Рішення

від 04.07.2006 по справі 9978-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

9978-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318

РІШЕННЯ

Іменем України

04.07.2006Справа №2-22/9978-2006

За позовом – ТОВ «Фірма «Джерело», м.Київ

До відповідача - ТОВ «Лендер», м.Сімферополь  

Про стягнення  16308  грн.

Суддя С.В.Яковлєв

представники:

Від позивача  - Кропивницький М.А. – пред-к, дов. від 09.01.2006 р..

Від відповідача  - не з'явився .

Сутність спору: ТОВ «Фірма «Джерело» (далі позивач), звернулось до суду з позовною заявою до ТОВ “Лендер”  (далі відповідач), в якому просило зобов'язати відповідача  виконати умови Договору № 12-ГЗ про постачання  природного газу від 22.06.2004 р., а саме поставити природний газ в обсязі 300000 ( триста) тисяч куб.м , стягнути з відповідача штраф усумі 16308 грн.  Вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані умови укладеного з ним 22.06.2004 р. договору № 12 - ГЗ  про постачання природного газу.

                  Відповідач  відзив на позов до суду не надіслав, явку свого представника у судові засідання не забезпечив, про час та дні їх проведення був сповіщений належним чином.

 Приймаючи до уваги ненадання відповідачем документів , які підтверджують неможливість участі його представника у судових засіданнях з поважних причин, суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає можливим проводжити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.               

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника  позивача, дослідивши представлені докази, суд     

                                         ВСТАНОВИВ :

Між позивачем та відповідачем 22.06.2004 р.  був укладений Договір № 12-ГЗ про постачання природного газу. Предметом зазначеного договору було постачання відповідачем  природного газу позивачу  в обумовлених сторонами кількості, якості і цінами ( п.1.1).

Відповідач був зобов'язаний передати позивачу природний газ  загальним обсягом до 300000 (триста тисяч) тисяч куб.метрів протягом  січня-вересня 2005 р. включно ( п. 2.1).

Сторони визначили вартість 1000 куб. метрів природного газу, який передався за зазначеним договором позивачу, у розмірі 271,80 грн. з урахуванням ПДВ ( п.4.1). Загальна вартість газу була визначена сторнами у розмірі 81540000 грн. з урахуванням ПДВ (п.4.2).

Згідно з п. 4.4. договору  оплата вартісті газу позивач мав здійснити в повному обсязі  до початку періоду поставки, визначеного у п.2.1. договору, до 30.06.2004 р. включно перерахувати не меньш 30000000 грн. з врахуванням ПДВ по ставці 20 %. Позивач мав право здійснювати оплату варісті газу частинами.

У п. 6.3. встановлено, що за непоставку або недопостачання газу  відповідач сплачував позивачу  штрафні санкції у вигляді  штрафу у розмірі 0,02% від вартості недопоставленого (непоставленого) обсягу газу, який нараховується до моменту виконання зобов'язання відповідачем.

Договір  набував чинності з моменту його підписання сторонами та діяв протягом 24 місяців. Строк дії договору продовжувався на один місяць без додаткового погодження сторін у випадку  невиконання впродовж строку дії договору будь-якою із сторін своїх зобов'язань за цим договором (п.8.1).

Згідно ст. 173 Господарського  кодексу України (далі ГК України)  господарським визнається зобов'язання, яке виникає між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний зробити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру  на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію та ін.) або утриматись від виконання певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тім числі і кредитор) має право  вимагати від зобов'язаної сторони  виконання її обов'язку. Ст.  193 ГК України визначає, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, не допускається відмова від виконання  зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

              Учасники господарських відносин згідно зі ст. 216 ГК України, несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування відносно правопорушників господарських санкцій. При цьому, відповідно до ст. 218 ГК України учасники господарських відносин відповідають  за невиконання або неналежне виконання  господарських зобов'язань. До штрафних санкцій, передбачених ст. 230 ГК України, відносяться господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник  господарських відносин зобов'язаний сплатити при порушенні їм правил здійснення господарської діяльності.

                      Кожний суб'єкт господарювання  має право на захист своїх прав і законих інтересів у тому числі і шляхом  присудження до виконання обов'язку в натурі ( ст. 20 ГК України).

                      Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана зробити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.п.) або утриматись від виконання певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання  повинне викониватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України( ст. 526 ЦК України).

                       Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст.546 ЦК України). Ст. 549 ЦК України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

    За договором  купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно(товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України). Ст. 662 ЦК України встанавлює обов'язок продавця  передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

    Відповідно до ст. 712 ЦК України  за договором поставки (постачальник), який  здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений  строк (строки) товар у власність  покупця для використання  його  у підприємницькій  діяльностсті або в інших цілях, а покупець  зобов'язується прийняти  товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються  загальні  положення  купівлі-продажу, якщо інше  не встановлено  договром, законом  або не випливає з характеру відносин сторін.

    У ст. 16 ЦК України визначени способи захисту  цивільних прав та інтересів, до яких , зокремо, відноситься  примусове виконання обов'язку в натурі.

   Надані позивачем документи свідчать про те, що він, виконуючи умови п.4.4. договору № 12-ГЗ, платіжними дорученнями № 1365 від 25.06.2004 р., № 1366 від 25.06.2004 р., № 1367 від 25.06.2004 р. та № 1368 від 25.06.2004 р. перерахував відповідачу 30030000 грн. На зазначених платіжних документах є відмітки  обслуговуючого позивача банку про проведення переказу ціх коштів відповідачу.

 За таких обставин , приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неотримання  або неповного отримання вказаних коштів, повернення їх позивачу,  суд приходить до висновку, що відповідно до п. 4.4 договору №12-ГЗ, ст. 193 ГК України, ст. 509,526,712 ЦК України відповідач мав здійснити постачання позивачу природного газу на суму 30030000 грн.

 У порядку, передбаченому ст. 33 ГПК України, відповідач не надав доказів постачання позивачу природного газу на вказану суму. За таких обставин, керуючись ст.20 ГК України, ст.16 ЦК України, умовами договору № 12-ГЗ, приймаючи до уваги досудові звернення позивача до відповідача , суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги по спонуканню останнього виконати умови зазначеного договору про постачання природного газу  , а саме поставити природний газ у обзязі 110485,65 тис. куб. метрів , виходячи з суми  перерахованих позивачем коштів та вартісті газу, узгодженої сторонами під час укладення договору.

Суд бере до уваги те, що у матеріалах справи відсутні докази зміни порядку розрахунків , визначеного сторонами у ст. 4 договору № 12-ГЗ.

У зв'язку з тим, що матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем умов договору  № 12-ГЗ, суд, вивчивши наданий позивачем розрахунок,  приходить до висновку, що згідно зі ст.193,230 ГК України, ст. 526, 549 ЦК України підлягают частковому задоволенню вимоги по стягенню з відповідача штрафу у сумі 6006 грн. , виходячи із суми перерахованих позивачем коштів.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача  у размірі задоволених вимог   згідно зі ст. 49 ГПК України.

За згодою  представника позивача в ході судового засідання, яке відбулось 04.07.2006 р., оголошено  вступну та резолютивну частини рішення. Відповідно до ст. 84 ГПК  України рішення оформлене і підписане 14.07.2006 р.

Керуючись ст.ст. 49,  82-85 ГПК України  , суд

ВИРІШІВ :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Лендер” (м.Сімферополь, вул.Балаклавська, 68, ЗКПО 32924825)  виконати умови договору № 12-ГЗ про постачання природного газу від 22.06.2004 р., а саме поставити Товариству з обмеженою відпо-відальністю “Фірма “Джерело” (м.Київ, вул. Межигірська, 87-Б, юрид.адреса: м.Київ, вул.Кіквідзе, 13,ЗКПО  23738808)  природний газ в обсязі 110485, 65 тис. куб. метрів

3.          Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю “Лендер” (м.Сімферополь, вул.Балаклавська, 68, ЗКПО 32924825, п/р 26005075410001 у Філії АКІБ “УкрСибБанк” Кримське регіональне управління, МФО 384801 та інших рахунків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Джерело” (м.Київ, вул. Межигірська, 87-Б, юрид.адреса: м.Київ, вул.Кіквідзе, 13,ЗКПО  23738808,  п/р 26005015330046 у Філії АКІБ “УкрСибБанк”, Київське регіональне управління , МФО 300733) 6006 грн. штрафу, 9391,28 грн.-  держмита, 43,46 грн. витрат, зв'язаних із забезпеченням судового процесу.

4.          В іншій частині позовних вимог – у позові відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Яковлєв С.В.