ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2024 рокуСправа №160/6788/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою приватного підприємства ФУНТИК до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
14.03.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заяваприватного підприємства ФУНТИК до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.02.2024 року №0050620406 про застосування штрафних санкцій у розмірі 3060,00 (три тисячі шістдесят) грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач заначив, що податковим органом порушено строк давності для нарахування грошових зобов`язань, визначеним ст. 102 Податкового Кодексу. Позивач не порушував строк подання податкового звіту за звітні податкові періоди господарсько-фінансової діяльності з 2015 по 2023 роки. На адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області направлялися податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік №1 (звітна) від 01.12.2015, за 2016 рік №1 (звітна) від 10.02.2016, за 2017 рік №1 (звітна) від 10.02.2017, за 2018 рік №1 (звітна) від 09.02.2018, за 2019 рік №1 (звітна) від 08.02.2019, за 2020 рік №1 (звітна) від 07.02.2020, 2021 рік №1 (звітна) від 01.02.2021, за 2022 рік №1 (звітна) 04.02.2022, за 2023 рік №1 (звітна) 31.01.2023. Податкове повідомлення рішення від 02.02.2024 року №0050620406 прийнято на підставі акту перевірки № 47325/04-36-04-06/40071784 від 18.12.2023 року. Відповідно до Розрахунку штрафних санкцій ПП «ФУНТИК», штрафна санкція за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки нарахована за період господарсько - фінансової діяльності з 2015 року по 2023 рік. Отже, податковий орган провів перевірку із закінчення 1095 дня, що настав за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та прийняв податкове повідомлення-рішення із порушенням строку давності для нарахування грошових зобов`язань, а отже нарахування штрафних санкцій є протиправним та таким, що суперечить вимогам податкової норми, передбаченої статтею 102 Податкового кодексу України. Разом із тим, згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Згідно з Постановою КМУ від 27.06.2023 р.№ 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» , з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України дія карантину була відмінена. Враховуючи те, що дія карантину завершилась у червні 2023 р., а штрафні санкції до приватного підприємства «Фунтик» були нараховані в період дії мораторію на вчинення таких дій, встановленого п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, наведене додатково свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 02.02.2024 року №0050620406. Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває. Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022 р., внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, установлено особливості для справляння податків і зборів. Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки з боку позивача відсутній факт неподання податкового звіту, нарахування штрафних санкцій у розмірі 3060,00 (три тисячі шістдесят) грн. 00 коп. здійснено з порушенням чинного законодавства.
02.05.2024 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. Так, ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ПП «ФУНТИК» за період 2015-2023 рік, за результатами якої складено акт перевірки від 18.12.2023 року №47325/04-36-04-06/40071784 (далі-акт перевірки). Перевіркою встановлено, факт неподання/несвоєчасне подання ПП «ФУНТИК» податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015-2023 рік. (порушення вимог пп.266.7.5 п.266.7 ст.266 ПК України). Дані камеральної перевірки свідчать про порушення ПП «ФУНТИК» вимог пп. 16.1.3 п.16.1 ст.16, п.49.2 ст.49 та п.69.1 ст.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України щодо терміну подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015-2023 рік. Відповідальність платника за неподання/несвоєчасне подання податкової звітності передбачена п. 120.1 ст.120 ПК України. Інформація наявна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта свідчить про наявність у ПП «ФУНТИК» права власності на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 770834312101, розташований за адресою: Дніпропетровська обл.., м.Дніпропетровськ, вулиця Жуковського, будинок 4Б, загальною площею 211,4 кв.м. Тип об`єкта: нежитлова будівля, об`єкт житлової нерухомості: Ні. Дата державної реєстрації права власності 09.11.2015. Згідно з базами даних ДПС ПП «ФУНТИК» не надавали звітність з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та не сплачували відповідні платежі за 2015-2023 роки. Як свідчать матеріали справи. ПП «ФУНТИК» до ГУ ДПС України у Дніпропетровській області заяву щодо неможливості виконання податкових обов`язків не подано.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2024 року, зазначена вище справа була розподілена та 15.03.2024 року передана судді Пруднику С.В.
19.03.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: обґрунтований та вмотивований розрахунок повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.02.2024 року №0050620406 про застосування штрафних санкцій у розмірі 3060,00 (три тисячі шістдесят) грн. 00 коп. із поданням вмотивованих пояснень; засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії усіх письмових доказів, які слугували підставою для складання повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.02.2024 року №0050620406 про застосування штрафних санкцій у розмірі 3060,00 (три тисячі шістдесят) грн. 00 коп. Судом зобов`язано витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 11 квітня 2024 року. Судом попереджено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленогостаттею 258 Кодексу адміністративного судочинства України- в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ПП «ФУНТИК» за період 2015-2023 рік, за результатами якої складено акт перевірки від 18.12.2023 року №47325/04-36-04-06/40071784 (далі-акт перевірки).
Перевіркою встановлено, факт неподання/несвоєчасне подання ПП «ФУНТИК» податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015-2023 рік. (порушення вимог пп.266.7.5 п.266.7 ст.266 ПК України). Дані камеральної перевірки свідчать про порушення ПП «ФУНТИК» вимог пп. 16.1.3 п.16.1 ст.16, п.49.2 ст.49 та п.69.1 ст.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України щодо терміну подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015-2023 рік.
Відповідальність платника за неподання/несвоєчасне подання податкової звітності передбачена п. 120.1 ст.120 ПК України. Інформація наявна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта свідчить про наявність у ПП «ФУНТИК» права власності на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 770834312101, розташований за адресою: Дніпропетровська обл.., м. Дніпропетровськ, вулиця Жуковського, будинок 4Б, загальною площею 211,4 кв.м. Тип об`єкта: нежитлова будівля, об`єкт житлової нерухомості: Ні. Дата державної реєстрації права власності 09.11.2015. Згідно з базами даних ДПС ПП «ФУНТИК» не надавало звітність з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та не сплачували відповідні платежі за 2015-2023 роки.
За наслідками проведеної перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.02.2024 року №0050620406 про застосування штрафних санкцій у розмірі сумі 3060,00 (три тисячі шістдесят) грн. 00 коп. за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на підставі абз.1 пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.
Відповідно до Розрахунку штрафних санкцій «ПП ФУНТИК», та на підставі абз.1 п. 120.1. ст.120 Податкового кодексу України застосовується штрафна санкція за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 3060 гривень.
З розрахунку штрафних санкцій відносно «ПП ФУНТИК» убачається, що:
- податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік, граничний строк подання податкового звіту за звітний податковий період 08.12.2015 року, дата надання податкового звіту за звітний податковий період «-», розмір штрафу 340;
- податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік, граничний строк подання податкового звіту за звітний податковий період 19.02.2016 року, дата надання податкового звіту за звітний податковий період «-», розмір штрафу 340;
- податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік, граничний строк подання податкового звіту за звітний податковий період 19.02.2017 року, дата надання податкового звіту за звітний податковий період «-», розмір штрафу 340;
- податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік, граничний строк подання податкового звіту за звітний податковий період 19.02.2018 року, дата надання податкового звіту за звітний податковий період «-», розмір штрафу 340;
- податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік, граничний строк подання податкового звіту за звітний податковий період 19.02.2019 року, дата надання податкового звіту за звітний податковий період «-», розмір штрафу 340;
- податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік, граничний строк подання податкового звіту за звітний податковий період 20.02.2020 року, дата надання податкового звіту за звітний податковий період «-», розмір штрафу 340;
- податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік, граничний строк подання податкового звіту за звітний податковий період 20.02.2021 року, дата надання податкового звіту за звітний податковий період «-», розмір штрафу 340;
- податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік, граничний строк подання податкового звіту за звітний податковий період 22.02.2022 року, дата надання податкового звіту за звітний податковий період «-», розмір штрафу 340;
- податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік, граничний строк подання податкового звіту за звітний податковий період 20.02.2023 року, дата надання податкового звіту за звітний податковий період «-», розмір штрафу 340.
Вказане податкове повідомлення-рішення отримано позивачем 19.02.2024 року.
При цьому, як зазначив позивач у поданій до суду позовній заяві, на адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області направлялися податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік №1 (звітна) від 01.12.2015, за 2016 рік №1 (звітна) від 10.02.2016, за 2017 рік №1 (звітна) від 10.02.2017, за 2018 рік №1 (звітна) від 09.02.2018, за 2019 рік №1 (звітна) від 08.02.2019, за 2020 рік №1 (звітна) від 07.02.2020, 2021 рік №1 (звітна) від 01.02.2021, за 2022 рік №1 (звітна) 04.02.2022, за 2023 рік №1 (звітна) 31.01.2023.
Так, судом установлено, що:
- 01.12.2015 року (відповідно до відтиску штемпеля поштового зв`язку) позивачем цінним листом на адресу ГУ ДФС у Дніпропетровській області направлено податкову декларацію №1 (звітна) за 2015 рік на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- 10.02.2016 року (відповідно до відтиску штемпеля поштового зв`язку) позивачем цінним листом на адресу ГУ ДФС у Дніпропетровській області направлено податкову декларацію №1 (звітна) за 2016 рік на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- 10.02.2017 року (відповідно до відтиску штемпеля поштового зв`язку) позивачем цінним листом на адресу ГУ ДФС у Дніпропетровській області направлено податкову декларацію №1 (звітна) за 2017 рік на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- 09.02.2018 року (відповідно до відтиску штемпеля поштового зв`язку) позивачем цінним листом на адресу ГУ ДФС у Дніпропетровській області направлено податкову декларацію №1 (звітна) за 2018 рік на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- 08.02.2019 року (відповідно до відтиску штемпеля поштового зв`язку) позивачем цінним листом на адресу ГУ ДФС у Дніпропетровській області направлено податкову декларацію №1 (звітна) за 2019 рік на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- 07.02.2020 року (відповідно до відтиску штемпеля поштового зв`язку) позивачем цінним листом на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області направлено податкову декларацію №1 (звітна) за 2020 рік на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- 01.01.2021 року (відповідно до відтиску штемпеля поштового зв`язку) позивачем цінним листом на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області направлено податкову декларацію №1 (звітна) за 2021 рік на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- 04.02.2022 року (відповідно до відтиску штемпеля поштового зв`язку) позивачем цінним листом на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області направлено податкову декларацію №1 (звітна) за 2022 рік на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- 31.01.2023 року (відповідно до відтиску штемпеля поштового зв`язку) позивачем цінним листом на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області направлено податкову декларацію №1 (звітна) за 2023 рік на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Позивач, вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним та таким, що його належить скасувати, звернувся з цим позовом до суду.
При вирішенні спору суд керувався наступним.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що в Україні як у правовій державі, де проголошена дія верховенства права та найвищою соціальною цінністю є людина, згідно з ст.ст.1,3,8, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції Україниусі без виключення суб`єкти права (учасники суспільних відносин) зобов`язані дотримуватись існуючого правового порядку, утримуючись від використання права на "зло"/зловживання правом, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати покладені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом, і тому до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Суд відмічає, що правила справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з 01.01.2011р. унормовані приписамиПодаткового кодексу України.
Так, згідно з п.п.16.1.4 ст.16 Податкового кодексу Україниплатник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У розумінні п.36.1 ст.36 Податкового кодексу Україниподатковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом37.2 ст.37 Податкового кодексу Українипередбачено, що податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.
Як то указано у п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
За визначенням п.46.1 ст.46 Податкового кодексу Україниподаткова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Згідно з п.49.1 ст.49 Податкового кодексу Україниподаткова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до п.49.2 ст.49 Податкового кодексу Україниплатник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цьогоКодексуподавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Як то указано у п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначенихстаттею 102цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Пунктом57.1 ст.57 Податкового кодексу Україниплатник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі пп. 20.1.4. п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;
Відповідно до п.75.1. статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
За п.75.1.1. цієї ж статті камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Так, ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ПП «ФУНТИК» за період 2015-2023 рік, за результатами якої складено акт перевірки від 18.12.2023 року №47325/04-36-04-06/40071784 (далі-акт перевірки).
Перевіркою встановлено, факт неподання/несвоєчасне подання ПП «ФУНТИК» податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015- 2023 рік. (порушення вимог пп.266.7.5 п.266.7 ст.266 ПК України)
Підстави для виникнення обов`язку подання податкової звітності за звітний (податковий) період згідно з пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів жилої та/або нежилої нерухомості.
Відповідно до п.49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавали податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Відповідно до пп.266.7.5 п.266.7 ст.266 ПК України юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Дані камеральної перевірки свідчать про порушення ПП «ФУНТИК» вимог пп. 16.1.3 п.16.1 ст.16, п.49.2 ст.49 та п.69.1 ст.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України щодо терміну подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015-2023 рік.
Відповідальність платника за неподання/несвоєчасне подання податкової звітності передбачена п. 120.1 ст.120 ПК України.
Законом України від 13 грудня 2022 року №2836-ІХ «Про внесення змін до ПКУ та інших Законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» ( далі - Закон №2836-ІХ, набрав чинності 03.01.2023) внесені зміни у п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Відповідно до пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції, що діє з 03.01.2023) визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, зокрема, щодо: дотримання термінів сплати податків та зборів, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПКУ та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання своїх обов`язків за умови сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), І квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду) не пізніше 1 серпня 2022року.
У разі звільнення платника податків від відповідальності з підстав, визначених абзацами четвертим-восьмим цього підпункту, податкові повідомлення-рішення, якими були визначені йому штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, крім сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору, визначених абзацами четвертим-восьмим цього підпункту, вважаються скасованими (відкликаними) з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПКУ та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України».
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу Українибув затвердженийнаказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022р. №225(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2022р. за №967/38303; набрав чинності - 06.09.2022р.; далі за текстом - Порядок №225).
Згідно з п.3, п.4, п.6 і п.7 Порядку №225 процедурою набуття особою правового статусу платника податків, у якого відсутня можливість виконання податкового обов`язку, у якості обов`язкової передумови визначено подання платником податків до контролюючого органу відповідної заяви та документів у підтвердження викладених у цій заяві фактів, а у разі невчинення платником означеного діяннятакий платник у силу застереження п.7 Порядку №225 вважається таким, що має можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначеніПодатковим кодексом Україниабо іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Матеріали справи не містять доказів про те, що заявник подавав до контролюючого органу заяви про неможливість виконання податкового обов`язку в частині реєстрації власно складених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Тому при вирішенні даного спору суд виходить із відсутності доказів стосовно неможливості заявника здійснити своєчасну сплату самостійно узгоджених податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015-2023 рік через дію форс-мажору військового характеру або через дію інших нездоланних та непереборних чинників.
Щодо тверджень позивача про неможливість застосування штрафних санкцій через встановленням п. 52-1 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК Українимораторію на їх застосування, суд відзначає наступне.
У зв`язку із набранням чинностіЗакону №533-ІХ(з урахуванням змін, внесенихЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IXтаЗакону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10розділу XX «Перехідні положення» ПК Українидоповнений пунктом 52-1 такого змісту:
«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;
порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК Українимістив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.
Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Разом з тим, до завершення карантинуУказом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 рокув Україні введений воєнний стан, який на підставіУказів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022року Закону № 2260-IXпідпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХПК Українивикладено у такій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом46.2 статті 46цьогоКодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом46.2 статті 46цьогоКодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану»за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Відтак, з набранням чинностіЗаконом № 2260-IXпередбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХПК Українизвільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку.
Закон № 2260-IXпідпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК Українидоповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом112.8.9 пункту 112.8 статті 112цьогоКодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Через наведене вище, оскаржуване податкове рішення прийнято суб`єктом владних повноважень обґрунтовано та в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавство України.
Щодо тверджень позивача про те, останній не порушував строк подання податкового звіту за звітні податкові періоди господарсько-фінансової діяльності з 2015 по 2023 роки. На адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області направлялися податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік №1 (звітна) від 01.12.2015, за 2016 рік №1 (звітна) від 10.02.2016, за 2017 рік №1 (звітна) від 10.02.2017, за 2018 рік №1 (звітна) від 09.02.2018, за 2019 рік №1 (звітна) від 08.02.2019, за 2020 рік №1 (звітна) від 07.02.2020, 2021 рік №1 (звітна) від 01.02.2021, за 2022 рік №1 (звітна) 04.02.2022, за 2023 рік №1 (звітна) 31.01.2023. Податкове повідомлення рішення від 02.02.2024 року №0050620406 прийнято на підставі акту перевірки № 47325/04-36-04-06/40071784 від 18.12.2023 року.
Так, як вже зазначалось вище, судом було установлено, що:
- 01.12.2015 року (відповідно до відтиску штемпеля поштового зв`язку) позивачем цінним листом на адресу ГУ ДФС у Дніпропетровській області направлено податкову декларацію №1 (звітна) за 2015 рік на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- 10.02.2016 року (відповідно до відтиску штемпеля поштового зв`язку) позивачем цінним листом на адресу ГУ ДФС у Дніпропетровській області направлено податкову декларацію №1 (звітна) за 2016 рік на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- 10.02.2017 року (відповідно до відтиску штемпеля поштового зв`язку) позивачем цінним листом на адресу ГУ ДФС у Дніпропетровській області направлено податкову декларацію №1 (звітна) за 2017 рік на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- 09.02.2018 року (відповідно до відтиску штемпеля поштового зв`язку) позивачем цінним листом на адресу ГУ ДФС у Дніпропетровській області направлено податкову декларацію №1 (звітна) за 2018 рік на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- 08.02.2019 року (відповідно до відтиску штемпеля поштового зв`язку) позивачем цінним листом на адресу ГУ ДФС у Дніпропетровській області направлено податкову декларацію №1 (звітна) за 2019 рік на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- 07.02.2020 року (відповідно до відтиску штемпеля поштового зв`язку) позивачем цінним листом на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області направлено податкову декларацію №1 (звітна) за 2020 рік на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- 01.01.2021 року (відповідно до відтиску штемпеля поштового зв`язку) позивачем цінним листом на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області направлено податкову декларацію №1 (звітна) за 2021 рік на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- 04.02.2022 року (відповідно до відтиску штемпеля поштового зв`язку) позивачем цінним листом на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області направлено податкову декларацію №1 (звітна) за 2022 рік на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- 31.01.2023 року (відповідно до відтиску штемпеля поштового зв`язку) позивачем цінним листом на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області направлено податкову декларацію №1 (звітна) за 2023 рік на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Так, відповідальність платника за неподання/несвоєчасне подання податкової звітності передбачена п. 120.1 ст.120 ПК України.
Згідно з пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 Кодексу платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів жилої та/або нежилої нерухомості.
Відповідно до пп.266.2.1 п.266.1 ст.266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Згідно з пп.266.7.5 п.266.7 ст.266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/ об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст..46 ПК України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Варто зазначити, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі податкова декларація) подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі Закон № 2155).
Слід зазначити, що п. 49.4 ст. 49 ПКУ визначено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.
Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.
Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.
У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов`язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного ст. 49 ПКУ (п. 49.5 ст. 49 ПКУ).
Правила надання послуг поштового зв`язку затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 зі змінами та доповненнями (далі Правила).
Відповідно до п.п. 2 п. 32 Правил поштове відправлення, поштовий переказ супроводжує така інформація, що надається відправником або зазначається на поштовому відправленні, якщо обов`язковість її надання (зазначення на поштовому відправленні) встановлена оператором поштового зв`язку, зокрема, поштова адреса:
найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку тощо), номер будинку, квартири/офісу;
найменування населеного пункту, району, області (крім поштових переказів);
поштовий індекс;
країна призначення.
Найменування відправника та адресата (одержувача), їх поштові адреси на поштовому відправленні, бланку супровідної адреси, бланку митної декларації, бланку поштового переказу зазначаються розбірливо (крім оформлення електронним способом) (п. 36 Правил).
Згідно з п. 17 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання, зокрема, з описом вкладення.
Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Абзацами першим та другим п. 58 Правил визначено, що під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток поштового календарного штемпеля.
Дата відбитка поштового календарного штемпеля маркувальної (франкувальної) машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток поштового календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, така кореспонденція повертається відправникові для відповідного оформлення.
Абзацом першим п. 49.6 ст. 49 ПКУ визначено, що у разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу з вини оператора поштового зв`язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону.
Платник податків протягом п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов`язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.
Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання, самостійно визначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених ПКУ (п. 49.7 ст. 49 ПКУ).
Разом з цим, позивач не надав до суду відповідних доказів щодо отримання декларацій відповідачем, не надав до суду доказів щодо надіслання поштою або надання особисто (за його вибором) контролюючому органу другого примірнику податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.
Інформація наявна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта свідчить про наявність у ПП «ФУНТИК» права власності на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 770834312101, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 211,4 кв.м. Тип об`єкта: нежитлова будівля, об`єкт житлової нерухомості: Ні. Дата державної реєстрації права власності 09.11.2015.
Згідно з базами даних ДПС ПП «ФУНТИК» не надавало звітність з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та не сплачували відповідні платежі за 2015-2023 роки.
Щодо направлення та вручення оскаржуваного податкового повідомлення- рішення.
Відповідно до вимог п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомлення про вручення або у порядку, визначеному п.42.4 статті 42 ПК України. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомлення про вручення із зазначенням причин невручення.
Оскаржуване податкове повідомлення - рішення направлено ПП «ФУНТИК» на податкову адресу платника податків засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Поштове відправлення 19.02.2024 року отримано платником особисто.
Продовжуючи вирішення спору, суд зважає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2ст.2 КАС України, а у силу ч.2ст.77 КАС Україниобов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.
Тому відповідність закону рішення чи діяння (управлінського волевиявлення) суб`єкта владних повноважень як у спорі про набуття приватною особою додаткового блага чи активу, так і у спорі про спростування приватною особою новоствореного обов`язку, зокрема, за критеріями дотримання компетенції, меж повноважень, способу дій, приводу реалізації функції контролю, обґрунтованості, безсторонності (неупередженості), добросовісності, розсудливості, рівності перед законом, унеможливлення дискримінації, пропорційності, своєчасності, права особи на участь у процесі прийняття рішення, має доводитись, насамперед, відповідачемсуб`єктом владних повноважень.
З положень частин 1 і 2ст.77 КАС Україниу поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС Українислідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування -поза будь-яким розумним сумнівом, у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування -баланс вірогідностей.
Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.
І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.
Такий висновок окружного адміністративного суду цілком корелюється із правовими позиціями постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020р. по справі №520/2261/19, постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023р. у справі №916/3027/21, постанови Верховного Суду від 15.06.2023р. у справі №804/2960/16.
При цьому, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023р. у справі №916/3027/21 чітко указано, що: 1) покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були; 2) суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 29.01.2020р. у справі №814/1460/16 адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності).
Згідно з ч.1ст.2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов`язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб`єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів та доведеність факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.
Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, суд констатує, що у ході розгляду справи владним суб`єктом було доведено дотримання у спірних правовідносинах вимог ч.2ст.19 Конституції Українита ч.2ст.2 КАС України, позаяк обставини несвоєчасної оплатизгаданих в акті податкових зобов`язань з податку на прибуток підтверджені приєднаними до справи доказами.
Будь-яких доказів стосовно причин порушення закону за цими епізодами заявник до суду не подав, а тому суд виходить із стандартів доказування, сформульованих у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023р. у справі №916/3027/21 і відсутності таких доказів у межах даної справи.
Оскільки владний суб`єкт у спірних правовідносинах обставини фактичної дійсності з`ясував з достатньою повнотою, дав вірну оцінку істотним юридично значимим факторам, правильно кваліфікував суть діяння приватної особи, помилки у тлумаченні належної норми закону не припустився, то вчинене оскаржене управлінське волевиявлення цілком узгоджується як і з нормативним регламентуванням, так і із змістом та характером спірних відносин.
Отже, у спірних правовідносинах оскаржене податкове повідомлення-рішення не спричинило безпідставного настання негативних наслідків, що є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у позові.
При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосуванняст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (далі за текстомКонвенція; рішення від 21.01.1999р. у справіГарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справіКрасуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справіІльяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справіТрофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справіХіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справіСуомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справіМелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), вичерпно реалізував усі діючі юридичні механізми з`ясування об`єктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін, виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.
Решта аргументів не має юридичного значення для правильного вирішення спору по суті, а тому не підлягає окремій та детальній оцінці.
З огляду на викладене, враховуючи підтверджений факт несвоєчасного виконання позивачем податкового зобов`язання, відсутності підстав звільнення платника податків від відповідальності, відповідач правомірно виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення, у зв`язку з чим останні не підлягають скасуванню.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовної заяви приватного підприємства ФУНТИК до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.05.2024 |
Оприлюднено | 22.05.2024 |
Номер документу | 119136384 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на майно, з них податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Прудник Сергій Володимирович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Прудник Сергій Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні