Постанова

від 07.05.2024 по справі 915/649/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 915/649/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К,

за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.08.2023 (суддя Семенчук Н. О.)

і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 (головуючий суддя Принцевська Н. М., судді Діброва Г. І., Ярош А. І.)

у справі № 915/649/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервікон"

про стягнення коштів,

(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Горбач А. М., відповідача - Беженару О. С.)

СУТЬ СПОРУ

1. Замовник звернувся з позовом про стягнення коштів, посилаючись на неналежне виконання підрядником умов договору в частині своєчасного виконання останнім підрядних робіт.

2. Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про неможливість виконання підрядником робіт у визначений договором строк у зв`язку з прострочкою замовника, а також недоведеністю обставин вчинення останнім всіх необхідних заходів для усунення перешкод для виконання підрядником робіт згідно з договором.

3. За результатом розгляду касаційної скарги, поданої замовником, Верховний Суд прийшов до висновку про необхідність залишення оскаржуваних судових рішень без змін, про що детально викладено нижче.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений зміст і підстави позовних вимог

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор ГТС України", позивач) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ "Інтервікон", відповідач) про стягнення 1 605 685,07 грн штрафних санкцій.

5. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем строків виконання робіт за договором від 28.08.2020 № 2008000148.

6. Позивач вказував, що підрядником не було дотримано строків виконання робіт, які передбачені рафіком та взагалі не були виконані роботи на загальну суму 4 257 137,44 грн, що є порушенням умов договору від 28.08.2020 № 2008000148 та у зв`язку з чим позивач на підставі пункту 10.2 договору, згідно розрахунку позовних вимог, нарахував пеню в розмірі 994 074,30 грн (223 532,42 грн + 770 541,88 грн) та штраф в розмірі 611 610,77 грн (185 897,03 грн+ 425 713,74 грн).

7. У зв`язку з несплатою відповідачем пені та штрафу за неналежне виконання умов договору від 28.08.2020 № 2008000148 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій

8. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.08.2023, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024, у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

9. Рішення судів попередніх інстанцій узагальнено мотивовані такими аргументами і обставинами.

10. Суди дослідили, що між ТОВ "Оператор ГТС України" (замовник) і ТОВ "Інтервікон" (підрядник) укладено договір від 28.08.2020 № 2008000148 (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого сторони погодили, що підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього договору про закупівлю, зобов`язується на свій ризик надати послуги: Інші завершальні будівельні роботи (Ремонт будівель і споруд ГРС Миколаївського ЛВУМГ) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням Закону України "Про публічні закупівлі", норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, є роботами і в розумінні цього договору далі іменується - роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.

11. Також умовами договору визначено таке:

- склад, обсяг, вартість робіт та строки визначені Технічними вимогами і якісними характеристиками (додаток № 1), договірною ціною (додаток № 2) та графіком виконання робіт (додаток № 3), які є невід`ємною частиною договору (пункт 1.2);

- загальна вартість виконуваних робіт за цим договором згідно з договірною ціною (додаток № 2) становить: 11 304 000,00 грн, в тому числі ПДВ 20 % 1 884 000,00 грн (пункт 3.1);

- оплата за цим договором проводиться в такому порядку: замовник протягом 30 календарних днів, але не раніше ніж через 20 календарних днів з моменту прийняття робіт, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), перераховує на розрахунковий рахунок підрядника суму вартості прийнятих робіт (пункт 3.4);

- підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 300 календарних днів з дати отримання від замовника відповідного письмового розпорядження (дозвіл) з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (додаток № 3), що додається до цього договору та є невід`ємною його частиною (пункт 4.1);

- датою закінчення виконаних підрядних робіт вважається дата їх прийняття замовником в порядку, передбаченому розділом 5 цього договору. Виконання робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника (пункт 4.2);

- місце виконання робіт (об`єкти): ГРС с. Дорошківка - 56570, Миколаївська область, Вознесенський район, Комплекс будівель і споруд № 2 в межах території Дорошківської сільської ради; ГРС с. Рівне - 57530, Миколаївська область, Очаківський район, Чорноморська ОТГ, с. Рівне, вул. Ювілейна, 6/1; ГРС с. Новомиколаївка - 57520, Миколаївська область, Вітовський район, с. Новомиколаївка, вул. Січових Стрільців, 1; ГРС с. Кандибине - 56654, Миколаївська область, Новоодеський район, с/рада Кандибинська, Комплекс будівель і споруд № 9; ГРС с. Себине - 56653, Миколаївська область, Новоодеський район, с. Себине, вул. Слов`янська, 1-Б; ГРС м. Баштанка - 56101, Миколаївська область, Баштанський район, м. Баштанка, вул. Промислова, 11А (пункт 4.3);

- передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2В), підписаними уповноваженими представниками сторін (пункт 5.1);

- замовник допускає підрядника на об`єкти (зазначені в пункті 4.3 договору) для проведення робіт, що оформлюється відповідною документацією, зазначеною в пункті 7.1.1 договору (пункт 6.1);

- сторони залишають за собою право зупинити виконання робіт в межах строку дії цього Договору на підставі письмового звернення підрядника або замовника про настання умов, за яких виконання робіт заборонено та/або не рекомендовано діючими нормативними, галузевими документами, державними стандартами та правилами, що регламентують предмет таких робіт (пункт 6.10);

- у випадку зупинки виконання робіт на підставі причин наведених у пункті 6.10 сторони складають акт про зупинку виконання робіт (пункт 6.11);

- у випадку зупинки робіт, загальний строк виконання робіт продовжується на термін еквівалентний такій зупинці в межах строку дії цього договору (пункт 6.12);

- підрядник, у письмовій формі, за 5 робочих днів інформує замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин. Замовник зобов`язаний виконати необхідні заходи для усунення цих обставин (пункт 6.17);

- замовник зобов`язаний допустити підрядника на об`єкти для проведення робіт з дотриманням вимог внутрішніх документів щодо охорони праці та порядку допуску працівників сторонніх організацій та відвідувачів для виконання робіт (завдань) на об`єктах ТОВ "Оператор ГТС України". Письмово повідомити підрядника про надання йому дозволу (пункт 7.1.1);

- замовник зобов`язаний надати підряднику необхідну для виконання робіт інформацію, згідно з технічними вимогам і якісними характеристиками (додаток № 1) (пункт 7.1.4);

- підрядник зобов`язаний виконати якісно та у встановлені графіком виконання робіт (додаток № 3) строки роботи відповідно до технічних вимог та якісних характеристик (додаток № 1), ДБН та іншої нормативної документації (пункт 7.3.1);

- підрядник зобов`язаний cсвоєчасно попередити замовника про те, що додержання його вказівок стосовно способу виконання робіт загрожує їх якості або придатності, та про наявність інших обставин, які можуть викликати таку загрозу (пункт 7.3.4);

- підрядник зобов`язаний інформувати в установленому порядку замовника про хід виконання зобов`язань за цим договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення (пункт 7.3.13);

- підрядник зобов`язаний повідомити протягом 3 робочих днів замовника про обставини (якщо такі виникли), що призвели до виникнення потреби у виконання додаткових робіт, не врахованих Технічними вимогами та якісними характеристиками (додаток № 1) (пункт 7.3.15 договору);

- підрядник має право припинити роботи в разі порушення або невиконання зобов`язань за цим договором з вини замовника, за умови письмового повідомлення його про це за 20 календарних днів до дати припинення (пункт 7.4.3);

- у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток № 3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більше ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 10 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт (пункт 10.2);

- виплата штрафних санкцій, передбачених цим договором, не звільняє підрядника від обов`язку з виконання невиконаного або виконаного неналежним чином обов`язку (виконання у натурі) (пункт 10.4);

- договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.07.2021. В частині гарантійних зобов`язань Договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (пункт 11.1).

12. У відповідності до пункту 2 додатку № 1 до договору "Технічні вимоги та якісні характеристики предмета закупівлі" (далі - Додаток № 1), який відповідно до пункту 13.12 договору є невід`ємною його частиною, встановлено, що підставами для надання робіт є програма ремонтів ТОВ "Оператор ГТС України" на 2020 рік та дефектні акти на ремонт будівель і спору ГРС Миколаївського ЛВУМГ.

13. У пункті 4 додатку № 1 до договору сторонами визначений, зокрема, строк виконання робіт, який становить 300 календарних днів з дати отримання дозволу від замовника.

14. У додатку 1б до договору сторонами визначено види та об`єми робіт по кожному об`єкту окремо.

15. Також сторони узгодили додаток № 2 до договору "Договірна ціна на будівництво Ремонт будівель і споруд ГРС Миколаївського ЛВУМГ, що здійснюється в 2020 році".

16. Окрім цього, між позивачем та відповідачем підписаний додаток № 3 до договору "Графік виконання робіт", у відповідності до якого сторони визначили граничний термін виконання робіт з дати отримання від замовника дозволу. Так, граничний термін виконання робіт по об`єкту:

- ГРС с. Дорошівка складає 120 календарних днів;

- ГРС с. Рівне складає 150 календарних днів;

- ГРС с. Новомиколаївка 150 календарних днів;

- ГРС с. Кандибине складає 120 календарних днів;

- ГРС с. Себине складає 180 календарних днів;

- ГРС м. Баштанка складає 300 календарних днів.

17. Судами встановлено, що 30.07.2021 між ТОВ "Оператор ГТС України" та ТОВ "Інтервікон" укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої сторони керуючись пунктами 3, 4 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" частиною першою статті 651, статтями 653, 654 Цивільного кодексу України, статтею 188 Господарського кодексу України, пунктом 13.6 договору дійшли згоди внести зміни до пункту 11.1 договору та виклали його в наступній редакції - "11.1 Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 30.11.2021. В частині гарантійних зобов`язань договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання".

18. Вказаною додатковою угодою сторони виклали у новій редакції додаток № 1 до договору "Технічні вимоги і якісні характеристики" та додаток № 2 до договору "Договірна ціна".

19. Так, згідно з пунктом 2 додатку № 1 до договору "Технічні вимоги і якісні характеристики" (в новій редакції), підставами для надання робіт є програма ремонтів ТОВ "Оператор ГТС України" на 2021 рік та дефектні акти на ремонт будівель і споруд ГРС Миколаївського ЛВУМГ.

20. Відповідно до пункту 7 додатку № 1 до договору "Технічні вимоги і якісні характеристики" (в новій редакції), види та об`єми виконаних робіт зазначені в додатку 1б (орієнтовні обсяги робіт).

21. Судами також встановлено, що у додатку 1б (в новій редакції) сторонами змінено обсяги та види робіт, доповнено новими роботами.

22. Звертаючись із позовом у цій справі позивач вказував, що підрядником не дотримано строків виконання робіт, які передбачені графіком та взагалі не виконані роботи на загальну суму 4 257 137,44 грн, що є порушенням умов договору та у зв`язку з чим позивач на підставі пункту 10.2 договору, згідно з розрахунком позовних вимог, нараховано пеню в розмірі 994 074,30 грн (223 532,42 грн + 770 541,88 грн) та штраф в розмірі 611 610,77 грн (185 897,03 грн + 425 713,74 грн).

23. Позивач направляв відповідачу претензії № № 1, 4, 5, 7, 8 про сплату штрафних санкцій відповідно до пункту 10.2 договору, які залишені відповідачем без задоволення, що і стало підставою для звернення із позовом у цій справі.

24. Надаючи оцінку наявним в матеріалах справи доказам, суди попередніх інстанцій виходили із того, що у зв`язку з прострочкою замовника, відповідач не зміг виконати роботи у строк, визначений договором по ГРС с. Дорошівка, ГРС с. Рівне, ГРС с. Новомиколаївка, ГРС с. Кандибине, ГРС с. Себине, ГРС с. Баштанка, оскільки зміна способу, обсягів та складу робіт відбулась лише з укладанням 30.07.2021 додаткової угоди № 1 до договору (прострочка з 05.03.2021 по 30.07.2021 - 147 календарних дні). При цьому суди врахували, що до укладення додаткової угоди від 30.07.2021 до договору строк виконання робіт по ГРС с. Дорошівка, ГРС с. Рівне, ГРС с. Новомиколаївка, ГРС с. Кандибине, ГРС с. Себине, ГРС с. Баштанка по договору не сплинув.

25. Окрім цього, надавши оцінку наявним у матеріалах справи протоколам технічних нарад від 01.06.2021 № 1 та від 11.11.2021 № 3, суди також встановили обставини щодо неможливості виконання ТОВ "Інтервікон" робіт через здійснення земляних робіт іншим підрядником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Гербер" згідно укладеного з ТОВ "Оператор ГТС України" договору від 13.10.2020 підряду № 20010000207, предметом якого є послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів на об`єктах Миколаївського ЛВУМГ, ідентичних з об`єктами договору (окрім ГРС в м. Баштанка), укладеного між позивачем та відповідачем.

26. З урахуванням чого, суди попередніх інстанцій врахували, що замовником, в порушення умов пункту 6.17 договору, не надано належних та допустимих доказів в підтвердження обставин вчинення ним всіх необхідних заходів щодо усунення перешкод (наявність на об`єктах ГРС незавершених будівельно-монтажних робіт, які виконуються іншою підрядною організацією) для виконання підрядником робіт по об`єктах згідно з договором.

27. Таким чином, суди дійшли висновку про те, що зобов`язання підрядника з виконання робіт у визначений договором строк відстрочується на час такої прострочки, тому строк виконання робіт підрядником на об`єктах ГРС с. Дорошівка, ГРС с. Рівне, ГРС с. Новомиколаївка, ГРС с. Кандибине, ГРС с. Себине, ГРС с. Баштанка не сплинув.

28. З урахуванням зазначеного, суди вказали, що застосування позивачем штрафних санкцій є неправомірним, а отже визнали відсутніми підстави для задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга

29. Не погодившись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

30. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позивач вказав на те, що рішення судів у цій справі прийняті без урахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 28.05.2020 у справі № 910/6217/19, від 01.08.2022 у справі № 917/1056/20, від 03.03.2021 у справі № 521/6903/17-ц, від 03.04.2024 у справі № 910/21315/21, від 12.07.2023 у справі № 904/8883/21, від 22.12.2022 у справі № 916/3577/21, від 15.04.2021 у справі № 904/1007/20, від 17.10.2018 у справі № 910/23585/17 щодо застосування статей 530, 612, 613, 846 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

31. Відповідач зазначає, що приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій також не врахували приписи статті 652 ЦК України та статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", які визначають можливість продовження строку виконання зобов`язання виключно за наявності документально підтверджених об`єктивних обставин.

32. На переконання скаржника, суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованого висновку щодо наявності прострочення саме позивача відповідно до статті 613 ЦК України. За доводами скаржника, судами не наведено у чому саме виявилось таке прострочення позивача, а також причинно-наслідкового зв`язку між невиконанням ТОВ "Оператор ГТС України" певних дій та порушенням у зв`язку із цим ТОВ "Інтервікон" строків виконання підрядних робіт за договором.

33. При цьому скаржник зазначає, що в оскаржуваних судових рішеннях відсутнє належне обґрунтування, на підставі якого суди дійшли висновку про неможливість (причини) своєчасного виконання відповідачем усіх інших прийнятих зобов`язань за договором.

34. Отже, за аргументами скаржника, суди попередніх інстанцій прийняли до уваги виключно доводи відповідача про прострочку кредитора без надання правової оцінки відсутності причинно-наслідкового зв`язку між нібито прострочкою кредитора та порушення відповідачем строків виконання робіт за договором.

Позиція інших учасників справи

35. ТОВ "Інтервікон" подало відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що направлені на переоцінку доказів у справі, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередньої інстанції

36. Згідно з частинами першою - другою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

37. Позов у цій справі поданий у зв`язку з несплатою відповідачем пені та штрафу за неналежне виконання умов договору.

38. Судами попередніх інстанцій встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору (пункт 10 цієї постанови), який по суті є договором підряду.

39. З частини другої статті 11 ЦК України вбачається, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори, що укладаються між суб`єктами цивільних правовідносин, до яких законодавцем віднесено договір підряду.

40. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина перша статті 837 ЦК України).

41. Частиною другою статті 837 ЦК України встановлено, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина перша статті 846 ЦК України).

42. З аналізу частини першої статті 530, частини першої статті 846 ЦК України вбачається, що підрядник зобов`язаний виконати підрядні роботи за завданням замовника у строк (термін), встановлений у договорі підряду, з урахуванням строків (термінів) виконання окремих етапів робіт, якщо такі визначено у договорі підряду.

43. Частиною четвертою статті 612 ЦК України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

44. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (частини перша, друга статті 613 ЦК України).

45. Верховний Суд у постанові від 12.07.2023 у справі № 904/8883/21 підтвердив висновок щодо застосування статей 612, 613 ЦК України у підрядних правовідносинах, який було раніше викладено Верховним Судом у справах № 916/693/21, № 910/2711/20, № 910/6217/19. Згідно із яким Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів підряду як зі сторони замовника, так і підрядника, суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами підрядного зобов`язання діям на його виконання у їх сукупності. При цьому як виснував Верховний Суд у справі № 904/8883/21, неможливо розглядати порушення підрядником термінів виконання робіт без дослідження своєчасності та повноти виконання своєї частини зобов`язань замовником.

46. Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій встановили, що роботи за спірним договором виконувались відповідачем в умовах діючого виробництва, яке є об`єктом підвищеної небезпеки; замовник (позивач) уклав договори підряду з різними підрядниками та визначив їм строки виконання робіт що перетинаються між собою, при цьому роботи не можуть виконуватись одночасно.

47. Водночас, у касаційній скарзі позивач зазначає, зокрема, про непідтвердження протоколами технічних нарад від 01.06.2021 № 1 та від 11.11.2021 № 3 наведених у них обставин (пункт 25 цієї постанови), вважаючи такі протоколи неналежними доказами у зв`язку з відсутністю на цих протоколах реквізитів позивача та печатки.

48. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що апеляційним господарським судом, з урахуванням визначеної процесуальним законом компетенції щодо надання оцінки доказам за правилами, встановленими статтею 86 ГПК України, досліджено та встановлено, що у вказаних нарадах брали участь представники позивача, а саме ГРС Миколаївського ЛВУМГ. При цьому, сам позивач, посилаючись на інші протоколи, як на доказ своїх позовних вимог, вважає ці протоколи належними доказами, не зважаючи на те, що вони складені за участю цих же представників і також не містять печатки.

49. Натомість, як уже зазначалось та встановлено апеляційним судом і цього не спростовано скаржником, позивач не надав ні до місцевого господарського суду, ні до апеляційного господарського суду належних та допустимих доказів в підтвердження обставин щодо виконання ним умов пункту 6.17 договору, а саме вчинення всіх необхідних заходів для усунення перешкод (наявність на об`єктах ГРС незавершених будівельно-монтажних робіт, які виконуються іншою підрядною організацією) для виконання підрядником робіт по об`єктах згідно з договором.

50. Отже, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій щодо того, що невиконання (неналежне виконання) обов`язків підрядником (відповідачем) за договором було зумовлене простроченням замовника (позивача), тому суди попередніх інстанцій у спірних правовідносинах правомірно застосували положення статті 613 ЦК України.

51. Суд відхиляє аргументи скаржника про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18 в частині доводів щодо необхідності дотримання строків при виконанні робіт передбачених графіком виконання робіт.

52. Так, у постанові від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18 Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій і направляючи справу на новий розгляд, зазначив, що при ухваленні рішення за первісним позовом місцевий господарський суд не врахував, що до вартості підрядних робіт підлягає включенню і вартість поставленого обладнання, оскільки укладений між сторонами договір має ознаки змішаного договору (договору підряду та договору поставки обладнання), внаслідок чого дійшов помилкового висновку про те, що умовами пункту 8.2 договору передбачено нарахування штрафних санкцій лише за порушення строків виконання підрядних робіт, тоді як під визначення "виконання робіт" у пункті 8.2 договору підпадають не лише безпосередньо підрядні роботи, а й поставка обладнання, які у своїй сукупності і складають предмет будівельного підряду.

53. При цьому на відміну від справи, що переглядається, у наведеній постанові Верховного Суду у справі № 911/2076/18 предметом дослідження не було питання щодо застосування положень статті 613 ЦК України у зв`язку із наявністю прострочення кредитора для відповідного висновку про наявність або ж відсутність підстави для відстрочення виконання зобов`язання боржником на час такого прострочення.

54. Суд також відхиляє доводи скаржника про те, що суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не врахували правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28.05.2020 у справі № 910/6217/19, від 12.07.2023 у справі № 904/8883/21 щодо застосування статей 612, 613 ЦК України, з огляду на таке.

55. У справі № 910/6217/19, що переглядалась Верховним Судом, предметом позову були вимоги про стягнення пені та штрафу за порушення строків надання послуг. Суд першої інстанції визнав обґрунтованим розрахунок штрафних санкцій, водночас зменшив на 50 % розмір заявлених позивачем до стягнення з відповідача сум штрафу та пені. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове рішення про відмову у позові. Верховний Суд, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, виходив з того, що за встановлених апеляційним судом обставин повідомлення відповідачем-виконавцем позивача-замовника у жовтні 2018 року про неможливість проведення ремонтних робіт у зв`язку із викраденням з території відповідача частини запчастин для ремонту виробу позивача з пропозицією надати відповідачу запчастини, на заміну викраденим, за обставин неможливості їх самостійного придбання відповідачем та готовністю відповідача відшкодувати вартість викрадених запчастин у повному обсязі, обставин неодноразового звернення відповідача до позивача у лютому-квітні 2019 року за видачею нарядів на отримання складових частин виробу згідно з переліками відповідача, непридатність яких до ремонту було виявлено відповідачем, у тому числі за результатами поглибленого дефектування виробу, обставин надання позивачем відповідачу складової частини виробу 25.03.2019 з ознаками її непридатності для використання у ремонті виробу та обставин фактичного надання відповідачем послуг з ремонту спірного виробу 26.04.2019, який в цей же день передано позивачем для використання за призначенням без зауважень та застережень щодо якості робіт, Суд погоджується з висновками апеляційного суду про встановлення об`єктивних обставин, які унеможливили своєчасне виконання зобов`язання за договором підряду (контрактом), та були зумовлені діями позивача-замовника, який в порушення статті 851 ЦК України допустив невиправдану затримку у своєчасному наданні на запит виконавця у належній якості складових частин виробу, необхідних для проведення його ремонту. При цьому, Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про недоведення позивачем обставин прострочення підрядника та встановлення обставин прострочення замовника у виконанні зобов`язань за договором підряду, що в цілому звільняє його від відповідальності за договором підряду.

56. У справі № 904/8883/21, що переглядалась Верховним Судом, предметом позову також були вимоги про стягнення пені та штрафу за порушення строків виконання робіт. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, визнав обґрунтованим розрахунок штрафних санкцій, водночас зменшив розмір заявлених позивачем до стягнення з відповідача сум штрафу та пені. Верховний Суд, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, виходив з того, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили виключно із встановлених обставин порушення виконання договору підрядником в погоджений договором загальний строк (290 днів, пункт 4.1 договору в редакції додаткової угоди від 07.12.2020 № 2), виконання обов`язку замовника щодо оплат, тим самим залишивши поза увагою дослідження своєчасності виконання кожного етапу робіт за графіком як підрядником, так і замовником в сукупності, можливість виконання кожного наступного етапу робіт підрядником пов`язаного з виконанням своїх зобов`язань замовником. При цьому, Верховний Суд зазначив, що встановлення та дослідження заперечень підрядника стосовно факту виконання замовником умов договору (та доказів, на які він посилається) має важливе значення для правильного вирішення спору у цій справі, однак вказане не було враховано судами попередніх інстанцій.

57. Таким чином, проаналізувавши судові рішення Верховного Суду, викладені у постановах у постановах від 28.05.2020 у справі № 910/6217/19 та від 12.07.2023 у справі № 904/8883/21, правові висновки щодо застосування статей 612, 613 ЦК України в яких, на думку скаржника, не було враховано судами попередніх інстанцій у цій справі, Суд встановив, що застосування судами вказаних норм права не суперечить жодному з вказаних скаржником висновків суду касаційної інстанції. У зазначених скаржником постановах Верховного Суду в співвідношенні з оскаржуваними судовими рішеннями не міститься протилежного правового висновку щодо застосування положень статей 612, 613 ЦК України. Застосування судами положень статей 612, 613 ЦК України у цій справі залежало виключно від встановлених і доведених обставин конкретної справи, а також оцінки наданих до суду доказів, що входило в предмет доказування та формувало фактично-доказову базу. Отже, правовідносини у справах, на які посилається скаржник, та у справі, що переглядається, не є подібними насамперед за змістовним критерієм.

58. Стосовно доводів касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 01.08.2022 у справі № 917/1056/20 (щодо застосування статей 530 та 846 ЦК України), слід зазначити таке.

59. Так, у справі № 917/1056/20 предметом позову є стягнення пені та штрафу за договором підряду на закупівлю робіт. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором, щодо своєчасного виконання робіт з технічного переоснащення базової станції, у зв`язку з чим, останньому нараховані штрафні санкції, які заявлено до стягнення. Верховний Суд, скасовуючи постанову апеляційного суду та залишаючи в силі рішення місцевого господарського суду про часткове задоволення позову, погодився з висновком суду першої інстанції, що відповідачем порушено строки виконання робіт, вказавши про наявність підстав для нарахування позивачем штрафних санкцій. При цьому Верховний Суд зазначив, що, з урахуванням положень статті 551 ЦК України та статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суд першої інстанції дійшов законного висновку про наявність підстав для зменшення заявлених до стягнення штрафних санкцій на 70 %.

60. Разом з тим, посилання у касаційній скарзі на неврахування попередніми судами висновків Верховного Суду з постанови від 01.08.2022 у справі № 917/1056/20 в частині застосування статей 530 та 846 ЦК України (щодо обов`язку підрядника виконати підрядні роботи за завданням замовника у строк (термін), встановлений у договорі підряду, з урахуванням строків (термінів) виконання окремих етапів робіт, якщо такі визначено у договорі підряду) мотивовані скаржником відсутністю правової оцінки судами обставин того, що відповідач:

- підписавши технічні вимоги і якісні характеристики (додаток № 1) із відповідними додатками 28.08.2020, своєчасно не заявив про свої нібито зауваження до цих вимог, затягнув із початком робіт та лише майже через рік після укладення договору послався на необхідність уточнення видів робіт;

- не був позбавлений права звернутись до суду із позовом про продовження строків виконання робіт за договором,

а отже спрямовані виключно на необхідність переоцінки таких доказів і обставин в тому контексті, який на думку скаржника свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з підстав порушення відповідачем графіку виконання робіт за договором. Проте такі аргументи належним чином перевірені судами попередніх інстанцій та спростовані під час розгляду справи з урахуванням встановлених конкретних обставин.

61. Верховний Суд також відхиляє та визнає суто декларативними посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 910/21315/21 (в якій міститься посилання на висновки з постанови Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 521/6903/17) щодо можливих негативних наслідків для підрядника, які можуть виникнути при неочікуваній затримці виконання робіт, а також посилання на постанову Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 916/3577/21 (в якій міститься посилання на висновки Верховного Суду з постанов від 15.04.2021 у справі № 904/1007/20 та від 17.10.2018 у справі № 910/23585/17) в частині відсутності правової оцінки судами попередніх інстанцій необхідності врахуванням відповідачем як підрядником строків виконання договору, технічних вимог до виконання робіт, можливих ризиків та те, що позивач є підприємством критичної інфраструктури, а виконання робіт відбувалось в умовах діючого виробництва.

62. Посилаючись на зазначені вище постанови Верховного Суду, скаржник належним синои не обґрунтовує, у чому полягає невідповідність висновків судів у цій справі наведеним постановам Верховного Суду.

63. Верховний Суд зазначає, що в цілому касаційна скарга направлена на необхідність переоцінки встановлених обставин щодо прострочення позивача як замовника за договором та спростування у зв`язку із цим висновків судів про відсутність підстав для застосування до відповідача відповідальності за порушення ним строку виконання робіт.

64. Колегія суддів вважає, що наводячи відповідні доводи скаржник не враховує, що частиною другою статті 300 ГПК України чітко передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

65. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).

66. Отже, Суд зазначає, що посилання скаржника на те, що суди не в повному обсязі дослідили докази та не з`ясували дійсні обставини справи, без належного обґрунтування не можуть ставити під сумнів судові рішення.

67. Разом з тим, зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що судами надано всебічну, повну, об`єктивну та безпосередню оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам за правилами, встановленими ГПК України, підтвердженням чому є їх детальний аналіз, який висвітлено судом касаційної інстанції вище у цій постанові.

68. Саме лише прагнення скаржника здійснити нову переоцінку наявних у матеріалах справи доказів та перевірку обставин цієї справи з урахування його власних висновків щодо поданих доказів, як уже було зазначено вище, не є підставою для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

69. Усі інші доводи касаційної скарги (у тому числі посилання на те, що вирішення цього спору має виняткове значення та стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики щодо застосування статті 837 ЦК України у правовідносинах щодо забезпечення функціонування газотранспортної системи України) не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, передбаченими частиною другою статті 287 ГПК України, а відтак не підпадають під правове регулювання вказаної норми процесуального закону, а тому Суд в силу приписів статей 287 і 300 ГПК України не надає їм оцінку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

70. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

71. Звертаючись із касаційною скаргою, ТОВ "Оператор ГТС України", в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростувало наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень у справі.

72. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувані постанову апеляційного господарського суду і рішення місцевого господарського суду - без змін.

Розподіл судових витрат

73. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.08.2023 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі № 915/649/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил