Постанова

від 09.05.2024 по справі 450/2418/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2024 рокуСправа № 450/2418/21 пров. № А/857/7329/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,

при секретарі судового засідання Гладкій С.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Виконавчого комітету Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головний центр капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України, про визнання дії та бездіяльності протиправними, провадження в якій відкрито за апеляційними скаргами ІНФОРМАЦІЯ_1 та Виконавчого комітету Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року (суддя Желік О.М., м.Львів, повний текст складено 24 липня 2023 року), -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Виконавчого комітету Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області (далі Виконавчий комітет, Сільська рада відповідно), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ЗРУ, ДПСУ відповідно) в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету щодо невидачі позивачу ордеру на службову квартиру АДРЕСА_1 (далі Квартира);

визнати право ОСОБА_1 на службову Квартиру.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 вересня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено (далі Рішення суду).

Постановою Львівського апеляційного суду від 30 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення суду в частині відмови у визнанні протиправною бездіяльності Сільської ради щодо невидачі ордера ОСОБА_1 на службову Квартиру та відмови у визнанні права ОСОБА_1 на службову Квартиру скасовано та ухвалено в цій частині нову постанову, якою ці позовні вимоги задоволено: визнано протиправною бездіяльність Сільської ради щодо невидачі ордера ОСОБА_1 на службову Квартиру; визнано право ОСОБА_1 на службову квартиру; в іншій частині Рішення суду залишено без змін (далі Постанова суду).

Постановою Верховного Суду від 16 листопада 2022 року касаційну скаргу ЗРУ задоволено частково. Рішення суду та Постанову суду скасовано. Провадження у справі закрито.

Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року справу № 450/2418/21 передано для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Сільської ради щодо не видачі ОСОБА_1 ордеру на службову Квартиру. Зобов`язано Сільську раду видати ОСОБА_1 ордер на службову Квартиру. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (далі Рішення суду-1).

Не погодившись із ухваленими судовими рішеннями, його оскаржив відповідачі, які із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

В доводах апеляційних скарг вказують:

що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно Квартира належить окремому відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України (зараз Головний центр капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України; далі Головний центр). У листі, зареєстрованому під вх. №711 від 27.06.2019, в додатках до якого зазначено матеріали трьох житлових справ, справа ОСОБА_1 не значиться. При цьому від власника майна було подане клопотання про зупинення видачі ордерів. Зважаючи, що Сільрада без дозволу власника не має права розпоряджатися чужим майном, правових підстав для видачі ордеру позивачу не було;

обставини припинення видання ордерів на розподілене житло в будинку АДРЕСА_2 спричинені слідчими діями у кримінальному провадженні, яке стосується передання житлових приміщень, непридатних для розподілу в розумінні вимог статті 50 Житлового кодексу України (далі ЖК). Службова Квартира надавалась позивачеві згідно з протоколом житлової комісії №3 від 20.03.2019 на час проходження військової служби у АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 згідно з наказом начальника ЗРУ від 15.07.2021 № 286-ос звільнений з військової служби у зв`язку із закінченням строку контракту. З дня звільнення з військової служби позивач фактично втратив право на отримання службового житла, оскільки завершив проходження військової служби у АДРЕСА_3 .

Позивач відзиву на апеляційні скарги не подав.

Виконавчий комітет в судове засідання не надіслав свого представника, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представників сторін та третьої особи, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що причин невидачі ордера на спірне службове жиле приміщення Виконавчий комітет у встановлений законом місячний строк ні начальника ЗРУ, ні ОСОБА_1 письмово не повідомив. Як на підставу відмови позивачу у видачі ордера на квартиру, представник відповідача посилався на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі ВАС, ухвала відповідно), якою накладено арешт на відповідне житлове приміщення із забороною його відчуження, розпорядження та користування. Разом з тим, вказану ухвалу було постановлено ВАС 27.12.2019. Відтак, з моменту отримання листа ЗРУ від 26.06.2019 №721/4071 до моменту постановлення ухвали ВАС від 27.12.2019 про накладення арешту, Сільрадою не вчинено дії щодо видачі ордеру на спірне службове приміщення, а отже допущено протиправну бездіяльність.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, однак, вказане рішення суду не може бути залишено без змін, з таких міркувань.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 24 жовтня 2023 року скасував Рішення суду-1, ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову (далі Постанова суду-1).

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що повноваження з оформлення та видачі ордеру на вселення у службове приміщення, у тому числі військовослужбовця Державної прикордонної служби країни, належить до компетенції відповідних виконавчих органів місцевого самоврядування, а у спірному випадку до повноважень Виконавчого комітету.

Разом з тим, позивач ОСОБА_1 у позовній заяві заявив вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо невидачі ордера на службову квартиру та зобов`язання видати такий ордер до Сільської ради, яка відповідними повноваженнями у законодавчому порядку не наділена, а отже є неналежним відповідачем у справі, що розглядається.

Постановою Верховного Суду (далі Суд) від 05 березня 2024 року Постанову суду-1 скасовано. а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При цьому, цей Суд вказав, що відсутність у Виконавчого комітету ради статусу юридичної особи не перешкоджає його участі у справі як відповідача. Виконавчий комітет фактично брав участь у справі. Попри те, що відповідачем у позовній заяві зазначено Сільську раду, немає жодних обставин, які б свідчили про те, що участь у справі брала саме рада. Натомість пояснення до суду першої інстанції, апеляційну скаргу виконано на бланку виконавчого комітету та підписано його керівником сільським головою. Скаргу було надіслано саме виконавчим комітетом Сільської ради. Отже фактичну участь у справі на усіх стадіях брав саме Виконавчий комітет. Крім того, зазначення у позовній заяві відповідачем Сільської ради, а не її Виконавчого комітету, який фактично і брав участь у справі, є формальним недоліком (помилкою), який не може бути самодостатньою підставою скасування рішення. До того ж, виправлення формальної помилки у назві відповідача у спосіб скасування рішення та відмови у задоволенні позову, превалює над інтересом сторін у здійсненні правосуддя і вирішення спору по суті у розумний строк.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Виконавчого комітету від 05.03.2019 № 274 (далі Рішення №274) вирішено надати квартирам АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 статус службових квартир ЗРУ; ЗРУ провести закріплення вказаних квартир згідно з вимогами законодавства України.

Згідно наказу ЗРУ від 20.06.2019 № 320-а «Про надання службового житла» службову трикімнатну Квартиру на четвертому поверсі другого під`їзду, загальною площею 84,4 кв.м. житловою площею 51,0 кв.м. надано черговику загальної черги за №150 з 27.10.2006 начальнику житлово-експлуатаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на склад сім`ї чотири особи на час виконання обов`язків військової служби у АДРЕСА_3 без зняття з квартирного обліку.

Відповідно до списку розподілу «службової» житлової площі по Львівському гарнізону ЗРУ, Квартира АДРЕСА_15 у вказаному житловому будинку надана ОСОБА_1 та членам його сім`ї: дружині, доньці та сину.

З листа начальника ЗРУ від 26.06.2019 №721/4071, адресованого сільському голові Сільської ради, вбачається, що керівництво та житлова комісія ЗРУ, просить закріпити квартири АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 та АДРЕСА_17 за військовослужбовцями та членами їх сімей, згідно затвердженого Адміністрацією ДПСУ списку розподілу «службової» житлової площі, та видати ордери та здійснити реєстрацію на зазначену «службову» житлову площу.

Відповідно до вхідної телеграми 1268, прийнятої 27.08.2019 ЗРУ від Адміністрації ДПСУ, слід організувати роботу щодо призупинення видачі ордерів Сільською радою с. Сокільники на вже розподілене житло (відповідно до розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби) та призупинити розгляд питань розподілу вільного житла в с. Сокільники Львівської області та в м. Львові (відповідно до розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 08.05.2019 №Т/721-4038) до надання окремого розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби.

Відповідно до листа ЗРУ від 29.08.2019 №721/5557, адресованого голові Сільської ради, слід призупинити видачу ордерів на розподілене службове житлове в будинку АДРЕСА_2 відповідно до розпорядження Адміністрації ДПСУ від 27.08.2019 Т/721-7571 «Про розподіл житла».

05.05.2021 позивач звернувся до Виконавчого комітету з заявою про видачу ордеру на жиле приміщення.

04.06.2021 Сільською радою скеровано відповідь, згідно з якою суб`єктом права власності на Квартиру є І окремий відділ капітального будівництва ДПСУ. З 01.01.2020 по теперішній час від суб`єкта права власності до Сільської ради жодних звернень щодо дозволу на розподіл згаданого житла не надходило. Також з даних, які містяться в реєстрі судових рішень, ухвалою слідчого судді ВАС накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування, в тому числі на Квартиру. Таким чином, відсутні підстави для видачі ордеру на Квартиру.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно абзацу першого пункту 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-XII; в редакції, чинній на момент спірних відносин) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Абзацом третім пункту 1 статті 12 Закону №2011-XII встановлено, що військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

Відповідно до пункту 2.6 «Інструкції про організацію забезпечення житловими приміщеннями в Державній прикордонній службі України», затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.12.2007 № 1040 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.03.2021 за № 344/35966; далі Інструкція) службові житлові приміщення надаються військовослужбовцям за місцем проходження ними військової служби за рішенням начальника органу Державної прикордонної служби за погодженням з Адміністрацією Держприкордонслужби України.

На підставі рішення про надання службового житлового приміщення орган Державної прикордонної служби подає до виконавчого органу районної, міської, районної умісті ради для оформлення спеціального ордера, який є єдиною підставою для вселення у надане службове житлове приміщення:

- погоджений Адміністрацією Держприкордонслужби список розподілу службового житла з необхідними документами;

- витяг з наказу (додаток2) Адміністрації Держприкордонслужби (начальника регіонального управління, начальника органу Державної прикордонної служби України) про виділення службового житла військовослужбовцю.

У наказі про виділення службового житла зазначається, що особа, якій надається службове житло, є військовослужбовцем державної прикордонної служби України.

Як встановлено судоми попередніх інстанцій та видно з матеріалів справи, ЗРУ було прийнято рішення у формі наказу від 20.06.2019 №320-аг «Про надання службового житла», яким надано службову трикімнатну Квартиру на четвертому поверсі другого під`їзду, загальною площею 84,4 кв.м. житловою площею 51,0 кв.м. у будинку АДРЕСА_2 черговику загальної черги за № 150 з 27.10.2006, начальнику житлово-експлуатаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на склад сім`ї чотири особи на час виконання обов`язків військової служби у АДРЕСА_3 без зняття з квартирного обліку.

З метою виконання згаданого наказу ЗРУ скеровано до Сільської ради лист №721/4071 від 26.06.2019.

На виконання листа № 721/4071, Виконавчим комітетом видавалися ордери на службові жилі приміщення, однак такі видавалися вибірково і ордери були видані не на всі квартири, які були зазначені в цьому листі.

Встановлено, що з моменту отримання листа № 721/4071 та до моменту постановлення ухвали ВАС, Сільською радою не вчинено дії щодо видачі ордеру на службове приміщення (Квартиру ).

З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про допущення Сільською радою протиправної бездіяльності, яка полягає у не видачі ОСОБА_1 ордеру на службову Квартиру.

До того ж, станом на момент вирішення справи по суті, ухвалою ВАС від 03.10.2022 скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді ВАС із забороною відчуження, розпорядження та користування квартирою. А тому жодних перешкод у видачі відповідного ордеру на спірну Квартиру уповноваженим на те органом немає.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування регламентовано приписами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон №280/97-ВР; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до частини 1 статті 5 вказаного Закону система місцевого самоврядування включає:

територіальну громаду;

сільську, селищну, міську раду;

сільського, селищного, міського голову;

виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

органи самоорганізації населення.

Згідно із приписами частини першої статті 10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною першою статті 11 Закону №280/97-ВР передбачено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади (частина друга статті 11 Закону №280/97-ВР).

За правилами підпункту 8 пункту «б» (делеговані повноваження) статті 30 Закону №280/97-ВР видача ордерів на заселення жилої площі в будинках державних та комунальних організацій належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

З огляду на наведені вище норми, обставини справи, які не є спірними, висновки Суду про те, що зазначення Сільської ради, як відповідача, попри те, що на всіх стадіях судового процесу Виконавчий комітет фактично і брав участь у справі, є формальним недоліком (помилкою), який не може бути самодостатньою підставою скасування рішення, апеляційний суд дійшов висновку про можливість зміни найменування відповідача із Сільської ради на Виконавчий комітет та відповідно задоволити позов у спосіб, що наведений у Рішенні суду-1 щодо Виконавчого комітету.

Згідно частини четвертої статті 317 КАС зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Виходячи з вищезазначеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що оскаржуване судове рішення слід змінити, зважаючи на обставини, що викладені вище.

Керуючись статтями 308, 310, 315-317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 та Виконавчого комітету Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області задовольнити частково.Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року змінити, в абзацах другому, третьому, п`ятому резолютивної частини рішення суду, слова: «Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, Сокільницьку сільську раду Львівського району Львівської області» замінити словами «Виконавчого комітету Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, Виконавчий комітет Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області.».В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року залишити без змін.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим С. М. Кузьмич Повне судове рішення складено 20 травня2024 року.