Постанова

від 09.05.2024 по справі 460/12242/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2024 рокуСправа № 460/12242/21 пров. № А/857/3841/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,

при секретарі судового засідання Гладкій С.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Львові справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області до Рівненської гімназії №20 Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Рівненська міська рада, про застосування заходів реагування, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року (суддя Зозуля Д.П., м.Рівне, повний текст складено 21 листопада 2023 року), -

ВСТАНОВИВ:

Ще у серпні 2021 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі Головне управління, ДСНС відповідно) звернулося до суду з позовом до Рівненської гімназії №20 Рівненської міської ради (далі Гімназія, Міська рада відповідно) в якому просило:

застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи Гімназії шляхом опечатування вхідних дверей та відключення від системи електрозабезпечення, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В доводах апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не врахував те, що неусуненими відповідачем залишились наступні порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а саме: приміщення не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією та системою оповіщення про пожежу. Вказані порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є самостійною підставою для застосування заходів реагування.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач заперечує доводи, що викладені у відзиві на позов та підтримує вимоги поданої ним апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем захід реагування, який має бути застосований судом до відповідача не відповідає критеріям законності і пропорційності у зв`язку із надлишковим характером способу захисту публічного інтересу та з урахуванням усунення відповідачем більшої частини порушень, і вжиттям ним заходів щодо повного забезпечення, найближчим часом, дотримання вимог законодавства у сфері протипожежної безпеки.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що у період з 05.07.2021 по 16.07.2021 у підпорядкованих Управлінню освіти Виконавчого комітету Рівненської міської ради закладах освіти, зокрема і Гімназії, уповноваженими особами Головного управління проведено позаплановий захід державного нагляду і контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якого складено акт від 16.07.2021 №58 (далі Акт).

В Акті зафіксовано порушення позивачем:

1.Приміщення не дообладнано автоматичною пожежною сигналізацією, (пункт 1.2 глави 1 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні»; далі - ППБ), що унеможливлює виявлення пожежі на ранній стадії її розвитку, оповіщення людей про пожежу та організації евакуації, а також швидкої передачі сигналу про пожежу в підрозділ пожежно-рятувальної служби.

2.Приміщення не обладнані системою оповіщення людей про пожежу (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБ), у разі виникнення пожежі призведе до невчасного інформування людей про пожежу, та не уможливить вчасну евакуацію з будівлі, що в свою чергу може призвести до загибелі людей.

3.Дерев`яні елементи горищного покриття (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (пункт 2.5 глави ІІ розділу V ППБ), збільшує можливість виникнення пожежі, пришвидшує розповсюдження полум`я по горючим конструкціям будівлі та руйнування дерев`яних конструкцій.

4.Люк виходу на горище не встановлено протипожежним (пункт 2.3 глави 2 Розділу ІІІ ППБ) у разі виникнення пожежі в приміщенні призведе до поширення вогню на покрівлю, що у свою чергу завдасть значних матеріальних збитків.

5. Не усі шафки пожежних кран-комплектів пристосовані для візуального огляду їх без розкриття (підпункт 9 пункт 2.2 глави 2 Розділу V ППБ) унеможливлює ліквідацію пожежі на ранній стадії її розвитку за допомогою внутрішнього трубопроводу.

6. Допускається оздоблення стін на шляхах евакуації горючими матеріалами (пункт 2.23 глави 2 Розділу ІІІ ППБ), що ускладнить швидку та безпечну евакуацію людей під час пожежі з приміщень закладу та збільшує швидкість розповсюдження вогню та продуктів горіння, що в свою чергу може призвести до загибелі і травмування людей.

7. Двері в електрощитову не замінено на протипожежні (пункт 22 Розділу ІІ ППБ) у разі виникнення загорання збільшує швидкість розповсюдження вогню та продуктів горіння у суміжні приміщення.

8. Коридори не забезпечено евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування у будинку людей (пункт 2.31 глави 2 Розділу ІІІ ППБ) ускладнить швидку та безпечну евакуацію людей під час пожежі з приміщень закладу, що в свою чергу може призвести до загибелі і травмування людей.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон №877-V).

Відповідно до статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Пунктами 1 та 7 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 (далі - Положення №1052), визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, що утворюється для забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності, та який здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Пунктами 1, 3 та 4 частини першої статті 7 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ) передбачено, що цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Згідно зі статтею 64 КЦЗ центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі статтею 66 КЦЗ центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина друга статті 68 ЦКЗ).

Пункт 4 розділу І ППБ, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697): пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Пунктом 33 частини першої статті 2 КЦЗ визначено термін пожежна безпека, за змістом якого це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 КЦЗ небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

В контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров`ю людей у сфері пожежної безпеки слід пов`язувати з обставинами і небезпечними чинниками, які безпосередньо можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній же повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення у сфері пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Згідно статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які безпосередньо можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини першої статті 2 КЦЗ).

Як видно з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідачем усунено всі порушення, які наведені у Акті, окрім таких:

приміщення не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією;

приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу.

Проте, в суді апеляційної інстанції встановлено те, що розпорядженням Рівненського міського голови від 03.04.2024 №458-ОПД призначено Управління капітального будівництва виконавчого комітету Міської ради (далі Управління) замовником з поточного ремонту, зокрема і Гімназії в частині усунення спірних порушень і дозволено провести такий ремонт. 16.04.2024 між Управлінням освіти та Управлінням укладено договір №8-24 щодо виділення коштів та ремонт спірного об`єкта та складено довідку про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2024 рік.

Згідно пояснень представника Гімназії, вказаний ремонт планується розпочати під час літніх канікул. На час виникнення спірних відносин в школі навчається 323 дитини

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, Позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07.12.2020 у справі №340/1451/20.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про освіту» держава гарантує усім громадянам України та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, а також кожній дитині незалежно від підстав її перебування в Україні право на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до стандартів освіти.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що захід реагування у вигляді відключення будівель відповідача як об`єкту повної загальної середньої освіти від системи електрозабезпечення суперечить принципу державної політики у сфері освіти.

Обраний позивачем захід реагування, який має бути застосований судом до відповідача не відповідає критеріям законності і пропорційності у зв`язку із надлишковим характером способу захисту публічного інтересу та з урахуванням усунення відповідачем більшої частини порушень, і вжиттям ним заходів щодо повного забезпечення, найближчим часом, дотримання вимог законодавства у сфері протипожежної безпеки.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року без змін.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим С. М. Кузьмич Повне судове рішення складено 20 травня 2024 року.