Постанова

від 11.02.2011 по справі 2-а-222/11

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-222/2011

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2011 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Циганка М. О., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу в порядку письмового провадження за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області про визнання дій управління щодо відмови у нарахуванні та виплаті державної соціальної допомоги дітям війни протиправними та зобов`язання управління нарахувати та виплатити державну соціальну допомогу як дитині війни,-

встановив:

Позивачка звернулася з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області про визнання дій управління щодо відмови у нарахуванні та виплаті їй щомісячної соціальної допомоги протиправною, зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячну соціальну допомогу до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни`від 18.11.2004р. № 2195 (далі Закон) за 2009 рік, 2010 рік по момент звернення до суду, а також поновити пропущений строк звернення до суду.

Мотивує свої вимоги тим, що вона відповідно до ст. 6 Закону є дитиною війни. У зв`язку з цим їй на підставі ст. 6 Закону виплачувана пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Позивачці така допомога не виплачувалась, хоча положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік`в частині обмеження права на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону, визнані Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп\2008 від 22.05.2008 р. такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили свою чинність з дня ухвалення рішення, тому оскільки відповідач не здійснив виплату належної позивачці допомоги, передбаченої ст.6 Закону, вона і просить суд визнати дії відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті їй щомісячної соціальної допомоги протиправними, зобов`язати останнього нарахувати та виплатити позивачці щомісячну соціальну допомогу до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону за 2009 рік, 2010 рік по момент звернення до суду, а також поновити пропущений строк звернення до суду.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, але згідно з адміністративним позовом просила суд слухати справу за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, проте ним попередньо надано письмове заперечення проти позову, у якому він посилається на те, що Верховною Радою України рішення щодо відновлення норм, які були визнані неконституційними, не приймалось, посилаються, що вказані правовідносини регулюються Постановою КМУ від 28.05.2008 р. № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на виплату даного підвищення до пенсії не визначено видатки держави та не виділено відповідні кошти, а виплата зазначених надбавок здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, згідно ж Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання та платежі можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом про Державний бюджет, а згідно з ч.2 ст. 73 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування`забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом, крім того згідно з ч. 3 ст. 28 вказаного Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тому зазначений мінімальний розмір пенсії за віком для перерахунків чи підвищення пенсій не застосовується, тому вимоги позивачки щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову та розглядати справу без участі його представника.

Суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на основі наявних у суду матеріалів, оскільки позивачка та відповідач просили суд справу слухати в їх відсутність та такі в судове засідання не з`явились.

Дослідивши наявні в справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 07 лютого 2011 року в задоволенні вимог позивачки щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовлено та позовні вимоги позивачки про визнання дій управління Пенсійного фонду України щодо відмови в нарахуванні та виплаті їй щомісячної соціальної допомоги протиправними, зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити

щомісячну соціальну допомогу до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону за період з 01 січня 2009 року по 24 липня 2010 року залишені без розгляду.

Судом встановлено, що позивачка має правовий статус «Дитина війни», що підтверджується копією пенсійного посвідчення, і така згідно із штампом Прилуцького міськрайонного суду звернулася до суду з адміністративним позовом 25.01.2011 року (а. с. 2, 4-5).

Відповідно до ст. 6 Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з неналежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою реалізації конституційного права на соціальний захист громадян, які відповідно до спеціального закону є дітьми війни.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України`від 28.12.2007 р. внесено зміни до ст. 6 Закону, після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп\2008 від 22.05.2008 року положення п.п.2 пункту 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України`від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Крім того, ЗУ «Про Державний бюджет на 2009 рік», «Про державний бюджет на 2010 рік» не передбачено ніяких обмежень у застосуванні ст. 6 Закону.

Відповідач, не нараховуючи належну суму доплати до пенсії, посилається на положення статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ч.3 якої передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Тобто, як зазначає відповідач, ця норма забороняє застосовувати мінімальний розмір пенсії, встановлений цією статтею, для визначення розмірів пенсій відповідно до ст. 6 Закону, але це посилання є хибним, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого закону, який би встановлював мінімальний розмір пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено в статті 6 Закону.

Відповідно до ст. 7 Закону, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, в той же час, на думку суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань судом не приймається до уваги.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

На підставі наведеного суд вважає дії управління Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області щодо відмови в нарахуванні та виплаті позивачці щомісячної соціальної допомоги за період з 25 липня 2010 року по 25 січня 2011 року (по момент звернення до суду) протиправними, а тому її позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити щомісячну соціальну допомогу до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону за період з 25 липня 2010 року по 25 січня 2011 року (по момент звернення до суду) підлягають задоволенню, з урахуванням проведених виплат.

Задовольняючи позовні вимоги, на підставі ст. 94 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивачки сплачений нею при подачі заяви судовий збір.

На підставі наведеного, ст.152 Конституції України, ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 ЗУ «Про загальнообо`язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст. ст. 2, 18, 71, 86, 94, 158 -163, 186 КАС України, суд

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області про визнання дій управління щодо відмови в нарахуванні та виплаті щомісячної соціальної допомоги дітям війни за період з 25 липня 2010 року по 25 січня 2011 року (по момент звернення до суду) протиправними задовольнити.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни`за період з 25 липня 2010 року по 25 січня 2011 року (по момент звернення до суду) протиправними та зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни, встановлену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 25 липня 2010 року по 25 січня 2011 року (по момент звернення до суду), з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений при подачі позовної заяви судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М. Циганко