Рішення

від 10.05.2024 по справі 299/2189/24

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.05.2024 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Леньо В.В., при секретарі Казимірська Н.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Королівської селищної ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Боричок К.В., про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Королівської селищної ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Боричок К.В. про визнання права власності.

Згідно позовних вимог просить визнати за нею у порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,12 га на території Королівської селищної ради.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 .

Після смерті батька відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,12 га на території Королівської селищної ради.

Спадкодавець заповіт не залишив.

Набути право власності на спадкове майно шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом в нотаріальній конторі позивач не має можливості у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.

Таким чином, позивач, який в порядку спадкування за законом успадкував спадкове майно, яке згідно положень закону належить йому з часу відкриття спадщини, не може реалізувати своє право на оформлення спадщини, від чого залежить можливість здійснення нею повноважень власника, тобто, володіння, користування та розпорядження спадковим майном, вважає, що є всі правові підстави звернутися до суду із позовом про визнання за нею права власності на вищевказане спадкове майно.

Сторони у судове засідання не з`явилися, подали зави про розгляд справи без їх участі.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, відповідно до ч.4 ст. 200 ЦПК України судом у підготовчому судовому засіданні ухвалюється рішення.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані ЦК України.

В судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 , що стверджується Довідкою про смерть від 28.12.2019 року, Реєстр №2337/2019 (а.с.7, 8-8 зв.).

Родинні відносини позивачки з померлим ОСОБА_2 підтверджуються Свідоцтвом про народження позивачки Серія НОМЕР_1 від 08.01.2009 повторно та Свідоцтвом про одруження, серія НОМЕР_2 від 07.05.20021 року повторно, згідно якого змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».

Згідно довідки КП Виноградівське РБТІ №282 від 29.03.2024 року, житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 , 3/4 частини на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видане Виноградівською Держнотконторою 08.-2.2003 р. за реєстром №315 та 1/4 частина на підставі договору дарування, посвідчений Виноградівською Держнотконторою 14.11.2003 року за реєстром №3337 (а.с.9).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видане Виноградівською Держнотконторою 08.02.2003 р. за реєстром №315 спадкове майно складається з 3/4 частини житловий будинок по АДРЕСА_1 (а.с.13).

Згідно Договору дарування частини житлового будинку 14.11.2003 року, посвідченого державним нотаріусом Виноградівської державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі №3337, ОСОБА_5 подарував ОСОБА_2 1/4 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с.14-14 зв.).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видане Виноградівською Держнотконторою 08.02.2003 р. за реєстром №316 спадкове майно складається з земельної ділянки площею 0,12 га на території Королівської селищної ради (а.с.15).

На час смерті батька ОСОБА_2 позивачка ОСОБА_1 проживали разом, що стверджується довідкою Королівської селищної ради №353 від 08.05.2024 року.

Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» саме у разі неможливості нотаріуса оформити право на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до положень п.3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Потреба такого способу захисту права власності як пред`явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Відповідно до ч.5 ст.1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до приписів ст.41 Конституції України та п.2 ч.1 ст.3, ст.321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Згідно положень п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності може бути проведена на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.344, ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Відповідно до п.37 постанови № 5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, до це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним Документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Судом встановлено, що позивачка є спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька. Спадщину прийняла. Правовстановлюючі документи на спадкове майно відсутні.

Належність спадкодавцю спадкового майна доведено належними та допустимими доказами.

За вказаних обставин позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задоволити.

Визнати в порядку спадкування за законом за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на:

- житловий будинок з надвірними побудовами в АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,12 га на території Королівської селищної ради.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 20.05.2024 року.

ГоловуючийВ. В. Леньо