Постанова

від 20.05.2024 по справі 520/18506/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Рубан В.В.

20 травня 2024 р. Справа № 520/18506/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року по справі за позовом приватного підприємства «ТЕХНОМАСТЕР» до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

14.07.2023 позивач, приватне підприємство «ТЕХНОМАСТЕР» (далі ПП «ТЕХНОМАСТЕР», підприємство) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС в Харківській області, контролюючий орган), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 24799 від 27.06.2023;

зобов`язати ГУ ДПС у Харківській області виключити ПП «ТЕХНОМАСТЕР» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позов мотивував тим, що підстави прийняття оскаржуваного рішення є ідентичними до тих, які вказані у рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 21910 від 01.06.2022, що свідчить про поверхневість розгляду наданих позивачем разом із повідомленням про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критерієм ризиковості платника податку № 1.06 від 19.06.2023 документів та штучність підстав включення позивача до переліку платника податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Вказує, що оскаржуване рішення, як акт індивідуальної дії порушує права позивача та ускладнює його господарську діяльність.

Зазначає, що позивачем до повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків № 1.06 від 19.06.2023 були в повному обсязі надані первинні документи, які підтверджували реальність господарських відносин з ТОВ «АВС ЛАЙН» та ТОВ «ГЕСТАМП» щодо поставки останнім товару у період з 01 січня по 28.02.2022.

Посилається на те, що прийняття комісією контролюючого органу рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника вносить зміни до порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, призводить до перешкоджання провадженню господарської діяльності шляхом зупинення реєстрації будь якої податкової накладної, складеної ним з метою виконання обов`язку передбаченого п. 201.10. ст. 201 ПК України.

Віднесення позивача до переліку ризикових платників податків унеможливлює подальшу господарську діяльність підприємства та негативно впливає на його ділову репутацію перед контрагентами.

Враховуючи вищенаведене, позивач вважає, що відповідач протиправно та необґрунтовано прийшов до висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, а отже оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасування.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідачі зазначили, що підставою прийняття даного рішення слугувала податкова інформація: підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій щодо постачання товарів з кодами УКТЗЕД 8414600000, 8450111100, 8450111900, 8516797000, 4016999790, 44219, 7321119000, 8516608000, 8516797000 у період з 01 січня по 28 лютого 2022 ТОВ «АВС ЛАЙН» та з кодами УКТЗЕД 8414600000, 8450111100, 8450111900, 8516797000, 4016999790, 44219, 7321119000, 8516608000, 8516797000, 8418102010 у період з 01 січня по 28 лютого 2022 ТОВ «ГЕСТАМП».

Вказує, що ТОВ «АВС ЛАЙН» включено до переліку ризикових рішенням Комісії № 31206 від 04.05.2023 та ТОВ «ГЕСТАМП» включено до переліку ризикових рішенням Комісії № 8123 від 21.02.2022.

Посилається на те, що 19.06.2023 позивачем було подано до Комісії повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 1.06 від 19.06.2023 із 29 додатками.

Однак, до повідомлення ПП «ТЕХНОМАСТЕР» не надало до Комісії договір з додатками до нього. первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, первинних документів щодо транспортування; розрахункових документів. банківських виписок з особових рахунків. в результаті чого Комісією було прийнято рішення № 24799 від 27.06.2023, яким встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Враховуючи той факт, що ПП «ТЕХНОМАСТЕР» надав не повний пакет документів на розгляд комісії. то вважаємо дане рішення повністю правомірним. остільки відсутність первинних документів свідчить про відсутність реальності господарських операцій.

Посилається на те, що позивач у своїй позовній заяві говорить про те, що між ним та ТОВ «АВС ЛАЙН» було укладено договір у спрощений спосіб. Безумовно, даний вид договору має місце бути, але факт його укладення має бути підтверджений відповідними документами для того, щоб контролюючий орган міг встановити істотні умови договору( у нашому випадку договір поставки).

Зазначає, що нормами законодавства передбачено, що договори між юридичними особами повинні вчинятись в письмовій формі, при цьому правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) - особами, уповноваженими на це їх установчими документами.

Вказує, що документи надані на розгляд комісії ПП «ТЕХНОМАСТЕР» не містили належних доказів укладення договору поставки з яких контролюючий орган зміг встановити реальність господарських операцій між ПП «ТЕХНОМАСТЕР» та ТОВ «АВС ЛАЙН». Відсутність в договорі поставки істотних умов щодо строків та порядку поставки, відсутність товарно-транспортних накладних та платіжних інструкцій свідчить про те, що господарські відносини між підприємствами взагалі були відсутні і рішення комісії про віднесення підприємства до переліку ризикових є обґрунтованими, а твердження позивача з приводу того, що товарно-транспортні накладні не складались, оскільки за домовленістю сторін транспортування товару здійснювалось власними силами ТОВ «АВС ЛАЙН» не підтверджується ніякими доказами, а головне відсутні будь які первинні документи, які підтверджують те, що перелічена техніка взагалі була доставлена ТОВ «АВС ЛАЙН».

ПП «ТЕХНОМАСТЕР» фактично не надало первинних документів, що підтверджували факт поставки техніки на користь ТОВ «АВС ЛАЙН» та не мали реального характеру та лише відображалися на паперових носіях, а тому вказаний правочин є недійсним.

Вказує, що дії контролюючого органу щодо внесення інформації до електронної бази даних незалежно від джерела її отримання (чи отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи за результатами засідання комісії, яка вирішує питання реєстрації ПН/ РК в ЄРПН) мають характер службової діяльності відповідних осіб з інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органу.

Відтак, використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання, здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків і є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Також зауважує, що даним рішенням не були порушені права ПП «ТЕХНОМАСТЕР», оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі та жодним чином не порушує права товариства.

Посилається на те, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено адміністративний позов ПП «ТЕХНОМАСТЕР».

Судовим рішенням визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 24799 від 27.06.2023.

ГУ ДПС у Харківській області зобов`язано виключити ПП «ТЕХНОМАСТЕР» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

За рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області стягнуто на користь ПП «ТЕХНОМАСТЕР» судовий збір у сумі 2 684.00 грн.

Судове рішення вмотивовано тим, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника прийняте контролюючим органом необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, відтак підлягають скасуванню.

Суд зазначив, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, суду не надано, як і не надано доказів того, що позивач задіяний у проведенні ризикових операцій.

Протиправність рішення № 24799 від 27.06.2023 прямо вказує на наявність підстав для зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, що на думку суду, буде належним способом захисту прав позивача.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Харківській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ПП «ТЕХНОМАСТЕР» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, обґрунтовуючи таке прохання доводами, які по сутті аналогічні підставам звернення до суду, викладеними у позовній заяві.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судовим розглядом справи встановлено, що рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 21910 від 01.06.2022 ПП «ТЕХНОМАСТЕР» включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (т. 1 а.с. 45-46).

Підставою прийняття такого рішення визначений: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Кодом податкової інформації, яка є підставою прийняття рішення є: « 12 постачання товарів (послуг) у платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку».

Інформацією, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є інформація щодо постачання товарів з кодами УКТЗЕД 8414600000, 8450111100, 8450111900, 8516797000, 4016999790, 44219, 7321119000, 8516608000, 8516797000 у період з 01 січня по 28 лютого 2022 ТОВ «АВС ЛАЙН» та з кодами УКТЗЕД 8414600000, 8450111100, 8450111900, 8516797000, 4016999790, 44219, 7321119000, 8516608000, 8516797000, 8418102010 у період з 01 січня по 28 лютого 2022 ТОВ «ГЕСТАМП» (код ЄДРПОУ 44292052).

19.06.2023 ПП «ТЕХНОМАСТЕР» подано до відповідача повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 1.06 ( т. 1 а.с. 49)

До повідомлення позивачем надані документи, які підтверджували здійснення господарської діяльності:

- інформацію щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості (т. 1 а.с.79-121);

- документи щодо матеріально-технічної бази ТОВ «ЕКОЛОГІЯ» (т. 1 а.с. 122-148);

- документи щодо матеріально-технічної бази ТОВ «ЛІТОРАЛЬ» (т. 1 а.с. 149-181);

- документи щодо матеріально-технічної бази Ф-ОП Ніколайчук Р.М. (т. 1 а.с. 182-186);

- документи щодо матеріально-технічної бази Ф-ОП Шапіро М.С. (т. 1 а.с. 187-194);

- документи щодо матеріально-технічної бази Ф-ОП Щурова Т.І. (т. 1 а.с. 195-201);

- договір оренди транспортного засобу № 898 від 08.06.2023 та акт приймання передачі ( т.1 а.с. 202-205);

- договір оренди транспортного засобу № ТМ 210906-А від 06.09.2021 та акт приймання передачі ( т.1 а.с. 207-211);

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 212);

- повідомлення за формою № 20-ОПП ( т.1 а.с. 214-т. 2 а.с. 11);

- договір про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку та консультаційних послуг № 01/03/2021-01 від 01.03.2021 (т. 2 а.с. 12-27);

- первинні документи ТОВ «АВС ЛАЙН» : рахунки на оплату, видаткові накладні, виписки банку ( т. 2 а.с. 27-70);

- первинні документи ТОВ «ГЕСТАМП» : договір поставки № 220120/01, рахунки на оплату, видаткові накладні, виписки банку, товарно транспортні накладні (т. 2 а.с. 70-178).

27.06.2023 з урахуванням наданих ПП «ТЕХНОМАСТЕР» інформації та документів Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 24799 від 27.06.2023, яким встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (т. 1 а.с. 47-48).

Підставою прийняття такого рішення визначений: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Кодом податкової інформації, яка є підставою прийняття оскаржуваного рішення є: « 12 постачання товарів (послуг) у платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку».

Інформацією, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є інформація щодо постачання товарів з кодами УКТЗЕД 8414600000, 8450111100, 8450111900, 8516797000, 4016999790, 44219, 7321119000, 8516608000, 8516797000 у період з 01 січня по 28 лютого 2022 ТОВ «АВС ЛАЙН» (код ЄДРПОУ 43860387) та з кодами УКТЗЕД 8414600000, 8450111100, 8450111900, 8516797000, 4016999790, 44219, 7321119000, 8516608000, 8516797000, 8418102010 у період з 01 січня по 28 лютого 2022 ТОВ «ГЕСТАМП» (код ЄДРПОУ 44292052).

В оскаржуваному рішенні зазначено про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку :

договір з додатками до нього, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, первинні документи щодо транспортування, розрахунковий документ, банківська виписка з особових рахунків, взаємовідносини з ризиковими контрагентами ТОВ «АВС ЛАЙН», ТОВ «ГЕСТАМП».

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції колегія суддів зазначає, що Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 на виконання вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку № 1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 та п. 46.2 ст. 46 ПК України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. (абз.8 п. 40 Порядку № 1165)

Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (п. 43 Порядку № 1165).

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку

Згідно з додатком 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності п. 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Колегія суддів зазначає, що нормами Порядку № 1165 передбачено чіткий перелік умов, за яких Комісія ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових.

Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації. Також в тексті оскаржуваного рішення відсутні посилання на джерела інформації, відповідно до яких контролюючий орган встановив ризиковість суб`єкта господарської діяльності.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм п. 6 Порядку № 1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Тобто, Порядок № 1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірних рішень, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постановах від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20 та від 16.02.2021 у справі № 280/3235/20, від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20, від 07.12.2022 у справі № 640/13536/20.

Суд звертає увагу на те, що критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

« 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.»

Тобто, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20.

Як свідчить зміст оскаржуваного рішення від 27.06.2023 № 24799 комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Доводи відзиву на позову та апеляційної скарги, свідчать, що оскаржуване рішення прийнято в зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а також внаслідок на час прийняття спірного рішення 27.06.2023 здійснення заходів щодо перевірки господарської діяльності позивача, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.

Таким чином, рішення від 27.06.2023 № 24799 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким ПП «ТЕХНОМАСТЕР» віднесено до ризикових, прийняті всупереч Порядку № 1165.

При цьому, колегія суддів зазначає, що до матеріалів справи ГУ ДПС у Харківській області на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень не надано податкової інформації, передбаченої пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Згідно з пунктами 44 Порядку № 1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Між тим, податковий орган при перевірці позивача на критерії ризиковості не звертався із запитами до позивача та не вчиняло жодних дій для підтвердження отриманої інформації, а лише обмежився узагальненою інформацією з баз даних ДПС.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 520/480/20 вказав, що лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Суд зауважує, що зазначення відповідачем про ймовірний фіктивний правочин є припущенням. Оскаржене рішення не містить доказів наявності задіяння позивача у ймовірно фіктивному правочині з посиланнями на відповідні документи. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами.

Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Отже, у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем та/або його контрагентом порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку.

Проте відповідачем не надано жодних доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків.

Контролюючим органом не представлено результатів проведених перевірок поданих платником копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації, тобто доказів додержання вимог пунктів 44, 46 Порядку № 1165 при прийнятті Комісією рішення від 27.06.2023 № 24799.

Крім цього, висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується в тому числі і на тому, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції. Тобто, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів.

Разом з тим, відповідачем як суб`єктом владних повноважень жодних доказів на підтвердження зазначеної інформації суду не надано. Доказів того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваного рішення, до суду не надано.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06.06.2023 у справі № 640/11558/20, від 18.06.2020 у справі № 810/1394/17 не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку. Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків. Тому за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання ним незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Виходячи із правових позицій Верховного Суду від 12.03.2024 у справі № 540/943/20 суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Тому невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також застосував Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішеннях у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.

Зокрема, у пунктах 70, 71 рішення у справі «Булвес АД проти Болгарії» ЄСПЛ дійшов висновків, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Ураховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків з декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

За вищевикладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.06.2023 № 24799. є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо висновків суду першої інстанції про зобов`язання ГУ ДПС у Харківській області виключити ПП «ТЕХНОМАСТЕР» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, колегія суддів зауважує таке.

Так, положеннями п. 6 Порядку зупинення № 1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Так, відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Окрім того, приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Саме зобов`язання виключити його з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскаржених рішень, які були предметом судового контролю у межах цієї справи.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді Л.В. Курило А.О. Бегунц