Рішення

від 20.05.2024 по справі 320/5488/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2024 року № 320/5488/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКТРЕЙД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКТРЕЙД» до Головного управління ДПС у м. Києві, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 02 листопада 2022 року № 00297160702.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, надані до перевірки первинні документи є належними та достатніми, і тому позивач вважає спірне рішення протиправним і незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі № 320/5488/23, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.04.2023 року.

Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу 15-ти денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відповідач у визначені судом строки подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним податковим законодавством, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якому останній підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Згідно ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ), учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи наведене, суд на підставі ч.3 ст.194 КАСУ ухвалив розгляд справи № 320/5488/23 здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МАКТРЕЙД» (код згідно з ЄДРПОУ: 30725598) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість за червень 2022 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за червень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2021 року, січень, березень, квітень, травень 2022 року, за результатами якої 20.09.2022 було складено Акт за № 26414/26-15-07-02-01-03/30725598 (надалі також - Акт перевірки).

Відповідно до висновків акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення платником пункту 44.1, пункту 44.3, пункту 44.5, пункту 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.4 статті 201 Податкового кодексу України (далі також ПК України), в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду рядка 21 Декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року на суму 1 377 856 гривень.

Обґрунтовуючи свою позицію, податковий орган посилається на те, що у автоперевізника товару водії не перебували у трудових відносинах, а об`єкт напівпричіп взятий на облік після перевезення товару; вісім працевлаштованих осіб у контрагента позивача та не встановлено придбання товару за номенклатурою, що була реалізована позивачу; ненадання товарно-транспортних накладних по транспортуванню товару з іншим контрагентом та воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України свідчить про неможливість поставки товару; здійснення накопичення витрат, що безпосередньо пов`язані із обслуговуванням та функціонуванням торговельного центру, який знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Капітанівка, вулиця Соборна, будинок 6, корп. 1,2 (зокрема витрати пов`язані із споживанням та постачанням електроенергії, витрати на обслуговування електрообладнання, опалювального та холодильного обладнання, обслуговуванням комунікацій, амортизація основних засобів) вплинуло на визначення суми від`ємного значення ПДВ за червень 2022 року.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та вважаючи їх протиправними, позивач подавав письмові заперечення на акт перевірки.

ГУ ДПС у м. Києві листом від 28.10.2022 № 14227/1/26-15-07-02-01-09 повідомило платника податків, що за результатами розгляду заперечень від 11.10.2022 вих. № 11/22 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 14.10.2022 № 62577/6) на акт від 20.09.2022 № 26414/26-15-07-02-01-03/30725598 і доданих до них пояснень та матеріалів, висновки акту перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.

В подальшому на підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 листопада 2022 року № 00297160702, яким позивачу завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1 377 856 гривень.

За наслідками адміністративного оскарження, Державною податковою службою України прийнято рішення від 25.01.2023 № 1795/6/99-00-06-01-01-06, яким скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із положеннями статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2. статті 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пункту 14.1.181. 14 статті ПК України, податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПК України.

Згідно пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2. статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Відповідно до пункту 201.7. статті 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно пункту 201.10. статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами статті 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Разом з тим, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «СКУ ПЛЮС» (постачальник) було укладено договір поставки від 19.04.2022 № 190422-01 щодо постачання та передачі у власність будівельних матеріалів, зокрема профнастилу, номенклатура, асортимент, ціна яких вказана у специфікаціях. Розділом III договору сторони погодили, що поставка товару покупцю здійснюється зі складу постачальника на умовах DDP пункт поставки (адреса приймання-передачі товару): торговельний центр, який знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Капітанівка, вулиця Соборна, будинок 6, корп. 1,2, згідно міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «ІНКОТЕРМС» у редакції 2020 року, якщо інші умови поставки не передбачені відповідними специфікаціями. Завантаження товару у транспортні засоби та перевезення товару до пункту поставки забезпечує постачальник. Відповідно до пункту 4.2. договору, передача та приймання товару по кількості і якості виконується у присутності уповноважених представників постачальника і покупця та підтверджується підписанням сторонами видаткової накладної. Покупець здійснює оплату за товар шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника авансовим платежем у розмірі 100% від загальної ціни товару. Валюта платежу гривня. Загальна ціна товару, що буде поставлений на умовах цього договору складає 3298480 гривень 55 коп. До п. 9.4. договір діє до 31 грудня 2022 року включно.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем додано до матеріалів справи копії первинних документів, зокрема, належним чином складені та скріплені печатками та підписами сторін видаткові накладні від 22.06.2022 № СКУ00000144 та від 24.06.2022 № СКУ00000152, та від 14.07.2022 № СКУ00000187. Перевезення товару підтверджується товарно-транспортною накладною від 22.06.2022 № Р144, товарно-транспортною накладною від 24.06.2022 № Р152 та товарно-транспортною накладною від 14.07.2022 № Р187. Перевезення товару здійснювалося автоперевізником ТОВ «АВТОТЕХПАРТНЕР» (код згідно ЄДРПОУ 42789801). Товар було отримано інженером з технічного нагляду ОСОБА_1 за довіреністю від 22.06.2022 № 13.

З матеріалів справи вбачається, що позивач розрахувався з ТОВ «СКУ ПЛЮС» за отриманий товар авансовим платежем у розмірі 100%, що підтверджується платіжним дорученням від 20.04.22 № 1000 на суму 3 298 480,55 грн.

За результатами проведення відповідних господарських операцій з придбання товару (за першою подією - дата списання коштів з рахунку платника податку), ТОВ «СКУ ПЛЮС» виписало на адресу позивача податкову накладну від 20.04.2022 № 1, що відображено в акті перевірки та на підставі якої позивачем здійснено нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту з ПДВ та відображено в декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року в сумі 549 747 грн.

Згідно матеріалів справи, придбання товару за договором поставки від 19.04.2022 № 190422-01 здійснювалось з метою проведення робіт з відновлення торговельного центру, який знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Капітанівка, вулиця Соборна, будинок 6, корп. 1,2, у зв`язку з тим, що 03.03.2022 по будівлі такого торговельного центру військовими формуваннями російської федерації були здійснені збройні обстріли, які стали причиною пожежі та пошкодили будівлю торговельного центру, на підтвердження зазначених обставин до перевірки та до матеріалів справи надавались копії документів: акт про пожежу від 20.04.2022 відділу запобігання НС Бучанського РУ ГУ ДСНС України у Київській області; витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження: 42022112200000377, дата реєстрації провадження: 18.05.2022 17:13:54; сертифікат № 3200-22-0411 Київської обласної (регіональною) Торгово-промислової палати України від 14.07.2022 за вих. № 81/03.23; наказ від 26.04.2022 №06-ОД про проведення позапланової інвентаризації; протокол інвентаризаційної комісії від 05.05.2022 року, затверджений директором ОСОБА_2 11.05.2022.

Матеріали справи свідчать, що під час виїзної перевірки 13.09.2022 в супроводі головного бухгалтера ТОВ «МАКТРЕЙД» ОСОБА_3 було здійснено виїзд на об`єкт (торговельний центр за адресою: Київська область, село Капітанівка, вул. Соборна, буд.6, корп.1,2) державних інспекторів Лапіної К.Г. та ОСОБА_4 , які оглянули поставлений за договором поставки від 19.04.2022 № 190422-01 товар профнастил та провели його фотофіксацію.

До матеріалів справи позивачем також додано фотоматеріали наявності профнастилу на об`єкті.

Відповідачем до матеріалів справи не додано документів, які б підтверджували придбання позивачем аналогічного товару профнастилу у інших постачальників в даний період, тому відповідачем не спростовано, що профнастил, який оглядали інспектори податкового органу за адресою: Київська область, село Капітанівка, вулиця Соборна, будинок 6, корп. 1,2 поставлений чи виготовлений не постачальником ТОВ «СКУ ПЛЮС».

Висновки відповідача в акті перевірки про те, що за даними податкової звітності з ПДВ та відомостей єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «СКУ ПЛЮС» отримало послуги із номенклатурою транспортні послуги по маршруту: м. Вишгород (Київська область) с. Капітанівка (Київська область) від ТОВ «АВТОТЕХПАРТНЕР» (код згідно ЄДРПОУ 42789801) «виключно 24.06.2022 р.» спростовуються наданою позивачем до матеріалів справи відповіддю ТОВ «СКУ ПЛЮС», де зазначено, що взаємовідносини останнього та ТОВ «АВТОТЕХПАРТНЕР» відбувались в рамках дії договору від 09.06.2022 №1, а в податковій накладній від 22.06.2022 № 25 ТОВ «АВТОТЕХПАРТНЕР» (перевізником) було помилково вказано номенклатуру послуг, помилку виправлено шляхом подання розрахунку коригування від 30.09.2022 № 12 та зареєстровано в ЄРПН 04 жовтня 2022 за № 9199513645.

Відповідачем зазначено, що у червні 2022 року на підприємстві ТОВ «АВТОТЕХПАРТНЕР» працювало 6 осіб та водії, вказані в ТТН від 22.06.2022 № Р144 та від 24.06.2022 № Р152 не перебували у трудових відносинах із ТОВ «АВТОТЕХПАРТНЕР», а транспортний засіб (напівпричіп), яким здійснювалось перевезення взято на облік автоперевізником після складення ТТН, тому відповідачем зроблено висновок про неможливість підтвердження факту транспортування товару. Зазначене судом не приймається до уваги, оскільки позивач не зобов`язаний перевіряти і контролювати контрагентів постачальника ТОВ «СКУ ПЛЮС» (тобто не контрагента позивача) щодо офіційного працевлаштування осіб та їх взаємовідносини з таким підприємством чи своєчасність взяття на облік транспортних засобів третьою особою, яка не є стороною по договору та не є контрагентом позивача.

Посилання на відсутність офіційного працевлаштування водіїв на підприємстві автоперевізника та несвоєчасне поставлення на облік об`єктів оподаткування (транспортного засобу) ТОВ «АВТОТЕХПАРТНЕР» не призводить до факту неможливості транспортування товару.

Суд звертає увагу на те, що ТОВ «СКУ ПЛЮС» було отримано послуги від ТОВ «АВТОТЕХПАРТНЕР» щодо транспортування товару позивачу за договором поставки від 19.04.2022 № 190422-01 не покладає на позивача обов`язків щодо перевірки усіх юридичних осіб по ланцюгу постачання/перевезення.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами.

Чинне законодавство не покладає на платника податків обов`язку перевіряти контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування.

Аналогічна позиція з цього приводу була викладена Касаційним адміністративним судом у постанові від 21.02.2018 у справі № 804/7470/16.

Відповідно до статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов`язаннями.

Порушення контрагентами по ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (постанова ВС від 12.06.2018 у справі № 826/11879/13-а).

Товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, оскільки факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною, що відображено у постанові ВС від 12.06.2018 у справі № 826/11879/13-а.

Товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків, (постанова ВС від 17.04.2018 у справі № 816/1587/17, від 16.05.2018 у справі № 2а-0870/12052/11).

В матеріалах справи наявні документи, що підтверджують наявність у ТОВ «СКУ ПЛЮС» основних засобів та виробничих потужностей необхідних для провадження господарської діяльності з виробництва профнастилу. Підтверджується договором від 01.01.2022 № Ш1/22-0013 суборенди нерухомого майна та актом приймання-передачі майна в суборенду від 01.01.2022, укладені ТОВ «СКУ ПЛЮС» (суборендар) та ТОВ «ЮРЕНТ» (орендодавець), згідно якого орендується майно: бетонний майданчик 200 кв.м., виробниче приміщення цеху пустотних плит 1512 кв.м., що обліковується в податковій службі з 26.06.2020 (повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність зазначено в акті перевірки). На підтвердження оренди в червні 2022 року ТОВ «СКУ ПЛЮС» майна за вказаним договором до матеріалів справи позивачем додано податкову накладну від 30.06.2022 № 54, згідно якої отримані послуги ТОВ «СКУ ПЛЮС» від ТОВ «ЮРЕНТ» щодо оренди нерухомого майна та компенсації витрат за електроенергію за червень 2022 року. Згідно договору оренди обладнання від 01.12.2016 № 01-12-16/1, укладений між ТОВ «СКУ ПЛЮС» (орендар) та ТОВ «ХОЛДИНГ СТАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ» (орендодавець), акту від 01.12.2016 № 1 приймання-передачі об`єкту оренди та додаткової угоди від 30.11.2021 до договору, в тимчасове користування передано обладнання, а саме: лінія по виробництву профнастила С21 1 шт.; лінія по виробництву профнастила С18 1 шт.; змінний інструмент по виробництву профнастила С8 1 шт.; змінний інструмент по виробництву профнастила Н57 1 шт.; змінний інструмент по виробництву профнастила Н75 1 шт. На підтвердження оренди в червні 2022 року ТОВ «СКУ ПЛЮС» обладнання за вказаним договором до матеріалів справи позивачем додано податкову накладну від 30.06.2022 № 1, згідно якої ТОВ «СКУ ПЛЮС» отримані послуги від ТОВ «ХОЛДИНГ СТАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ» з оренди обладнання в червні 2022 року.

Відтак, належним чином оформлені видаткові накладні та товарно-транспортні накладні підтверджують факт постачання ТОВ «СКУ ПЛЮС» товару позивачеві, який виготовлявся безпосередньо постачальником, у якого наявні основні засоби та виробничі потужності, в тому числі наявні в достатній кількості трудові ресурси, необхідні для провадження господарської діяльності з виробництва поставленого позивачеві профнастилу. Протилежного відповідачем суду не доведено.

Позивачем наданні договір поставки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжне доручення, а також ТОВ «СКУ ПЛЮС» була зареєстрована податкова накладна в ЄРПН. Вказані документи є належними доказами товарності господарських операції по договору поставки, що надає право позивачу на формування податкового кредиту за такими операціями.

Складання будь-яких інших документів, що підтверджують поставку товару, не передбачено умовами договору від 19.04.2022 № 190422-01. Наявність на об`єкті товару відповідач особисто міг зафіксувати при проведені перевірки.

Також позивачем надано докази, які свідчать, що товар у постачальника ТОВ «СКУ ПЛЮС» придбаний з метою проведення робіт з відновлення торговельного центру, який знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Капітанівка, вулиця Соборна, будинок 6, корп. 1,2, у зв`язку з тим, що 03.03.2022 по будівлі такого торговельного центру військовими формуваннями російської федерації були здійснені збройні обстріли, які стали причиною пожежі та пошкодили будівлю торговельного центру.

Судом встановлено, що на підставі замовлення від 04 лютого 2020 № 200053 позивачем, як покупцем придбано товар у ТОВ «МЕТСЕЙЛ Д.Е.» (постачальник). Товар був доставлений, підтверджується видатковою накладною від 25 березня 2020 № 3-0028 і товарно-транспортною накладною від 25.03.2020 № РЗ-0028 та отримувався інженером з технічного нагляду ОСОБА_1 за довіреністю від 25.03.2020 № 5. Доставка товару здійснювалась до пункту розвантаження: Київська область, Києво-Святошинський район, село Капітанівка, вул. Соборна 6. Як зазначено позивачем, товар придбавався з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, в тому числі для надання в оренду обладнання.

Відповідно до договору поставки від 18 травня 2020 № 18, укладеного між позивачем (постачальник) та ТОВ «ТЕРМІНАЛ 2016» (покупець) передано у власність товар, перелік якого визначений в додатку № 1 до договору. Пунктом 2.1 договору визначено, що найменування, кількість, ціна товару фіксується сторонами в специфікації, що є невід`ємною частиною договору. Покупець здійснює оплату товару, згідно з виставленим постачальником рахунком-фактурою та видатковою накладною після отримання товару. Приймання передача товару здійснюється на підставі видаткової накладної. У специфікації передбачено поставляння товару: електрична піч для випічки кондитерських виробів Т2 POLIS/MC30 у кількості 3 шт. Передача товару підтверджується видатковою накладною від 19 травня 2020 № 16 та довіреністю від 19 травня 2020 № 92. Згідно платіжного доручення від 16.11.2021 № 4076, ТОВ «ТЕРМІНАЛ 2016» сплатив на користь позивача 300 грн., в тому числі ПДВ 50 грн. та платіжним дорученням від 01.06.2022 № 4609 сплачено позивачу залишок заборгованості за товар, отриманий на підставі договору від 18.05.2020 № 18.

В подальшому, між позивачем (як покупцем) та ТОВ «ТЕРМІНАЛ 2016» (як постачальником) укладено договір поставки товару від 14 лютого 2022 № 14/02. До п. 3.1. договору поставки, постачальник зобов`язався передати товар покупцеві 28 лютого 2022 року. Місце поставки: торговельний центр, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Капітанівка, вулиця Соборна, будинок 6, корп. 1,2. Ціна товару узгоджується сторонами та фіксується у специфікації до договору. Загальна ціна товару разом з ПДВ становить 354 940,80 грн. Право власності на товар, а також ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, що підтверджується підписанням сторонами видаткової накладної. Передання товару постачальником та його приймання покупцем оформляється видатковою накладною, підписаною сторонами. За вказаним договором поставки, ТОВ «ТЕРМІНАЛ 2016» (постачальник) зобов`язався передати позивачу товар, зокрема: електрична піч для випічки кондитерських виробів Т2 POLIS/MC30 у кількості 3 шт.; диван Mood LD двомісн ш=177см, дерев рама та метал ніжки, оббитий штучн шкір,колір indigo 635 у кількості 4 шт.; диван Mood LD двомісн ш=177см, дерев рама та метал ніжки у кількості 3 шт.; стіл sven large TL, алюмінієва рама, помаранчевий колір, D=90см; Н=36см у кількості 3 шт.; електр. штабелер STILL EGV 16 в к-те у кількості 1 шт. на загальну суму 354 940,80 грн.

Товар був переданий позивачу за видатковою накладною від 28 лютого 2022 № 1.

За результатами проведення відповідних господарських операцій з придбання товару (за першою подією - отримання товару), ТОВ «ТЕРМІНАЛ 2016» виписало на адресу позивача податкову накладну від 28.02.2022 № 240, що відображено в акті перевірки та на підставі якої позивачем здійснено нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту з ПДВ в сумі 59 156,80 грн.

Оплата позивачем за товар підтверджується платіжним дорученням від 01.06.2022 № 1196.

Окрім того, в матеріалах справи наявний договір оренди обладнання від 17 липня 2020 № 23-О, укладений між ТОВ «ТЕРМІНАЛ 2016» (орендодавець) та ПП «ХОТЕЙ 2019» (орендар). В порядку та на умовах, визначених договором, орендодавець зобов`язується передати орендареві, а орендар прийняти у строкове платне користування обладнання, устаткування і технічні засоби, необхідні для ведення господарської діяльності, згідно з переліком. До п. 2.1. договору, обладнання використовується орендарем для ведення господарської діяльності у нежитловому приміщенні, що розташоване у нежилому будинку за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Капітанівка, вул. Соборна 6, корп. 1,2. Переміщення обладнання орендарем з вказаного у п. 2.1. договору місця розташування здійснюється виключно після письмового попередження орендодавця та отримання від нього письмової згоди. Згідно акту приймання-передачі обладнання від 17.07.2020 та акту приймання-передачі обладнання від 01.07.2021 в оренду передано: електрична піч для випічки кондитерських виробів Т2 POLIS/MC30 у кількості 3 шт.; диван Mood LD двомісн ш=177см, дерев рама та метал ніжки, оббитий штучн шкір,колір indigo 635 у кількості 4 шт.; диван Mood LD двомісн ш=177см, дерев рама та метал ніжки у кількості 3 шт.; стіл sven large TL, алюмінієва рама, помаранчевий колір, D=90см; Н=36см у кількості 3 шт.; електр. штабелер STILL EGV 16 в к-те у кількості 1 шт. Договір оренди обладнання був розірваний 28 лютого 2022 року угодою про розірвання договору оренди обладнання від 17 липня 2020 № 23-О. Обладнання повернуто за актом приймання-передачі 28 лютого 2022 р.

Тобто, враховуючи досліджені судом документи наявні в матеріалах справи, слідує, що обладнання (товар), що передавалось ТОВ «ТЕРМІНАЛ 2016» (як постачальником) позивачу за договором поставки від 14 лютого 2022 № 14/02 та передано за видатковою накладною від 28 лютого 2022 року № 1 за місцем поставки: торговельний центр, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Капітанівка, вулиця Соборна, будинок 6, корп. 1,2 перебувало в оренді ПП «ХОТЕЙ 2019» за місцем ведення господарської діяльності останнього у нежитловому приміщенні, що розташоване у нежилому будинку за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Капітанівка, вул. Соборна 6, корп. 1,2, що підтверджує зазначене позивачем про відсутність необхідності транспортування товару, переданого за видатковою накладною від 28.02.2022 № 1. Отже, судом встановлено, що станом на 28.02.2022 на момент передачі, товар знаходився за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район село Капітанівка, вул. Соборна 6, кор. 1,2. Також в матеріалах справи наявний табель обліку робочого часу за лютий 2022 р., згідно якого слідує, що директор позивача 28 лютого 2022 року виконував свої трудові та управлінські обов`язки. Тому, зазначене відповідачем про неможливість транспортування товару за видатковою накладною від 28.02.2022 № 1, спростовується відсутністю необхідності транспортувати товар з іншого міста.

Позивачем наданні договір поставки, видаткова накладна, платіжне доручення, підтверджено наявність товару у місці поставки на момент передачі, чим доведено відсутність необхідності транспортування товару, а також ТОВ «ТЕРМІНАЛ 2016» була зареєстрована податкова накладна в ЄРПН. Відтак позивачем доведено первинними документами факт постачання товару ТОВ «ТЕРМІНАЛ 2016» за договором поставки від 14 лютого 2022 № 14/02. Вказані документи є належними доказами товарності господарських операції по договору поставки, що надає право позивачу на формування податкового кредиту за такими операціями.

Податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, відповідають вимогам встановленим пунктом 201.1. статті 201 ПК України стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі. Таким чином, позивачем було дотримано усі вимоги законодавства щодо підтвердження спірних сум податкового кредиту, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності.

При вирішенні адміністративної справи № 809/1337/17 у постанові від 04 вересня 2018 року Верховним Судом сформовану обов`язкову для врахування судами правову позицію, згідно з якою презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку. За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником-платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно пункту 201.11 статті 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг). Оцінюючи докази, надані сторонами, суди повинні мати на увазі, що сам факт наявності у позивача податкових накладних та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, а також те, що для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Додані до матеріалів справи документи, в силу вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, є первинними документами та мають всі необхідні встановлені законом обов`язкові реквізити.

Контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. Це також пов`язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.

При розгляді цієї справи відповідачем не надано жодних доказів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи фактів узгодженості його дій з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або ж його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань.

Відповідачем в акті перевірки зазначається про встановлення реалізації позивачем послуг (оренди приміщень, оренди обладнання, тощо) по ціні нижче витрат, пов`язаних з наданням таких послуг та накопичення витрат, що безпосередньо пов`язані із обслуговуванням та функціонуванням торговельного центру, який знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Капітанівка, вулиця Соборна, будинок 6, корп. 1,2 (зокрема витрати пов`язані із споживанням та постачанням електроенергії, витрати на обслуговування електрообладнання, опалювального та холодильного обладнання, обслуговуванням комунікацій, амортизація основних засобів), що вплинуло на визначення суми від`ємного значення ПДВ за червень 2022 року.

Відповідно до пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" ПК України.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пункту 6-8 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.99 N 318, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об`єкта оподаткування наведено у пункті 138.3 статті 138 ПК України.

Підпунктом 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 ПК України визначено, що Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Пунктом 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 встановлено, що під амортизацією розуміється систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Відповідно до пункту 22 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», зі змінами та доповненнями, об`єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).

Згідно пункту 188.1 статті 188 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни),

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно пункту 201.7 статті 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас відповідачем за результатами перевірки було встановлено, що позивач не здійснював іншої господарської діяльності, пов`язаної з експлуатацією торговельного центру та обладнання та техніки, окрім передачі таких об`єктів в оренду. При цьому відповідач при проведені перевірки не взяв до уваги те, що торговельний центр за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Капітанівка, вулиця Соборна, будинок 6, корп. 1,2 загальною площею 12 773,10 кв.м. функціонувати почав в липні 2020 році. В торговельному центрі наявні технічні приміщення, трансформаторна підстанція, котельня, інженерні приміщення, які забезпечують функціонування та обслуговування торговельного центру, що є витратами позивача. В оренду здавалася площа загальним розміром 6811,00 кв.м. і позивач самостійно здійснював витрати на обслуговування частини торговельного центру, які не покривалися за рахунок орендарів.

Приймається до уваги і той факт, що відповідачем не враховано амортизаційні витрати та інші витрати позивача на утримання торговельного центру, що дає право позивачу включати до податкового кредиту з податку на додану вартість за періоди щодо яких здійснювалась перевірка відповідачем суми витрат, що пов`язані із обслуговуванням та функціонуванням торговельного центру та пов`язані з передачею обладнання в оренду.

Клопотанням про долучення документів до матеріалів справи позивачем додано довідку від 10.07.2023 № 48003/26-15-07-04-01/30725598 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «МАКТРЕЙД» з питань законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2023 року, з додатками № 1 та № 2. Згідно якої здійснювалась перевірка позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.05.2023 № 9116923578 сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та від`ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2023 року та визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2021 року, січень, лютий, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року, січень, лютий, березень 2023 року за рахунок включення до податкового кредиту з ПДВ за вказані періоди, сум по операціях щодо придбання товарів, робіт та послуг позивачем у постачальників, що пов`язані із обслуговуванням та функціонуванням торговельного центру, який знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Капітанівка, вулиця Соборна, будинок 6, корп. 1,2, за якими були включені до податкового кредиту за відповідні звітні періоди, зокрема витрати пов`язані із споживанням та постачанням електроенергії, водовідведення, витрати на обслуговування холодильного обладнання, тощо.

Дослідивши доданий документ судом встановлено, що 10 липня 2023 року перевіркою, висновки якої зазначені в довідці від 10.07.2023 № 48003/26-15-07-04-01/30725598 частково охоплюється період, визначений в акті перевірки від 20.09.2022 №26414/26-15-07-02-01-03/30725598 про результати документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість за червень 2022 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за червень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2021 року, січень, березень, квітень, травень 2022 року, на підставі якого було прийняте оспорюване позивачем податкове повідомлення-рішення від 02.11.2022 №00297160702.

В довідці від 10.07.2023 № 48003/26-15-07-04-01/30725598 передбачено, що в охопленому перевіркою звітному періоді платник податків не оформляв взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення в декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування. До п.3.3.4. р. ІІІ Довідки від 10.07.2023 № 48003/26-15-07-04-01/30725598, перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) не встановлено порушень податкового законодавства.

Тобто, даним документом, який складений податковим органом спростовуються висновки відповідача щодо завищення позивачем суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації), що викладені в акті перевірки від 20.09.2022 № 26414/26-15-07-02-01-03/30725598 на підставі якого було прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення від 02.11.2022 № 00297160702.

Докази того, що наявні в матеріалах справи документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відсутні в матеріалах справи. Окрім того відповідачем до матеріалів справи не надано документів, які б підтверджували, що в ході проведення перевірки позивач не надав чи відмовився від надання або надав не в повному обсязі документи, пояснення, довідки та що під час проведення перевірки виявлено порушення щодо оформлення та змісту первинних документів, які були наданні для перевірки позивачем.

У ході розгляду цієї справи суд не встановив ознак недобросовісності позивача, як і в запереченнях відповідача проти заявлених позовних вимог та доводів позивача не наведено жодних доказів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності.

Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 КАС України, не було доведено правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.

У зв`язку з цим суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 02 листопада 2022 року № 00297160702.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищевикладене, оскаржуване в межах розгляду даної справи рішення не може вважатись таким, що прийняте з урахуванням критеріїв, визначених ч. 2 статті 2 КАС України.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача здійсненні ним судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 02 листопада 2022 року № 00297160702.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 30725598, місцезнаходження: 03150 м. Київ, вул. Антоновича, буд. 50) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) судовий збір у розмірі 20667 (двадцять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 85 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.