Ухвала

від 20.05.2024 по справі 320/18202/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 травня 2024 року м. Київ № 320/18202/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІ" до Державної податкової Служби України , Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ТОВ "НІКІ" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової Служби України , Головного управління ДПС у м. Києві з вимогами:

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 08.12.2023 року №10121667/30676897 щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 04.08.2023 року на загальну суму 10 450,00 грн., сума податку на додану вартість 1 741,67 грн. Отримувачем (покупцем) у Податковій накладній вказане Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «КАТО» (ІПН 214791026534). Номенклатура послуги продавця оренда частини нежитлового приміщення пл. 52,00 кв.м. за адресою: м. Київ, пров. Бутишева, 10, за серпень 2023 р. Код послуги згідно з ДКПП: 68.20.12- 00.00;

-зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код в ЄДРЮОФОПГФ 43005393) зареєструвати податкову накладну Товариства з Документ сформований в системі «Електронний суд» 19.04.2024 20 обмеженою відповідальністю «НІКІ» (місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Січневого Повстання, буд. 3, літ. А, кім. 133А, ідентифікаційний код 30676897) №2 від 04.08.2023 року на загальну суму 10 450,00 грн., сума податку на додану вартість 1 741,67 грн. Отримувачем (покупцем) у Податковій накладній вказане Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «КАТО» (ІПН 214791026534). Номенклатура послуги продавця оренда частини нежитлового приміщення пл. 52,00 кв.м. за адресою: м. Київ, пров. Бутишева, 10, за серпень 2023 р. Код послуги згідно з ДКПП: 68.20.12-00.00 датою її фактичного надходження;

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.01.2023 року №10366657/30676897 щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 10.05.2023 року на загальну суму 10 450,00 грн., сума податку на додану вартість 1 741,67 грн. Отримувачем (покупцем) у Податковій накладній вказане Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «КАТО» (ІПН 214791026534). Номенклатура послуги продавця оренда частини нежитлового приміщення пл. 52,00 кв.м. за адресою: м. Київ, пров. Бутишева, 10, за травень 2023 р. Код послуги згідно з ДКПП: 68.20.12- 00.00. 4. Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код в ЄДРЮОФОПГФ 43005393) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКІ» (місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Січневого Повстання, буд. 3, літ. А, кім. 133А, ідентифікаційний код 30676897) №3 від 10.05.2023 року на загальну суму 10 450,00 грн., сума податку на додану вартість 1 741,67 грн. Отримувачем (покупцем) у Податковій накладній вказане Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «КАТО» (ІПН 214791026534). Номенклатура послуги продавця оренда частини нежитлового приміщення пл. 52,00 кв.м. за адресою: м. Київ, пров. Бутишева, 10, за травень 2023 р. Код послуги згідно з ДКПП: 68.20.12-00.00 датою її фактичного надходження;

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 29.06.2023 року №9083685/30676897 щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №4 від 10.03.2023 року на загальну суму 10 450,00 грн., сума податку на додану вартість 1 741,67 грн. Отримувачем (покупцем) у Податковій накладній вказане Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «КАТО» (ІПН 214791026534). Номенклатура послуги продавця оренда частини нежитлового приміщення пл. 52,00 кв.м. за адресою: м. Київ, пров. Бутишева, 10, за березень 2023 р. Код послуги згідно з ДКПП: 68.20.12-00.00;

-зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код в ЄДРЮОФОПГФ 43005393) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКІ» (місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Січневого Повстання, буд. 3, літ. А, кім. 133А, ідентифікаційний код 30676897) №4 від 10.03.2023 року на загальну суму 10 450,00 грн., сума податку на додану вартість 1 741,67 грн. Отримувачем (покупцем) у Податковій накладній вказане Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «КАТО» (ІПН 214791026534). Номенклатура послуги продавця оренда частини нежитлового приміщення пл. 52,00 кв.м. за адресою: м. Київ, пров. Бутишева, 10, за березень 2023 р. Код послуги згідно з ДКПП: 68.20.12-00.00 датою її фактичного надходження. Документ сформований в системі «Електронний суд» 19.04.2024 21;

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 29.06.2023 року №9083686/30676897 щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №5 від 12.04.2023 року на загальну суму 10 450,00 грн., сума податку на додану вартість 1 741,67 грн. Отримувачем (покупцем) у Податковій накладній вказане Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «КАТО» (ІПН 214791026534). Номенклатура послуги продавця оренда частини нежитлового приміщення пл. 52,00 кв.м. за адресою: м. Київ, пров. Бутишева, 10, за квітень 2023 р. Код послуги згідно з ДКПП: 68.20.12-00.00;

-зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код в ЄДРЮОФОПГФ 43005393) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКІ» (місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Січневого Повстання, буд. 3, літ. А, кім. 133А, ідентифікаційний код 30676897) №5 від 12.04.2023 року на загальну суму 10 450,00 грн., сума податку на додану вартість 1 741,67 грн. Отримувачем (покупцем) у Податковій накладній вказане Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «КАТО» (ІПН 214791026534). Номенклатура послуги продавця оренда частини нежитлового приміщення пл. 52,00 кв.м. за адресою: м. Київ, пров. Бутишева, 10, за квітень 2023 р. Код послуги згідно з ДКПП: 68.20.12-00.00 датою її фактичного надходження;

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.01.2024 року №10366658/30676897 щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №13 від 30.09.2023 року на загальну суму 10 450,00 грн., сума податку на додану вартість 1 741,67 грн. Отримувачем (покупцем) у Податковій накладній вказане Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «КАТО» (ІПН 214791026534). Номенклатура послуги продавця оренда частини нежитлового приміщення пл. 52,00 кв.м. за адресою: м. Київ, пров. Бутишева, 10, за вересень 2023 р. Код послуги згідно з ДКПП: 68.20.12- 00.00;

-зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код в ЄДРЮОФОПГФ 43005393) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКІ» (місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Січневого Повстання, буд. 3, літ. А, кім. 133А, ідентифікаційний код 30676897) №13 від 30.09.2023 року на загальну суму 10 450,00 грн., сума податку на додану вартість 1 741,67 грн. Отримувачем (покупцем) у Податковій накладній вказане Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «КАТО» (ІПН 214791026534). Номенклатура послуги продавця оренда частини нежитлового приміщення пл. 52,00 кв.м. за адресою: м. Київ, пров. Бутишева, 10, за вересень 2023 р. Код послуги згідно з ДКПП: 68.20.12-00.00 датою її фактичного надходження;

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 08.12.2023 року №10121668/30676897 щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №13 від 31.07.2023 року на загальну суму 10 450,00 грн., сума податку на додану вартість 1 741,67 грн. Отримувачем (покупцем) у Податковій накладній вказане Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «КАТО» (ІПН 214791026534). Номенклатура послуги Документ сформований в системі «Електронний суд» 19.04.2024 22 продавця оренда частини нежитлового приміщення пл. 52,00 кв.м. за адресою: м. Київ, пров. Бутишева, 10, за липень 2023 р. Код послуги згідно з ДКПП: 68.20.12- 00.00;

-зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код в ЄДРЮОФОПГФ 43005393) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКІ» (місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Січневого Повстання, буд. 3, літ. А, кім. 133А, ідентифікаційний код 30676897) №13 від 31.07.2023 року на загальну суму 10 450,00 грн., сума податку на додану вартість 1 741,67 грн. Отримувачем (покупцем) у Податковій накладній вказане Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «КАТО» (ІПН 214791026534). Номенклатура послуги продавця оренда частини нежитлового приміщення пл. 52,00 кв.м. за адресою: м. Київ, пров. Бутишева, 10, за липень 2023 р. Код послуги згідно з ДКПП: 68.20.12-00.00 датою її фактичного надходження;

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 08.12.2023 року №1012669/30676897 щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №20 від 30.06.2023 року на загальну суму 10 450,00 грн., сума податку на додану вартість 1 741,67 грн. Отримувачем (покупцем) у Податковій накладній вказане Приватне підприємство «Науково виробнича фірма «КАТО» (ІПН 214791026534). Номенклатура послуги продавця оренда частини нежитлового приміщення пл. 52,00 кв.м. за адресою: м. Київ, пров. Бутишева, 10, за червень 2023 р. Код послуги згідно з ДКПП: 68.20.12-00.00;

-зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код в ЄДРЮОФОПГФ 43005393) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКІ» (місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Січневого Повстання, буд. 3, літ. А, кім. 133А, ідентифікаційний код 30676897) №20 від 30.06.2023 року на загальну суму 10 450,00 грн., сума податку на додану вартість 1 741,67 грн. Отримувачем (покупцем) у Податковій накладній вказане Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «КАТО» (ІПН 214791026534). Номенклатура послуги продавця оренда частини нежитлового приміщення пл. 52,00 кв.м. за адресою: м. Київ, пров. Бутишева, 10, за червень 2023 р. Код послуги згідно з ДКПП: 68.20.12-00.00 датою її фактичного надходження;

- встановити судовий контроль на виконання рішення шляхом зобов`язання Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код в ЄДРЮОФОПГФ 43005393) подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Водночас відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Варто звернути увагу, що Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень (далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.

Комплексний аналіз чинного правового регулювання на момент прийняття Закону №657-VII дає підстави для висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки частина четверта статті 99 КАС України, як і пункт 56.19 статті 56 ПК України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщо законом була передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 85033140) відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, який викладений у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №640/46/19 та від 14.02.2019 у справі №813/4921/17, в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України та незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів.

Верховний Суд зазначив, що різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Згідно з висновками Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 та у постанові Верховного Суду від 08.02.2021 у справі №360/1252/19 спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2020 у справі №1.380.2019.006517 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92997008) зазначив, що строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Водночас, навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Шевченко проти України, п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

За висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).

При цьому очікується, що заявник продемонструє уважне ставлення до дотримання процесуальних вимог національного законодавства, наприклад до строків для подання адміністративного позову (рішення Європейського суду з прав людини від 7 вересня 1999 року у справі "Йодко против Литви (Jodko v. Lithuania).

Предметом позову уданій справі є оскарження рішень Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних :

-від 08.12.2023 №10121667/30676897;

-від 15.01.2023 №10366657/30676897;

-від 29.06.2023 №9083685/30676897;

-від 29.06.2023 №9083686/30676897;

-від 15.01.2024 №10366658/30676897;

-від 08.12.2023 №10121668/30676897;

-від 08.12.2023 №1012669/30676897;

З матеріалів справи вбачається, що вказані рішення не були оскарженні до ДПС України.

У зв`язку з цим, суд вважає, що у даному випадку має бути застосований шестимісячний строк для звернення до суду з вимогами про оскарження рішень Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

Таким чином, звернувшись 19.04.2024 до суду з даним позовом, позивач пропустив вказані строки звернення до суду з позовною заявою в частині оскарження рішень Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.01.2023 №10366657/30676897, від 29.06.2023 №9083685/30676897, від 29.06.2023 №9083686/30676897, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

Суддя зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого.

Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суддя роз`яснює, що правова основа презумпції знання законодавства - обов`язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Цей обов`язок закріплений в частині першій статті 68 Конституції України, за змістом якої кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Разом з тим, обов`язок додержання законів передбачає і обов`язок їх знання. Тобто, закони повинен знати кожний. З цього положення і випливає загальновідомий принцип права: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, який міститься в частині другій статті 68 Конституції України.

Тому, на переконання суду, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача порушенні його права чи законні інтереси, то враховуючи презумпцію знання законодавства, він повинен знати, що згідно з приписами КАС України може оскаржити такі рішення, дії чи бездіяльність до суду в межах строку звернення, визначеного цим Кодексом.

Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права.

Згідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 р., набула чинності для України 11.09.1997 р.) "Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру...".

Вирішуючи питання стосовно застосування ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" (заява №20347/03 §35) зазначено "… пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності…".

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) зазначено, що "…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.".

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

В даному випадку регулювання з боку держави полягає у встановлені строків звернення з позовом до суду.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Зазвичай це обставини, які не залежали від волевиявлення особи або обставини, які об`єктивно перешкоджали у вчасному зверненні до суду.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частинами 1 та 2 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суддя зазначає, що позивачем до суду не надано доказів звернення до суду з дотриманням строку, визначеного ст. 122 КАС України та не надано належним чином обґрунтованої заяви про його поновлення.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вказані недоліки повинні бути усунуті у десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків з посиланням на номер даної справи, з долученням:

- заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку;

Суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» №28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 161, 169, 171 КАС України, суддя

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКІ" до Державної податкової Служби України , Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Щавінський В.Р.