Рішення

від 20.05.2024 по справі 420/4486/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4486/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500370/2024/000005/1 від 05.02.2024 р., картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500370/2024/000028 від 05.02.2024 р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» (далі ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ») до Одеської митниці, в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500370/2024/000005/1 від 05.02.2024 р.;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500370/2024/000028 від 05.02.2024р.;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» судові витрати (судовий збір та витрати на правничу допомогу адвоката).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) № 01032023 від 01.03.2023 р. продавець (KOYUNCU GROUP GERMANY GMBX) продав позивачу товар (сіль). Для здійснення митного оформлення вказаного товару 02.02.2024 р. позивачем подано до відповідача митну декларацію № 24U500370000827U2 від 02.02.2024р., згідно якої заявлено його митну вартість за основним (першим) методом, та документи на підтвердження заявленої митної вартості. Відповідач за результатами розгляду поданої митної декларації та доданих до неї документів неправомірно відмовив у митному оформленні товару за заявленою митною вартістю у зв`язку з тим, що у поданих документах, на думку відповідача, відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомості щодо ціни, що була фактично за нього сплачена. Відповідач картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №/2024/000028 від 05.02.2024р., здійснив коригування митної вартості товару та виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UA500370/2024/000005/1 від 05.02.2024 р., яким застосував другорядний метод визначення митної вартості.

Ухвалою від 19.02.2024 р. адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою від 05.03.2024 р. відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі ст. 262 КАС України у межах строків, визначених ст. 258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

Ухвалою від 20.03.2024 р. відмовлено у задоволенні заяви Одеської митниці про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву (вх. № ЕС/10108/24 від 12.03.2024 р.), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що на виконання вимог ст. 54 МК України під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією № 24U500370000827U2 від 02.02.2024р. встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обґрунтування чого наведено у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA500370/2024/000005/1 від 05.02.2024 р. Оскільки у документах, поданих разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а декларантом чи її уповноваженою особою не було подано усіх додаткових документів, які витребувано митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 МК України, не спростовані розбіжності у поданих документах. Відтак, зазначені обставини з урахуванням приписів ч. 6 ст. 54 МК України були підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу в митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою особою митною вартістю.

14.03.2024 р. (вх. № ЕС/10528/24) від позивача надійшла відповідь на відзив.

21.03.2024 р. (вх. № ЕС/11771/24) від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» провадить господарську діяльність за наступними видами: основний вид діяльності - 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; інші види діяльності - Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки, Консультування з питань комерційної діяльності й керування, Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, Пакування, Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням, Оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва, Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у., Виробництво готової їжі та страв.

01.03.2023 р. між ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» (покупець) і KOYUNCU GROUP GERMANY GMBX (продавець), укладено договір № 01032023 (далі - Договір) (а.с.90-96).

Відповідно до п. 1.1 Договору, продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується придбати різні види соляної продукції, зазначені в накладних, надалі - товар.

Згідно з п. 1.2 Договору, країною призначення товару є Україна.

Відповідно до п. 2.1 Договору, вид, кількість, ціна та вартість товару будуть узгоджені між продавцем і покупцем і описані в рахунку-фактурі, який виставляється на кожну окрему поставку та також є невід`ємною частиною цього контракту.

Згідно з п. 2.3 Договору, вартість товару включає упаковку та реєстрацію супровідних документів, гарантійне обслуговування, якщо інше положення Інкотермс не погоджено в рахунках-фактурах.

Відповідно до п. 3.1 Договору, загальна сума контракту: загальна вартість усіх сплачених рахунків (рахунків-проформ) за цим договором.

Згідно з п. 6.2 Договору, умови поставки та страхування за контрактом будуть визначені продавцем та покупцем для кожної поставки в Інвойсі відповідно до ІНКОТЕРМС-2010. Сторони можуть домовитися про умови доставки EXW, FOB, FCA (порт доставки в Туреччині, тобто Ереглі), якщо інше не обумовлено в рахунках-фактурах.

Відповідно до п. 7.2, Договору, умови оплати товару фіксуються в рахунках-фактурах (рахунках-проформах) і можуть бути змінені за згодою сторін, за винятком форс-мажорних або важких ситуацій, що склалися на продавця. Усі додаткові умови (за наявності) фіксуються в кожному рахунку-фактурі для кожної окремої поставки.

18.04.2023 р. між сторонами Договору укладено Додаткову угоду №1, якою реквізити покупця у договорі викладено у новій редакції (а.с.97-98).

25.08.2023 р. між сторонами Договору укладено Додаткову угоду №2, якою реквізити покупця у договорі викладено у новій редакції (а.с.99-101).

26.01.2024 р. ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» та KOYUNCU GROUP GERMANY GMBX узгодили Інвойс №RE 001103 від 26.01.2024 р., дійшли згоди на поставку товару загальною масою 2635,20 т, загальною вартістю 142100,39 USD (а.с. 103).

В цьому інвойсі узгоджено, що оплата товару відбувається на умовах 100% 30 днів відтермінування від дати коносаменту, умови поставкиEregli.

02.02.2024 р. позивач у зв`язку із імпортуванням на територію України товару за № 01032023 від 01.03.2023 р. подав відповідачу електронну митну декларацію № 24U500370000827U2 від 02.02.2024р. (а.с.127-128), а саме:

товар 1 «Сіль технічна: cіль технічна, біг-бег 1350 кг. 1581 біг-бегів. Упаковано у 1581 біг-бегах». Не придатна для приготування харчових продуктів, не придатна для споживання людьми. Торговельна марка - KOYUNCU. Виробник KOYUNCU NAKLIYE PAZARLAMA VE TICARET A.S. Країна виробництва: Туреччина (TR)»;

товар 2 «Сіль, придатна для споживання людьми: - Сіль харчова NM1,5 нейодована в в біг-бегах по 1350 кг., 222 біг-беги. Упаковано у 222 біг-беги.

- Сіль харчова NM2 нейодована в мішках по 25 кг в біг-бегах по 1350 кг, 149 біг-бегів. Упаковано у 149 біг-бегах та 8046 мішків по 25 кг. Придатна для споживання людьми, для приготування харчових продуктів, без ароматичних домішок та спецій. Торговельна марка - KOYUNCU. Виробник: KOYUNCU NAKLIYE PAZARLAMA VE TICARET A.S. (транскрипція: КОЮНЧІ НАКЛІЙЄ ПАЗАРЛАМА ВІ ТІКАРЕТ ЕЙ.ЕС.). Країна виробництва: Туреччина (TR)».

До митної декларації додано документи, які зазначено у графі 44 ЕМД, а саме: Інвойс (Invoice) № RE001103 від 26.01.2024 р.; проформа-інвойс (proforma - invoice) №2023/0338 від 18.01.2024 р., пакувальний лист (packing list) № 2023/0338 від 23.01.2024р.; Коносамент (Bill of Lading) № 1 від 30.01.2024 р., Вантажний маніфест (Cargo Manifest) від 30.01.2024 р., Сертифікат про походження (Certificate of origin) №Z0820347 від 26.01.2024р., митну декларацію країни відправлення № 24411500EX00000124 від 26.01.2024р., Сертифікат здоров`я (health certificate) № 24-67-000021 від 26.01.2024 р. з додатками, зовнішньоекономічний договір (контракт) № 01032023 від 01.03.2023 р., додаткові угоди №№1-3 до Договору № 01032023 від 01.03.2023 р., Чартер партія №6 від 29.12.2023 р. (договір фрахтування судна), Інвойс на оплату перевезення (Freight Invoice) № 04/2024 від 31.01.2024 р., Свіфт на оплату перевезення від 02.02.2024 р., Специфікація № 1 до інвойсу № 04/2024 від 31.01.2024 р., рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 р. у справі № 420/20013/23.

ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» митну вартість поставлених товарів визначило за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції).

Одеська митниця надіслала позивачу запит щодо митного оформлення вищезазначеного товару.

На електронний запит митниці від 02.02.2024 р., декларантом було надано Одеській митниці лист від 05.02.2024 р., в якому позивач навів обґрунтування щодо безпідставності наведених митним органом розбіжностей. Також у листі зазначено, що всі документи ним були надані митному органу; надати додаткові документи немає можливості.

Одеська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №/2024/000005/1 від 05.02.2024 р. за митною декларацією № 24U500370000827U2 від 02.02.2024р., яким обрано другорядний метод визначення митної вартості резервний замість методу за ціною договору, та скориговано митну вартість товару (сіль харчова), роз`яснено декларанту, зокрема, що він має право на вільний обіг товарів, що декларуються, у разі згоди з рішенням про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби.

Відповідач дійшов до висновку, що декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у чч. 2-4 ст. 53 МК України, розбіжності не спростовано.

У рішенні зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів при митному оформленні є більшим та становить по товару №1 0,23 дол. США/кг (МД від 11.05.2023 року №UA500370/2023/003795 та від 30.05.2023р. №UA104020/2023/027304). Декларанту роз`яснено права викладені у п.3 ст.52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст.55 МКУ. Та роз`яснено права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього МКУ або суду.

На підставі вищезазначеного рішення Одеська митниця прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2024/000028 від 05.02.2024р. (а.с. 136-137).

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 24U0 (а.с. 138-140) за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою..

За приписами ч.2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Як встановлено ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

У відповідності з ч.5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч.6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Системний аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин свідчить, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених ст. 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості. Зокрема, це може мати місце у випадку, коли декларант надав документи, які підтверджують всі складові митної вартості, сплату визначеної згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту ціни за товар та послуг з транспортування, страхування тощо, вартість яких відповідно до чинного законодавства включена до митної вартості.

Фактично можливість подання відповідного документа декларантом на підтвердження митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, на підставі ч.3 ст. 53 МК України залежить від розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявності ознаки підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, в документах, передбачених ч.2 ст. 53 МК України. Обсяг зауважень щодо поданих документів викладається митним органом саме за результатами аналізу таких документів та даних, поряд із цим саме митний орган визначає обсяг документів, необхідних для усунення розбіжностей та неточностей.

Аналогічну правову позицію висловлено судом у постанові Верховного Суду від 02.04.2024 р. у справі № 380/6459/20.

Обґрунтовуючи виникнення сумніву щодо заявленої позивачем митної вартості товару, як підстави для витребування додаткових документів, відповідач зазначив, що:

1) Відповідно до пп. «в» п.2 ч.10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.5.1 контракту товар доставляється в упаковці, яка повинна відповідати технічним вимогам для забезпечення захисту товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

2) Відповідно до п.7 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості, як витрати на страхування товарів. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

3) Згідно п. 5.2 контракту йдеться про наявність сертифіката якості, який до митного оформлення не наданий.

4) Декларантом подано зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 01032023 від 01.03.2023р., окремі ділянки якого містять сліди неодноразового сканування та повторного друку. Крім того, аркуші зовнішньоекономічного договору (контракт) купівлі-продажу товарів з першого по сьомий не пронумеровані, з першого по п`ятий не підписані сторонами договору, що, в свою чергу, може свідчити, що даний документ може містити ознаки підробки. Також декларантом зазначено виробником товару «KOYUNCU NAKLIYE PAZARLAMA VETICARET A.S.» з торговельною маркою - «KOYUNCU», а в графі 44 «додаткова інформація/подані документи» Контракт заявлено під кодом документа 4104 як зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товару, що декларується, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. При цьому даний договір підписаний KOYUNCU GROUP GERMANY GMBH, який не є виробником товару.

5) Згідно договору фрахтування йдеться про можливість оплати демереджу судна. У наданих до митного оформлення документах не міститься відомостей щодо страхування вантажу та можливого демереджу, що не дає змоги перевірити правильність визначення митної вартості товарів.

6) У наданому до митного оформлення сертифікаті про походження не міститься даних щодо назви судна та реквізитів товаросупровідних документів, крім того неможливо відокремити вагу кожного з товарів, заявлених до митного оформлення.

7) Митна декларація країни відправлення містить відомості щодо іншого рахунку-фактури, іншого одержувача та іншу вартість вантажу.

8) Специфікація №1 до інв. № 04/2024 та сам інвойс на перевезення 04/2024 містить дані щодо 100 % передоплати на фрахт до вивантаження товарів, проте до митного оформлення відповідні документи не надані, що не дає можливості перевірити дану складову митної вартості.

Опрацювавши додатково надані позивачем документи, митний орган прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, застосувавши резервний метод визначення митної вартості.

Наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів) та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Щодо доводів митного органу про відсутність у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) даних щодо включення вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням до ціни товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. "в" п. 1 ч.10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно п.5.1 Договору, товар доставляється в упаковці, яка повинна відповідати технічним вимогам для забезпечення захисту та безпеки товару.

Суд зазначає, що поставка товару здійснювалася на підставі Договору, відповідно до п.2.3 якого вартість товару включає упаковку та реєстрацію супровідних документів, гарантійне обслуговування, якщо інше положення Інкотермс не погоджено в рахунках-фактурах.

Поставка товару здійснюється на умовах FOB (Інкотермс 2010) (п.6.2 Договору), або за домовленістю сторін у порт доставки Ереглі (Туреччина).

Крім того, з наданих до митного органу документів вбачається, що товар поставлявся на умовах FOB (Інкотермс).

Відповідно до правил «Інкотермс 2010» за умов FOB (Free on Board) Вільно на борту продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування. Продавець вважається тим, хто виконав своє зобов`язання по поставці, з моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту покупець має нести усі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару.

Також, зі змісту митної декларації № 24U500370000827U2 від 02.02.2024р. вбачається, що в ній в графі 37 вказано процедуру постачання «ZZ00» (а.с. 127).

Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37. Процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митних декларацій поданої Декларантом зазначено (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Таким чином, ціна товару включає в себе вартість упаковки та маркування, а тому відповідно до приписів підпункту «в» п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості, та, відповідно вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 18 грудня 2019 року по справі № 160/8775/18 та постанові від 06 лютого 2020 року по справі № 520/10709/18.

Щодо доводів митного органу про відсутність у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) даних щодо включення витрат на страхування до ціни товару та її фактичний розмір, суд зазначає наступне.

Згідно п. 6.2 Договору, умови поставки та страхування за Контрактом будуть визначені продавцем та покупцем для кожної поставки в Інвойсі відповідно до ІНКОТЕРМС -2010. Сторони можуть домовитися про умови доставки, FOB, FCA (порт доставки в Туреччині, тобто Ереглі), якщо інше не обумовлено в рахунках-фактурах.

Відповідно до узгодженого сторонами Інвойсу № RE001103 від 26.01.2024 р. поставка товару відбувається на умовах FOB Eregli.

Згідно вимог "Інкотермс" умови поставки FOB не встановлюють необхідності страхування вантажу, отже вимога відповідача щодо необхідності і надання інформації щодо ймовірного страхування партії товару є безпідставною.

Щодо доводів митного органу про ненадання до митного оформлення сертифіката якості, про який йдеться у п. 5.2 Контракту, суд зазначає наступне.

Позивачем акцентовано увагу на тому, що ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» не надавався сертифікат якості разом з документами до митного оформлення у зв`язку з тим, що такий сертифікат при митному оформленні вантажу не є обов`язковим та жодним чином не впливає на розрахунки митної вартості, оскільки не містить інформації щодо ціни вантажу.

До митного оформлення декларантом було долучено Сертифікат здоров`я (health certificate) № 24-67-000021 від 26.01.2024 р. з додатками, який містить інформацію про якісні характеристики товару.

Митним органом не обґрунтовано яким чином на формування митної вартості впливає надання сертифікату якості, оскільки фактична якість товару не змінювалась, то відповідно відсутні підстави вважати, що ціна за товар змінилася.

Щодо припущень митного органу про ознаки підробки зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № 01032023 від 01.03.2023р., оскільки окремі ділянки останнього містять сліди неодноразового сканування та повторного друку, наявні недоліку у нумерації сторінок договору, суд зазначає наступне.

На переконання суду, ознаки та сам факт підробки договору можуть бути визначені лише шляхом проведення відповідної експертизи документів, доказів проведення відповідної експертизи до суду не подавалось, отже такі твердження є виключно припущеннями відповідача, які не підтверджено належними та допустимими доказами.

Відповідно до п. 13.5 Договору, сторони допускають можливість підписання цього Договору, змін і доповнень до нього за допомогою електронної пошти. Крім того, обидві сторони гарантують обмін оригіналами документів.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Нормами чинного законодавства не передбачено обов`язковість нумерації сторінок зовнішньо-економічних договорів, і, зокрема, проставляння підписів сторін на кожній сторінці.

Текст Договору, скріплений підписами уповноважених осіб покупця та продавця та скріплений печатками підприємств.

Щодо тверджень відповідача на те, що згідно договору фрахтування йдеться про можливість оплати демереджу судна, однак у наданих до митного оформлення документах не міститься відомостей щодо можливого демереджу, що не дає змоги перевірити правильність визначення митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов поставки FOB страхування товару (вантажу) не є обов`язковим, тому страхування товару за Договором № 01032023 від 01.03.2023 р. і не здійснювалось.

Щодо сум демереджу, позивач стверджує, що оскільки судно у короткий час зайшло до порту та товар невідкладно було відвантажено, то відповідно і суми демереджу не сплачувались, а тому відсутні будь-які додаткові складові для обрахунку ціни митної вартості товару.

Суд зазначає, що відповідачем не надано до суду жодних доказів та не наведено належних доводів на підтвердження того, що у позивача виник обов`язок по сплаті демереджу.

Щодо тверджень відповідача на те, що в наданих до митного оформлення сертифікатах про походження не міститься даних щодо назви судна та реквізитів товаросупровідних документів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.47 МК України сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

У наданому до митного оформлення сертифікаті про походження (Certificate of origin) №Z0820347 від 26.01.2024р. зазначено усю необхідну інформацію про вантажовідправника товару (пункт 1), вантажоотримувача (пункт 2), визначено, що перевезення буде здійснюватися судном (пункт 4). Слід врахувати, що зазначення назви судна не є обов`язковим. У документі визначено та ідентифіковано асортимент товару та загальну вагу партії товару. Твердження митниці про відсутність у сертифікаті про походження №Z0820347 від 26.01.2024р. прив`язки до партії вантажу є безпідставним, враховуючи, що така ідентифікується з зазначеної в документі інформації.

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.53 МК України сертифікат про походження не є документом, що підтверджує митну вартість товарів.

Крім того, суд зазначає, що приписами ст.43 МК України передбачено процедуру перевірки документів, що підтверджують країну походження товару, після завершення митного оформлення.

Щодо тверджень відповідача про те, що митна декларація країни відправлення містить відомості щодо іншого рахунку-фактури, іншого одержувача та іншу вартість вантажу, суд зазначає наступне.

Експортна декларація «KOYUNCU NAKLIYE PAZARLAMA VETICARET A.S.» була оформлена на торговельну компанію «KOYUNCU GROUP GERMANY GMBH», які входять до однієї групи компаній, що підтверджується на офіційному веб-сайті ТМ «KOYUNCU» за посиланням : https: //kvkk.koyuncu.com/.

При цьому, позивачем акцентовано увагу, що заявлена вартість відповідно до інвойсу №від 26.01.2024 р. є більшою, ніж заявлено у митній декларації, оскільки в ціну згідно умов поставки FOB і договірних зобов`язань включені всі митні формальності щодо сплати мита продавцем на власній території і надання товару на борт судна вільного від будь-яких оплат.

Суд зазначає що заповнення вищевказаної митної декларації знаходиться поза межами компетенції позивача, та відповідно наявність у ній розбіжностей чи відсутність певних відомостей не може бути безумовною підставою для коригування митної вартості товару.

Крім цього, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства відповідної країни.

Твердження відповідача про ненадання до митного оформлення документів щодо передоплати на фрахт до вивантаження товарів, суд відхиляє, оскільки як вбачається з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» під час митного оформлення товарів надавалися митниці документи на підтвердження оплати фрахту - відповідний свіфт на оплату перевезення.

Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, суд вважає, що позивачем з метою підтвердження митної вартості товару, до відповідача надано документи, які містять необхідну інформацію про товар, та його ціну. Натомість, суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить жодних пояснень з боку митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів всупереч положенням п.п.2, 4 ч. 2 ст.55 МК України.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р. «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

В оскаржуваному рішенні не визначено, яка з перелічених у ч. 2 ст. 58 МК України підстав у даному випадку стала причиною неможливості застосування першого методу, яка складова частина митної вартості товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована, що позбавляло позивача можливості надати належні документи чи обґрунтування.

З урахуванням зазначеного, суд встановив, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та в подальшому скориговано митну вартість товару.

Згідно з ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Відповідно до ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.

У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновки суду про задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» судового збору у розмірі 24224,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» (вул. Вільямса Академіка, буд.6-Д, офіс 43, м.Київ, 03189; код ЄДРПОУ 43751339) до Одеської митниці (адреса: вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21, м.Одеса, 65078; код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500370/2024/000005/1 від 05.02.2024 р., картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500370/2024/000028 від 05.02.2024 р., - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500370/2024/000005/1 від 05.02.2024 р.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2024/000028 від 05.02.2024 р.

Стягнути з Одеської митниці (адреса: вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21, м.Одеса, 65078; код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» (вул. Вільямса Академіка, буд.6-Д, офіс 43, м.Київ, 03189; код ЄДРПОУ 43751339) судовий збір у розмірі 24224,00 грн. (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири гривні 00 коп.).

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя: Самойлюк Г.П.