Ухвала

від 18.03.2024 по справі 372/1849/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретарів ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_5 на вирок Обухівського районного суду Київської області від 04 листопада 2021 року щодо ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3, 4 ст. 191 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

обвинуваченої ОСОБА_5

в с т а н о в и л а :

Вироком Обухівського районного суду Київської області від 23 липня 2021 року

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

визнано винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 3, 4 ст. 191 КК України, та призначено покарання: за ч. 1 ст. 191 КК України у виді 1 року позбавлення волі без позбавлення права займатись діяльністю пов`язаною з веденням бухгалтерського обліку; за ч. 3 ст. 191 КК України у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права займатись діяльністю пов`язаною з веденням бухгалтерського обліку на 2 роки; за ч. 4 ст. 191 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатись діяльністю пов`язаною з веденням бухгалтерського обліку на 3 роки.

На підставі ст. ст. 70, 72 КК України призначено ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатись діяльністю, пов`язаною з веденням бухгалтерського обліку на 3 роки.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Задоволено цивільний позов та з ОСОБА_5 на користь фермерського господарства "АПІС УКРАЇНА" на відшкодування матеріальної шкоди стягнуто 500575 гривень.

Згідно з вироком суду ОСОБА_5 вчинила злочини за таких обставин.

Між фермерським господарством "АПІС УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 38767174, юридична та фактична адреса: 08741, Київська область, Обухівський район, с. Халеп`я, вул. Лісова, 76 ) (далі - ФГ "АПІС") в особі голови ФГ "АПІС" ОСОБА_9 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) укладено договір про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку від 23.01.2017 до 31.12.2017, предметом якого є ведення ОСОБА_5 . бухгалтерського обліку ФГ "АПІС" в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим Договором, а саме: забезпечення дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організація контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; участь в оформленні матеріалів, пов`язаних з нестачею та відшкодування витрат від нестачі, крадіжки й псування активів підприємства; організація бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності й контролю за економічним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства; забезпечення раціональної організації обліку й звітності на підприємстві; організація обліку коштів, товарно-матеріальних цінностей і основних засобів, що надходять до підприємства, своєчасне відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов`язаних з рухом, облік витрат виробництва й обігу, виконання кошторисів витрат, реалізації продукції, виконання робіт (послуг), результатів господарсько-економічної діяльності підприємства, а також фінансових, розрахункових та кредитних операцій; забезпечення контролю за законністю, своєчасністю й правильністю оформлення фінансових документів; здійснення контролю за дотриманням порядку оформлення первинних бухгалтерських документів, розрахунків та платіжних зобов`язань; витрачання фонду заробітної плати; проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей і основних засобів; перевірок організації бухгалтерського обліку й звітності, а також документальних ревізій у підрозділах підприємства; участь у розробці й здійсненні заходів, спрямованих на забезпечення дотримання платіжної та фінансової дисципліни; вжиття заходів щодо запобігання нестачам, незаконному витрачанню коштів і привласненню товарно-матеріальних цінностей, порушенням фінансового та господарського законодавства; забезпечення збереження бухгалтерських документів; підписання всіх первинних документів; правовий статус і підпис головного бухгалтера, що здійснює бухгалтерський облік, прирівнюється до статусу та підпису головного бухгалтера з правами, обов`язками і відповідальністю згідно з чинним законодавством України; виконувати чесно й сумлінно обов`язки, передбачені цим договором, вчасно й точно виконувати розпорядження ФГ "АПІС", дотримуватися вимог нормативних актів про нерозголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю, та іншої конфіденційної інформації, передбачених чинним в Україні законодавством та локальними актами; у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором та чинним в Україні законодавством.

В подальшому між ФГ "АПІС" та ОСОБА_5 складено додаткову угоду №1 від 31.07.2019 до вищезазначеного договору, згідно з якою останнім днем дії договору про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку від 23.01.2017 слід вважати 31.07.2019.

В липні 2018 року, у невстановлений час та місці у ОСОБА_5 , яка була особою, прирівняною до головного бухгалтера на ФГ "АПІС", виник злочинний умисел, спрямований на привласнення чужого майна, яке перебувало у її віданні.

Так, 27.07.2018 о 15:17 годині, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, маючи вільний доступ до банківського рахунку ФГ "АПІС" № НОМЕР_2 , відкритого у АТ «Універсал банк», перебуваючи у ФГ "АПІС" за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою комп`ютерної техніки, електронного ключа-доступу до рахунку АТ «Універсал банк» та системи «Клієнт-банк», всупереч правових засад регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, перерахувала на свій особистий банківський рахунок № НОМЕР_3 , що відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» грошові кошти ФГ " АПІС ", які перебували в її віданні, на загальну суму 28000 гривень, які в подальшому, використала на власний розсуд, а саме: на оплату за туристичні послуги ТОВ "ТК "Полярна зірка", згідно з рахунку-фактури СФ-256 від 31.07.2018, під виглядом оплати по фіктивному договору та закупівельному акті №б/н від 27.07.2018 (Прибуткова накладна - 300328 від 27.07.2018) по фізичній особі ОСОБА_11 - постачальнику сільськогосподарської продукції.

Тобто, ОСОБА_5 , перебуваючи у ФГ "АПІС" за адресою: АДРЕСА_1 , будучи прирівняною до головного бухгалтера на ФГ "АПІС" особою, 27.07.2018 о 15:17 годині, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, привласнила чуже майно, яке перебувало у її віданні, а саме - грошові кошти ФГ "АПІС" на загальну суму 28000 гривень, чим нанесла матеріального збитку господарству на вказану суму.

Також, 01.10.2018 о 11:18 годині ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, маючи вільний доступ до банківського рахунку ФГ "АПІС" № НОМЕР_2 , відкритого у АТ «Універсал банк», перебуваючи у ФГ "АПІС" за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Халеп`я, вул. Лісова, 76 , за допомогою комп`ютерної техніки, електронного ключа-доступу до рахунку АТ «Універсал банк» та системи «Клієнт-банк», всупереч правових засад регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, перерахувала на свій особистий банківський рахунок № НОМЕР_4 , що відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» грошові кошти ФГ " АПІС ", які перебували в її віданні, на загальну суму 24000 гривень, які в подальшому, використала на власний розсуд, а саме на поповнення свого банківського рахунку № НОМЕР_3 та зняття грошових коштів з банкомату, розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Ходосівка, Обухівське шосе буд. 16 , під виглядом оплати по фіктивному договорі та закупівельному акті №01-10/12 від 01.10.2018 (Прибуткова накладна - 300513 від 01.10.2018) по фізичній особі ОСОБА_12 - постачальнику сільськогосподарської продукції.

Тобто, ОСОБА_5 , перебуваючи у ФГ "АПІС" за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Халеп`я, вул. Лісова, 76 , будучи прирівняною до головного бухгалтера на ФГ "АПІС" особою, 01.10.2018 о 11:18 годині, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, привласнила чуже майно, яке перебувало у її віданні, а саме - грошові кошти ФГ "АПІС" на загальну суму 24000 гривень, чим нанесла матеріального збитку господарству на вказану суму.

Також, 21.01.2019 о 09:40 годині ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел маючи вільний доступ до банківського рахунку ФГ "АПІС" № НОМЕР_2 відкритого у АТ «Універсал банк», перебуваючи у ФГ "АПІС" за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Халеп`я, вул. Лісова, 76 , за допомогою комп`ютерної техніки, електронного ключа-доступу до рахунку АТ «Універсал банк» та системи «Клієнт-банк», всупереч правових засад регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, перерахувала на свій особистий банківський рахунок № НОМЕР_4 , що відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» грошові кошти ФГ " АПІС ", які перебували в її віданні, на загальну суму 10 100 гривень, які в подальшому, використала на власний розсуд, а саме на поповнення свого банківського рахунку № НОМЕР_3 та зняття грошових коштів з банкомату за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська буд. 1 , під виглядом оплати по фіктивному договорі та закупівельному акті №21-01/7 від 21.01.2019 (Прибуткова накладна - 0000065 від 21.01.2019) по фізичній особі ОСОБА_13 - постачальнику сільськогосподарської продукції.

Тобто, ОСОБА_5 , перебуваючи у ФГ "АПІС" за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Халеп`я, вул. Лісова, 76 , будучи прирівняною до головного бухгалтера на ФГ "АПІС" особою, 21.01.2019 о 09:40 годині, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, привласнила чуже майно, яке перебувало у її віданні, а саме - грошові кошти ФГ "АПІС" 10 100,00 гривень, чим нанесла матеріального збитку господарству на вказану суму.

Також, 22.01.2019 о 12:53 годині, ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел маючи вільний доступ до банківського рахунку ФГ "АПІС" № НОМЕР_2 відкритого у АТ «Універсал банк», перебуваючи у ФГ "АПІС" за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Халеп`я, вул. Лісова, 76 , за допомогою комп`ютерної техніки, електронного ключа-доступу до рахунку АТ «Універсал банк» та системи «Клієнт-банк», всупереч правових засад регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, перерахувала на свій особистий банківський рахунок № НОМЕР_3 , що відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» грошові кошти ФГ " АПІС ", які перебували в її віданні, на загальну суму 5 050 грн., які в подальшому, використала на власний розсуд, а саме на купівлю лікарських засобів у Аптеці №7, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Свирстюка, у Аптеці «Доброго дня», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Раіси Окіпної, 2А та товарів у ФОП « ОСОБА_14 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 , під виглядом оплати по фіктивному договорі та закупівельному акті №21-01/7 від 21.01.2019 (Прибуткова накладна - 0000065 від 21.01.2019) по фізичній особі ОСОБА_13 за оплату фізичним особам - постачальникам сільськогосподарської продукції.

Тобто, ОСОБА_5 , перебуваючи у ФГ "АПІС" за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Халеп`я, вул. Лісова, 76 , будучи прирівняною до головного бухгалтера на ФГ "АПІС" особою, 22.01.2019 о 12:53 годині, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, привласнила чуже майно, яке перебувало у її віданні, а саме - грошові кошти ФГ "АПІС" 5 050 гривень, чим нанесла матеріального збитку господарству на вказану суму.

Також, 25.01.2019 о 10:32 годині ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел маючи вільний доступ до банківського рахунку ФГ "АПІС" № НОМЕР_5 відкритого у АТ «Райффайзен Банк Аваль», перебуваючи у ФГ "АПІС" за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Халеп`я, вул. Лісова, 76 , за допомогою комп`ютерної техніки, електронного ключа-доступу до рахунку АТ «Універсал банк» та системи «Клієнт-банк», всупереч правових засад регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, перерахувала на свій особистий банківський рахунок № НОМЕР_4 , що відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» грошові кошти ФГ " АПІС ", які перебували в її віданні, на загальну суму 50 500 грн., які в подальшому, використала на власний розсуд, а саме на оплату за санітарно-курортне лікування, згідно рахунку ЦБ00000055 від 16.01.2019 у ТОВ "Карпатія-резорт", під виглядом оплати по фіктивному договорі та закупівельному акті №25-01/3 від 25.01.2019 (Прибуткова накладна - 0000535 від 25.01.2019) по фізичній особі ОСОБА_15 за оплату фізичним особам - постачальникам сільськогосподарської продукції.

Тобто, ОСОБА_5 , перебуваючи у ФГ "АПІС" за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Халеп`я, вул. Лісова, 76 , будучи прирівняною до головного бухгалтера на ФГ "АПІС" особою 25.01.2019 о 10:32 годині, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, привласнила чуже майно, яке перебувало у його віданні, а саме - грошові кошти ФГ "АПІС" 50 500 гривень, чим нанесла матеріального збитку господарству на вказану суму.

Також, в період з 29.05.2017 по 16.03.2018 ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, маючи вільний доступ до каси ФГ "АПІС", яка знаходилась за адресою Київська область, Обухівський район, с. Халеп`я, вул. Лісова, 76 , перебуваючи у будівлі ФГ "АПІС" за адресою Київська область, Обухівський район, с. Халеп`я, вул. Лісова, 76 , всупереч правових засад регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, отримала грошові кошти ФГ "АПІС", які перебували в її віданні, на загальну суму 382 925 гривень, які в подальшому, використала на власний розсуд, під виглядом оплати по фіктивним договорам та закупівельним актам за оплату фізичній особі ОСОБА_13 - постачальникам сільськогосподарської продукції, а саме:

- прибуткова накладна №ПН-000730 від 29.05.2017 на суму 57 156 гривень;

- прибуткова накладна №ПН-001128 від 29.05.2017 на суму 66 769 гривень;

- прибуткова накладна №ПН-001173 від 29.08.2017 на суму 28 000 гривень;

- прибуткова накладна №ПН-001172 від 30.08.2017 на суму 49 000 гривень;

- прибуткова накладна №ПН-000404 від 07.03.2018 на суму 49 000 гривень;

- прибуткова накладна №ПН-000408 від 09.03.2018 на суму 49 000 гривень;

- прибуткова накладна №ПН-000417 від 13.03.2018 на суму 49 000 гривень;

- прибуткова накладна №ПН-000426 від 16.03.2018 на суму 35 000 гривень.

Тобто, ОСОБА_5 , в період з 29.05.2017 по 16.03.2018 перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , будучи прирівняною до головного бухгалтера на ФГ "АПІС" особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, привласнила чуже майно, яке перебувало у її віданні, а саме - грошові кошти ФГ "АПІС" на загальну суму 382 925 гривень, чим нанесла матеріального збитку господарству на вказану суму, що є великим розміром, так як дана сума в двісті п`ятдесят і більше разів, а саме в 398 разів перевищує установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Завдані збитки мають прямий причинно-наслідковий зв`язок із вищевказаними діяннями ОСОБА_5 .

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_5 просить скасувати вирок Обухівського районного суду Київської області від 04 листопада .2021 року по кримінальній справі № 372/1849/20 та призначити новий розгляд справи у суді першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що судом першої інстанції невірно встановлено фактичні обставини по справі, повністю проігноровано наявні в матеріалах провадження докази, зокрема, показання обвинуваченої судом оцінено як аргументовані, переконливі та послідовні, але суд прийшов до висновку, що це є способом уникнення кримінальної відповідальності.

Обвинувачена зазначає, що з першого дня роботи в Господарстві нею сумлінно виконувалися обов`язки бухгалтера. За період роботи, у керівника господарства не виникало жодних претензій щодо якості виконання її обов`язків, а в неї не виникало жодних думок про привласнення або розтрату будь-якого майна, яке перебувало в її віданні.

Так, можливо вона десь і порушувала закон, допомагаючи голові господарства ухилятися від сплати податків, але робила це за його вказівкою, довіряючи його словам. І жодних коштів не привласнювала.

Окрім того, вона неодноразово попереджала голову господарства про те, що всі ці махінації - це незаконні дії, що краще сплатити податки, на що отримувала відповідь, що відповідальність за будь-які дії несе він, як керівник і це не її клопіт.

Також апелянт зазначає, що усі грошові кошти перераховувалися виключно за вказівкою голови господарства і були повернуті до останньої копійки на господарство, про що було неодноразово доведено під час судового розгляду справи в ході допиту свідків, а саме свідком ОСОБА_16 , якому вона передала кошти у розмірі 50 тис грн., які він в подальшому передав голові господарства ОСОБА_9 .

Також бухгалтером ОСОБА_17 , якій так само перераховувалися кошти як і обвинуваченій у сумі 24 тис. грн. і які вона, так як і обвинувачена, передали на господарство, про що було зроблено відповідні записи у внутрішньогосподарському журналі. Також ОСОБА_18 , якому також неодноразово перераховувалися кошти.

Апелянт наголошує, що це був лише спосіб ухилення від сплати податків, а не привласнення цих грошових коштів. Про усі рухи грошових коштів ОСОБА_9 завжди був проінформований своєчасно так як по усіх рахункам був підключений смс банкінг і після проведення будь-якої операції, будь якого руху коштів по рахунку йому одразу надходила на телефон смс.

Щодо звинувачення обвинуваченої у привласненні 382 925 грн. у період з 29 травня 2017 року по 16 березня 2018 року нібито через залучення її чоловіка ОСОБА_13 , апелянт зазначає, що для всіх інших схем були використані документи її чоловіка, але жодних коштів ні він, ні вона не отримували і не перераховували на карткові рахунки. На ці суми, як і на інші подібні кошти, були лише виписані первинні документи, які в подальшому нікуди не пішли. Ці схеми були підтвердженні в судовому засіданні свідками, фізичними особами здавачами с/г продукції, які підтвердили, що суми, які відображені у обліку господарства, вони не отримували. Все це ще раз підтверджує лише одне: спосіб ухилення від сплати податків.

Окрім того, апелянт звертає увагу на те, що звинувачення за ч. 4 ст. 191 КК України ґрунтується на тому, що вона нібито привласнила 382 925,00 грн. у період з 29.05.2017 по 16.03.2018 року нібито через залучення її чоловіка ОСОБА_13 , але ні вона, ні її чоловік ніколи не отримували вказані кошти на свої особисті чи будь-які інші банківські рахунки з рахунків підприємства ФГ Апіс Україна, а так як ст.191КК України - це злочин матеріального характеру, то дана подія злочину взагалі відсутня і в матеріалах справи це підтверджено рухом коштів по банківських рахунках, які зазначено вище.

Проте суд, ігноруючи вимоги законодавства, навіть не надає оцінки зазначеному доказу захисту жодним чином не згадуючи про його наявність в матеріалах кримінального провадження, що свідчить про упереджене ставлення до справи.

Суд не перевірив, чи правильно було застосовано закон України про кримінальну відповідальність при юридичній оцінці діяння з огляду на встановлені фактичні обставини справи, а також не дав належної оцінки правильності встановлення таких обставин.

Тому встановлення причинного зв`язку між діянням і наслідками, що настали, є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 191 КК України,зокрема і ч. 4 вказаної статті.

Окрім того, згідно з вимогами ч. 2 ст. 127 КПК Українишкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Також у ч. 1 ст. 368, частинах 3, 4 ст. 374 КПК Українипередбачено, що при ухваленні вироку суд повинен вирішити, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов, і якщо так, на чию користь, у якому розмірі та в якому порядку, а в мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду, рішення про цивільний позов.

При цьому суд зобов`язаний усебічно, повно й об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати характер і розмір витрат, зумовлених злочином, установити причинний зв`язок між діянням і шкодою, що настала, й дати у вироку належну оцінку таким обставинам. Крім того, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Цих вимог закону при розгляді зазначеного провадження суд першої інстанції не дотримався.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурор та представник потерпілого просили апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Обухівського районного суду Київської області від 04 листопада 2021 року - без змін.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_8 подав до суду клопотання, в якому просив на підставі п.5 ч. 1 ст. 407 КПК України, керуючись ч. 1 ст. 49 КК України закрити кримінальне провадження за ч. 1 ст. 191 КК України відносно ОСОБА_5 , в зв`язку із закінченням строків давності за вказаним кримінальним правопорушенням.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 407 КПК Українизакрити кримінальне провадження за ч. 3 ст. 191 КК України відносно ОСОБА_5 , в зв`язку з тим, що діяння вчинені ОСОБА_5 , були одним продовжуваним злочином, який складається із декількох тотожних діянь, що об`єднані єдиним наміром, а ніяк не повторним діянням.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 407 КПК України закрити кримінальне провадження за ч. 4 ст. 191 КК України відносно ОСОБА_5 , в зв`язку з тим, що факт привласнення нею коштів в сумі 382 925 грн. не доведено як в суді першої інстанції, так і під час вивчення доказів в апеляційному провадженні, так як відсутня сама подія вчинення даного злочину, що підтверджено висновком судово-економічної експертизи №11/03-20 від 07 квітня 2020 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченої та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення прокурора та представника потерпілого, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши за клопотанням сторони захисту докази, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.

Висновок суду, про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наведеними у вироку доказами: показаннями представників потерпілого ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_18 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_25 , даними договору про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку від 23 січня 2017 року між ФГ «АПІС Україна» та ФОП « ОСОБА_5 », даними платіжного доручення №963 від 25.01.2019 року на суму 50500 гривень, даними платіжного доручення№1329 від 21.01.2019 року на суму 10100 гривень, даними платіжного доручення №1343 від 22.01.2019 року на суму 5050 гривень, даними платіжного доручення№1144 від 01.10.2018 року на суму 24000 гривень,даними платіжного доручення№989 від 27.07.2018 року на суму 28000 гривень, даними виписки з АТ «Універсал Банк» про отримання коштів на особистий рахунок ОСОБА_5 ; даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 Контрагент - ОСОБА_13 , даними закупівельних актів №18-03/14, 25-01-3, 28-08/3, 29-08/1, 30-08/1, 21-01/7, 21-01/7, 25-01/3, 22-11/3, 22-11/4 , оформлені на ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_20 , даними актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) АУ0000003, 00000007, 0000011, 0000015, 0000019, 0000023, 0000027, 0000001, 0000014, 0000016, 0000018, 0000020, 0000022; даними висновку судово-почеркознавчої експертизи №17-3/234 від 19.02.2020; даними довіреності від 24.01.2017 на ОСОБА_5 в АТ «Універсал Банк»; даними протоколу огляду від 06.02.2020 банківської документації з «Райффайзен Банк Аваль» про рух коштів ОСОБА_5 , щодо перерахування на її рахунок 50500 гривень; даними протоколу огляду від 06.02.2020 банківської документації з ПАТ «КБ Приватбанк» про рух коштів ОСОБА_5 , даними висновку експерта судово-економічної експертизи №11/03-20 від 07.04.2020, даними звіту незалежної аудиторської фірми щодо перевірки окремих питань діяльності фермерського господарства «АПІС Україна» на предмет належного ведення бухгалтерського обліку за період з 01.01.2017 року по 31.07.2019 року.

Дії обвинуваченої ОСОБА_5 , за ч. 1 ст. 191 КК України, як привласнення особою чужого майна, яке перебувало в її віданні; за ч. 3 ст. 191 КК України, як привласнення особою чужого майна, яке перебувало в її віданні, вчинене повторно; за ч. 4 ст. 191 КК України, як привласнення особою чужого майна, яке перебувало в її віданні, у великих розмірах, вчинене повторно, кваліфіковані правильно.

Обвинувачена ОСОБА_5 не заперечувала тих обставин, що вона, користуючись правами головного бухгалтера, знімала з банківських рахунків ФГ « Апіс Україна » кошти, але заперечувала їх привласнення.

При цьому обвинувачена посилалась на те, що її дії були спрямовані на ухилення від сплати податків за вказівкою голови ФГ «Апіс Україна» ОСОБА_9 , а не на привласнення або розтрату будь-якого майна, яке перебувало в її віданні.

Проте обставини, на які посилається апелянтка, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду провадження в суді першої інстанції, та в апеляційній інстанції.

Так, допитаний в суді першої інстанції голова ФГ «Апіс Україна» ОСОБА_9 категорично заперечував твердження обвинуваченої про надання ним їй незаконних вказівок щодо оформлення фіктивної бухгалтерської документації, проведення фіктивних банківських і готівкових операцій.

Згідно з показаннями ОСОБА_9 ОСОБА_5 мала доступ до всіх банківських електронних ключів, у тому числі, і його власного електронного ключа, оскільки він не вмів працювати з таким ключем. Також вона мала доступ до каси і всіх бухгалтерських документів. Він контролював її діяльність, але не детально, оскільки довіряв.

Також ОСОБА_9 зазначив, що плановою аудиторською перевіркою було встановлено ряд порушень і податківці звернули увагу на перерахування коштів без продукції, тому було додатково проведено внутрішній аудит, який підтвердив порушення бухгалтерського обліку. Найняли ліцензовану організацію, яка також підтвердила крадіжку коштів з вини обвинуваченої. Зокрема, було виявлено, що обвинувачена перераховувала кошти фермерського господарства на свої особисті рахунки, на ім`я свого чоловіка, інших осіб, які мед не здавали.

Жоден із допитаних під час судового розгляду свідків не підтвердив обізнаність із незаконністю вказівок керівника господарства обвинуваченій як особі, яка виконувала функції бухгалтера ФГ « Апіс Україна », щодо отримання коштів з рахунків та вчинення дій, спрямованих на ухилення від сплати податків.

В судовому засіданні апеляційної інстанції за клопотанням сторони захисту були досліджені наявні у провадженні документи, на які посилалася обвинувачена ОСОБА_5 , як на доказ того, що кошти з банківських рахунків вона знімала за вказівкою ОСОБА_9 та вказані кошти були використані на потреби ФГ « Апіс Україна »: грошові чеки, заявки на переказ готівки та зведена інформація ( т. 3, а.п. 96-155; т. 4, а.п. 4-7, 9-12).

Проте грошовими чеками та заявками на переказ готівки підтверджуються лише факт знімання коштів з банківського рахунку ФГ « Апіс Україна » та, відповідно переказ готівки і ці документи на містять жодних даних про будь-які вказівки щодо дій з готівковими коштами.

Що стосується документів під назвою «Зведена інформація», то це є свого роду звіти, які ОСОБА_5 , як головний бухгалтер, надсилала голові ФГ « Апіс Україна » ОСОБА_9 щодо залишків продукції, залишків коштів на рахунках господарства та в касі і ці документи також не містять будь-яких даних про вказівки голови господарства бухгалтеру щодо зняття готівкових коштів з банківського рахунку господарства з метою ухилення від сплати податків.

В інформації за 28.08.2017 року ОСОБА_5 повідомляє ОСОБА_9 про те, що цього числа вона внесла до каси підприємства 58000 гривень у якості фінансової допомоги (т. 4 , а.с. 4), проте в матеріалах провадження відсутні будь-які бухгалтерські документи на підтвердження внесення вказаної суми до каси.

Отже, колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 про те, що наявними у провадження документами підтверджуються її посилання на те, що зняті нею за вказівкою голови ФГ «Апіс Україна» ОСОБА_9 з банківського рахунку господарства кошти були використані на потреби господарства.

Водночас, платіжними дорученнями №963 від 25.01.2019 року на суму 50500 гривень, №1329 від 21.01.2019 року на суму 10100 гривень, №1343 від 22.01.2019 року на суму 5050 гривень, №1144 від 01.10.2018 року на суму 24000 гривень, №989 від 27.07.2018 року на суму 28000 гривень підтверджується поповнення о/картки ОСОБА_5 .

Також поступлення на особистий рахунок ОСОБА_5 коштів підтверджується випискою з АТ «Універсал Банк» та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 Контрагент - ОСОБА_13 .

Окрім того, протоколом огляду від 06.02.2020 банківської документації з «Райффайзен Банк Аваль» про рух коштів ОСОБА_5 підтверджується перерахування на її рахунок 50500 гривень.

Протоколом огляду від 06.02.2020 банківської документації з ПАТ «КБ Приватбанк» про рух коштів ОСОБА_5 підтверджено перерахування на рахунок ОСОБА_5 28000 гривень, (27.07.2018), які в подальшому частково були витрачені на оплату туристичних послуг); 5050 гривень (22.01.2019), які витрачені на купівлю лікарських засобів, 24000 гривень (01.10.2018), які витрачені частково на поповнення банківського рахунку, 10100 гривень (21.01.2019), які витрачені частково на поповнення банківського рахунку та зняття з банкомату, 50500 гривень (25.01.2019), які частково були витрачені на оплату санітарно-курортного лікування).

Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність події злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, то вони спростовуються наведеними у вироку доказами.

Так, згідно з прибутковими накладними №ПН-000730 від 29.05.2017 на суму 57 156 гривень; №ПН-001128 від 29.05.2017 на суму 66 769 гривень; №ПН-001173 від 29.08.2017 на суму 28 000 гривень; №ПН-001172 від 30.08.2017 на суму 49 000 гривень; №ПН-000404 від 07.03.2018 на суму 49 000 гривень; №ПН-000408 від 09.03.2018 на суму 49 000 гривень; №ПН-000417 від 13.03.2018 на суму 49 000 гривень; №ПН-000426 від 16.03.2018 на суму 35 000 гривень та закупівельними актами №18-03/14, 25-01-3, 28-08/3, 29-08/1, 30- 08/1, 21-01/7, 21-01/7, 25-01/3, 22-11/3, 22-11/4, оформленими на ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_20 , вказані особи здавали в ФГ «Апіс Україна» мед та отримали відповідні суми за здану продукцію бджільництва.

Проте, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_12 і ОСОБА_11 показали, що мають пасіку, продають мед, здавали мед заготівельникам, але кому не знають, оскільки ніяких документів не підписували, отримували готівку, але меду на 150 000 гривень ОСОБА_12 та на 95000 гривень ОСОБА_11 здати не могли, оскільки такої кількості меду у них не бувало.

Свідок ОСОБА_13 показав, що є чоловіком обвинуваченої, не підписував і не оформлював жодних документів та не здавав мед ФГ « Апіс », оскільки не є пасічником, особисто він не отримував ніяких коштів з фермерського господарства.

Свідок ОСОБА_18 показав, що, будучи приватним підприємцем, займався закупівлею сировини і продажем меду у ФГ « Апіс », де обвинувачена працювала головним бухгалтером, приймав мед від пасічників, передавав інформацію бухгалтерії. Оформленням документації та видачею коштів займалась бухгалтерія, де працювали обвинувачена та ОСОБА_28 . Одного разу на прохання ОСОБА_29 він знімав гроші з її банківської картки, які при ньому остання віддала обвинуваченій.

Згідно з висновком судово-економічної експертизи №11/03-20 від 07.04.2020при оформленні операцій за період з 23.01.2017 року по 31.07. 2019 року ОСОБА_5 без підтверджуючих документів перераховано кошти на загальну суму 117 650 гривень на свої карткові рахунки, про що свідчать банківські виписки і тим самим підтверджують нецільове використання грошових коштів «АПІС Україна» на вищевказану суму та документально підтверджуються. Окрім цього, щодо проведених операції з ОСОБА_13 , то нецільове використання грошових коштів «АПІС Україна» документально підтверджується на суму 143 769 гривень. У зв`язку з відсутністю первинних документів, а саме договорів та закупівельних актів від 29.05.2017 на суму 57 156 гривень, 07.03.2018 на суму 49000 гривень, 13.03.2018 на суму 49000 гривень, 16.03.2018 на суму 35000 гривень не видається за можливе документально підтвердити нецільове використання грошових коштів про оформленні закупівельних актів в розмірі 239 156 гривень. Необхідно звернути увагу, що із всіх працівників «АПІС Україна» ведення бухгалтерського обліку покладено на ОСОБА_5 , згідно з договором про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку від 23 січня 2017 року.

Обґрунтовуючи висновок про винність ОСОБА_5 , суд послався у вироку на те, що обвинувачена не надала логічних пояснень фактам перерахування коштів нею самою на власний банківський рахунок та на рахунки інших осіб, а також щодо оформлення накладних та інших завідомо недостовірних документів на ім`я її чоловіка ОСОБА_13 , який відповідно до бухгалтерської документації отримав кошти за, начебто, продаж меду на загальну суму 398 075 гривень, хоч взагалі не мав пасіки та не здавав меду ФГ "АПІС".

Отже, подія злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України та вина ОСОБА_5 в тому, що в період з 29.05.2017 по 16.03.2018 вона, маючи вільний доступ до каси ФГ "АПІС", отримала грошові кошти ФГ " АПІС ", які перебували в її віданні, на загальну суму 382 925 гривень, привласнила грошові кошти, які в подальшому оформила під виглядом оплати по фіктивним договорам та закупівельним актам за оплату фізичним особам, підтверджується вищенаведеними доказами.

Що стосується доводів обвинуваченої про те, що суд не встановив причинний зв`язок між діянням і шкодою, що настала, та безпідставного задоволення цивільного позову, то вони є необґрунтованими.

Так, вирішуючи цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди ФГ «Апіс Україна», суд виходив з доведеного наявними у провадженні доказами розміру шкоди, завданої неправомірними діями обвинуваченої ОСОБА_5 , та відсутністю будь-яких аргументів та доводів на спростування викладених у позовній заяві тверджень і обставин з боку обвинуваченої, а тому обґрунтовано задовольнив цивільний позов ФГ «Апіс Україна» у повному об`ємі, вмотивувавши своє рішення у вироку.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо недоведеності винуватості ОСОБА_5 та неправильного вирішення цивільного позову є безпідставними.

При розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_5 суд першої інстанції не допустив порушень кримінального процесуального закону, які відповідно до вимог ст. 412 КПК України можуть бути підставою для скасування вироку, тому вимога, викладена в апеляційній скарзі обвинуваченої, про скасування вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції задоволена бути не може.

Що стосується клопотання захисника про можливість звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, то воно підлягає до задоволення в частині закриття провадження за ч. 1 ст. 191 КК України.

Так, оскаржуваним вироком встановлено, що кримінальне правопорушення, передбаченеч. 1 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 вчинила 27 липня 2018 року.

У відповідності до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбаченеч. 1 ст. 190 КК України,є кримінальним проступком.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України закінчення строку давності є підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Отже, ОСОБА_5 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України у зв`язку із закінченням строку давності, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

Пунктом першим частини другої статті 284 КПК України передбачено закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Отже, вирок Обухівського районного суду Київської області від 23 липня 2021 року щодо ОСОБА_5 підлягає до скасування в частині засудження за ч. 1 ст. 191 КК України із звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриттям кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Обухівського районного суду Київської області від 23 липня 2021 року щодо ОСОБА_5 в частині засудження за ч. 1 ст. 191 КК України скасувати та на підставі ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної суду може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

С у д д і :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №372/1849/20

Провадження №11-кп/824/294/2024

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_30

Доповідач ОСОБА_1