Рішення

від 20.05.2024 по справі 420/11248/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/11248/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу за позовом 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи - ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи - ОСОБА_1 , в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти Василя Ігоровича ВП № 74576480 від 28.03.2024 року про відкриття виконавчого провадження;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти Василя Ігоровича ВП №74576480 від 28.03.2024 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 28400 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти Василя Ігоровича ВП № 74576480 від 28.03.2024 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 269 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти Василя Ігоровича ВП №74576475 від 28.03.2024 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 28400 грн.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року по справі №420/11441/23, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково та зобов`язано 6 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат, зобов`язано 6 державний пожежно-рятувальний загін 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.

Також, представник позивача вказує, що в березні 2024 року представник стягувача, Михайлової С.Л,, ОСОБА_2 звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про примусове виконання за виконавчими листами у справі №420/11441/23 та відповідачем 28.03.2024 прийнято постанови про відкриття виконавчих проваджень №74576475 та № 74576480 та постанови ВП №74576480 про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. 01 квітня 2024 вищеперелічені постанови надійшли на адресу 6 ДПРЗ. В квітні 2024 року 6 ДПРЗ було проведено перерахунок та виплату грошового забезпечення та матеріальної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року по справі №420/11441/23. Загальна виплата ОСОБА_1 за вказаним рішенням суду згідно довідки-розрахунку становить 27 462,22 грн (в тому числі допомога на оздоровлення 2279,7 грн).

Представник позивача зазначає, що можливо прийти до висновку, що фактично йде мова про покладення на боржника одного зобов`язання про здійснення перерахунку грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму встановленого Законом для працездатних осіб, України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат, оскільки перерахунок грошового забезпечення і перерахунок розміру допомоги для оздоровлення тісно пов`язані між собою та передбачають одночасне виконання.

За таких обставин, вказує представник позивача, оскільки 6 ДПРЗ добровільно виконав рішення суду про здійснення перерахунку грошового забезпечення лише після відкриття виконавчого провадження, державний виконавець має право на винесення постанов про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору. Разом з тим, оскільки у цьому випадку йде мова про виконання двох зобов`язань боржника, які тісно пов`язані між собою та передбачають одночасне виконання, по одній справі, хоча і викладеного у двох різних виконавчих листах, примусове виконання повинне було відбуватися в межах одного зведеного виконавчого провадження, а не двох окремих. Проведення відповідачем примусового виконання в двох окремих виконавчих проваджень, призведе до порушення прав боржника, оскільки на нього покладено подвійну суму виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, хоча як зазначено вище, мова йде про несвоєчасне виконання ним двох тісно пов`язаних між собою зобов`язань.

Крім того, зазначає представник позивача, варто зазначити, що державним виконавцем не вірно визначено розмір виконавчого збору у сумі 28400,00 гривень у виконавчому провадженні №74576475 та розмір виконавчого збору у сумі 28400,00 гривень у виконавчому провадженні №74576480, так як розміри виконавчих зборів, розраховані як за примусове виконання рішення немайнового характеру.

Ухвалою суду від 15.04.2024 року залишено позовну заяву без руху та зазначено про необхідність усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 22.04.2024 року відкрито провадження у справі з урахуванням особливостей встановлених ст.ст.268-273, 287 КАС України.

Ухвалою суду від 22.04.2024 року провадження у справі зупинено.

10.05.2024 року до суду від відповідача за вх №ЕП/8644/24 надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що 09.04.2024 у відповідь на постанову про відкриття виконавчого провадження на адресу відділу надійшов лист ІНФОРМАЦІЯ_1 №60 33-429/60 33 від 09.04.2024 та додатки до нього, а саме копія довідки-розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 та копія платіжної інструкції № 485 від 02.04.2024 року щодо виплати згідно рішення суду №420/11441/23 для зарах. на карт рах. ОСОБА_1 .

Представник відповідача вказує, що приписами статті 27 Закону № 1404-VIII чітко визначено обов`язок державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору при надходженні виконавчого документа державному виконавцю одночасно із постановою про відкриття виконавчого провадження.

Третя особа письмових пояснень до суду не надала.

15.05.2024 року усною ухвалою суду, внесеною до протоколу судового засідання поновлено провадження у справі. Сторони до судового засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, у зв`язку з чим суд вирішив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.9 ст.205 КАС України.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року по справі №420/11441/23, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023 року: адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат; визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року; зобов`язано 6 державний пожежно-рятувальний загін ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

20.12.2023 Одеським окружним адміністративним судом видано два виконавчих листа по адміністративній справі №420/11441/23 щодо:

1) зобов`язання 6 державного пожежно-рятувального загону ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму встановленого Законом для працездатних осіб, України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат;

2) зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.

28.03.2024 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косютою В.І. відкрито виконавче провадження №74576475 про зобов`язання 6 ДПРЗ здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму встановленого Законом для працездатних осіб, України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.

Також, 28.03.2024 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косютою В.І. відкрито виконавче провадження №74576480 про зобов`язання 6 ДПРЗ здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму встановленого Законом для працездатних осіб, України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.

Окрім цього, у рамках кожного з виконавчих проваджень №74576475 та №74576480 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косютою В.І. 28.03.2024 було прийнято по постанові про визначення боржнику суми витрат 269,00 грн. та по постанові про стягнення виконавчого збору у розмірі 28400,00 грн.

Зазначені постанови відповідачем отримано 01.04.2024 року.

Як зазначає позивач у позовній заяві та вбачається з довідки-розрахунку і не заперечується відповідачем, в квітні 2024 року позивачем було проведено перерахунок та виплату грошового забезпечення та матеріальної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року по справі №420/11441/23. Загальна виплата ОСОБА_1 становить 27462,22 грн (в тому числі допомога на оздоровлення 2279,7 грн).

Така виплата третій особі була здійснена згідно платіжної інструкції №485 від 02.04.2024 року.

Про вказаний перерахунок та виплату відповідача було повідомлено листом від 09.04.2024 року №6033-429/6033 (вхідний від 09.04.2024 рок №5326/03.1).

Вирішуючи спірні правовідносини суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до п.1, 3, 5 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (далі Інструкція) примусовому виконанню підлягають виконавчі документи, визначені у статті 3 Закону.

Заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа. На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувач подає окрему заяву про примусове виконання рішення.

У разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, виконавець зобов`язаний, за відсутності підстав для повернення виконавчого документа, за кожним таким виконавчим документом прийняти постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відтак, суд не вбачає протиправності дій відповідача при прийнятті постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти Василя Ігоровича ВП № 74576480 від 28.03.2024 року про відкриття виконавчого провадження.

Водночас, щодо доводів позивача про те, що відповідач зобов`язаний був прийняти до примусового виконання обидва виконавчих документа по справі №420/11441/23 в одному виконавчому провадженні, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Згідно з п.14 розділу ІІІ Інструкції у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об`єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову. У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова. Постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).

При цьому, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17, від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц та від 10.04.2024 року у справі №755/9605/23 зазначено, що при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника, незалежно від кількості судових рішень та юрисдикції, у яких вказані рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів.

Отже, суд погоджується з доводами позивача про те, що після відкриття виконавчих проваджень №74576475 та №74576480 відповідач повинен був об`єднати їх у зведене виконавче провадження.

Водночас, щодо нарахування виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у зведеному виконавчому провадженні, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (ч.1).

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (ч.2).

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (ч.4).

Згідно з п.8 розділу ІІІ Інструкції стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Розрахунок нарахування виконавчого збору (додаток 17) обчислюється державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та долучається до матеріалів виконавчого провадження.

Отже, чинним законодавством України не передбачено особливостей стягнення виконавчого збору у зведеному виконавчому провадженні.

Водночас, зважаючи на зазначені норми, виконавець визначає розмір виконавчого збору при відкритті виконавчого провадження, виносячи одночасно постанови про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.

Отже, у відповідача були відсутні законодавчі підстави не виносити при відкритті виконавчих проваджень №74576475 та №74576480 постанови про стягнення виконавчих зборів у кожному з них.

Статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження (ч.2).

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України (ч.3).

Згідно з п.1, 2 розділу VI Інструкції фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону.

Витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про:

відкриття виконавчого провадження;

стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується);

стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується);

стягнення витрат виконавчого провадження;

закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).

Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження:

виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари);

пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).

Відтак, суд вважає, що як, і у випадку з виконавчим збором, у відповідача були відсутні законодавчі підстави не виносити при відкритті виконавчих проваджень №74576475 та №74576480 постанови про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження у кожному з них.

У свою чергу, у відповідача є законодавчо визначений обов`язок при відкритті виконавчого провадження прийняти постанови про стягнення виконавчого збору та про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження.

На підставі викладеного, суд вважає, що відсутні підстави ля задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправними та скасування постанов старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти Василя Ігоровича ВП № 74576480 від 28.03.2024 року про відкриття виконавчого провадження, ВП №74576480 від 28.03.2024 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 28400 грн. та ВП № 74576480 від 28.03.2024 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 269 грн.

Водночас, щодо вимог позивача в частині визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти Василя Ігоровича ВП №74576475 від 28.03.2024 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 28400 грн. суд зазначає, що така обґрунтована тим, що відповідач неправильно розрахував розмір такого збору, оскільки рішення суду по справі №420/11441/23 є спором майнового характеру.

Суд не погоджується з такими доводами позивача зважаючи на те, що у справі №420/11441/23 предметом її розгляду було право позивача, ОСОБА_1 , на перерахунок її грошового забезпечення за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та право на перерахунок її матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік з урахуванням грошового забезпечення, обчисленого з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, а не обчислення конкретних грошових сум.

Відтак, не підлягає задоволенню і зазначена вимога позивача.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов не належить до задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 205, 243, 245, 246, 255, 257-262, 268-272, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи - ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування постанов.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд, з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Позивач ІНФОРМАЦІЯ_3 з надзвичайних ситуацій в Одеській області (вул. Буніна, буд. 41, м. Одеса, Одеська обл., 65045, код ЄДРПОУ: 39010880).

Відповідач Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65072, код ЄДРПОУ: 43315529).

Третя особа - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 20 травня 2024 року.

Суддя Н.В. Бжассо