Ухвала

від 20.05.2024 по справі 711/808/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/808/24

Номер провадження 1-кп/711/299/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, зареєстрованого та проживаючого адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.185КК України,-

ВСТАНОВИВ :

До Придніпровськогорайонного судуміста Черкасиіз Черкаськоїокружної прокуратуринадійшло кримінальнепровадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12024250310000366 від 25.01.2024 року відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор надав суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з можливістю внесення застави, яке мотивоване тим, що ОСОБА_5 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбачене ч. 4 ст.185 КК України, яке відноситься до тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Разом з тим, встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) можливе переховування від органів досудового розслідування та/або суду; 2) можливий незаконний вплив на потерпілого, свідків; 3) можливе перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; 4) можливе вчинення іншого кримінального правопорушення.

Ризик можливого переховування від органу досудового розслідуванню обґрунтовується тим, що наявність міцних соціальних зв`язків, які б утримували ОСОБА_5 у м. Черкаси, не виявлена, тому в разі не обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній усвідомлюючи те, ще він обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, матиме реальну можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 фактично проживає в м. Черкаси, де проживають свідки, він знає про місце їх роботи, у зв`язку з цим, він матиме реальну можливість здійснювати незаконний вплив на них шляхом вмовлянь погроз чи шантажу з метою зміни показань наданих свідками, на його користь чи відмови від надання показань, з метою уникнення ним кримінальної відповідальності.

Ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушенню обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, у тому числі вчинив новий корисливий злочин під час іспитового строку, не має власного, постійного джерела доходів, про що свідчить відсутність працевлаштування, як джерела законного доходу, у зв`язку із чим може вчинити інші аналогічні злочини, в тому числі злочини проти власності.

Одночасно, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що вчинений в умовах воєнного стану.

У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан, запроваджений Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Верховною Радою України, який на даний час продовжений.

Таким чином, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконному впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; запобігати спробам вчинити інше кримінальне правопорушення.

Натомість встановлено неможливість застосування до ОСОБА_5 більш м`яких запобіжних заходів, які б забезпечили запобіганню зазначених в клопотанні ризиків та належної процесуальної поведінки останнього.

Беручи до уваги, що він вчинив тяжкий злочин, і тому перебуваючи в статусі обвинуваченого може вчиняти тиск свідків, потерпілого чи скоювати нові умисні злочини, переховуватися від органів поліції, суду, а також враховуючи відсутність офіційного працевлаштування та відсутність міцних сімейних та соціальних зв`язків, враховуючи суспільно небезпечний характер діянь, з метою припинення злочинної діяльності та забезпечення його належної поведінки, виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, непов`язаного з ізоляцією особи від суспільства не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тому просив клопотання задовольнити.

Захисник ОСОБА_4 заперечила щодо можливості задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно її підзахисного. Просила застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, змінити на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.331КПКУкраїни під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою продовжити, змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Статтею 17ЗаконуУкраїни«Про виконаннярішеньтазастосування практикиЄвропейськогосудуз правлюдини»від23лютого2006року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати встановленню істини у справі іншим чином.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно даних реєстру матеріалів досудового розслідування, доданих до обвинувального акту, обвинуваченому ОСОБА_5 27.01.2024 року Соснівським районним судом м. Черкаси було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 24 березня 2024 року включно. 20 березня 2024 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19 травня 2024 року.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбаченіст.177 КПК України.

Наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

Відповідно до ст.177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст.178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до частин 1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимогч.3 ст.5 Конвенції(правова позиція ЄСПЛ, викладена у п.60рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, суд вважає, що на даний час ризики наведені ст.177 КПК України продовжують існувати, а тому з додержанням правил, передбачених розділом ІІ КПК України, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити частково та продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на 20 діб, тобто до 06.06.2024 року. Розмір застави та покладені обов`язки в разі її внесення визначені ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.01.2024 року залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 177,178, 331, ч. 2 ст. 334, 372 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 20 днів, тобто до 06 червня 2024 року включно. Розмір застави та покладені обов`язки в разі її внесення визначені ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.01.2024 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення.

Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України для осіб які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текстухвали виготовлено іпроголошено взалі Придніпровськогорайонного судум.Черкаси 20.05.2024року о14год.00 хв.

Головуючий: ОСОБА_1