Ухвала

від 17.05.2024 по справі 400/3945/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

17 травня 2024 р. справа № 400/3945/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши позовну заяву

за адміністративним позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕЛЕКТ АГРО», вул. Потьомкінська, 114/1, м. Миколаїв, 54009,

до відповідачівГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, Державної податкової служби України, пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053,

провизнання протиправним та скасування рішення № 9484500/43234246 від 07.09.2023 р. та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕЛЕКТ АГРО» (далі - позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області та Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9484500/43234246 від 07.09.2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 02.06.2023 року датою її подання.

Ухвалою суду від 06.05.2024 року суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнав неповажними підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду та залишив позов без руху.

Для усунення недоліків позивачу необхідно було подати до суду заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

15.05.2024 року на виконання вимог зазначеної ухвали позивач подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яка обґрунтована тим, що строк звернення був пропущений внаслідок сукупної дії кількох факторів: 1) введення в Україні військового стану, що зумовив об`єктивні та невідворотні перешкоди у роботі позивача, які зумовили неможливість своєчасного звернення з позовною заявою до суду; 2) обмеженість доступу до бухгалтерських документів внаслідок загрози життю та здоров`ю працівників та необхідністю збереження документації; 3) відсутність керівника, пов`язана з необхідністю відновлення роботи позивача.

Вирішуючи заяву, суд враховує наступне.

В ухвалі про залишення позову без руху суд визнав строк звернення до адміністративного суду з позовом пропущеним з неповажних підстав, надавши оцінку всім підставам пропуску строку, які були наведені позивачем у клопотанні, заявленому у позові, а саме: введення на території України воєнного стану, відключення електроенергії, постійні обстріли м. Миколаєва, робота підприємства з документами в електронному вигляді, не вихід працівників підприємства на роботу та відрядження директора підприємства.

Як вбачається із заяви, що подана представником позивача на усунення недоліків позову, підстави пропуску строку звернення до суду є аналогічними тим, що заявлені у клопотанні при поданні позову.

Суд звертає увагу позивача, що оцінка підстав пропуску строку звернення до суду вже надавалась судом в ухвалі про залишення позову без руху від 06.05.2024 року, відтак, підстав для повторної оцінки суд не вбачає.

Позивач не повідомив суду і не підтвердив доказами існування обставин (пов`язаних із введенням воєнного стану, або не пов`язаних), які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та були пов`язаними з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до адміністративного суду.

В ухвалі від 10.03.2023 року у справі №540/1285/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках. У цій справі Верховний Суд відхилив посилання скаржника на тривалі повітряні тривоги, зазначивши, що посилання позивача на довготривалі повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку, оскільки повітряні тривоги не мають постійного характеру. Більш того, тривоги оголошуються у різних регіонах України та не носять безперервного характеру.

Суд зазначає, що позивач не навів конкретних обставин, пов`язаних із повітряними тривогами, які унеможливили своєчасне звернення до адміністративного суду, що ускладнювало, за повідомленням позивача, здійснення господарської діяльності.

Суд враховує, що подання позовної заяви до суду не є частиною процесу господарської діяльності.

Позивач не повідомив обставин, які унеможливили прийняття на роботу фахівця в галузі права і облаштування для нього робочого місця в укритті або укладення договору про надання правничої допомоги з адвокатом.

Як вже зазначав суд, позивач мав подати позов у період з 28.09.2023 року і по 28.12.2023 року.

До суду позивач звернувся 29.04.2024 року за допомогою системи "Електронний суд" з пропуском тримісячного строку, встановленого ч. 4 ст. 122 КАС України.

У даному випадку суд враховує, що позивач, стверджуючи про неможливість повноцінної діяльності підприємства в умовах воєнного стану, відключення електроенергії і постійні обстріли м. Миколаєва, своєчасно оскаржив рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в адміністративному порядку в передбачений законодавством строк, не дивлячись на введення воєнного стану.

Також суд враховує, що позов подано за допомогою системи "Електронний суд", як зазначає сам позивач підприємство працювало переважно з документами в електронному вигляді, відтак, позивач мав можливість подати позов за допомогою системи "Електронний суд" у тримісячний строк, встановлений КАС України.

Позивачем не надано пояснень щодо використання процедури адміністративного оскарження спірного рішення, однак неможливості його вчасного судового оскарження.

В той час як національним законодавством передбачено і фактично реалізовано можливість звернення до суду за допомогою підсистеми "Електронний Суд".

В свою чергу індивідуальні характеристики в діяльності позивача, директора не є підставою для непоширення на позивача загальних вимог законодавства щодо строків звернення до суду, зворотній підхід являв би собою порушення засади рівності учасників судового процесу перед судом.

Жодних доказів, які б свідчили про наявність істотних обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення з цим позовом до суду позивачем не надано, а наведені ним у позові обставини щодо пропуску такого строку лише вказують на те, що позивач допустив умисне зволікання з реалізацією наданого йому права на судовий захист.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду у трьохмісячний строк, є неповажними.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Суд роз`яснює позивачу, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" в разі повернення позовної заяви, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

На підставі вищезазначеного, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення позивача з адміністративним позовом до суду.

2. Позовну заяву і додані до неї матеріали повернути.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

4. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя А. О. Мороз