із сторін спору.

5.34. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Доведення такого правового зв`язку є обов`язковим при розгляді справ про банкрутство.

5.35. У вирішенні цього питання суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому тощо. Тобто, суд має розглянути та вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах

5.36. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено питання про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, зважаючи на наведене, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №924/699/20).

5.37. Таким чином, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

5.38. Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

5.38. Такі правові висновки є усталеними в практиці Верховного Суду та викладені, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 910/9016/16, від 21.07.2020 у справі № 914/1971/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 11.03.2024 у справі № 922/5628/14.

5.39. Якщо ж після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України (близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2019 у справі №62/112, від 11.07.2019 у справі №911/2635/17, від 01.04.2021 у справі №910/17428/19, від 16.07.2021 у справі №908/570/20, від 29.06.2022 у справі №910/6065/18.

5.40. Таким чином, якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3).

5.41. Як встановлено судом апеляційної інстанції, з матеріалів справи не вбачається та скаржником при зверненні з апеляційною скаргою не доведено, що ухвалою місцевого господарського суду від 18.10.2019 вирішено питання про права, інтереси та обов`язки ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС". Предметом розгляду оскаржуваної ухвали було встановлення наявності обставин неплатоспроможності ТОВ "ЛЕО" і правова оцінка правам та обов`язкам ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС" судом не надавалась. Наведеними в касаційній скарзі аргументами протилежного не доведено.

5.42. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

5.43. З урахуванням встановлених судом апеляційної інстанції обставин, про які зазначено вище, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 правильно застосовано положення пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.

5.44. Відносно посилання в касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права (пункт 3.2 цієї постанови) колегія суддів зазначає наступне.

5.45. В касаційній скарзі зазначено про те, що суд апеляційної інстанції:

- не перевірив відомості щодо належного повідомлення ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС" про дату, час і місце судового засідання, що є необхідною передумовою для розгляду справи за його відсутності;

- не надав належної оцінки тій обставині, що ухвала про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС" у справі, що переглядається, із зазначенням дати та часу судового засідання не була вручена ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС";

- в оскаржуваній ухвалі суд зазначив про те, що ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС" ухвала про відкриття апеляційного провадження була направлена через підсистему Електронний суд і доставлена йому, що є помилковим, оскільки у скаржника ані на дату постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження (09.10.2023), ані на дату постановлення оскаржуваної ухвали про закриття апеляційного провадження (23.10.2023) ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС" не було зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

5.46. З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до частини третьої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

5.47. Згідно з пунктом 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

5.48. В оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції дійсно зазначено про те, що ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 про відкриття апеляційного провадження у цій справі була направлена на адресу учасників справи, а саме: боржнику та арбітражному керуючому засобами поштового зв`язку і отримана ними, апелянту ухвала суду була направлена через підсистему Електронний суд і доставлена йому.

5.49. Водночас, в матеріалах справи наявне повернення поштового відправлення, а саме ухвали Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду, яке направлялося на адресу ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС", з відміткою відділення поштового зв`язку про причини повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

5.50. При цьому колегія суддів враховує, що згідно з відомостями, вказаними на конверті, який з ухвалою від 09.10.2023 повернуто на адресу Східного апеляційного господарського суду, отримувачем поштового відправлення є "ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС", а адресою отримувача: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 8, поверх 2, група приміщень 7. Аналогічна адреса ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС" зазначена як в апеляційній, так і в касаційній скарзі. Дата подання поштового відправлення у відділення Укрпошти для відправки адресату (тобто ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС") - 12.10.2023, що відповідає даті відправлення, вказаній на звороті ухвали апеляційного господарського суду від 09.10.2023 (штамп про відправку ухвали із зазначенням кількості надісланих примірників і дати відправки).

5.51. Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про те, що оскільки в тексті оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції вказано помилкову назву скаржника, а саме ТОВ "ЕНЕРДЖИ СЕРВІС" замість ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС", то ухвала суду від 09.10.2023 направлялася на адресу ТОВ "ЕНЕРДЖИ СЕРВІС" у Запорізьку область, а не на адресу заявника апеляційної скарги.

5.52. Помилкове зазначення в оскаржуваній ухвалі про надіслання ухвали від 09.10.2023 ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС" через підсистему електронний суд не спростовує фактичного надіслання вказаної ухвали засобами поштового зв`язку на адресу скаржника.

5.56. Відтак, суд апеляційної інстанції надіслав скаржнику копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду за повідомленою самим скаржником адресою, і повернення повідомлення з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", в силу частини третьої статті 120 і пункту 5 частини шостої статті 242 ГПК України, вважається врученням судового рішення, тому доводи скаржника щодо неналежного повідомлення про розгляд справи визнається необґрунтованим (подібний висновок щодо застосування положень статей 120, 242 ГПК України наведено у постанові Верховного Суду від 12.12.2023 у cправі №916/905/23).

5.57. До того ж, за змістом резолютивної частини ухвали Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 про відкриття апеляційного провадження у цій справі (пункт 11), до відома учасників справи було доведено, що нез`явленням у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників) належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

5.58. Зазначаючи про неналежне повідомлення судом апеляційної інстанції ТОВ "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС" щодо дати та часу судового розгляду, скаржник не наводить обґрунтування неможливості своєчасно дізнатися про стан поданої вказаним товариством апеляційної скарги та прояву ним добросовісної та розумної обачності, звичайної зацікавленості станом своїх справ, отримання направленої йому кореспонденції тощо.

5.59. За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ухвалюватися судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.60. Оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду відповідає цим критеріям, оскільки судом апеляційної інстанції з огляду на встановлені обставини справи правильно застосовано норми процесуального права і закрито апеляційне провадження.

5.61. Наведені у касаційній скарзі аргументи не спростовують цього висновку, як і не доводять порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неврахування відповідних висновків Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, у зв`язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. В частині другій, третій статті 304 ГПК України передбачено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

6.2. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.4. З урахуванням викладеного у цій постанові, а також меж перегляду справи судом касаційної інстанції, визначених у статті 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, відповідно касаційна скарга задоволенню не підлягає.

7. Щодо судових витрат

7.1. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ СЕРВІС" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 у справі №913/567/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді К. М. Огороднік

В. Я. Погребняк