Рішення

від 17.05.2024 по справі 549/181/24

ЧОРНУХИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа №549/181/24

Провадження№2/549/91/24

РІШЕННЯ

Іменем України

17 травня 2024 року Чорнухинський районний судПолтавської області

у складі: головуючої - судді Глущенко Н.М.

за участю: секретаря судового засідання Зуб Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід»</a> (далі ТОВ «Райз-Схід») про стягнення заборгованості з орендної плати,

установив:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Руденко С.П. звернувся до суду з позовом до ТОВ «Райз-Схід», в якому просив стягнути з відповідача 22210,44 грн заборгованості по орендній платі за 2023 рік та судові витрати.

Позов обгрунтованотим,що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 8,02 га, кадастровий номер 5325180400:00:032:0030 яка розташована в межах Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області.

27лютого 2015року між ОСОБА_1 та ПАТ«Райз-Максимко»,було укладено Договіроренди землі (далі Договір оренди) на строк 7 років, відповідно до якого орендодавець приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Чорнухинської селищної ради Чорнухинського району Полтавської області.

На підставі Додаткової угоди від 24.02.2018 було внесено ряд змін до Договору оренди землі від 27.02.2015 та передано права орендаря (ПАТ «Райз-Максимко») новому орендареві ТОВ «Райз-Схід»), а розмір річної орендної плати було встановлено на рівні 29208,70 грн. Право оренди в нового орендаря також виникло з моменту його державної реєстрації на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (дата формування, індексний номер витягу: 06.04.2018, 119929303).

Відповідно до пунктів 10,11 Договору оренди землі від 27.02.2015, що не змінювалися Додатковою угодою від 24.02.2018, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Орендна плата вноситься у такі строки протягом сільськогосподарського року, але повний розрахунок не пізніше 31 грудня поточного року.

Умовами Додаткової угоди від 24.02.2018 встановлено термін дії Договору оренди землі від 27.02.2015 до 01.06.2022, однак державну реєстрацію припинення дії даного Договору було проведено 06.06.2023 на підставі Витягу з державного реєстру речових прав (дата формування, індексний номер: 08.06.2023, 334950915).

Таким чином, вище вказана земельна ділянка, що належить на праві приватної власності позивачу, перебувала в строковому орендному оплатному користуванні відповідача до 06.06.2023.

Відповідно до умов договору відповідач взяв на себе зобов`язання виплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою своєчасно.

В порушення договірних зобов`язань відповідач без будь-якого зазначення причин та обгрунтування не виплатив позивачу орендну плату за 2023 рік.

У зв`язку з тим, що відповідач добровільно відмовляється погасити заборгованість, позивач змушений звернутися до суду для примусового стягнення орендної плати.

З огляду на викладене, просив стягнути з відповідача 22210,44 грн та судові витрати.

16 квітня 2024 року ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

Представник позивача ОСОБА_2 в судові засідання 14.05.2024 та 17.05.2024 не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача-ТОВ «Райз-Схід»в судовезасідання нез`явився. Заяв та клопотань про відкладення розгляду цивільної справи на адресу суду не надходило. Також на адресу суду відповідачем не надіслано відзив на позовну заяву.

Представник позивача адвокат Руденко С.П. подав до суду 14.05.2024 заяву про зменшення позовних вимог, а саме уточнив, що загальна сума заборгованості за договором оренди землі становить 18059,29 грн, яку просив стягнути з відповідача на користь позивача.

Свою заяву про зменшення розміру позовних вимог мотивував тим, що згідно з проведеними розрахунками індексований розмір орендної плати станом на 06.06.2023 (дата припинення дії договору) склав 21260,66 грн, враховуючи індекси інфляції за період з 24.02.2018 по 06.06.2023 та період заборгованості 157 календарних дні в 2023 році.

Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст.170 Податкового кодексу України,

податковим агентом платника податку орендодавця щодо його доходу від надання в

оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар

При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної

плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного

платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Таким чином, орендодавець із зазначеного вище розміру орендної плати

зобов`язаний утримати ПДФО в розмірі 18% та військовий збір.

З наданих позивачем відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників

податків про суми виплачених доходів та утриманих податків вбачається, що

відповідач не провів нарахування позивачу орендної плати за 2023 рік і відповідно до

норм діючого законодавства не утримав і не перерахував до бюджету з орендної плати за 2023 рік суми ПДФО і ВЗ.

Таким чином повторне стягнення орендної плати з ПДФО і ВЗ призведе до отримання позивачем більше ніж належить за законом.

З огляду на таке розмір заборгованості відповідача перед позивачем зі сплати

орендної плати за 2023 рік (з 01.01.2023 по 06.06.2023) потребує уточнення внаслідок

різниці сум що буде утримано в рахунок бюджету зі сплати ПДФО і ВЗ в наступному

розмірі: 21 260,66 грн. - 18% (ПДФО) 1,5% (ВЗ) = 17 114,83 грн.

З підстав наведених вище, у позовній заяві невірно було зазначено розмір

заборгованості орендної плати, оскільки вірний розмір орендної плати після

вирахування з нього податків і зборів за період з 01.01.2023 по 06.06.2023,

складає суму 17 114,83 грн., на підставі проведеного розрахунку

Поруч з цим, також відповідно було не вірно визначено розміри інфляційних

втрат і трьох відсотків річних, оскільки при їх розрахунку застосовано не вірний

розмір індексованої орендної плати, які відповідно до проведених повторно вірних

розрахунків та враховуючи збільшений період застосування ставок до 13.05.2024

дату подачі даної заяви до суду (13.05.2024) складають 463,88 (інфляційні втрати),

480,58 (три відсотки річних).

З огляду на те, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, зважаючи на таке.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 8,02 га, кадастровий номер 5325180400:00:032:0030 (а.с.10-11).

27лютого 2015року між ОСОБА_1 та ПАТ«Райз-Максимко»,було укладено Договіроренди землі на строк 7 років, відповідно до якого орендодавець приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Чорнухинської селищної ради Чорнухинського району Полтавської області.

На підставі Додаткової угоди від 24.02.2018 було внесено ряд змін до Договору оренди землі від 27.02.2015 та передано права орендаря (ПАТ «Райз-Максимко») новому орендареві ТОВ «Райз-Схід»), а розмір річної орендної плати було встановлено на рівні 29208,70 грн. Право оренди в нового орендаря також виникло з моменту його державної реєстрації на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (дата формування, індексний номер витягу: 06.04.2018, 119929303) (а.с.20).

Відповідно до пунктів 10,11 Договору оренди землі від 27.02.2015, що не змінювалися Додатковою угодою від 24.02.2018, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Орендна плата вноситься у такі строки протягом сільськогосподарського року, але повний розрахунок не пізніше 31 грудня поточного року.

Умовами Додаткової угоди від 24.02.2018 встановлено термін дії Договору оренди землі від 27.02.2015 до 01.06.2022, однак державну реєстрацію припинення дії даного Договору було проведено 06.06.2023 на підставі Витягу з державного реєстру речових прав (дата формування, індексний номер: 08.06.2023, 334950915).

Згідно з ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.ст.2,3 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За приписами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою ст.15ЦКУкраїни визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 629ЦКУкраїни передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч.2 ст.409ЦКУкраїни власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Відповідно до норм ч.1 ст.93 ЗК України, ст. 1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом ст. 13 Закону України "Про оренду землі", під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її виплати.

Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (стаття 21 Закону).

За нормами ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Орендодавець зобов`язаний, зокрема , передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди, орендар - своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Виходячи з вищенаведеного саме на орендаря покладається обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі сплати орендної плати за земельну ділянку, а орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На думку позивача у відповідності до п.9 Договору оренди землі від 27.02.2015 (в редакції Додаткової угоди від 24.02.2018) орендна плата за календарний рік на день

укладання Додаткової угоди від 24.02.2018 складала 29208,70 грн.

Відповідно до п. 10 Договору оренди землі від 27.02.2015, який не було змінено

Додатковою угодою від 24.02.2018, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Згідно з проведеними розрахунками індексований розмір орендної плати станом на 06.06.2023 (дата припинення дії договору) склав 21260,66 грн, враховуючи індекси інфляції за період з 24.02.2018 по 06.06.2023 та період заборгованості 157 календарних днів в 2023 році.

З огляду на таке розмір заборгованості відповідача перед позивачем, як зазначив представник позивача ОСОБА_2 у заяві про зменшення позовних вимог, зі сплати

орендної плати за 2023 рік (з 01.01.2023 по 06.06.2023) потребує уточнення внаслідок

різниці сум що буде утримано в рахунок бюджету зі сплати ПДФО і ВЗ в наступному

розмірі: 21 260,66 грн. - 18% (ПДФО) 1,5% (ВЗ) = 17114,83грн,463,88(інфляційнівтрати), 480,58 (три відсотки річних), а всього 18059,29 грн.

Суд уважає, що розрахунок заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, що надав позивач, та який міститься в матеріалах справи, є неправильним.

Суд зазначає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість по орендній платі за 2023 рік в такому розмірі:

29208,70 : 365 х 157 (кількість днів у періоді) = 12563,74 грн.

12563,74 грн х 105,1 % (індекс інфляції за 2023 рік ) = 13204,49 грн.

Отже, заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.01.2023 по 06.06.2023 становить 13024,49 грн.

З урахуванням вищевикладеного, розмір 3 % річних становить 232,25грн,розмір інфляційних втрат становить 330,82 грн.

Отже загальна сума заборгованості з орендної плати за 2023 рік з урахуванням 3 % річних та інфляційних втрат становить 13767,56 грн.

Такий розмір заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою з урахуванням індексу інфляції, 3% річних узгоджується з умовами договору.

З огляду на викладене доводи представника позивача щодо простроченої заборгованості по орендній платі за 2023 рік в сумі 18059,29 грн жодним чином не доведені та є припущеннями.

Відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні збитки, 3% річних та пеня.

Позивач при поданні позову сплатив 1211,20 гривень судового збору.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем в цілому пред`явлено до стягнення 18059,29 гривень, з яких судом стягнуто з відповідача 13767,56 гривень, що становить 76.23%. (13767,56 х1211,20/18059,29).

Отже, з відповідача у користь позивача пропорційно підлягає стягненню 923,30 гривень судового збору.

При вирішенні питання про судові витрати суд виходить з такого.

У пункті 82 рішення у справі "Дубовик проти України" від 15.01.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з практикою Суду заявниця має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Статтею 133 ЦПК Українивстановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до приписівст.141ЦПК Українисудовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається на відповідача у разі задоволення позову.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За правилами ч.ч.1-6ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок щодо попереднього (орієнтовного) визначення суми судових витрат встановленост.134 ЦПК України.

Таким чином відсутність документального підтвердження надання професійної правничої допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

У відповідності до частин 1,4статті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача адвокатом Руденко С.П. надано: договір №22/03-24-2 про надання професійної правничої допомоги від 22 березня 2024 року; акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 15.05.2024, яким передбачено, що роботи виконано повному обсязі, зокрема: ознайомлення з наданими клієнтом документами, аналіз та надання консультації на предмет можливості стягнення заборгованості 1000 гривень; підготовка та подача вимоги про відшкодування заборгованості і позовної заяви до суду 3000 гривень; представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції 2000 гривень, а всього 6000 грн. (а.с.76-78).

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, враховуючи характер спірних правовідносин, обсяг наданої правової допомоги, ступінь складності справи, відсутність клопотання представника відповідача про зменшення судових витрат, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості, суд дійшов висновку про доведеність понесених витрат, стягнувши з відповідача судові витрати на правничу допомогу, понесені позивачем на його користь у розмірі 6000 грн.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, та із правовими висновками, сформульованими у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа № 280/2635/20).

Керуючись ст.ст.141,259, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід»</a> (далі ТОВ «Райз-Схід») про стягнення заборгованості з орендної плати задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід»</a> (ЄДРПОУ: 41104731) на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , заборгованість за 2023 рік за договором оренди землі в сумі 13767 (тринадцять тисяч сімсот шістдесят сім) грн 56 коп, з них: заборгованість за договором - 13204,49 грн, інфляційні втрати - 330,82 грн, 3% річних - 232,25 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід»</a> (ЄДРПОУ: 41104731) на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 923,30 гривень судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід»</a> (ЄДРПОУ: 41104731)на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М.Глущенко