Рішення

від 20.05.2024 по справі 240/13356/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/13356/22

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Тера Ра" до Головне управління ДПС у Житомирській області, як відокремлений підрозділ ДПС України Державна податкова служба України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРА РА" (далі - позивач, Товариство, ТОВ "ТЕРА РА") із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі відповідач 1, ГУ ДПС у Житомирській області) та до Державної податкової служби України (далі відповідач 2, ДПС України), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області від 17.01.2022 №3662384/40180523 про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРА РА" від 18.10.2021 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області від 17.01.2022 №3662385/40180523 про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю " ТЕРА РА" від 20.10.2021 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області від 17.01.2022 №3662386/40180523 про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРА РА" від 27.10.2021 № 9 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні: від 18.10.2021 №2, від 20.10.2021 №3, від 27.10.2021 №9, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРА РА ", датою їх подання.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем надано до контролюючого органу всі необхідні документи, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, однак рішеннями комісії ГУ ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовлено у реєстрації вищевказаних накладних.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

До суду надійшли відзиви на позовну заяву, у яких відповідачі просять у задоволенні позову відмовити. Зазначають, що платником податку надано не повний пакет відповідних документів для реєстрації податкових накладних, який не є достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, що стало підставою для прийняття рішень про відмову в реєстрації таких. Крім того, зазначають, що оскільки позивача внесено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, тому зупинення реєстрації складених ним податкових накладних є правомірним.

До того ж відповідачі вважають, що позовна вимога в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр, ЄРПН) в обхід формальної перевірки ГУ ДПС у Житомирській області документів для такої реєстрації є порушенням дискреційних повноважень ГУ ДПС у Житомирській області в частині подання висновку щодо реєстрації податкових накладних.

Відповідачі також звертають увагу, що пакет документів, наданий позивачем до суду не може слугувати підставою для скасування рішень комісії про відмову в реєстрації податкових накладних, оскільки такий пакет був відсутній у контролюючого органу на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Крім того, ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Житомирській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши матеріали даної адміністративної справи, дослідивши докази, повно та всебічно з`ясувавши обставини, які стали підставою для прийняття контролюючим органом спірних рішень, суд встановив наступне.

Судом безспірно встановлено, що "ТЕРА РА" є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 16.12.2015, про що внесено запис №12861020000000685, код ЄДРПОУ 40180523 та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Житомирській області (а.с. 63).

ТОВ "ТЕРА РА" з 01.03.2016 зареєстроване, як платник податку на додану вартість (а.с.64).

Основним видом діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11) та ТОВ "ТЕРА РА" є сільськогосподарським товаровиробником.

До видів діяльності товариства також віднесено діяльність, передбачену кодами КВЕД: 01.13. Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.19. Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.30. Відтворення рослин; 01.50. Змішане сільське господарство; 01.41. Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 46.21. Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 49.41. Вантажний автомобільний транспорт; 77.12. Надання в оренду вантажних автомобілів; 46.36. Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 62.10. Складське господарство; 77.31. Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування.

Для здійснення основного виду діяльності ТОВ «ТЕРА РА» орендує земельні ділянки на території Великоглумчанської та Кам`янобрідської сільських рад Новоград-Волинського району Житомирської області.

18.10.2021, 20.10.2021 та 27.10.2021 між ТОВ «ТЕРА РА» (Постачальник) та ПП «Інкопмарк-Плюс» (Покупець) було укладено договори поставки, за №18/10/21-9, №20/10/21-1 та №27/10/21-1 (надалі договори поставки), відповідно до яких Постачальник зобов`язувався передати у власність Покупця вирощену ним сільгосппродукцію - сою українського походження урожаю 2021 року (надалі - товар) кількістю 387 тон, а Покупець зобов`язувався прийняти та оплатити товар (а.с. 158-166).

Ціна товару, загальна вартість договору, порядок та умови оплати Товару визначалася сторонами у Договорі та залежала від фактичних якісних показників поставленої партії товару.

Поставка товару згідно умов зазначених договорів поставки здійснювалася на умовах ЕХW (Інкотермс 2010 року): м.Корець, Рівненська область, елеватор ТОВ «ФАВОРИТ-АГРО», де зберігалась соя відповідно до Договору №05/10/2021-ТР складського зберігання зерна укладеного 05.10.2021 року між ТОВ «ТЕРА РА» та ТОВ «ФАВОРИТ-АГРО» (а.с. 108-111).

18.10.2021 ТОВ «ТЕРА РА» здійснено постачання ПП «Інкопмарк-Плюс» сої в кількості 40 тон згідно з видатковою накладною №39 та актом приймання-передачі товару від 18.10.2021 №18/10-2 на суму 648 000,17 грн., в тому числі ПДВ - 79578,97 грн. (а.с. 167-170).

20.10.2021 ТОВ «ТЕРА РА» здійснено постачання ПП «Інкопмарк-Плюс» сої в кількості 160 тон згідно з видатковою накладною №41 та актом приймання-передачі товару від 20.10.2021 №20/10-1 на суму 2 592 000,67 грн., в тому числі ПДВ - 318 315,87 грн. (а.с. 168-172).

27.10.2021 ТОВ «ТЕРА РА» здійснено постачання ПП «Інкопмарк-Плюс» сої в кількості 187 тон згідно з видатковою накладною №47 та актом приймання-передачі товару від 27.10.2021 №27/10-3 на суму 2 992 000,49 грн., в тому числі ПДВ - 367 438,66 грн. (а.с. 169-174).

Всього було поставлено 387 тон сої врожаю 2021 року на загальну суму 6 232 001,33 грн. в т.ч. ПДВ 765 333,50 грн.

ПП «Інкопмарк-Плюс» здійснило оплату за поставлений Позивачем товар у розмірі 5 466 667,83 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 19.10.2021 №6226, від 21.10.2021 №6253, від 28.10.2021 №6291. (а.с. 187-189).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «ТЕРА РА» було складено та подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні від 18.10.2021 №2, від 20.10.2021 №3 та від 27.10.2021 №9 (а.с. 65-67).

Відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.10.2021, 25.10.2021 та 28.10.2021 реєстрацію вказаних податкових накладних було зупинено з підстав, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/PK в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 68-70).

На підтвердження реального здійснення господарських операцій з ПП «Інкопмарк-Плюс» позивачем надано детальні письмові пояснення та копії первинних документів щодо кожної з податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, зокрема, договори поставки від 18.10.2021 №18/10/21-9, від 20.10.2021 №20/10/21-1, від 27.10.2021 №27/10/21-1; договір складського зберігання від 05.10.2021 №05/10/2021-ТР, реєстри накладних та товарно-транспортні накладні на передану на зберігання сою за період з 09.10.2021 по 23.10.2021; видаткові накладні від 18.10.2021 №39, 20.10.2021 №41, від 27.10.2021 №47, акти приймання-передачі товару від 18.10.2021 №18/10-2, від 20.10.2021 №20/10-1, від 27.10.2021 №27/10-3; платіжні доручення про оплату за поставлений товар від 19.10.2021 №6226, від 21.10.2021 №6253, від 28.10.2021 №6291; звіт про збирання врожаю (форма 37-сг), звіт про посівні площі сільськогосподарських культур (форма 4-сг), оборотно-сальдові відомості, акти наданих послуг (а.с. 71).

Однак, 17.01.2022 ГУ ДПС у Житомирській області було прийнято рішення №3662384/40180523, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 18.10.2021 №2, рішення №3662385/40180523, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 20.10.2021 №3, рішення №3662386/40180523, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 27.10.2021 №9. Підставами для прийняття спірних рішень зазначено: ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с. 73-75).

Вказані рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку, однак ДПС України за результатами розгляду скарг 01.02.2022 прийнято рішення №5249/40180523/2, №5250/40180523/2 та №5245/40180523/2, про залишення скарг без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних від 18.10.2021 №2, від 20.10.2021 №3 та від 27.10.2021 №9 в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін. (а.с. 78-98). Позивач, вважаючи вказані дії відповідачів протиправними та вчиненими всупереч діючого законодавства, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України у відповідній редакції (далі ПК України).

Відповідно до пунктів «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10. цієї правової норми передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2021 року №378) (даліПорядок №1246).

Відповідно до пункту 12 цього Порядку, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Пунктами 13, 15 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (даліквитанція).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу 10), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію наведеної бланкетної норми Кабінетом Міністрів України 11 грудня 2019 року прийнято постанову №1165 (набрала чинності 01 лютого 2020 року), якою серед іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (даліПорядок №1165).

Відповідно до пункту 4 цього Порядку, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

За приписами пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних від 18.10.2021№2, від 20.10.2021 №3 та від 27.10.2021№9 складених ТОВ "ТЕРА РА" слугувало те, що вони відповідають вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (даліРеєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (даліплатник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

При цьому, зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, як установлено судом, надіслані позивачу квитанції від містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Загальне посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації податкових накладних на підставі Критеріїв ризиковості господарських операцій, є протиправним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

При цьому, матеріалами справи не підтверджено факт виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем господарських операцій, дані про які зазначено у податкових накладних, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства. Натомість містять докази, які були надані контролюючому органу для розблокування реєстрації податкових накладних, які підтверджуються факт поставки товару та проведення оплати за нього.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (даліПорядок № 520).

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (даліРеєстр), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», Законів України «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як вбачається зі змісту спірних рішень, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних від 18.10.2021№2, від 20.10.2021 №3 та від 27.10.2021№9, підставою для їх прийняття зазначено, що платником податку не надано копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунківфактур/інвойсів, актів прийманняпередачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Надаючи правову оцінку наведеному доводу контролюючого органу, суд зауважує на таке.

Як зазначено вище, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів. При цьому, відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

З огляду на викладене, саме на виконання вимог ПК України позивач склав податкові накладні датою підписання акта наданих послуг і відсутність розрахунків за такі послуг не звільняє його від виконання такого обов`язку. За результатами дослідження документів, наданих позивачем контролюючого органу разом з поясненнями, суд приходить до висновку, що такі підтверджують проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також інформацію, наведену у податкових накладних, в реєстрації яких відмовлено оспорюваними рішеннями.

Надаючи оцінку рішенням відповідачів, що оскаржуються, суд зазначає, що контролюючий орган визначив загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних та не навів конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Водночас, контролюючий орган не сформував конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності складення та подання податкових накладних, не зазначив яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

У рішеннях комісії ГУ ДПС у Житомирській області не вказано, відсутність яких саме конкретних документів, наведених у переліку відміченого у рішеннях пункту, на думку органу податкової служби, перешкоджає реєстрації податкової накладної через те, що не дає можливості підтвердити правомірність складання податкових накладних. Жодним чином не обґрунтовується те, що подані платником документи не є достатніми для підтвердження господарських операцій, відтак і для складання цих податкових накладних.

Окрім того, варто звернути увагу на те, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних такі документи не вимагалися, а запропоновано тільки надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Більше того, як свідчать матеріали справи, позивачем було надано перелік документів, які в повному обсязі надають підстави для реєстрації податкових накладних і це відповідачами під час розгляду справи не спростовано. В наданих поясненнях позивачем детально розписано господарські операції. Також позивачем надано документи, які підтверджують реальну можливість здійснення господарських операцій, за наслідками яких складено податкові накладні.

Відповідачами не наведено доказів того, що подані позивачем документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Контролюючим органом не зазначено конкретного переліку документів, які мають бути подані платником податків, а наведено лише загальне найменування з вичерпного переліку без додаткової конкретизації, що позбавляє можливості встановити, які саме документи не надані позивачем.

Неконкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкових накладних, а не будь-яких на власний розсуд.

Разом з тим, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він, на переконання відповідачів, повинен був надати контролюючому органу.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних щодо оформлення квитанцій прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 у справі №819/330/18.

У постанові від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20 Верховний Суд зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскаржувана відмова містить лише загальне твердження без зазначення, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, і на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 травня 2023 року у справі №500/889/21.

Враховуючи вищенаведене у своїй сукупності, суд дійшов висновку про протиправність рішень комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації в Реєстрі податкових накладних від 18.10.2021№2, від 20.10.2021 №3 та від 27.10.2021 №9, складених ТОВ "ТЕРА РА" та як наслідок, правомірність позовних вимог платника податку в цій частині.

Окрім того, суд відхиляє аргументи відповідачів, що ті документи, які не було надано позивачем під час подання податкових накладних до контролюючого органу для її реєстрації на підтвердження здійснення господарської операції, не повинні враховуватись судом під час судового розгляду справи, оскільки контролюючим органом не було чітко зазначено, які саме документи необхідно надати платнику податків.

При цьому, суд враховує наявність у платника податку права довести саме у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його доводи. Останнє не є обмеженим поданням виключно тих доказів, що надавались ним з податковою накладною контролюючому органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

У постанові Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №1940/1950/18 висловлена правова позиція, відповідно до якої зупинення реєстрації податкової накладної без чіткого визначення переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не дало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів, а тому, враховуючи норми статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач скористався наданим йому правом довести належними і допустимими доказами заявлені ним позовні вимоги у суді.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати спірні податкові накладні датою їх фактичного подання, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з пунктом 19 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення суду); 3) неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу 10), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, наданих позивачем документів достатньо для реєстрації податкових накладних від 18.10.2021 №2, від 20.10.2021 №3 та від 27.10.2021 №9 в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та дотримання гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 18.10.2021 №2, від 20.10.2021 №3 та від 27.10.2021 №9 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання.

При цьому, доводи відповідачів про те, що повноваження ГУ ДПС України у Житомирській області щодо підготовки висновку про реєстрацію податкової накладної є дискреційними повноваженнями, суд вважає безпідставними, з огляду на таке.

У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 Верховний Суд України зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Згідно з Рекомендацією №К (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсудутобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Як зазначено вище, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що надані позивачем документи підтверджували правомірність складення податкових накладних, а тому ГУ ДПС у Житомирській області мало скласти висновок про їх реєстрацію, на підставі якого ДПС України мало провести таку реєстрацію. Отже такі повноваження відповідачів не є дискреційними.

Суд враховує, що пунктом 19 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, застосування у даній справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подані позивачем податкові накладні в ЄРПН не є втручанням в дискреційні повноваження та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 31 січня 2018 року у справі №825/849/17, від 06 березня 2018 року у справі №826/4475/16 та від 27 жовтня 2022 року у справі №360/3253/20.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі №240/11617/22, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024, було визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 02.12.2021 №1855, про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРА РА", з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Частиною 2статті 2 КАС Українипередбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути утворений у порядку, визначеномуКонституцієюта законами України тазобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Статтею 9 КАС Українизакріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з частиною 1, 2ст.77 КАС Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннямистатті 90 КАС Українивизначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, суд повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "ТЕРА РА" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, ТОВ "ТЕРА РА" заявлено до відповідачів 3 позовних вимоги немайнового характеру.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відтак, загальний розмір судового збору, який ТОВ "ТЕРА РА" сплатило за звернення до суду з даним позовом згідно платіжного доручення від 24.06.2022 №936 становить: 7 443,00 грн. (2481,00 х 3 = 7 443,00 грн.), де: 2481,00 грн - прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць, встановлений на 01 січня 2022 року; 3 - кількість заявлених позивачем вимог немайнового характеру (а.с. 193).

Враховуючи те, що суд дійшов висновку повністю задовольнити позовні вимоги, тому на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області та Державної податкової служби України пропорційно до задоволених позовних вимог.

Таким чином, з Головного управління ДПС у Житомирській області та Державної податкової служби України за задоволення 3 позовних вимог немайнового характеру на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 721,50 грн. з кожного (2481,00 х 3 = 7 443,00 : 2 = 3 721,50 грн.).

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 194, 242-246, 255, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРА РА" (вул. Центральна, 47, с. Велика Глумча, Новоград-Волинський район, Житомирська область; код ЄДРПОУ 40180523)доГоловного управління ДПС у Житомирській області (вул.Ю.Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781), Державної податкової служби України (Львівська пл.,8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області від 17.01.2022 №3662384/40180523 про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРА РА" від 18.10.2021 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області від 17.01.2022 №3662385/40180523 про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРА РА" від 20.10.2021 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області від 17.01.2022 №3662386/40180523 про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРА РА" від 27.10.2021 № 9 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 18.10.2021 №2, від 20.10.2021 №3, від 27.10.2021 №9, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРА РА ", датою їх фактичного подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (вул.Ю.Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРА РА" (вул. Центральна, 47, с. Велика Глумча, Новоград-Волинський район, Житомирська область; код ЄДРПОУ 40180523) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3721,50 грн. (три тисячі сімсот двадцять одна гривня 50 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська пл.,8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРА РА" (вул. Центральна, 47, с. Велика Глумча, Новоград-Волинський район, Житомирська область; код ЄДРПОУ 40180523) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3721,50 грн. (три тисячі сімсот двадцять одна гривня 50 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович