Ухвала

від 20.05.2024 по справі 160/26545/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/26545/23

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Шлай А.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 р. в адміністративній справі №160/26545/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ ПРОЕКТ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 р. в адміністративній справі №160/26545/23 позов ТОВ "КАРАТ ПРОЕКТ" задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 15 травня 2024 р. через систему "Електронний суд" подано апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам, встановленим статтею 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Станом на 01 січня 2023 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2684,00 грн.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, судовий збір встановлюється як 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні адміністративного позову у 2023 р. за одну вимогу немайнового характеру, сплаті підлягала сума судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За подання апеляційної скарги слід сплатити судовий збір в розмірі 3220,80 грн. (2684,00 грн. х 150% х 0,8) за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA668999980313161206081004628

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Суддя, встановивши, невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до частин 1, 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до частини 3 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому вказано, що первинно скаргу було подано ним у встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 р. скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору. В подальшому ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2024 р. скаргу повернуто. Сплатити судовий збір вчасно не було можливості у зв`язку з відсутністю фінансування та дією в Україні воєнного стану.

Розглянувши дане клопотання колегія суддів виходить з наступного.

Верховним Судом у постанові від 15 червня 2019 р. у справі № 804/1274/18 (адміністративне провадження №К/9901/64727/18) зазначено, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Процесуальний строк звернення до суду передбачає забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Втім, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28 січня 2021 р. у справі № 640/10030/19, невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07 лютого 2023 р. у справі №120/14564/21-а, введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. Для висновку про неналежну організацію внутрішньої роботи контролюючого органу необхідно зробити аналіз наявності/відсутності фінансування, і лише у разі установлення наявності коштів у контролюючого органу але несплати судового збору, або не надання будь-яких відомостей про стан фінансування можна дійти висновку про порушення порядку звернення з апеляційною скаргою.

Водночас колегія суддів наголошує, що Кодексом адміністративного судочинства України суд не наділений повноваженнями здійснювати перевірку обставини фінансування державного орану, роботи аналіз наявності/відсутності фінансування, що спричиняють несвоєчасну сплату ним судового збору. Окрім того, як свідчить судова статистика, сплата судового збору за подачу апеляційних скарг податковими органами здійснюється вибірково, що означає наявність певних коштів на зазначені цілі. При застосуванні правового висновку Верховного Суду у справі №120/14564/21-а, суду буде необхідно встановити, скільки коштів було виділено з Державного бюджету для оплати судового збору, по яких справах судовий збір було сплачено, які критерії застосовував податковий орган, надаючи пріоритет у сплаті судового збору по тим чи іншим справам, яка посадова особа приймає рішення про сплату чи несплату судового збору по конкретній справі та інші численні питання. Усі перелічені дії не мають нічого спільного з відправленням правосуддя, не належать до компетенції судової влади і не повинні суддями вчинятись. Дотримання конституційного принципу розподілу державної влади є гарантом належної роботи усіх її гілок - законодавчої, виконавчої та судової, жодна з яких не має право підміняти іншу.

Таким чином обставина несвоєчасності сплати скаржником судового збору та повернення у зв`язку з цим ухвалою від 11 березня 2024 р. поданої ним первинно апеляційної скарги, яка була отримана ним в цей же день, не може вважатись поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження при поданні скарги вдруге 15 травня 2024 р.

Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

На підставі викладеного, скаржнику пропонується у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали надати суду: 1) заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, з зазначенням інших підстав для поновлення строку; 2) документ про сплату судового збору в розмірі 3220,80 грн.

Керуючись статтями 169, 295, 296 298 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 р. в адміністративній справі №160/26545/23 - залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили 20 травня 2024 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СуддяА.В. Шлай