Рішення

від 20.05.2024 по справі 280/1115/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 травня 2024 року Справа № 280/1115/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРОЗЕРНОТРЕЙД"

до - Головного управління ДПС в Запорізькій області

про визнанняпротиправними рішень їх скасування та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРОЗЕРНОТРЕЙД"(далі по тексту - позивач) до Головного управління ДПС в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Запорізькій області № 12302 від 07.09.2023 про відповідність платника податків критеріям ризиковості;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Запорізькій області № 16178 від 09.11.2023, про відповідність платника податків критеріям ризиковості;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Запорізькій області № 17583 від 09.12.2023, про відповідність платника податків критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРОЗЕРНОТРЕЙД" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості;

- судові витрати покласти на Відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що рішеннями комісії Відповідача Позивач як платник податків на додану вартість за п. 8 Критеріїв віднесений до платника податку з критеріями ризиковості. Крім того, кожного разу, після надання Позивачем письмових пояснень та документів, наступні рішення Відповідча містили різні вимоги щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття позитивного рішення. Позивач вважає, що надіслані ним всі письмові пояснення, додаткові пояснення з копіями відповідних первинних та інших документів повністю відображають зміст його господарської діяльності та були достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про зняття підприємства з ризикових. Однак, Відповідачем дій, щодо вирішення питання та надання можливості здійснювати Позивачу свою господарську діяльність не вчинено. З такими діями відповідача позивач не погоджується, тому змушений звернутись до суду з позовною заявою про захист своїх прав.

12 квітня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/1115/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідачем 27.02.2024 за вх. №9540 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. Представник відповідача позов не визнав, та зазначив, що позивачем не вказано жодних підтверджених доказами фактичних негативних обставин, які вже відбулись (зупинення реєстрації ПН у ЄРПН, розірвання угод з контрагентами, повне зупинення господарської діяльності). Також позивачем не спростовано у повному обсязі інформацію вказану у Рішеннях та надано до розгляду неповний пакет документів, що не відображає взаємовідносин з контрагентами за весь період здійснення операцій. Крім того, посилається на те, що спірні рішення жодним чином не порушують прав позивача. Зокрема вказав, що оскарженню підлягає лише рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості №17583 від 19.12.2023, яке є законним і таким, що не суперечить нормам чинного законодавства. Тоді як, попередньо прийняті рішення контролюючого органу не є на день оскарження чинними. З таких підстав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представником позивача 09.03.2024 засобами системи «Електронний суд» подана відповідь на відзив, якою підтримано вимоги та позицію викладену у позовній заяві.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

ТОВ «КОМПАНІЯ АГРОЗЕРНОТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 40991220), створено як юридична особа 30.11.2016, номер запису: 11031020000041716. Основним видом діяльності «КОМПАНІЯ АГРОЗЕРНОТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 40991220) є діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами. Для здійснення господарської діяльності Товариства відкриті додаткові коди КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгiвля; 01.11 Вирощування зернових культур (крiм рису), бобових культур i насiння олiйних культур; 46.21 Оптова торгiвля зерном, необробленим тютюном, насiнням i кормами для тварин; 01.13 Вирощування овочiв i баштанних культур, коренеплодiв i бульбоплодiв; 46.18 Дiяльнiсть посередникiв, що спецiалiзуються в торгiвлi iншими товарами; 01.19 Вирощування iнших однорічних i дворічних культур.

ТОВ «КОМПАНІЯ АГРОЗЕРНОТРЕЙД», код ЄДРПОУ 40991220, є платником податку на додану вартість з 01.05.2019р.Кінцевим бенефіциарним власником підприємства є ОСОБА_1 , громадянин України який володіє 100% підприємства. Статутний фонд 5 000,00 грн., сформований повністю. Керівництво підприємства незмінне з протягом останніх 5 років. ОСОБА_1 прийнято на посаду директора 08.05.2019 року. Що підтверджується копією виписки д Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань , доданою до матеріалів справи.

07.09.2023 в електронному кабінеті платника податків Позивач отримав рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №12302 від 07.09.2023, відповідно до якого визначено відповідність платника податку критеріям ризиковості на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підставою внесення позивача до категорії ризикових підприємств стало відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій звітності/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання ТМЦ, послуг оренди місць зберігання ПММ тощо, відповідно до поданої до контролюючих органів звітності, накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень), відповідно до поданої контролюючими органами звітності. Що підтверджується копією документа, який міститься в матеріалах справи.

На підставі віднесення підприємства до категорії ризикових контролюючим органом проведено блокування податкових накладних, ТОВ «КОМПАНІЯ АГРОЗЕРНОТРЕЙД», зокрема заблокувавши податкову накладу №17 від 01.09.2023.

01.11.2023 ТОВ «КОМПАНІЯ АГРОЗЕРНОТРЕЙД», контролюючому органу надане повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності критеріям ризиковості платників податків №1, в якому викладені пояснення та прохання про прийняття рішення про невідповідність ТОВ «КОМПАНІЯ АГРОЗЕРНОТРЕЙД», критеріям ризиковості платника податку на додану вартість та виключити ТОВ «КОМПАНІЯ АГРОЗЕРНОТРЕЙД», з переліку ризикових суб`єктів господарювання. До пояснень додані первинні документи належним чином завірені, які також містяться в матеріалах справи.

09.11.2023 з урахуванням отриманих пояснень ТОВ «КОМПАНІЯ АГРОЗЕРНОТРЕЙД», №1 від 01.11.2023 Комісією з питань реєстрації податкової накладної прийняте рішення №16178 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості за п.8 Критеріїв через накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень), відповідно до поданої контролюючим органам звітності. Зазначено про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризикованості складських документів (інвентаризаційних описів), первинних документів щодо зберігання, банківських виписок з особових рахунків, договору з додатками по взаємовідносинами з ТОВ «Бухгалтерська компанія Солвенсі». Копія рішення міститься в матеріалах справи .

ТОВ «КОМПАНІЯ АГРОЗЕРНОТРЕЙД» повторно надано пояснення №2 стосовно підстав віднесення позивача до категорії ризикових на прийняте рішення, в якому викладені пояснення та прохання про прийняття рішення про невідповідність ТОВ «КОМПАНІЯ АГРОЗЕРНОТРЕЙД», критеріям ризиковості платника податку на додану вартість та виключити ТОВ «КОМПАНІЯ АГРОЗЕРНОТРЕЙД», з переліку ризикових суб`єктів господарювання. До пояснень додані первинні та фінансові документи належним чином завірені, які також містяться в матеріалах справи.

Рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 19.12.2023 №17583 з урахуванням отриманих пояснень №2 від 11.12.2023 ТОВ «КОМПАНІЯ АГРОЗЕРНОТРЕЙД», визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості за п.8 Критеріїв з підстави - через постачання/придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності її реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів. Зазначено про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризикованості банківської виписки з особових рахунків, договору з додатками по взаємовідносинами з ТОВ «Бухгалтерська компанія Солвенсі», пояснень та копій підтверджуючих документів щодо необхідної обробки сільгосппродукції з обмеженим терміном придатності, інформації щодо залишків товарів, за рахунок яких сформований ліміт. Копія рішення міститься в матеріалах справи.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією в межах і відповідно до законів України.

Зокрема, статтею 8 Конституції Українив Україні встановлено, що в країні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція Українимає найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основіКонституції Україниі повинні відповідати їй.

НормиКонституції Україниє нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіКонституції Українигарантується.

Крім цього, правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі регулюються законами України та підзаконними нормативними актами.

Тому, надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час спірних відносин).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246), а також Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 (далі - Порядок № 569).

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів, визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165 в редакції на час спірних правовідносин).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено такі критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1.Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що: виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку №1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 27 Порядку №1165 визначено, що Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8, 9 пункту 40 Порядку №1165).

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, у якому зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З положень наведених норм чітко та однозначно слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак оспорювані рішення Комісії регіонального рівня можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Можливість оскарження такого рішення до суду також передбачена в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.18 у справі №822/1817/18, від 02.04.19 у справі № 822/1878/18.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для прийняття певного рішення, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення. І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №12303 від 07.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ АРГОЗЕРНОТРЕЙД» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів з вказівкою дати та номеру.

Вказане оспорюване рішення прийняте у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності.

За змістом пункту 6 Порядку №1165, у разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 Додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

Суд зазначає, що у рішенні №12302 від 07.09.2023 хоч і вказано тип операції (постачання), період здійснення операції, та податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, однак в порушення вимог пункту 6 Порядку №1165 не вказано код УКТЗЕД товару, УкТОВР, та всупереч формі самого рішення не відображено фактичних обставин прийняття такого рішення, не вказано детальної інформації, за якою встановлено відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, розшифрування назви підприємства, що було задіяно в ризиковій операції, та найменування товарів, які позивач придбав/реалізовував.

В рядку податкова інформація вказаного рішення не зазначено суті та характеру наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення.

Отже, вказане рішення не містить належних обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Матеріалами справи підтверджено, що з метою усунення сумнівів контролюючого органу Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ АРГОЗЕРНОТРЕЙД», було подано письмове пояснення на розгляд комісії з наступними документами: Договір оренди №01/05/2019 від 08.05.2019 року з фізичною особою ОСОБА_1 .. Акт наданих послуг за договором оренди №01/05/2019 від 08.05.2019 року, Платіжний документ на оплату послуг за договором оренди №01/05/2019 від01.09.2023 року, Договір оренди складу №10/08 від 10.08.2020 року з СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО "УСПІХ", Акт наданих послуг за договором оренди №10/08 від 10.08.2020 року, Платіжний документ на оплату послуг за договором оренди №10/08 від 10.08.2020 року, Договір оренди нежитлового приміщення №03/07/2023 від 03.07.2023р. з фізичною особою ОСОБА_1 , Акт надання послуг за договором оренди №03/07/2023 від 03.07.2023. Платіжний документ на оплату послуг за договором оренди №03/07/2023 від 03.07.2023 р., Наказ про призначення Директора, Штатний розклад, Повідомлення про прийняття працівників (2 шт.), Заява приєднання до Договору з ТОВ "БУХГАЛТЕРСЬКА КОМПАНІЯ СОЛВЕНСГ', Акт наданих послуг від ТОВ "БУХГАЛТЕРСЬКА КОМПАНІЯ СОЛВЕНСГ, Платіжний документ на оплату послуг для ТОВ "БУХГАЛТЕРСЬКА КОМПАНІЯ СОЛВЕНСГ', Сертифікати якості Товарів, Договір купівлі-продажу №03/07/2023 від 03.07.2023 р. з ПСгП ІМ. СУВОРОВА, Видаткові накладні від ПСгП ІМ. СУВОРОВА, Товарно-транспортні накладні по доставці товару від ПСгП ІМ. СУВОРОВА, Платіжні доручення для ПСгП ІМ. СУВОРОВА, Договір купівлі-продажу №07/08/2023-2 від 07.08.2023 р. з ФГ «СТВ-АГРО», Видаткові накладні від ФГ «СТВ-АГРО», Товарно-транспортні накладні по доставці товару від ФГ «СТВ-АГРО», Платіжні доручення, Договір на перевезення вантажу з ТОВ «Н-ВЕКТОР», Акт наданих послуг від ТОВ «Н-ВЕКТОР», Платіжний документ на оплату послуг для ТОВ «Н-ВЕКТОР», Договір поставки №10/08-23 від 10.08.2023 р. з ПП ТЕКЛАЙН, Договір поставки №31/08-23 від 31.08.2023 р з ПП ТЕКЛАЙН, Видаткові накладні від ПП ТЕКЛАЙН, Товарно-транспортні накладні по доставці товару від ПП ТЕКЛАЙН, Платіжні доручення для ПП ТЕКЛАЙН, Оборотно-сальдові відомості, надіслання яких та прийняття контролюючим органом підтверджено квитанцією №9291860169 від 01.11.2023 і ця обставина не заперечується відповідачем.

Однак, 09.11.2023 Комісією знов було прийнято рішення про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків за №16178.

Вказане рішення прийнято за наслідками розгляду отриманих від позивача пояснень та копій документів від 01.11.2023 № 1 та вказано, що платником не надано копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податків, а саме: складські документи (інвентаризаційні описи), первинні документи щодо зберігання, банківська виписка з особових рахунків, договір з додатками до нього по взаємовідносинам з ТОВ «Бухгалтерська компанія Солвенсі» (код ЄДРПОУ 43173718).

Суд зазначає, за змістом пункту 6 Порядку №1165 у рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Однак, у вказаному рішенні №16178 від 09.11.2023 в порушення зазначених вимог пункту 6 Порядку №1165 та всупереч формі самого рішення не відображено фактичних обставин прийняття такого рішення, не вказано детальної інформації, за якою встановлено відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, тощо. Обставини прийняття контролюючим органом від позивача пояснень щодо рішення №16178 від 11.12.2023 та копій первинних документів підтверджено квитанцією №9334967773 від 11.12. 2023 і ця обставина не заперечується відповідачем.

Отже, вказане рішення не містить належних обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Натомість, отримавши рішення Комісії, з метою усунення сумнівів контролюючого органу Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ АРГОЗЕРНОТРЕЙД», вдруге, було подано письмове пояснення на розгляд комісії з наступними документами: Договір оренди №01/05/2019 від 08.05.2019 року з фізичною особою ОСОБА_1 , Акт наданих послуг за договором оренди №01/05/2019 від 08.05.2019 року, Платіжний документ на оплату послуг за договором оренди .№01/05/2019 від 08.05.2019 року, Договір оренди №01/09/23 від 01.09.2023 року з ПП "РОЗАН БРОКСЕРВІС", Акт наданих послуг за договором оренди №01/09/23 від 01.09.2023 року, Платіжний документ на оплату послуг за договором оренди №01/09/23 від 01.09.2023 року, Договір оренди складу №10/08 від 10.08.2020 року з СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО "УСПІХ", Акт наданих послуг за договором оренди №10/08 від 10.08.2020 року, Платіжний документ на оплату послуг за договором оренди №10/08 від 10.08.2020 року, Договір оренди нежитлового приміщення №03/07/2023 від 03.07.2023 р. з фізичною особою ОСОБА_1 , Акт наданих послуг за договором оренди №03/07/2023 від 03.07.2023 р.,Платіжний документ на оплату послуг за договором оренди №03/07/2023 від 03.07.2023 р., Наказ про призначення Директора, Штатний розклад, Повідомлення про прийняття працівників (2 шт.),Копія публічного договору з ТОВ "БУХГАЛТЕРСЬКА КОМПАНІЯ СОЛВЕНСІ", Заява приєднання до Договору з ТОВ "БУХГАЛТЕРСЬКА КОМПАНІЯ СОЛВЕНСІ", Платіжний документ на оплату послуг для ТОВ "БУХГАЛТЕРСЬКА КОМПАНІЯ СОЛВЕНСІ", Банківські виписки в період 01.03.2023-31.10.2023, Договір купівлі-продажу №03/07/2023 від 03.07.2023 р. з ПСгП ІМ. СУВОРОВА, Видаткові накладні від ПСгП ІМ. СУВОРОВА, Товарно-транспортні накладні по доставці товару від ПСгП ІМ. СУВОРОВА, Платіжні доручення для ПСгП ІМ. СУВОРОВА, Договір купівлі-продажу №07/08/2023-2 від 07.08.2023 р. з ФГ «СТВ-АГРО», Видаткові накладні від ФГ «СТВ-АГРО», Товарно-транспортні накладні по доставці товару від ФГ «СТВ-АГРО», Платіжні доручення для ФГ «СТВ-АГРО», Договір на перевезення вантажу з ТОВ «Н-ВЕКТОР»,Акт наданих послуг від ТОВ «Н-ВЕКТОР», Платіжний документ на оплату послуг для ТОВ «Н-ВЕКТОР», Договір поставки №10/08-23 від 10.08.2023 р. з ПП ТЕКЛАИН,, Договір поставки №31/08-23 від 31.08.2023 р, Видаткові накладні від ПП ТЕКЛАЙН, Товарно-транспортні накладні по доставці товару від ПП ТЕКЛАЙН, Платіжні доручення для ПП ТЕКЛАЙН, Оборотно-сальдові відомості.

Вже, 19.12.2023 Комісією втретє, було прийнято рішення про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків за №17583

Вказане рішення прийнято за наслідками розгляду отриманих від позивача пояснень та копій документів від 11.12.2023 № 2 та вказано, що платником не надано копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податків, а саме: банківська виписка з особових рахунків, договір з додатками до нього по взаємовідносинам з ТОВ «Бухгалтерська компанія Солвенсі» (код ЄДРПОУ 43173718)., пояснення та копії підтверджуючих документів , щодо необхідної обробки сільгосппродукції з обмеженим терміном придатності , інформація щодо залишків товару, рахунок яких сформований ліміт.

Суд зазначає, за змістом пункту 6 Порядку №1165 у рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Однак, у вказаному рішенні №17583 від 19.12.2023 в порушення зазначених вимог пункту 6 Порядку №1165 та всупереч формі самого рішення не відображено фактичних обставин прийняття такого рішення, не вказано детальної інформації, за якою встановлено відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, не зазначено з переліку документу та/або документів, який/які не надано та який/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, обмежившись формальним зазначенням про ненадання документів.

Отже, суд зауважує, що вказане рішення також є неконкретизованим.

Таким чином, суд приходить до висновку , що контролюючим органом в кожному прийнятому ним рішенні, не наведено фактичних обставин, які є підтвердженням ризиковості здійснення операцій, що зумовило включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За викладених обставин, суд зазначає, що оскаржувані рішення, якими встановлено відповідність ТОВ «КОМПАНІЯ АГРОЗЕРНОТРЕЙД» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків були прийняті контролюючим органом без наявних на те правових підстав, непослідовно, не зважаючи на подані платником пояснення та документи. Таким чином, прийнявши рішення про невідповідність критеріям ризиковості позивача, ставлячи платника у стан правової невизначеності, що є неприпустимим.

Зазначення в оспорюваних рішеннях про наявність операцій з постачання/придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів, не свідчить про виконання вимог щодо вмотивованості індивідуального акту суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення №1165, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п. 8 Додатку 1).

У свою чергу, аналіз змісту указаного пункту свідчить, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваних рішень комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 07.09.2023 №12302, від 09.11.2023 № 16178 та від 19.12.2023 №17583 слідує, що Комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Окрім іншого, зміст пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку стосується конкретної господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній, яка на підставі податкової інформації є ризиковою та з цих підстав платник податків включається до переліку ризикових, однак з оскаржуваних рішень не вбачається, по якій податкові накладній досліджувалася податкова інформація по платнику податків.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominenv. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

За встановлених обставин, оскаржувані рішення не відповідають критерію обґрунтованості.

У постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №340/474/20 підкреслено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що товариство ймовірно є учасником формування схемного податкового кредиту згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Суд звертає увагу, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняті оскаржувані рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, суду не надано, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику.

Відтак, суд вважає, що ненадання відповідних доказів на підтвердження обґрунтованості прийнятих рішень контролюючим органом свідчить, що у нього були відсутні правові підстави для віднесення позивача до ризикових платників податків.

В контексті спірних правовідносин слід звернути увагу, що у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 07.09.2023 №12302, від 09.11.2023 № 16178 та від 19.12.2023 №17583 необґрунтовані, прийняті без наявних на те правових підстав та з порушенням передбачених Порядком №1165 і Додатку 1 до нього процедури і передумов їх прийняття, не відповідають частині другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головного управління ДПС в Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРОЗЕРНОТРЕЙД" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 6 Порядку зупинення №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Тому, дана вимога позивача задоволенню не підлягає, з підстав вказаних судом вище.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Частиною 1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1ст. 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.ч.1, 2КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно положень ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7ст. 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 9ст. 139 КАС Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч. 2, 3, 4ст. 134 КАС Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Іншого порядку розподілу судових витратКАС Українине передбачено.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VIпередбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, суд зазначає, що при вирішенні питання про відшкодування витрат враховані критерії, відповідно до яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п`ятоюстатті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як встановлено судом, з матеріалів адміністративної справи, позивачем заявлена попередньо (орієнтована) сума судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. Однак, а ні при зверненні до суду з позовною заявою, а ні під час розгляду адміністративної справи судом, позивачем не надані докази , що підтверджують понесені ним витрати на професійну правничу допомогу, зокрема: договору про надання правничої допомоги, акту прийому передачі виконаних робіт згідно Договору, розрахунку витрат на правову допомогу, квитанції про сплату послуг у наданні правової допомоги, тощо.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Також суд зазначає, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, яка реалізує право на справедливий суд.

Зазначена позиція викладена Верховним Судом в ухвалах від 03.10.2018 у справі № 826/7342/18, 12.09.2018 у справі № 826/9746/17, від 31.08.2018 у справі № 815/6281/16, від 20.07.2018 у справі № 826/8873/17.

Згідно Постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Позивачем, будь-яких клопотань про долучення документів та доказів на підтвердження фактично понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. до суду не надано. Тому, з огляду на відсутність належним чином оформлених документів та доказів на підтвердження фактичного понесення позивачем витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку, що в задоволенні заявлених вимог про стягнення витрат на правову допомогу необхідно відмовити.

Відповідно до частини 1статті 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідностатті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписамистатті 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за закономмають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннямистатті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положеньстатті 76 Кодексу адміністративного судочинства Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно частини 1статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2статті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1ст.90 КАС України).

З наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення позовних вимог, з мотивів та обґрунтування наведених судом вище.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 9 084 грн 00 коп, згідно квитанції № 14 від 31.01.2024.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, судовий збір підлягає частковому відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС в Запорізькій області у розмірі 5451,00 грн.

Відповідно до ч.5ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРОЗЕРНОТРЕЙД" (69118, м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд. 51, кв. 40,код ЄДРПОУ 40991220) до Головного управління ДПС в Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя,просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнанняпротиправними рішень їх скасування та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Запорізькій області № 12302 від 07.09.2023 про відповідність платника податків критеріям ризиковості.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Запорізькій області № 16178 від 09.11.2023, про відповідність платника податків критеріям ризиковості.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Запорізькій області № 17583 від 09.12.2023, про відповідність платника податків критеріям ризиковості.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Головного управління ДПС в Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРОЗЕРНОТРЕЙД" судовий збір у розмірі 5451,00 грн. (п`ять тисяч чотириста п`ятдесят одна гривня).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 20 травня 2024 року.

Суддя Сацький Р.В.